ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2025.04.09 08:34
Я весною зернята пшеничні у землю посію,
прополю поміж сходами згодом бур’ян і траву,
їх у холод теплом свого серця палкого зігрію,
бо інакше – навіщо у грішному світі живу.

На смачний коровай запрошу і рідню, і знайомих,
і гостинно для друзів найл

Микола Бояров
2025.04.09 07:53
І ні, і так – іде парад
Життя і смерті без упину.
І я на плац небесний злину,
Де й підкажу – везіть назад
Лафет, яким віки підряд
Тягає сонце гільйотину –
Привчати людство і до втрат.
І ні, і так –

Віктор Кучерук
2025.04.09 05:48
Чи то весна звернула не туди,
Чи то вона примхлива та недужа,
Що інієм прикрашено сади
І гілочки потріскують од стужі.
Мигтять сніжинки і німіє світ, –
Лиш вітер тужно завиває в полі
І починає в голові дзвеніть,
І спина ниє від тупого болю.

Володимир Бойко
2025.04.09 01:03
У світі 195 держав і понад 2 тис. націй. А от правда чомусь має бути лише одна – московська. Росіяни страшенно тішаться своєю культурою і наукою, до творення яких власне росіяни причетні досить мало. Провина інших націй перед росіянами полягає вже

Тетяна Левицька
2025.04.08 23:20
Дощі на землі влаштували крамолу,
щоб замордувати осінній сезон.
Кленовий оранж опадає додолу...
У згарищі листя звучить камертон.

Ворона у ночвах хмарини полоще,
залива холодна, як лезо ножа.
В безсмертному просторі сповіді проща,

Іван Потьомкін
2025.04.08 21:41
Не був єрусалимцем Никанор.
Мешкав в Александрії.
Та як почув, що Храм мають зробить таким,
Який той був за царя Шломо,
Спродав усе своє добро,
А, може, й долучив пожертви друзів
Та й заходивсь робить ворота з міді,
Що блиском не поступалась золоту

Борис Костиря
2025.04.08 21:36
Після відвідування цвинтаря
важке відчуття,
ніби чорна хмара.
Як його позбутися?
Як поєднати пам'ять
із торжеством життя?
Важке відчуття
гне додолу, наче валун.

Борис Костиря
2025.04.08 21:05
Обгорілі торішні гілки,
гілки, які пройшли
хрещення вогнем
і зараз не розпустилися,
про що вони думають?
Чи здатні вони думати?
Можливо, вони повністю
потрапили у полон смерті.

Адель Станіславська
2025.04.08 18:41
спершу пукла сухою глиною -
перша тріщина
друга - петлями...
розгалузилась павутиною
що зміїлася
бралась вензлями
а відтак розійшлася стрілами
кожна часточка відділилася

Адель Станіславська
2025.04.08 18:37
світ завжди навпіл
навпіл завжди світ
прогалина розлізлася у прірву
а сонце пнеться
пнеться у зеніт
допоки хтось
його звідтіль не вирвв
не вкрав...

Віктор Насипаний
2025.04.08 16:46
Сидить сумна мала Оксана й тихо плаче.
Питається сусідка: - В чім причина?
Напевно, що образив хтось тебе добряче?
- Та ні, сама дурна у всьому винна.

Боліти стали очі, – каже враз Оксана.
При цім зітхає щиро і глибоко.
- Бо підглядала через дірк

Сергій Губерначук
2025.04.08 15:10
З біленьких сходинок атласних
таки змітав сміття!
Тебе оцінено прекрасно,
і ти пішов з життя.

Тебе забито на останній,
коли до пекла – крок,
аби спалити був не в стані

Леся Горова
2025.04.08 14:01
В мене очі вечірнього неба, чи неба з грозою.
А твої - теплі хвилі весни з молодих ковилів.
Схожість, мабуть, шукати між нами немає резону
Ми з тобою, як погляди наші, ми - різносезонні.
Стали ж поруч, побачили, світ навкруги посвітлів.

Стали пор

Олександр Сушко
2025.04.08 11:35
Хто не пише муру, той не відає як це непросто,
Голова не гуде від кошлатих, похняблених рим.
Пегасятко моє манюпуньке, до пояса зростом,
Голосочок писклявий. В колеги ж іржання як грім.

