Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Матѳея 6
2 Коли ж відтак робиш милостиню, не сурмив би перед тобою, як гіпокрити роблять у синагогах і на вулицях, щоб прославитися від антропів. Амінь, глаголю вам: Утримана винагорода їхня.
3 Тебе ж роблячого милостиню, хай не знає краща твоя, що робить права твоя,
4 щоб була твоя милостиня у крипті. І Патер твій зрячий у крипті віддасть тобі.
5 І коли молитеся, не будьте як гіпокрити, бо люблять у синагогах і на кутах вулиць вставши молитися, щоб файнути антропам. Амінь, глаголю вам: Утримана винагорода їхня.
6 Ти ж, коли молишся, увійди до скарбниці твоєї, і зачинивший двері твої молися до Патера твого в крипті. І Патер твій зрячий у крипті віддасть тобі.
7 Молячіся не заїкалися б як етнічні, бо вважають, що у багатослів'ї їхньому почуються.
8 Відтак не вподоблялися би їм, бо звідав Бог Патер ваш, чого потребу маєте, перш вашого прохання його.
9 Так відтак моліться ви: Патере наш в уранах, хай святиться ім'я твоє.
10 Хай прийде василея твоя, хай станеться воля твоя, як в урані, і на геї.
11 Хліб наш насущний дай нам сьогодні.
12 І відпусти нам борги наші, як і ми відпускаємо боржникам нашим.
13 І не вводив би нас у випробування, але витягни нас від поносного. Бо твоя є василея, і динама, і докса навіки. Амінь.
14 Бо якби відпустили антропам провали їхні, відпустить і вам Патер ваш урановий.
15 Якби ж не відпустили антропам провали їхні, і Патер ваш не відпустить вам.
16 Коли ж постуєте, не ставайте як гіпокріти похмурі, нефайнять бо обличчя свої, щоб файнутися антропам постуючими. Амінь. Глаголю вам: Утримали винагороду їхню.
17 Ти ж постуючий оліф твою голову, і обличчя твоє вмий,
18 щоб не файнував антропам постування, але Патеру твоєму у крипті. І Патер твій зрячий у крипті віддасть тобі.
19 Не тезавруйте собі тезауруси на геї, де міль і роз'їдання нефайнить, і куди клепти прориваються і клептять,
20 тезавруйте ж ваші тезауруси в урані, де ні міль, ні роз'їдання не нефайнить, і куди клепти не прориваються, не клептять.
21 Бо де є тезаурус твій, там буде і серце твоє.
22 Ліхтар тіла є око. Якщо відтак буде око твоє неподільне, ціле тіло твоє світлим буде.
23 Якщо ж око твоє поносним буде, ціле тіло твоє темним буде. Якщо ж світло у тобі темрява є, темрява завелика.
24 Ніхто не здатний двом господарям рабувати, бо чи одного зненавидить і іншого полюбить, чи одного антиматиме, і іншого зневажатиме. Не здатні Богу рабувати і мамоні.
25 Через це глаголю вам: Не клопочіться за душу вашу: що б їли чи пили, ані за тіло ваше, що б вдягали. Не душа більша є поживи, і тіло вбрання?
26 Вдивіться у птахів урану, що не сіють, не жнуть, не збирають в апотеки, і Патер ваш урановий годує їх. Ви не більш переносніші їх?
27 Хто ж з вас заклопотаний здатний докласти до віку свого лікоть один?
28 І за вбрання чого клопочетеся? Вивчіть кринуми поля, як ростуть, не трудяться, не крутяться.
29 Глаголю вам, що і Соломон у всій славі його не одягався як одне з цих.
30 Якщо ж хорта поля, сьогодні існує і завтра до печі кинеться, Бог так обаполить, не набагато більше вас, маловірні?
31 Відтак не клопоталися би кажучі: Що б ми їли? Чи: Що б ми пили? Чи: Що б ми вдягли?
32 Бо всього цього етноси пожадають. Бо звідав Патер ваш урановий, що потребуєте цього всього.
33 Жадайте спершу василеї Бога і праведності його, і це все докладеться вам.
34 Відтак не клопоталися би про завтрашнє, бо завтрашнє поклопочеться за себе. Достатньо дню каки його.
[2023]
1. Προσέχετε = προσ (ув, назустріч) + έχετε (майте) - дослівно "внімайте", церковнослов'янське слово, вживане і Л. Костенко. У Острозькій біблії "внємлѣтє".
θεαθῆναι - пасивне дієслово від іменника θέατρον театр.
2. ἐλεημοσύνην від іменника ἔλεος милість.
ὑποκριτής = ὑπό (під) + κρίνω (суджу) - дослівно "підсудний", перекладається як "лицемір". І.Франко вживав гіпокризію у значенні лицемірства.
-> важливе богословське місце! Всі попередні переклади передають, що винагорода отримана (чи є, чи буде), але насправді в оригіналі написано, що винагорода "утримана", як наприклад податки утримуються із зарплати чи прибутку. Тобто гіпокрити лицеміри НЕ отримають винагороду. ἀπέχω = ἀπό (від, геть) + ἔχω (мати) - дослівно "утримати". Пізніше цим дієсловом Їсус докоряє, що серця людей від нього утримані.
