Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.
ІІ
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Матѳея 8
2 І ось лепровий підійшовший поклонявся йому кажучий: Киріє, якщо велиш, здатний мене очистити.
3 І простягнувший руку торкнувся його кажучий: Велю, очистися. І зразу очистилася його лепра.
4 І глаголить йому Їсус: Варуй нікому не оповідати. Але подайся, себе покажи ієрею, і піднеси дар, що наказав Мойсей, у доказ їм.
5 Увійшовшого його у Кафарнауму, підійшов йому гекатонтарх, прикликаючий його,
6 і кажучий: Киріє, хлопець мій покинутий у домі, паралітик, тяжко васанований.
7 І глаголить йому: Я прийшовший терапіятиму його.
8 Розсудивший гекатонтарх пояснив: Киріє, не є я гідний, щоб під мою стелю увійшов, але єдино оповідай логос, і вилікується хлопець мій.
9 Бо і я антроп є під владою, маючий піді мною військовиків, і глаголю цьому: Руш, - і рушає; і іншому: Йди, - і йде; і рабу моєму: Роби це, - і робить.
10 Почувший Їсус здивувався і оповів послідовникам: Амінь, глаголю вам, ні в кого такої великої віри в Ізраїлі не знайшов.
11 Глаголю вам, що багато зі сходу і заходу прийде, і відхилиться з Авраамом, і Ісааком, і Яковом у василеї уранів,
12 сини ж василеї викинуться у темряву зовнішню, там буде квиління і скрегіт зубів.
13 І оповів Їсус гекатонтарху: Подайся, як повірив, хай станеться тобі. І вилікувався хлопець його у годині тій.
14 І прийшовший Їсус до дому Петра видів тещу його покинуту і палаючу.
15 І торкнувся руки її, і відпустила її вогневиця, і піднялася, і прислуговувала їм.
16 Вечірнього настання піднесли йому демономаючих багато, і вигнав духів логосом, і всяких какошних терапіяв,
17 щоб сповнилося речене через Ісаю пророка глаголячого: Він астенії наші схопив, і наші хвороби поніс.
18 Видівший Їсус великі охлоси кругом нього наказав відійти навпроти.
19 І підійшовший один грамотій оповів йому: Дидаскале, послідую тобі, куди б не пішов.
20 І глаголить йому Їсус: Лисиці мають нори, і птахи урану гнізда, а син антропів не має, де голову прихилити.
21 Інший з учнів його оповів йому: Киріє, дозволь мені спершу піти і поховати патера мого.
22 А Їсус глаголить йому: Слідуй мені, і відпусти мертвим ховати їхніх мертвих.
23 І вступившому йому у плойон слідували йому учні його.
24 І ось сейсмос великий піднявся морем, що плойон покривався під хвилями, він же спав.
25 І підійшовші розбудили його кажучі: Киріє, спаси нас, гинемо.
26 І глаголить їм: Чому лякливі ви є, маловірні? Тоді піднявшийся епітимив вітрам і морю, і стала тиша велика.
27 Антропи дивувалися кажучі: Потап є цей, що і вітри, і море його слухаються.
28 І прийшовшого його навпроти, до місцевості Гадаринської, перестріли його двоє демономаючих, з пам'ятників виходячі, халепні сильно, що не дужав ніхто перейти через дорогу ту.
29 І ось закричали кажучі: Що нам і тобі, сину Бога? Прийшов сюди передчасно васанувати нас?
30 Було ж поодаль від них стадо свиней багатьох, паслося.
31 І демони прикликали його кажучі: Якщо виганяєш нас, відішли нас у стадо свиней.
32 І оповів їм: Подайтеся. І вийшовші відійшли у свиней. І ось рушило все стадо вниз кручі у море, і гинуло у водах.
33 Пастухи втекли, і відійшовші у поліс відвістили все, і про демономаючих.
34 І ось цілий поліс вийшов назустріч Їсусу. І видівші його прикликали, щоб переступив від меж їхніх.
[2023]
1. ὄρος - гора, доволі співзвучно.
2. λεπρὸς - прокажений, хворий на лепру. λέπρα - так і буде лепра.
καθαρίσαι - очистити, катаризувати. Від катарсис - очищення.
4. ὁράω від ранішого ϝοράω від протоіндоєвропейського кореня wer. В українській мові варувати - застерігати, як і в англійській - to warn. Варуй.
μαρτύριον - свідчення, доказ від μάρτυς - свідок, очевидець.
5. ἑκατοντάρχης - дослівно сотні старший, сотник, центуріон. Гекатонтарх.
6. παῖς - дитина ч.р., тобто хлопець. Також вживається в значенні прислуги.
παραλυτικός - паралітик, паралізований.
θεραπεύω - терапіяти.
11. ἀνακλίνω = ἀνα (назад (на спину)) + κλίνω (клонитися, хилитися).
14. πενθερά - і теща, і свекруха, mother-in-law. πενθερά від πενθέω - тужити.
πυρέσσουσαν - дієприкметник від πυρ - вогнь, πυρέσσω - бути у вогні.
17. ἀσθενείας - астенії.
19. διδάσκαλος - вчитель, наставник, дидаскал. Так називали вчителів і в Україні в 16-17 століттях.
24. σεισμὸς.
26. ἐπιτιμάω = ἐπῐ (на) + τιμάω (шанувати, чествувати). Посягати на честь, стидити, соромити. У церковному вжитку епітимія має дещо інше значення, ніж дослівне.
27. Ποταπός від ἐκ ποίου δαπεδου - з якого краю. Ποταπός означає "якого роду", "з якого тіста", "що за ...".
ὑπακούω = ὑπό (під) + ακούω (слухати). Не просто слухати, а слухатися.
28. ἐκ τῶν μνημείων - з пам'ятників, тобто з кладовища.
χαλεποὶ - складні, важкі. Халепні, ідентично українській мові.
29. βασανίσαι - васанувати. Коментарі про васани див. до 4:24.
34. παρακαλέω = παρα + καλέω (кликати). Прикликати, просити.
μεταβαίνω = μετα + βάσις. Дослівно: перебазуватися. Перебратися.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
