Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.26
12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту:
«Що бачить читач, який натрапив на публікацію
2026.02.26
11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
2026.02.26
11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
2026.02.26
09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
2026.02.26
09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
2026.02.26
06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
2026.02.25
18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
2026.02.25
18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
2026.02.25
17:32
І
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.
ІІ
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.
ІІ
2026.02.25
15:56
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
2026.02.25
13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
2026.02.25
10:23
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,
2026.02.25
08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
2026.02.24
22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
2026.02.24
21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
2026.02.24
19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.25
2026.02.11
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.08.04
2025.06.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 11
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 11
1 І сталося, коли закінчив Їсус розпорядження дванадцятьом учням своїм, перебрався звідти навчати і проповідувати у поліси їхні.
2 А Йоан, почувший у в'язниці діла Христа, пославший двох учнів своїх,
3 оповів йому: Ти є приходящий, чи іншого сподіватися?
4 І розсудивший Їсус оповів їм: Рушивші, відвістіть Йоану, що чуєте і бачите:
5 сліпі прозрівають, і криві ходять, лепрові катаризуються, і глухі чують, і мертві піднімаються, і убогі євангелізуються.
6 І макар є, хто б не осканадалився у мені.
7 За цих вирушання почав Їсус глаголити охлосам про Йоана: Що виходили у пустинну театрувати? Солому під вітром шарпану?
8 Але що виходили видіти? Антропа у м'яке вбраного? Ось м'яке носячі у домах василевса є.
9 Але що виходили, пророка видіти? Так, глаголю вам, і понад пророка.
10 Цей є, про кого написано: Ось я посилаю ангела мого перед обличчя твоє, який підготує ходу твою перед тобою.
11 Амінь, глаголю вам: Не піднявся у народжених гінеками більший Йоана баптиста. А найменший у василеї уранів більший його є.
12 Від днів Йоана баптиста донині василея уранів силується, і силачі загарбують її.
13 Бо всі пророки і закон до Йоана пророкували.
14 І якщо волієте сприйняти, він є Ілія маючий прийти.
15 Маючий вуха хай слухає.
16 Чому уподоблю генею цю? Подібна є дітям сидячим в агорах і проголошуючим іншим,
17 глаголячі: Ми дуділи вам, і ви не танцювали; ми тужили, і ви не побивалися.
18 Бо прийшов Йоан, не їдячий, не п'ючий, і глаголите: Демона має.
19 Прийшов син антропів, їдячий і п'ючий, і глаголите: Ось антроп, ненажера і винопій, митарів друг і грішних. І виправдана софія ділами її.
20 Тоді почав докоряти полісам, у яких сталися найбільші динами його, бо не покаялися.
21 Оуви тобі, Хоразин. Оуви тобі, Виѳсаїда. Бо якби у Тирі і Сидоні сталися дива, ставші у тобі, давно б у сакосі і попелі покаялися.
22 Ще глаголю вам: Тиру і Сидону стерпніше буде в день суду, ніж вам.
23 І ти, Кафарнаума, не до урану вивищишся, до аду спустишся. Бо якби у Содомі сталися дива, ставші у тобі, лишився аж до сьогодні.
24 Ще глаголю вам, що землі Содому стерпніше буде в день суду ніж вам.
25 Тією нагодою розсудивший Їсус оповів: Висповідаю Тобі, Патере, Киріє урану і геї, що приховав це від мудрих і співчасних, і відкрив немовлятам.
26 Так, Патере, бо так євдокія сталася перед Тобою.
27 Все мені предано від Патера мого, і ніхто не знає Сина, якщо не Патер, ані Патера ніхто не знає, якщо не Син, і кому якщо зволить Син відкрити.
28 Йдіть до мене всякі натруджені і нагружені, і перепочину вас.
29 Здійміть іго моє на вас, і вчіться від мене, бо приязний я є і покірливий серцю, і обретете відпочинок душам вашим.
30 Бо іго моє хрестове, і вантаж мій легкий є.