Та не плачу, не заздрю і коси не рву від розпуки,
А моторно с

Віктор Кучерук
2025.04.08 10:57
Є на світі чотири дороги, -
Напрям першої, звісно, до Бога.
Друга буде змією петляти
Від воріт і вертати до хати.
Ну, а третя така автострада,
Де підступність, жадоба і зрада.
Ти четверту обрати повинен,
Що веде до служінь Україні.

Адель Станіславська
2025.04.07 22:28
І суд, і осуд, й просто пересуди,
і вічний торг, і душі на вагу
між тих, хто носить горде ймення - люди,
від тих, кому хтось завжди у боргу...

Плітки батожать люто з-поза плотів
поставу тим, хто кроку не спинив,
а вперто рай будує по голготі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Окремі вірші зарубіжних поетів

 Із Альфреда Теннісона
БИЙ, БИЙ, БИЙ!

Бий, бий, бий,
О море, у скелі міцні!
Хотів би я в слово відлить
Думки, що вирують в мені.

Блаженне рибалки хлоп'я,
Що в іграх проводить всі дні!
Блажен і моряк молодий,
Що пісню співає в човні!

Вертаються в порт кораблі,
Полощеться вимпелів шовк;
Де ж доторк той ніжний руки?
Де голос, навіки що змовк?

Бий, бий, бий,
О море, звільняйсь від оков!
Та день той, що нагло так згас,
До мене не вернеться знов.

ПРОЩАННЯ

Долай, струмку, до моря путь,
Як роблять це всі ріки, --
Вже спів твій тут мені не чуть
Назавжди і навіки.

Біжи, струмку, -- вже тебе ждуть
Річки малі й великі, --
З тобою ж тут мені не буть
Назавжди і навіки.

Не раз ще вільхи тут зітхнуть,
Й тремтітимуть осики, --
З тобою тут вже бджолам буть
Назавжди і навіки.

І сонця, й місяця сяйнуть
Не раз ще в тобі лики, --
З тобою ж тут мені не буть
Назавжди і навіки.

ДОЛАЮЧИ МЕЖУ

День гасне. Я ніч стрічаю.
Мене кличе вдаль зоря.
Та не хотів би я сліз відчаю,
Як вплав пускаюсь в моря.

Приплив гойдається в сплесках сонних
Без піни й бурлінь води,
Здіймаючись із глибин бездонних
Й вертаючись знов туди.

Вечірній дзвін і смеркання,
Й ніч -- все, чим іще живу.
Та не хотів би журби прощання,
Коли відпливу.

Далеко від цього часу й місця
Без нарікань багажу
Надіюсь там з Лоцманом стріться,
Коли перетну межу.

* * *

Чи ви згодні,
Що сьогодні
Завтра буде уже вчора?

Ще знати б, чому,
Як фіалку візьму,
То пахощі вернуть в ту пору,
Як милим було все для зору?
Замало тут рим лиш повтору.

МИМО ПРОЙДИ

Коли помру я, не приходь
Зронить сльозу фальшиву на могилі,
Топтатись там, де тліє моя плоть,
Тривожить прах, що оживить не в силі.
Риданням вітру втішусь назавжди;
Ти ж -- мимо пройди.

О, не принось свій жаль і каяття --
Нещасному, що з них уже мені;
З ким хоч любись -- втомивсь я від життя,
Дай відпочить у сні.
О, не турбуй, не завертай сюди --
Мимо пройди, мимо пройди.

* * *

Мій дух хай буде вільним і могутнім,
Мов той потік, що мчить в самотині
Від джерела, що на височині,
Відлунюючи й в долах ехом звучним,
Й, зростаючи в напорі, стає чутним
Для міст і сіл, горбів і впадин, веж;
Й посеред моря буде ще відчутним,
Голубизну даруючи без меж.
Хай же мій дух зміцниться -- він тоді
Розсудливості пута скине звичні,
Як до несхожих духом припливу:
Гольфстрім так від Флориди у воді
Своїй приносить у моря північні
Густу південну Мексики траву.

ДУБ

Хай життя
Шлях тернистий --
Будь, мов дуб:
Весною чуб
Золотистий.

Красенем
В літо ввійшов;
Йому й осінь
Чар приносить --
В золоті знов.

Йде зима --
Й без листя буть;
Та холод стріть --
Лиш оголить
Свою могуть.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-08 11:55:19
Переглядів сторінки твору 4386
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.672
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній