Бачу, нема реакції. То подаю вже тут.
Автори / Валентин Бендюг / Критика | Аналітика
Бог - творець усього
Євангелія від Івана
Івана 1
Вічне слово стало плоттю.
1. Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог.
2. Воно було спочатку у Бога.
3. Усе через Нього почало бути, і без Нього ніщо не почало бути, що почало бути.
4. У Ньому було життя, і життя було світлом для людей.
5. І світло в пітьмі сяє, і пітьма не обгорнула його.

Буття 11
Заповіт Бога з Ноєм не захищає людину від падіння. Побудова Вавилонської башти.
1. На всій землі була одна мова і слова одні.
2. Рушивши зі Сходу, вони (люди) знайшли на землі Шінеар рівнину і поселилися там.
3. І сказали [вони] одне одному: наробимо цеглин і обпалимо вогнем. І стала у них цегла замість каміння, а земляна смола замість вапна.
4. І сказали вони: збудуємо собі місто і башту, висотою до небес; і вчинимо собі ім'я передніше, аніж розповсюдимося по лицю всієї Землі.
5. І зійшов Господь оглянути місто і башту, котрі споруджували сини людські.
6. І сказав Господь: Ось, один народ, і одна у всіх мова, і ось що почали вони чинити, і не відмовляться вони від того, що задумали вчинити.
7. Зійдімо ж, і змішаймо там мову їхню так, щоб один не розумів мови іншого.
8. І розсіяв їх Господь звідти по всій поверхні землі; і вони перестали будувати місто.
9. А тому дано йому ім'я: Вавилон (змішання), бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь по всій поверхні землі.

Єзекія 47

13. Так говорить Господь Бог: Ось розподіл, за котрим ви маєте поділити землю у спадок дванадцятьом колінам Ізраїлевим: Йосипові – два наділи.
14. І успадкуйте її, як один, так і другий; бо Я піднімав руку Мою і присягався віддати її батькам вашим.
15. І ось межа землі: на північному рубежі, починаючи від Великого моря, через Хетлон, по дорозі до Цедаду,
16. Хамат, Берота, Сівраїм і Хацар, що між Дамаським і Хаматським кордонами, котрий на рубежі Хаврану.
17. І буде кордон від моря до Хацар-Енону, кордон з Дамаском, і далі на півночі межа Хамату; це північний рубіж.
18. А східний рубіж ведіть поміж Хавраном і Дамаском, між Ґілеадом і землею Ізраїльською, по Йордані, від північного рубежу до східного моря, це – східний рубіж.
19. А південний рубіж з південного боку від Тамару до води Мерівот-Кадешу, і за течією потоку до Великого моря: це – південний рубіж на півдні.
20. А західний рубіж – Велике море, від південного кордону до місцини навпроти Хамату; це – західний рубіж.
21. І поділіть собі цю землю на наділи за колінами Ізраїлевими.
22. І наділіть її за жеребом у спадок собі і чужинцям, що живуть серед вас, котрі народили у вас дітей; і вони серед синів Ізраїля мають вважатися рівними з місцевими мешканцями, і вони матимуть свою частку серед колін Ізраїлевих.
23. У котрому коліні живе чужинець, у тому й дайте йому спадок його, говорить Господь Бог.

