
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Матѳея 9
2 І ось піднесли йому паралітика на клінці покинутого. І видівший Їсус віру їхню оповів паралітику: Дерзай, чадо, відпускаються тобі гріхи.
3 І ось деякі з грамотіїв оповіли у собі: Цей бласфемить.
4 І звідавший Їсус пристращання їхні оповів: Чому пристращаєте зле у серцях ваших?
5 Бо що є легше: оповісти: Відпускаються тобі гріхи; чи оповісти: Піднімися і ходи.
6 Щоб звідали, що владу має син антропів на землі відпускати гріхи. Тоді глаголить паралітику: Піднімися, здійми твою клінку, і подайся до дому твого.
7 І піднявшийся відійшов до дому свого.
8 Видівші охлоси фобізували і славили Бога, давшого владу таку антропам.
9 І переводячий Їсус звідти видів антропа сидячого на митниці, Матѳеєм глаголеного. І глаголить йому: Слідуй мені. І вставший слідував йому.
10 І сталося його возлежання у домі, і ось багато митарів і грішних прийшовші співзалягли Їсусу і учням його.
11 І видівші фарисеї глаголили учням його: Через що з митарями і грішними їсть дидаскал ваш?
12 Почувший відповів: Потреби не мають дужі ятра, але какошні.
13 Рушивші, навчіться, що є: Милості волію, і не жертви. Бо не прийшов кликати праведних, але грішних.
14 Тоді підійшли йому учні Йоана кажучі: Через що ми і фарисеї постуємо, а учні твої не постують?
15 І оповів їм Їсус: Не здатні сини німфа тужити, допоки з ними є німф. Прийдуть же дні, коли відніметься від них німф, і тоді постуватимуть.
16 Ніхто не накидає накладку шмати нової на гіматій старий, бо здіймає повнота її від гіматія, і хіровою схизма стає.
17 Не кидають вино молоде ув аски старі, якщо ж ні, розриваються аски, і вино витікає, і аски нищаться. Але кидають вино молоде у аски нові, і обоє співзберігаються.
18 За цього його мовлення їм, ось архонт один прийшовший поклонявся йому кажучий: Дочка моя зараз кона. Але прийшовший поклади рукою твоєю на неї, і житиме.
19 І піднявшийся Їсус слідував йому, і учні його.
20 І ось гіна кровоточача дванадцять років, підійшовша ззаду, торкнулася краю гіматію його,
21 бо глаголила у собі: Якщо єдино торкнуся гіматію його, спасуся.
22 А Їсус обернувшийся і видівший її оповів: Дерзай, дочко, віра твоя спасла тебе. І спаслася гіна від години тієї.
23 І прийшовший Їсус у хату архонта, і видівший дударів і охлоси потурбовані,
24 глаголить: Відступіть, бо не померла дівчина, але заснула. І засміяли його.
25 Коли ж вигнали охлос, увійшовший укріпив руку її, і піднялася дівчина.
26 І вийшла фама ця по цілій землі тій.
27 І переводячому звідти Їсусу, слідували йому двоє сліпих, кричачі і глаголячі: Помилуй нас, Сину Давидів.
28 Прийшовшого до хати, підійшли йому сліпі, і глаголить їм Їсус: Вірите, що здатний це зробити? Глаголять йому: Так, Киріє.
29 Тоді торкнувся очей їх глаголячий: За вірою вашою хай станеться вам.
30 І відкрилися їхні очі. І розсердив їх Їсус кажучий: Варуйте, щоб ніхто не знав.
31 Вийшовші дифамували його по цілій землі тій.
32 За їх виходжання ось піднесли йому антропа глухого демономаючого.
33 І за вигнання демона заговорив глух[онім]ий. І дивувалися охлоси кажучі: Ніколи не файнувало такого в Ізраїлі.
34 А фарисеї глаголили: Архонтом демонів виганяє демонів.
35 І обводив Їсус міста всі і села, навчаючий у синагогах їхніх, і проповідуючий євангеліє василеї, і терапіючий всяку хворобу і всяку слабкість.
36 Видівший охлоси проникся до них, бо були подрані і розпорошені, як вівці не маючі пастиря.
37 Тоді глаголить учням його: Таки жниво велике, а робітників обмаль.
38 В'яжіться відтак господу жнива, щоб викинув робітників у жниво його.
[2023]
2. κλίνη від κλίνω (клонитися, похилитися) - клінка, кушетка, розкладушка, де можна встановлювати кут нахилу. Звідси клініка.
Θάρσει від протоіндоєвропейського кореня dhers - дерзати, сміти, бути сміливим.
τέκνον має значкння і "дитина", і "нащадок", що перетинається в слові "чадо".
3. βλασφημία = βλαπτω (шкодити) + φήμη (слава, репутація, честь). Про богохульство тут не йдеться, як люблять перекладати це слово. Оригінальний термін бласфемія вживається і в англійській мові, і в романських, і останнім часом все частіше в українській.
10. ἀνάκειμαι = ἀνά + κειμαι (лягти, покластися). Возлягти, як в церковнослов'янському і у Ю.Попченка.
συνανάκειμαι = συν (спів) + ανάκειμαι, співзалягли, співвозлягли Їсусу у дав. відмінку.
12. ἰατρός - лікар, ятр. В українській мові "ятрити" завдавати болю ранам. В італійській та іспанській "-iatra" - суфікси, що утворюють лікарські відділення. Педіятр - дитячий лікар.
15. νυμφῶνος - німф.
16. χείρων - інтуїтивно зрозумілий еллінізм хіровий, гірший. Цікаво, що χεῖρον має два значення: гірший і руками, що відображає ставлення греків до ручної фізичної праці.
σχίσμα - схизма, розрив.
17. ἀσκοί - аски, бурдюки. В біології аски - мішки для спор грибів.
18. ἄρχων - архонт, начальник.
20. γυνὴ - гіна, жінка. У грецькій гінека і гіна - жінка. Але гінека у прив'язці до чоловіка, Марія гінека Йосифа, а гіна - жінка взагалі.
26. φήμη - чутка, поголос, слава, репутація. Фама - богиня всього переліченого. Відповідний переклад на латині і на англійській.
30. виправляємо ще одну богословську помилку. У всіх перекладах Їсус суворо наказує, навіть з гнівом "βρίμη". Але дієслово в оригіналі "ἐνεβριμήθη" вжите у пасивній формі, тобто хлопці були розгнівані Їсусом, що той заборонив їм патякать.
31. У всіх перекладах, крім латині, вилікувані розносять славу. Але насправді вони дифамували (διεφήμισαν) Їсуса, бо в попередньому вірші були Ним розгнівані.
32. κωφός - глухий, але, оскільки він заговорив, то, напевно, терміном глухий позначали гоухонімого.
36. ἐσπλαγχνίσθη від σπλάγχνα - нутрощі. Проникся.
38. δεήθητε - в'яжіться, нав'язуйтеся у значенні благайте. δεήθητε - дієслово у пасивній формі від δέω - в'язати.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)