ЙОГАН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ

НІЧНА ПІСНЯ МАНДРІВЦЯ

Над гір вершинами
Спокій,
Йдучи стежинами,
Слух твій
Звика до німоти;
Не чуть пташні вже хору.
Стривай лишень, скоро
Спочинеш і ти.

(другий варіант)

На всіх вершинах
Супокій;
У всіх долинах
Й вітровій
Не віднайти;
Пташні не чутно з бору…
Зажди лишень, скоро
Спочинеш і ти.

ГЕНРІХ ГЕЙНЕ

ЛОРЕЛЕЯ

Не знаю, звідки зітхання,
Й чого сумним маю буть:
Із давніх часів сказання
Не можу ніяк забуть.

Смеркає, свіжість в долині;
Над Рейном, що мов заснув,
Туман -- й на скелі вершині
Останній промінь сяйнув.

Там дівчина юна й чарівна
Вгорі на вершині тій,
Вся в золоті, мов царівна,
І гребінь теж золотий.

Розчісує ним волосся,
Й співає пісню вона;
Це ніжне дзвінкоголосся
П'янить сильніш від вина.

Рибалки серце від пісні
У грудях б'ється сильніш;
Не бачить вже скелі грізні --
Він дивиться вгору лиш.

Я знаю: там, де лілеї,
Зімкнуться хвилі над ним.
І це усе Лорелея
Зробила співом своїм!

ШАРЛЬ БОДЛЕР

АЛЬБАТРОС

Коли сум і нудьга обсідають матросів,
Щоб розвагу лиш мать, а яку -- все одно, --
Ловлять птахів вони, осяйних альбатросів,
Що весь день супроводжують в морі судно.

Вже на палубі, кинутий перед юрбою,
Щойно -- неба блакить, зараз -- грязь, -- він в ганьбі
Білі крила важкі волоче за собою,
Мов опущені весла, в безсилій мольбі.

Цар небес і морів, але тут знемагає,
Ставши враз жалюгідним, нещасним, смішним;
Той димить тютюном, люльку в дзьоб йому пхає,
Цей каліку вдає -- шкутильгає за ним.

Так поет лине ввись серед радості й суму,
Недоступний для стріл, світло звідавши й тьму, --
Та ходить по землі серед ґвалту і глуму
Два гігантські крила заважають йому.

ГІЙОМ АПОЛІНЕР

МІСТ МІРАБО

Під міст Мірабо Сена сплива
Й наша любов
Забудь освідчень слова
Завжди після болю радість нова

Надходить ніч лунає дзвін
Минають дні а я без змін

Рука в руці лицем в лице я й ти
Тоді як під
Мостом наших рук пливти
Поглядам втомленим й біль цей нести

Надходить ніч лунає дзвін
Минають дні а я без змін

Кохання спливає без вороття
Любов мина
Повільно як і життя
Й немов надія що йде в забуття

Надходить ніч лунає дзвін
Минають дні а я без змін

Минають дні і тижні біжать
Ні часу вже
Ні сил кохання бажать
Під міст Мірабо мов Сена спішать

Надходить ніч лунає дзвін
Минають дні а я без змін