Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.
ІІ
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Матѳея 6
2 Коли ж відтак робиш милостиню, не сурмив би перед тобою, як гіпокрити роблять у синагогах і на вулицях, щоб прославитися від антропів. Амінь, глаголю вам: Утримана винагорода їхня.
3 Тебе ж роблячого милостиню, хай не знає краща твоя, що робить права твоя,
4 щоб була твоя милостиня у крипті. І Патер твій зрячий у крипті віддасть тобі.
5 І коли молитеся, не будьте як гіпокрити, бо люблять у синагогах і на кутах вулиць вставши молитися, щоб файнути антропам. Амінь, глаголю вам: Утримана винагорода їхня.
6 Ти ж, коли молишся, увійди до скарбниці твоєї, і зачинивший двері твої молися до Патера твого в крипті. І Патер твій зрячий у крипті віддасть тобі.
7 Молячіся не заїкалися б як етнічні, бо вважають, що у багатослів'ї їхньому почуються.
8 Відтак не вподоблялися би їм, бо звідав Бог Патер ваш, чого потребу маєте, перш вашого прохання його.
9 Так відтак моліться ви: Патере наш в уранах, хай святиться ім'я твоє.
10 Хай прийде василея твоя, хай станеться воля твоя, як в урані, і на геї.
11 Хліб наш насущний дай нам сьогодні.
12 І відпусти нам борги наші, як і ми відпускаємо боржникам нашим.
13 І не вводив би нас у випробування, але витягни нас від поносного. Бо твоя є василея, і динама, і докса навіки. Амінь.
14 Бо якби відпустили антропам провали їхні, відпустить і вам Патер ваш урановий.
15 Якби ж не відпустили антропам провали їхні, і Патер ваш не відпустить вам.
16 Коли ж постуєте, не ставайте як гіпокріти похмурі, нефайнять бо обличчя свої, щоб файнутися антропам постуючими. Амінь. Глаголю вам: Утримали винагороду їхню.
17 Ти ж постуючий оліф твою голову, і обличчя твоє вмий,
18 щоб не файнував антропам постування, але Патеру твоєму у крипті. І Патер твій зрячий у крипті віддасть тобі.
19 Не тезавруйте собі тезауруси на геї, де міль і роз'їдання нефайнить, і куди клепти прориваються і клептять,
20 тезавруйте ж ваші тезауруси в урані, де ні міль, ні роз'їдання не нефайнить, і куди клепти не прориваються, не клептять.
21 Бо де є тезаурус твій, там буде і серце твоє.
22 Ліхтар тіла є око. Якщо відтак буде око твоє неподільне, ціле тіло твоє світлим буде.
23 Якщо ж око твоє поносним буде, ціле тіло твоє темним буде. Якщо ж світло у тобі темрява є, темрява завелика.
24 Ніхто не здатний двом господарям рабувати, бо чи одного зненавидить і іншого полюбить, чи одного антиматиме, і іншого зневажатиме. Не здатні Богу рабувати і мамоні.
25 Через це глаголю вам: Не клопочіться за душу вашу: що б їли чи пили, ані за тіло ваше, що б вдягали. Не душа більша є поживи, і тіло вбрання?
26 Вдивіться у птахів урану, що не сіють, не жнуть, не збирають в апотеки, і Патер ваш урановий годує їх. Ви не більш переносніші їх?
27 Хто ж з вас заклопотаний здатний докласти до віку свого лікоть один?
28 І за вбрання чого клопочетеся? Вивчіть кринуми поля, як ростуть, не трудяться, не крутяться.
29 Глаголю вам, що і Соломон у всій славі його не одягався як одне з цих.
30 Якщо ж хорта поля, сьогодні існує і завтра до печі кинеться, Бог так обаполить, не набагато більше вас, маловірні?
31 Відтак не клопоталися би кажучі: Що б ми їли? Чи: Що б ми пили? Чи: Що б ми вдягли?
32 Бо всього цього етноси пожадають. Бо звідав Патер ваш урановий, що потребуєте цього всього.
33 Жадайте спершу василеї Бога і праведності його, і це все докладеться вам.
34 Відтак не клопоталися би про завтрашнє, бо завтрашнє поклопочеться за себе. Достатньо дню каки його.
[2023]
1. Προσέχετε = προσ (ув, назустріч) + έχετε (майте) - дослівно "внімайте", церковнослов'янське слово, вживане і Л. Костенко. У Острозькій біблії "внємлѣтє".
θεαθῆναι - пасивне дієслово від іменника θέατρον театр.
2. ἐλεημοσύνην від іменника ἔλεος милість.
ὑποκριτής = ὑπό (під) + κρίνω (суджу) - дослівно "підсудний", перекладається як "лицемір". І.Франко вживав гіпокризію у значенні лицемірства.
-> важливе богословське місце! Всі попередні переклади передають, що винагорода отримана (чи є, чи буде), але насправді в оригіналі написано, що винагорода "утримана", як наприклад податки утримуються із зарплати чи прибутку. Тобто гіпокрити лицеміри НЕ отримають винагороду. ἀπέχω = ἀπό (від, геть) + ἔχω (мати) - дослівно "утримати". Пізніше цим дієсловом Їсус докоряє, що серця людей від нього утримані.
