1. Що поєднує.
Варто розуміти, що праукраїнці колись дійшли аж за Урал, несучи світло ведичності - це стало основою і для можливого розвитку тамтешніх ординців, і це не єдина спроба допомогти поневоленим там народам.
Звідси українська небайдужість до того живого, що ми там насаджували.
2. Що нас розділяє.
Убивчий дух ваалівської орди і в рф, і в її адептах, вкрай сильний, і він нищить всі паростки людяності.
Саме це протиріччя й привело до нападу зла на нашу свободу і волю. В цьому проблема і російської мови, основи якої були принесені нами в ту тьму, як чисті води первинної європейської першомови кельтів і галів, як живі традиції з найдавніших часів.
Але наразі нинішня рос.мова і рештки культури знаходяться під ідеологічним і духовним контролем зла і ординського усвідомлення.
Це потрібно ясно розуміти, і хірургія чітка - боротьба з тамтешнім злом і його метастазами, що проникли в Україну.
Але боротьба саме зі злом, з поступовим очищенням і нашого культурного простору як і територій - і саме від зла, окупантів, ненависті, недорозвинутості, нелюбові.
- Кажуть, що надто довго йде цей процес? -----
І всі хочуть миттєвого потрапляння в мирський рай, як вони його бачать?
Тож чимало хто наполягає на максимальній рішучості дій щодо мови. Говорять про 32 роки бездіяння в цьому питанні...
Особливо палкі в нас гуманітарії.
Та хочу дещо нагадати і запитати - хто і як мав змінювати рішуче ситуацію 5-10 років тому, не кажучи вже про більш ранні часи? Комуністи, партія регіонів, проросійські партії в парламенті? Нинішні слуги? Ми ж памятаємо, що в нас усе починається з парламенту, а не від повелінь якогось царя?
Тож якщо відверто, ми завжди знаходилися на волосинці від смертельної ін'єкції - введення другої державної, і саме через баланси політичних поглядів в країні.
Україна ніколи за ці 32 роки не мала можливості до швидкого виправлення ситуації в природній бік, бо ж і українська мова - природне мовне вирішення.
І добре, попри всі негаразди, що зараз поволі ми зрушилися з межі моворозділу до цієї природно обумовленої українізації.
І це відбувається суто на тлі захисту України, любові до неї - ось тому цей вектор і напрямок єдиновірний і дієвий.
Саме тому не потрібно ні зверхності до цього, мовного питання, і особливо від філологів, ні втрати пильності в наступних виборах.
Тож варто правильно оцінювати ситуацію в усі часи.
Та чи розповість нам хоч один філолог, що ми не просто древній, але й глибоко ведичний народ?
І тому обирати на посади над собою нижні варни (верстви за призванням) - смертний гріх, що ні міняйл-торгашів, ні скоморохів, ні шудр (слуг) у керівництві країною бути не може!
Тож рятує не тільки мова, далеко не вона одна!
Моральність у всіх питаннях і совість!
І без провокативних "москворотостей" наліво і направо, бо ті, що вживають це слово чомусь забувають, що воно значить саме "кремлецентризм", а не те, що їм найперше спадає в голови.
І останнє.
Нашого найбільшого ворога не цікавить, як ми говоримо, та чорнота прагне, щоби ми їй належали і мовчали, як мовчать і вже поневолені ним...
І це не єдиний ворог України і всього українського...

___

Щодо походження поняття "русь".

* Ведизм і веди, від "вести", як шлях, і перебування в дійсному просторі, на відміну від "відати", знати, мати лише умовне знання.