Єзекія 25
1. І було до мене слово Господнє:
2. Сину людський! Оберни лице твоє до синів Аммонових і повідай для них пророцтво,
3. І скажи синам Аммоновим: Слухайте слово Господа Бога: Так говорить Господь Бог: За те, що ти про святиню Мою говориш: Овва! Овва! – тому що вона поганьблена, – і про землю Ізраїлеву, тому що вона спустошена, і про дім Юдин, тому що вони пішли в полон, –
4. За те ось, Я віддам тебе у спадок синам сходу, і поставлять у тебе кошари свої, і поставлять у тебе шатра свої, і будуть їсти плоди твої, і питимуть молоко твоє.
5. Я вчиню Раббу стійлом для верблюдів, і синів Аммонових – пастухами овець, і спізнаєте, що Я – Господь.
6. Бо так говорить Господь Бог: За те, що ти плескав у долоні і тупотів ногою, і з презирством до землі Ізраїлевої тішився в душі, –
7. За це ось, Я простягну руку Мою на тебе і віддам тебе на грабіж народам, і винищу тебе з народів, і зітру тебе з числа земель; здолаю тебе, і спізнаєш, що Я – Господь.
8. Так говорить Господь Бог: За те, що Моав і Сеїр говорять: Ось і дім Юдин, як усі народи!
9. За те, ось, Я відкрию Моава з боків, [починаючи ] від міст, від усіх прикордонних міст його, краси краю, від Бен-Гаєшімот, Баал-Меон аж до Кір'ятаїму,
10. Для синів сходу і віддам його у спадок [їм ] разом із синами Аммоновими, щоб сини Аммона не згадувалися більше серед народів.
11. І над Моавом звершу суд, і спізнають, що Я – Господь.
12. Так говорить Господь Бог: За те, що Едом жорстоко мстився домові Юдиному і тяжко згрішив, коли звершував над ним помсту,
13. За те, так говорить Господь Бог: Простягну руку Мою на Едома і винищу в нього людей і скотину, і вчиню його пустелею – від Теману до Дедану всі упадуть від меча.
14. І звершу помсту Мою над Едомом рукою народу Мого, Ізраїля; і вони будуть діяти в Едомі за гнівом Моїм і Моїм обуренням, і спізнають помсту Мою, говорить Господь Бог.
15. Так говорить Господь Бог: За те, що филистимляни вчинили жорстоко і мстили з презирством у душі, на загибель, з вічної неприязні, –
16. За те, так говорить Господь Бог: Ось, Я простягну руку Мою на филистимлян, і винищу критян, і знищу останок їхній на березі моря.
17. І звершу над ними велику помсту покаранням лютим, і спізнають, що Я – Господь, коли звершу над ними помсту Мою.
Єзекія 26
1. Одинадцятого року, першого дня першого місяця, було до мене слово Господнє:
2. Сину людський! За те, що Тир говорить проти Єрусалиму: Овва! Він зруйнований – брама народів; він звертається до мене; я виповнюся, він спустошиться, -
3. За це, так говорить Господь Бог: Ось, Я на тебе, Тире, і підніму на тебе численні народи, як море підіймає хвилі свої.
4. І зруйнують мури Тиру, і зруйнують вежі його; Я теж повимітаю з нього порох його, і вчиню його голою скелею.
5. Місцем для розстилання сітей буде він серед моря; бо Я сказав це, говорить Господь Бог, і буде він на грабіж народам.
6. А доньки його, котрі на землі, забиті будуть мечем, і спізнають, що Я – Господь.
7. Бо так говорить Господь Бог: Ось, Я приведу супроти Тиру від півночі Навуходоносора, царя вавилонського, царя царів, з кіньми і колісницями, і з вершниками, і з військом та численним народом.
8. Доньок твоїх на землі він заб'є мечем, і спорудить супроти тебе вежі для облоги, і нагорне супроти тебе вала, і виставить супроти тебе щити;
9. І до мурів твоїх підсуне машини-муроломи, і вежі твої зруйнує сокирами своїми.
10. Від безлічі коней його накриє тебе пилюка, від гамору вершників і коліс і колісниць затремтять мури твої, коли він буде входити у брами твої, як входять до зруйнованого міста.
11. Копитами коней своїх він витопче всі вулиці твої, народ твій заб'є мечем і пам'ятки могутности твоєї поскидає на землю.
12. І пограбують багатство твоє, і розкрадуть товари твої, і зруйнують мури твої, і поруйнують гарні оселі твої, і каміння твоє, і дерева твої, і землю твою пожбурять у воду.
13. І припиню звучання пісень твоїх, і звуку гусел твоїх уже не буде чутно.
14. І вчиню тебе голою скелею, будеш місцем для розстилання сітей. Не будеш знову споруджений, бо Я, Господь, сказав це, говорить Господь Бог.
15. Так говорить Господь Бог Тирові: Від гуркоту падіння твого, від стогону поранених, коли буде звершена серед тебе різанина, чи не здригнуться острови?
16. І залишать усі князі моря престоли свої і поскидають із себе мантії, і скинуть із себе мережані шати свої, одягнуться в трепет, сядуть на землю, щохвилини будуть здригатися і вражатися через тебе.
17. І здіймуть плач за тобою, і скажуть тобі: Як же загинуло ти, місто, заселене мореплавцями, місто уславлене, котре було могутнє на морі, саме і городяни його, які наводили острах на всіх його мешканців.
18. Нині, у день падіння твого, здригнулися острови; острови на морі потрапили в замішання від загибелі твоєї.
19. Бо так говорить Господь Бог: Коли Я вчиню тебе містом спорожнілим, схожим на міста безлюдні, коли підніму на тебе безодню, і накриють тебе великі води,
20. Тоді зіпхну тебе з тими, що сходять до могили, до народу, котрий давно був, і поселю тебе в безоднях землі, в пустелях вічних, з тими, що відійшли до могили, щоб ти не було вже заселене; і явлю Я славу на землі живих.
21. Жахіттям учиню тебе, і не буде тебе, і будуть шукати тебе, але вже не знайдуть повік,

Коли цього не досить, то можна пошукати ще. Але, як на мене, достатньо і цього. Шануймося.

Знаєте, вже і не дивуюсь вам, - кількість, Валентине, не значить - якість. Ви би ще все Святе Письмо в коментар ввели. :(
Отож,
1) Де в авторитетних джерелах написано "Бог - творець усього"?
2) Де написано про те, що Бог прямо створив той чи інший народ?
Прошу конкретності, і без посилань на ВИБРАНИЙ народ.

І я вже давно нічому не дивуюся. Якщо ви тут не зуміли прочитати про те, хто створив усе, то вже ніде й не прочитаєте. Але для інших читачів ще раз процитую:
Євангелія від Івана
Івана 1
Вічне слово стало плоттю.
1. Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог.
2. Воно було спочатку у Бога.
3. Усе через Нього почало бути, і без Нього ніщо не почало бути, що почало бути.