3. ἀριστερά - зазвичай перекладається як ліва рука. Так і є, але дослівний переклад відкриває нюанси. Прикметник ἀριστερός = ἄριστος (кращий (аристократичний)) + τερά (суфікс порівняння ж.р.) - дослівно "краща".
4. в оригіналі - ἐν τῷ κρυπτῷ, в тайні. Але оскільки сьогодні ренесанс слова "крипто", час повернути його з оригіналу Біблії.
5. προσεύχομαι традиційно перекладається як "молитися", = προσ (назустріч) + εὔχομαι. εὔχομαι = εὔ (благо, добро) + χομαι (дієслівне коріння). Отже дослівно εὔχομαι можна перекласти як "благостити", коли особа дає благо, а προσεύχομαι - "виблагостити" => "виблагати", коли особа просить благо.
11. ἐπιούσιον = ἐπι (на) + οὐσία (сутність). Тому насущний - гарний переклад.
13. μὴ εἰσενέγκῃς - не вводив би, у формі умовного часу, а не імперативу, тобто звучить як прохання, а не наказ.
πονηροῦ - прикметник від πόνος, первісне значення - важка фізична праця, вторинне - зло. Якщо ми подаємо оригінальне слово у перекладі, воно охоплює всі його семантичні аспекти. Тобто людина молиться, щоб її витягли і від зла, і від важкої фізичної праці. Для українського вуха πόνος теж може означати важку фізичну працю, коли йдетсь про перенесення вантажів - понос.
δύναμις - динама ж.р., це і сила, і цим словом у євангелії позначають створені дива. Тому перекласти його тут у молитві лише силою не правильно, бо тут також ідеться і про дива Божі. Еллінізм динама добре відомий українцям завдяки ФК Динамо Київ.
δόξα - докса, це і слава (так всі і перекладають), але це і вважання, розуміння. Ортодокса - так на Заході називають православну церкву, що має правильне розуміння. А тому у молитві йдеться не тільки про славу Бога, а і про вважання, розуміння.
14. παραπτώματα від παρά + πίπτω (впасти). Провали. Так і в Гданській біблії - упадки. А в інших перекладах провини і гріхи.
16. ἀφανίζουσιν від ἀ + φαίνω, нефайнять. Φαίνω - файно в класичній вимові, фено - в елліністичній. Φαίνω означає засвітитися, з'явитися. Ангел файнував у сон Йосифу. У цьому вірші дієслова нефайнути і файнути подаються разом, а тому наш дослівний переклад передає ще і словогру автора.
17. ἄλειψαί від ἀλείφω аліфо - намащую олією. Перекладаємо дієсловом "оліфити".
19. θησαυρός - склад, скарб. В українській мові тезаурус вже має місце як словник синонімів.
θησαυρίζω - дієслово від тезаурусу.
κλέπται - клепти, злодії, звідси клептоманія, клептократія.
22. ἁπλοῦς - некратне, неподільне, єдине, просте, на відміну від διπλός - подвійне.
23. σκότος - темрява. Альтернативний переклад: Якщо око твоє поносне, ціле тіло твоє скотським буде.
24. δουλεύειν - рабувати від δοῦλος - раб. Є й інші переклади цього слова "служити, працювати", але вони менш точні. Служіння і роботу передають інші дієслова. Λατρεύω - служити Богу, διακονέω - людям, а δουλεύειν - саме рабувати.
ἀντέχομαι = ἀντί (проти) + έχομαι (мати).
καταφρονέω = κατα (вниз) + φρονέω (розуміти, думати). Зневажити.
μαμωνᾶς - арамейське запозичення מָמוֹן, що означає гроші, майно, багатство.
25. μὴ μεριμνᾶτε - не перейматеся, не клопочіться. Але оскільки зустрічається по тексту і іменник μέριμνα, то ми вживаємо пару: клопоти - клопотати, бо перейми - переймати не те. Етимологічно ці слова походять від μερίζω (мерізо) - розділяти на частини, міри нарізати. Тобо μὴ μεριμνᾶτε можна перекладати і "не дріб'язкуйте, не ромінюйтесь на дрібниці".
26. ἐμβλέπω = ἐν (в) + βλέπω (зрю, дивлюся). Вдивіться.
διαφέρω = διά (через/пере) + φέρω (ношу). Переносніший також означає "кращий", чим непереносніший.
27. ηλικία - однозначно вік. Чому багато перекладають як зріст? Можливо, що в церковнослов'янському перекладі - возраст, можливо, що прикладається лікоть, як міра довжини. Але ж це не реально прикласти півметра до зросту навіть теоретично, а півметра до віку - мається на увазі до дистанції, що рух - це життя, а хто не біжить - той вже небіжчик.
28. κρίνον часто перекладається як лілея, але кринум - більш точний переклад квітки з лілейних.
29. χόρτος - трава, зелень. Хорта також в грецькій кухні позначає салат із сезонних трав.
30. ἀμφιέννυμι - дослівно: з обох боків вдягати.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
