ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
* * *
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Кілька епізодів з «Київської козаччини» 1855 року
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
Ей добрий час (The Jimi Hendrix Experience)
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Країна потвор
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
***
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Славень з України
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше...
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Згадка про вагон і перон
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Про ворону, вербу і молодість
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
***
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
* * *
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
* * *
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Нестямний час (Jefferson Airplane)
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час(4x)

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
По-англійськи
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олег Герман (1991) / Вірші

 Мовчання
Чому мовчиш? Благаю, не мовчи!
Твоє мовчання дихає печаллю
І холодом колючим, смертю навіть
Недавніх мрій, ще свіжих, молодих.

Чому ховаєш погляд від усіх?
Недавно в ньому сяяла надія,
Шалена пристрасть полум'ям горіла...
А зараз що? Чи хтось так захотів?

Можливо, осінь? Промінь з-поміж хмар
Не в змозі звеселити жовте листя,
Як і тебе. Не пізно — схаменися
Та й винуватців більше не шукай!

Не раз зійде ще сонце навесні,
Теплом зігріє виснажене тіло.
Почуєш ти, як жвавим булькотінням
Уламки льоду тануть у душі.

Та вибір твій. Як хочеш, то мовчи...


20.09.2022

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2023-01-18 19:32:23
Переглядів сторінки твору 1293
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.837 / 5.5  (4.820 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.843 / 5.63)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.11.09 18:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мокій Ка (Л.П./Л.П.) [ 2023-01-19 18:31:54 ]
Гарно!
Люблю вірші, які пам'ятаю)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2023-01-21 13:02:41 ]
Дякую! Дуже приємно)
З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2023-03-22 00:42:48 ]
Ну, Олеже, Ви - класик у нас. Щось краще, щось гірше, щось - геніально, а таки пишете те, що залишиться в історії

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2023-03-28 21:15:17 ]
Дякую! Мені неймовірно приємно від таких слів, хоч і дуже сильно перебільшуєте) Пишу десь так на рівні доброго любителя.
З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2023-03-29 00:24:32 ]
Моя подруга, якій я рекомендував Ваш профайл, сумує, що у Вас вірші лише про кохання. А я казав, що у Вас є не лише такі, а Ви просто собі поки на цій платформі ім'я створюєте. Тож будемо обидва раді Вашій пейзажній, громадянській, медетативній та іншій ліриці

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2023-03-30 20:16:56 ]
Дякую Вам! Насправді це дуже цінне для мене. Так, у мене є і іронічні, і психологічні, і пейзажні, і ще купа всякої всячини, але... вони російською. Створюючи Хельґі Йогансена, я пообіцяв що мовою клятого окупанта він писати не буде. Тому поки що так.
З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Щербатюк (Л.П./Л.П.) [ 2023-06-15 13:24:31 ]
Отже Вас звати Олег?! Я також писала раніше переважно російською. Останнім часом більше рідною. Хоча важкувато, на жаль.
Гарний психологічний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2023-06-17 08:56:50 ]
Дякую Вам! Насправді "Хельґі" і є "Олег")
Радий Вашому візиту...

З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Щербатюк (Л.П./Л.П.) [ 2023-06-18 13:54:10 ]
Як цікаво, Хельґі! А як буде цією мовою моє ім'я?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Герман (Л.П./М.К.) [ 2023-06-18 14:15:31 ]
)))
Ваше ім'я не скандинавського походження, тому не знаю.
Цей псевдонім я взяв, щоб уникнути непотрібної плутанини і недорозуміннь, оскільки являюся тезкою одного відомого поета. А такий собі Хельґі Йогансен вже ні на що не претендує)