1. Отже, ви, Валентине, опублікували неправду, коли вище за текстом дали "цитату" - "Бог - творець усього"?
Вас не вчили, що це не гарно? :(
2. "Усе через Нього почало бути, і без Нього ніщо не почало бути, що почало бути" - ця фраза і формально, і по суті не значить, що Бог створив націю, чи народ, чи все.

Ось якби ви сказали, "усе через нього почало бути", то ніхто би з вами і не сперечався, хіба що попоросили не робити будь які висновки із цих слів.

Отож, НЕЗАЛІК.

29. Чи не дві маленькі пташки продаються за асарій? І жодна з них не впаде на землю без [волі] Батька вашого;

І ці слова правильні, якщо ви їх точно процитували.
А ось особисто ваші, включаючи, що хтось там є невігласом - не вірні. І давайте на цьому припинимо дискусію. І надалі не будемо вважати інших невігласами.

Святитель Филарет (Дроздов)
Начатки христианского учения или краткая Священная История и краткий Катехизис

Краткая Священная История
Яко новорождени младенцы, словесное и нелестное
млеко возлюбите, яко да о нем возрастете во спасение.
1Пет.2:2

Сотворение мира
Един Бог, во Святой Троице поклоняемый, есть вечен, то есть не имеет ни начала, ни конца Своего бытия, но всегда был, есть и будет.
Кроме Бога все имеет начало. Бог сотворил все из ничего.

Верую во единого Бога
Отца Всемогущего,
Творца неба и земли,
видимого всего и невидимого,
(Апостольский
символ веры
Никео - Константинопольский
символ веры)

На добраніч!

Доброго ранку.
"Един Бог, во Святой Троице поклоняемый..." - Валентине, і звідки ви це взяли? Невже зі Святого Письма? :)
А ще вам раджу не використовувати російські тексти, бо там стільки перекрутів і перебріху, що ради собі не дасте.

Щодо ваших постійних намагань змусити мене погодитися з вашими трактуваннями, то, Валентине, ви б мали пам'ятати - СВЯТЕ ПИСЬМО НЕ МОЖНА ТРАКТУВАТИ. Якщо не сказано, що Бог сотворив народ, націю, то й не кажіть такого від імені Господнього. Син Божий, можливо мав право трактувати Батька, та не став. І нам нічого своїми недолугими словами пояснювати Непоясниме.

"І нам нічого своїми недолугими словами пояснювати Непоясниме".

З цим я погоджуюся, але не я першим попхався у теологи, які тим тільки й займаються, що трактують Святі письмена кожен на свій лад. Всі ми - атеїсти щодо чужих богів. Вважаю що диспут завершено.

Отож, хай живе Краса Господня, і наша інтелігентність, яка цю красу розкриває.

Наміри добрі, а куди ними встелятиметься шлх - те покаже життя.

Я думаю, Мишко, що інтелігенція трохи дивний термін. Бо інтелігентності мала б набувати кожна людська істота. Інтелігентності, як результату від позитивного сприйняття, осягання краси Задуму і Втілення усього довкола нас. Тобто, тоді, наприклад, кожен митець мав би мати достатню кількість тієї інтелігентності, яка за певних обставин давала би відповідні творчі результати.
Можливо інтелігентність і є ключем до істинної творчості? І творчі негаразди потрібно виправляти у собі, а не на чернетках.

Кілька разів чув і десь читав, що поняття "інтелігент" у західній цивілізації з російським змістом (який перейняли і ми) не відоме. Там поширене поняття ІНТЕЛЕКТУАЛ. А той інтелектуал може бути вже будь-яким у житті та поведінці. Цікаво було б почути кваліфіковану думку про це.

"інтелектуальність" не несе духовного навантаження, отже, саме по собі, це визначення, на відміну від "інтелігентності", не є неповноцінною формулою для існування особистості.
Тобто, в означенні "інтелектуал", як на мене, ховається обман - неможливості повноцінного використання цього означення людиною".
Не є ненеповноцінною, а чи є неповноцінною? Я теж підозрюю у цих визначеннях (обох) якусь ваду. Але вони існують і якось люди ними оперують та будують за допомогою них висновки про добро і зло або обходяться без важких роздумувань над цим, керуються інтуїтивними, засвоєними з молоком мами, почуттями свого й чужого, смаку і несмаку.

Я помилився - не є повноцінною :)

Статус інтелектуала вельми підозрілий ще і тим, що окрім знань, не йдеться про вчинки. А саме вчинки визначають інтелігентність чи не інтелігентність особистості, власне, міру її людяності.
Древні вважали надмір знань великою небезпекою для особистості, бо вона не могла більшість цих знань мудро використати, творчо опрацювати. ЗНАТИ І НЕ ДІЯТИ У ВІДПОВІДНОСТІ ДО ЦИХ ЗНАНЬ ЗГІДНО СОВІСТІ, МОРАЛІ, ВЛАСНИХ ПОГЛЯДІВ - вважалося злочинним, по відношенню до себе, свого майбутнього. :(