
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Матѳея 10
2 І дванадцятьох апостолів імена є ці: перший Симон, глаголений Петро, і Андрей, брат його, і Яков Зеведея, і Йоан, брат його,
3 Філіп і Варѳоломей, Ѳома і Матѳей митар, Яков Алфея і Ѳадей,
4 Симон ханаанець і Юда Іскаріот, предавший його.
5 Цих дванадцятьох відіслав Їсус, провістивший їм глаголячий: Дорогою етносів не відходьте, і у поліс самаритян не входьте,
6 рушайте радше до овець загублених дому Ізраїля.
7 Рушаючі ж проповідуюте кажучі: Наблизилась василея уранів.
8 Астенічних терапійте, мертвих піднімайте, лепрових катаризуйте, демонів виганяйте, даром схопили, даром давайте.
9 Не набувайте золота, ані срібла, ані міді у пояси ваші,
10 ані торби у дорогу, ні двох хітонів, ні сандаль, ні верби, бо гідний робітник поживи його.
11 У яке місто чи село не увійшли б, іспитайте, хто в ньому гідний є, і там залишайтеся, поки не вийшли б.
12 Входячі до дому вітайте його.
13 І якщо таки дім є гідний, хай прийде мир ваш на неї, якщо ж не є гідний, мир ваш до вас хай повернеться.
14 І хто не прийняв би вас, не послухав би логоси ваші, виходячі геть з дому чи полісу того, струсіть порох з ніг ваших.
15 Амінь, глаголю вам: Стерпніше буде землі Содому і Гомори у день суду, ніж полісу тому.
16 Ось я посилаю вас як вівці поміж вовків, станьте відтак розсудливі як змії, і незмішані як голубки.
17 Внімайте від антропів, бо предадуть вас у синедріони, і в синагогах їхніх шмагатимуть вас,
18 і перед гегемони і василевси виведетеся через мене у доказ їм і етносам.
19 Коли ж предали б вас, не клопочіться, як чи що мовити би, бо дасться вам у ту годину, що мовити б.
20 Бо не ви є мовлячі, але Дух Патера вашого мовлячий вами.
21 Предасть же брат брата на смерть, і патер чадо. І постануть чада проти батьків, і помертвлять їх.
22 І будете ненавиджені усіма через ім'я моє, вистоявший до кінця буде спасений.
23 Коли ж переслідуватимуть вас у полісі одному, втікайте до іншого. Амінь, бо кажу вам: Не закінчили би поліси Ізраїлю, поки не прийшов би син антропів.
24 Не є учень понад дидаскала, ані раб понад господаря свого.
25 Достатньо учню, щоб став би як дидаскал його, і рабу як господар його. Якщо домодеспота Вельзевулом покликали, наскільки більше домашніх його.
26 Відтак не фобізували б їм, бо нічого немає покритого, що не відкриється, чи прихованого, що не стане знаним.
27 Що глаголю вам у темряві, оповідайте у світлі, і що у вухо чуєте, проповідуйте на домах.
28 І не фобізуйте від вбиваючих тіло, душу ж не здатних вбити; фобізуйте радше здатного і душу, і тіло погубити у геєні.
29 Чи не два струся за асаріона продається? І один з них не впаде на землю без Патера вашого.
30 Вам же і волосся голови все арифметоване є.
31 Відтак не фобізуйте, багатьох струсів переносніші ви.
32 Відтак всякий, хто гомоглоситиме мною перед антропами, гомоглоситиму і я ним перед Патером моїм в уранах.
33 Хто ж зречеться мене перед антропами, зречуся і я того перед Патером моїм в уранах.
34 Не узаконювали б, що прийшов кинути мир на землю, не прийшов кинути мир, але махайру.
35 Бо прийшов роздвоїти антропа проти патера його, і дочку проти матері її, і німфу проти пенѳери її.
36 І ворожі антропа домашні його.
37 Люблячий патера чи матір понад мене не є мене гідний, і люблячий сина чи дочку понад мене не є мене гідний.
38 І хто не хапає хреста свого і не слідує за мною, не є мене гідний.
39 Обрівший душу свою загубить її, і загубивший душу свою через мене обрете її.
40 Приймаючий вас мене приймає, і мене приймаючий приймає пославшого мене.
41 Приймаючий пророка в ім'я пророка винагороду пророка схопить; і приймаючий праведного в ім'я праведного винагороду праведного схопить.
42 І хто напоїв би одного з малих цих потиром холодної єдино в ім'я учня, Амінь, глаголю вам, не загубить винагороди своєї.
[2023]
10. ῥάβδος - лозина, прут від протоіндоєвропейського кореня "urb", що в церковнослов'янській стало "врьба", а в українській "верба".
13. εἰρήνη - мир, у сучасній вимові співзвучно з Іриною, у класичній - з Ейріною.
25. οἰκοδεσπότης - дослівно: дому деспот, у значенні домогосподаря.
27. δῶμα - дах/верхівка дому.
29. στρουθίον - струсь, горобець.
ἀσσάριον - монета, 1/64 шекеля.
30. ἠριθμημέναι - арифметоване, пораховане.
32. ὁμολογήσω - гомоглошу, визнаю відповідним, подібним.
34. μάχαιρα - махайра, різновид меча/ножа.
35. πενθερά - і теща, і свекруха; mother-in-law в англійській мові. Тут вжили оригінальне слово, бо воно йде у зв'язці з німфою, невісткою.
42. ποτίσῃ - напоїв би, співзвучно фонетично і семантично із: потішив би.
ποτήριον - потир, стакан, в богослужіннях - євхаристична чаша.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)