Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.
ІІ
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Матѳея 3
2 і глаголячий: Покайтеся, бо наблизилася василея уранів.
3 Бо цей є проречений через Ісаю пророка, глаголячого: Голос волаючого пустинною: підготуйте ходу Господа, рівними робіть трибіччя його.
4 Сам же Йоан мав вбрання його з волосся верблюдиці і пояс шкіряний навкруг попереку його, і пожива його була акриди і мед польовий.
5 Тоді вирушив до нього Єрусалим, і вся Юдея, і вся околиця Йордану,
6 і баптизувалися Йорданом рікою під ним, висповідуючі гріхи свої.
7 Видівший багато фарисеїв і садукеїв йдучих до баптизму його, оповів їм: Виплодки єхиднові, хто підказав вам втікати від прийдешнього гніву?
8 Зробіть відтак плід гідний покаяння.
9 І не мислили би глаголити у собі: Патером маємо Авраама. Бо глаголю вам, що здатний Бог з каменів цих пробудити чада Аврааму.
10 Вже й сокира до коріння дерев прикладена, всяке відтак дерево не робляче плід гарний зрубується і у вогонь кидається.
11 Я таки вас баптизую водою до покаяння, поза мною йдучий дужчий мене. Він є, кого не є я гідний сандалі носити. Він вас баптизує Святим Духом і вогнем.
12 Віяло в руці його, і зведе пшеницю свою до апотеки, а полову спалить вогнем невгасимим.
13 Тоді предстає Їсус від Галілеї на Йордан, до Йоана, баптизитись під ним.
14 Йоан перешкоджав йому кажучий: Я потребу маю під тобою баптизуватися, і ти йдеш до мене?
15 Розсудивший Їсус оповів: Відпусти зараз, так бо видалося нам сповнити всю праведність. Тоді відпускає Його.
16 Баптизований Їсус зразу встав з води, і ось відкрилися йому урани, і видів Духа Бога, спускаючогося як голубка і йдучого на нього.
17 І ось голос з уранів глаголячий: Цей є Син мій улюблений, яким євдокіяв.
[2023]
1. в оригіналі Ἰωάννης. Ἰω на початку імені змінюємо на Йо, як і серед імен першої глави, так і в Йордані ріці.
в оригіналі βαπτιστὴς - баптист.
тут ідеться не про пустелю з піском, а про безлюдну місцевість. Іоанн їв коників і дикий мед (а в романських перекладах, чеському і польському - лісовий мед), звідки ж мед у пустелі? Крім того подається не іменник, а прикметник жіночого роду - "пустинна".
2. μετανοεῖτε традиційно перекладається покайтеся. Але дослівне значення слова: μετα + νοεῖτε - переосмисліть, змініть мислення/сприйняття/розуміння.
ἡ βασιλεία τῶν οὐρανῶν - василея уранів, царство небес. Позаяк уран - загальновідоме слово, вводимо його омонім і еллінізм. Походження українського ранку, особливо у формі "уранці" має щось спільне з грецьким ураном небом, бо саме уранці з'являється ясне небо.
3. βοάω (воао) - волати гарний переклад і по суті, і по фонетиці.
τρίβους - трибіччя.
4. καμήλου - верблюдиці в ж.р.
ζώνη - пояс, звідси зони.
δερμάτινος - дермантиновий, шкіряний.
ἀκρίδες - акриди, словникове слово, але часто перекладають як сарана. Цікаві переклади в слов'янських мовах: кобилки в чеській, скакавці у хорватській.
μέλι - мед, звідси назва Мелітополю.
ἄγριον - польовий, від ἀγρός - поле, ферма. Але дуже часто мед перекладають як дикий.
5. ἐκπορεύομαι = ἐκ, ἐξ + πορεύομαι (рушити) = вирушити.
6. ἐβαπτίζοντο - баптизувалися. Баптизм у грецькій окрім хрещення ознначає занурення. Так пізніше цим словом занурюють посуд, щоб помити.
ποταμός - річка, звідси Месопотамія - межиріччя. В українській потічок теж позначає річку.
ἁμαρτίας - гріхи. Цікаве грецьке бачення гріха. ἁμαρτίας = ἁ + μέρος (доля, частка, міра). Тобто гріх це і бездолля, і безділля. Разом з тим не всяка праця у еллінів у пошані. Пізніше ми дійдемо до етимології еллінського зла, яке походить від фізичної праці, яка вважалося уділом рабів і страшним злом для вільних еллінів. А гідна елліна праця - філософія, театр, гімнастика.
7. Γεννήματα - потомство, але тут у множині і в негативному ключі, тому виплодки.
ἐχιδνῶν - єхиднові, так і в Острозькій біблії, і в болгарській. Дослівно це слово означає змій.
ὑποδείκνυμι = ὑπο (під) + δείκνυμι (показати).
ὀργή - гнів. Не зважаючи на співзвучніять оргія не походить від ὀργή, а від роботи - ἔργον, а саме роботи священослужителів.
8. ποιήσατε - зробіть, не принесіть, не вродіть, як іноді перекладають.
καρπός - плід. Той же корінь у племені карпів (Καρπιανοί, Καρποι).
9. μὴ δόξητε - не вважайте. Дієслово δοκέω також має значення і славити.
Πατέρα - батьком маємо Авраама, бо Авраам з івриту - батько великий.
ἐγεῖραι - перше значення пробудити, друге і більш поширене: підняти. У цьому вірші пасує і те, і те значення.
10. ἀξίνη - сокира, гарний англійський відповідник - axe. Можливо першоджерело імені Аксинья.
δένδρον - дерево, звіди дендропарк.
καλὸν - гарний, звідси каліграфія - гарне письмо, каліпіди (Καλλιππίδαι, народ описаний Геродотом на Миколаївщині) - гарноногі.
βάλλεται - кидається. Звідси балістика. Дієслово βάλλω дуже поширене у Євангелії, кидається асе, що можна і не можна, наприклад вино в бурдюки не наливається, а кидається.
11. πῦρ - вогонь, звідси піротехніка.
12. πτύον - віяльна лопата.
διακαθαρίζω = δια + καθαρίζω (чистити).
σῖτος - зерно, пшениця.
ἀποθήκη - апотека, склад, закрома. Звідси аптека.
ἄσβεστος - невгасимий, азбестовий.
15. дієслова від ἀποκρίνομαι: ἀπο (від) + κρίνω (суджу) - розсудити. Традиційний переклад - відповісти.
ἀφίημι = ἀπο (від) + ἵημι (пустити) - відпустити.
16. οὐρανοί - урани (в множині) - небеса. Оскільки уран загальновідоме в українській слово, то подаємо еллінізм із зазначенням, що воно в Євангелії позначає небо.
περιστερά - голубка ж.р.
καὶ ἐρχόμενον ἐπ’ αὐτόν, ἐρχόμενον - дієприкметник теперішнього часу однини аккузативу від дієслова йти, - йдучого.
17. ось етимологія імені Євдокія. Дієслова від εὐδοκέω складаються з: εὐ (благо) + δοκέω (вважаю/припускаю/мислю//славлю) - благовважаю/благомислю//благославлю. Жоден з наявних перекладів не передає суті вінця глави. Тому що євдокія - багатогранне слово, може перекладатися по-різному, всі його аспекти годяться у цьому вірші. Але подавши один аспект, інші лишаються поза увагою. А тому немає нічого кращого, як подати еллінізм у вигляді відомого імені і розшифрувати його зміст у коментарях.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