3. ἀριστερά - зазвичай перекладається як ліва рука. Так і є, але дослівний переклад відкриває нюанси. Прикметник ἀριστερός = ἄριστος (кращий (аристократичний)) + τερά (суфікс порівняння ж.р.) - дослівно "краща".
4. в оригіналі - ἐν τῷ κρυπτῷ, в тайні. Але оскільки сьогодні ренесанс слова "крипто", час повернути його з оригіналу Біблії.
5. προσεύχομαι традиційно перекладається як "молитися", = προσ (назустріч) + εὔχομαι. εὔχομαι = εὔ (благо, добро) + χομαι (дієслівне коріння). Отже дослівно εὔχομαι можна перекласти як "благостити", коли особа дає благо, а προσεύχομαι - "виблагостити" => "виблагати", коли особа просить благо.
11. ἐπιούσιον = ἐπι (на) + οὐσία (сутність). Тому насущний - гарний переклад.
13. μὴ εἰσενέγκῃς - не вводив би, у формі умовного часу, а не імперативу, тобто звучить як прохання, а не наказ.
πονηροῦ - прикметник від πόνος, первісне значення - важка фізична праця, вторинне - зло. Якщо ми подаємо оригінальне слово у перекладі, воно охоплює всі його семантичні аспекти. Тобто людина молиться, щоб її витягли і від зла, і від важкої фізичної праці. Для українського вуха πόνος теж може означати важку фізичну працю, коли йдетсь про перенесення вантажів - понос.
δύναμις - динама ж.р., це і сила, і цим словом у євангелії позначають створені дива. Тому перекласти його тут у молитві лише силою не правильно, бо тут також ідеться і про дива Божі. Еллінізм динама добре відомий українцям завдяки ФК Динамо Київ.
δόξα - докса, це і слава (так всі і перекладають), але це і вважання, розуміння. Ортодокса - так на Заході називають православну церкву, що має правильне розуміння. А тому у молитві йдеться не тільки про славу Бога, а і про вважання, розуміння.
14. παραπτώματα від παρά + πίπτω (впасти). Провали. Так і в Гданській біблії - упадки. А в інших перекладах провини і гріхи.
16. ἀφανίζουσιν від ἀ + φαίνω, нефайнять. Φαίνω - файно в класичній вимові, фено - в елліністичній. Φαίνω означає засвітитися, з'явитися. Ангел файнував у сон Йосифу. У цьому вірші дієслова нефайнути і файнути подаються разом, а тому наш дослівний переклад передає ще і словогру автора.
17. ἄλειψαί від ἀλείφω аліфо - намащую олією. Перекладаємо дієсловом "оліфити".
19. θησαυρός - склад, скарб. В українській мові тезаурус вже має місце як словник синонімів.
θησαυρίζω - дієслово від тезаурусу.
κλέπται - клепти, злодії, звідси клептоманія, клептократія.
22. ἁπλοῦς - некратне, неподільне, єдине, просте, на відміну від διπλός - подвійне.
23. σκότος - темрява. Альтернативний переклад: Якщо око твоє поносне, ціле тіло твоє скотським буде.
24. δουλεύειν - рабувати від δοῦλος - раб. Є й інші переклади цього слова "служити, працювати", але вони менш точні. Служіння і роботу передають інші дієслова. Λατρεύω - служити Богу, διακονέω - людям, а δουλεύειν - саме рабувати.
ἀντέχομαι = ἀντί (проти) + έχομαι (мати).
καταφρονέω = κατα (вниз) + φρονέω (розуміти, думати). Зневажити.
μαμωνᾶς - арамейське запозичення מָמוֹן, що означає гроші, майно, багатство.
25. μὴ μεριμνᾶτε - не перейматеся, не клопочіться. Але оскільки зустрічається по тексту і іменник μέριμνα, то ми вживаємо пару: клопоти - клопотати, бо перейми - переймати не те. Етимологічно ці слова походять від μερίζω (мерізо) - розділяти на частини, міри нарізати. Тобо μὴ μεριμνᾶτε можна перекладати і "не дріб'язкуйте, не ромінюйтесь на дрібниці".
26. ἐμβλέπω = ἐν (в) + βλέπω (зрю, дивлюся). Вдивіться.
διαφέρω = διά (через/пере) + φέρω (ношу). Переносніший також означає "кращий", чим непереносніший.
27. ηλικία - однозначно вік. Чому багато перекладають як зріст? Можливо, що в церковнослов'янському перекладі - возраст, можливо, що прикладається лікоть, як міра довжини. Але ж це не реально прикласти півметра до зросту навіть теоретично, а півметра до віку - мається на увазі до дистанції, що рух - це життя, а хто не біжить - той вже небіжчик.
28. κρίνον часто перекладається як лілея, але кринум - більш точний переклад квітки з лілейних.
29. χόρτος - трава, зелень. Хорта також в грецькій кухні позначає салат із сезонних трав.
30. ἀμφιέννυμι - дослівно: з обох боків вдягати.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)