Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Матѳея 8
2 І ось лепровий підійшовший поклонявся йому кажучий: Киріє, якщо велиш, здатний мене очистити.
3 І простягнувший руку торкнувся його кажучий: Велю, очистися. І зразу очистилася його лепра.
4 І глаголить йому Їсус: Варуй нікому не оповідати. Але подайся, себе покажи ієрею, і піднеси дар, що наказав Мойсей, у доказ їм.
5 Увійшовшого його у Кафарнауму, підійшов йому гекатонтарх, прикликаючий його,
6 і кажучий: Киріє, хлопець мій покинутий у домі, паралітик, тяжко васанований.
7 І глаголить йому: Я прийшовший терапіятиму його.
8 Розсудивший гекатонтарх пояснив: Киріє, не є я гідний, щоб під мою стелю увійшов, але єдино оповідай логос, і вилікується хлопець мій.
9 Бо і я антроп є під владою, маючий піді мною військовиків, і глаголю цьому: Руш, - і рушає; і іншому: Йди, - і йде; і рабу моєму: Роби це, - і робить.
10 Почувший Їсус здивувався і оповів послідовникам: Амінь, глаголю вам, ні в кого такої великої віри в Ізраїлі не знайшов.
11 Глаголю вам, що багато зі сходу і заходу прийде, і відхилиться з Авраамом, і Ісааком, і Яковом у василеї уранів,
12 сини ж василеї викинуться у темряву зовнішню, там буде квиління і скрегіт зубів.
13 І оповів Їсус гекатонтарху: Подайся, як повірив, хай станеться тобі. І вилікувався хлопець його у годині тій.
14 І прийшовший Їсус до дому Петра видів тещу його покинуту і палаючу.
15 І торкнувся руки її, і відпустила її вогневиця, і піднялася, і прислуговувала їм.
16 Вечірнього настання піднесли йому демономаючих багато, і вигнав духів логосом, і всяких какошних терапіяв,
17 щоб сповнилося речене через Ісаю пророка глаголячого: Він астенії наші схопив, і наші хвороби поніс.
18 Видівший Їсус великі охлоси кругом нього наказав відійти навпроти.
19 І підійшовший один грамотій оповів йому: Дидаскале, послідую тобі, куди б не пішов.
20 І глаголить йому Їсус: Лисиці мають нори, і птахи урану гнізда, а син антропів не має, де голову прихилити.
21 Інший з учнів його оповів йому: Киріє, дозволь мені спершу піти і поховати патера мого.
22 А Їсус глаголить йому: Слідуй мені, і відпусти мертвим ховати їхніх мертвих.
23 І вступившому йому у плойон слідували йому учні його.
24 І ось сейсмос великий піднявся морем, що плойон покривався під хвилями, він же спав.
25 І підійшовші розбудили його кажучі: Киріє, спаси нас, гинемо.
26 І глаголить їм: Чому лякливі ви є, маловірні? Тоді піднявшийся епітимив вітрам і морю, і стала тиша велика.
27 Антропи дивувалися кажучі: Потап є цей, що і вітри, і море його слухаються.
28 І прийшовшого його навпроти, до місцевості Гадаринської, перестріли його двоє демономаючих, з пам'ятників виходячі, халепні сильно, що не дужав ніхто перейти через дорогу ту.
29 І ось закричали кажучі: Що нам і тобі, сину Бога? Прийшов сюди передчасно васанувати нас?
30 Було ж поодаль від них стадо свиней багатьох, паслося.
31 І демони прикликали його кажучі: Якщо виганяєш нас, відішли нас у стадо свиней.
32 І оповів їм: Подайтеся. І вийшовші відійшли у свиней. І ось рушило все стадо вниз кручі у море, і гинуло у водах.
33 Пастухи втекли, і відійшовші у поліс відвістили все, і про демономаючих.
34 І ось цілий поліс вийшов назустріч Їсусу. І видівші його прикликали, щоб переступив від меж їхніх.
[2023]
1. ὄρος - гора, доволі співзвучно.
2. λεπρὸς - прокажений, хворий на лепру. λέπρα - так і буде лепра.
καθαρίσαι - очистити, катаризувати. Від катарсис - очищення.
4. ὁράω від ранішого ϝοράω від протоіндоєвропейського кореня wer. В українській мові варувати - застерігати, як і в англійській - to warn. Варуй.
μαρτύριον - свідчення, доказ від μάρτυς - свідок, очевидець.
5. ἑκατοντάρχης - дослівно сотні старший, сотник, центуріон. Гекатонтарх.
6. παῖς - дитина ч.р., тобто хлопець. Також вживається в значенні прислуги.
παραλυτικός - паралітик, паралізований.
θεραπεύω - терапіяти.
11. ἀνακλίνω = ἀνα (назад (на спину)) + κλίνω (клонитися, хилитися).
14. πενθερά - і теща, і свекруха, mother-in-law. πενθερά від πενθέω - тужити.
πυρέσσουσαν - дієприкметник від πυρ - вогнь, πυρέσσω - бути у вогні.
17. ἀσθενείας - астенії.
19. διδάσκαλος - вчитель, наставник, дидаскал. Так називали вчителів і в Україні в 16-17 століттях.
24. σεισμὸς.
26. ἐπιτιμάω = ἐπῐ (на) + τιμάω (шанувати, чествувати). Посягати на честь, стидити, соромити. У церковному вжитку епітимія має дещо інше значення, ніж дослівне.
27. Ποταπός від ἐκ ποίου δαπεδου - з якого краю. Ποταπός означає "якого роду", "з якого тіста", "що за ...".
ὑπακούω = ὑπό (під) + ακούω (слухати). Не просто слухати, а слухатися.
28. ἐκ τῶν μνημείων - з пам'ятників, тобто з кладовища.
χαλεποὶ - складні, важкі. Халепні, ідентично українській мові.
29. βασανίσαι - васанувати. Коментарі про васани див. до 4:24.
34. παρακαλέω = παρα + καλέω (кликати). Прикликати, просити.
μεταβαίνω = μετα + βάσις. Дослівно: перебазуватися. Перебратися.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)