Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Матѳея 10
2 І дванадцятьох апостолів імена є ці: перший Симон, глаголений Петро, і Андрей, брат його, і Яков Зеведея, і Йоан, брат його,
3 Філіп і Варѳоломей, Ѳома і Матѳей митар, Яков Алфея і Ѳадей,
4 Симон ханаанець і Юда Іскаріот, предавший його.
5 Цих дванадцятьох відіслав Їсус, провістивший їм глаголячий: Дорогою етносів не відходьте, і у поліс самаритян не входьте,
6 рушайте радше до овець загублених дому Ізраїля.
7 Рушаючі ж проповідуюте кажучі: Наблизилась василея уранів.
8 Астенічних терапійте, мертвих піднімайте, лепрових катаризуйте, демонів виганяйте, даром схопили, даром давайте.
9 Не набувайте золота, ані срібла, ані міді у пояси ваші,
10 ані торби у дорогу, ні двох хітонів, ні сандаль, ні верби, бо гідний робітник поживи його.
11 У яке місто чи село не увійшли б, іспитайте, хто в ньому гідний є, і там залишайтеся, поки не вийшли б.
12 Входячі до дому вітайте його.
13 І якщо таки дім є гідний, хай прийде мир ваш на неї, якщо ж не є гідний, мир ваш до вас хай повернеться.
14 І хто не прийняв би вас, не послухав би логоси ваші, виходячі геть з дому чи полісу того, струсіть порох з ніг ваших.
15 Амінь, глаголю вам: Стерпніше буде землі Содому і Гомори у день суду, ніж полісу тому.
16 Ось я посилаю вас як вівці поміж вовків, станьте відтак розсудливі як змії, і незмішані як голубки.
17 Внімайте від антропів, бо предадуть вас у синедріони, і в синагогах їхніх шмагатимуть вас,
18 і перед гегемони і василевси виведетеся через мене у доказ їм і етносам.
19 Коли ж предали б вас, не клопочіться, як чи що мовити би, бо дасться вам у ту годину, що мовити б.
20 Бо не ви є мовлячі, але Дух Патера вашого мовлячий вами.
21 Предасть же брат брата на смерть, і патер чадо. І постануть чада проти батьків, і помертвлять їх.
22 І будете ненавиджені усіма через ім'я моє, вистоявший до кінця буде спасений.
23 Коли ж переслідуватимуть вас у полісі одному, втікайте до іншого. Амінь, бо кажу вам: Не закінчили би поліси Ізраїлю, поки не прийшов би син антропів.
24 Не є учень понад дидаскала, ані раб понад господаря свого.
25 Достатньо учню, щоб став би як дидаскал його, і рабу як господар його. Якщо домодеспота Вельзевулом покликали, наскільки більше домашніх його.
26 Відтак не фобізували б їм, бо нічого немає покритого, що не відкриється, чи прихованого, що не стане знаним.
27 Що глаголю вам у темряві, оповідайте у світлі, і що у вухо чуєте, проповідуйте на домах.
28 І не фобізуйте від вбиваючих тіло, душу ж не здатних вбити; фобізуйте радше здатного і душу, і тіло погубити у геєні.
29 Чи не два струся за асаріона продається? І один з них не впаде на землю без Патера вашого.
30 Вам же і волосся голови все арифметоване є.
31 Відтак не фобізуйте, багатьох струсів переносніші ви.
32 Відтак всякий, хто гомоглоситиме мною перед антропами, гомоглоситиму і я ним перед Патером моїм в уранах.
33 Хто ж зречеться мене перед антропами, зречуся і я того перед Патером моїм в уранах.
34 Не узаконювали б, що прийшов кинути мир на землю, не прийшов кинути мир, але махайру.
35 Бо прийшов роздвоїти антропа проти патера його, і дочку проти матері її, і німфу проти пенѳери її.
36 І ворожі антропа домашні його.
37 Люблячий патера чи матір понад мене не є мене гідний, і люблячий сина чи дочку понад мене не є мене гідний.
38 І хто не хапає хреста свого і не слідує за мною, не є мене гідний.
39 Обрівший душу свою загубить її, і загубивший душу свою через мене обрете її.
40 Приймаючий вас мене приймає, і мене приймаючий приймає пославшого мене.
41 Приймаючий пророка в ім'я пророка винагороду пророка схопить; і приймаючий праведного в ім'я праведного винагороду праведного схопить.
42 І хто напоїв би одного з малих цих потиром холодної єдино в ім'я учня, Амінь, глаголю вам, не загубить винагороди своєї.
[2023]
10. ῥάβδος - лозина, прут від протоіндоєвропейського кореня "urb", що в церковнослов'янській стало "врьба", а в українській "верба".
13. εἰρήνη - мир, у сучасній вимові співзвучно з Іриною, у класичній - з Ейріною.
25. οἰκοδεσπότης - дослівно: дому деспот, у значенні домогосподаря.
27. δῶμα - дах/верхівка дому.
29. στρουθίον - струсь, горобець.
ἀσσάριον - монета, 1/64 шекеля.
30. ἠριθμημέναι - арифметоване, пораховане.
32. ὁμολογήσω - гомоглошу, визнаю відповідним, подібним.
34. μάχαιρα - махайра, різновид меча/ножа.
35. πενθερά - і теща, і свекруха; mother-in-law в англійській мові. Тут вжили оригінальне слово, бо воно йде у зв'язці з німфою, невісткою.
42. ποτίσῃ - напоїв би, співзвучно фонетично і семантично із: потішив би.
ποτήριον - потир, стакан, в богослужіннях - євхаристична чаша.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)