[2023]
2 А Йоан, почувший у в'язниці діла Христа, пославший двох учнів своїх,
3 оповів йому: Ти є приходящий, чи іншого сподіватися?
4 І розсудивший Їсус оповів їм: Рушивші, відвістіть Йоану, що чуєте і бачите:
5 сліпі прозрівають, і криві ходять, лепрові катаризуються, і глухі чують, і мертві піднімаються, і убогі євангелізуються.
6 І макар є, хто б не осканадалився у мені.
7 За цих вирушання почав Їсус глаголити охлосам про Йоана: Що виходили у пустинну театрувати? Солому під вітром шарпану?
8 Але що виходили видіти? Антропа у м'яке вбраного? Ось м'яке носячі у домах василевса є.
9 Але що виходили, пророка видіти? Так, глаголю вам, і понад пророка.
10 Цей є, про кого написано: Ось я посилаю ангела мого перед обличчя твоє, який підготує ходу твою перед тобою.
11 Амінь, глаголю вам: Не піднявся у народжених гінеками більший Йоана баптиста. А найменший у василеї уранів більший його є.
12 Від днів Йоана баптиста донині василея уранів силується, і силачі загарбують її.
13 Бо всі пророки і закон до Йоана пророкували.
14 І якщо волієте сприйняти, він є Ілія маючий прийти.
15 Маючий вуха хай слухає.
16 Чому уподоблю генею цю? Подібна є дітям сидячим в агорах і проголошуючим іншим,
17 глаголячі: Ми дуділи вам, і ви не танцювали; ми тужили, і ви не побивалися.
18 Бо прийшов Йоан, не їдячий, не п'ючий, і глаголите: Демона має.
19 Прийшов син антропів, їдячий і п'ючий, і глаголите: Ось антроп, ненажера і винопій, митарів друг і грішних. І виправдана софія ділами її.
20 Тоді почав докоряти полісам, у яких сталися найбільші динами його, бо не покаялися.
21 Оуви тобі, Хоразин. Оуви тобі, Виѳсаїда. Бо якби у Тирі і Сидоні сталися дива, ставші у тобі, давно б у сакосі і попелі покаялися.
22 Ще глаголю вам: Тиру і Сидону стерпніше буде в день суду, ніж вам.
23 І ти, Кафарнаума, не до урану вивищишся, до аду спустишся. Бо якби у Содомі сталися дива, ставші у тобі, лишився аж до сьогодні.
24 Ще глаголю вам, що землі Содому стерпніше буде в день суду ніж вам.
25 Тією нагодою розсудивший Їсус оповів: Висповідаю Тобі, Патере, Киріє урану і геї, що приховав це від мудрих і співчасних, і відкрив немовлятам.
26 Так, Патере, бо так євдокія сталася перед Тобою.
27 Все мені предано від Патера мого, і ніхто не знає Сина, якщо не Патер, ані Патера ніхто не знає, якщо не Син, і кому якщо зволить Син відкрити.
28 Йдіть до мене всякі натруджені і нагружені, і перепочину вас.
29 Здійміть іго моє на вас, і вчіться від мене, бо приязний я є і покірливий серцю, і обретете відпочинок душам вашим.
30 Бо іго моє хрестове, і вантаж мій легкий є.
[2023]
2. δεσμωτήριον - в'язниця від δέω - в'язати.
7. κάλαμος - очерет, від протоіндоєвропейського "ḱolh2mos", що став в українській мові соломою.
12. βιάζεται - силується, βιασταὶ - силачі, від βία - сила. Наприклад ім'я Зиновія (Ζηνοβία) - Зевса сила.
16. ἀγορά - агора, базар, ринок.
19. σοφία - софія, мудрість.
21. Οὐαί - горе, жаль. Оуви - відповідник зі старослов'янської.
σάκκος - мішок, мішковиння. Сакос нині - верхнє архієрейське богослужбове облачення.
22. ἕως ᾅδου - до аду.
25. νήπιος - немовлята, νή (не) + ἔπος.
26. εὐδοκία - благорозуміння, благославлення.
29. ζυγόν - іго, ярмо.
30 χρηστὸς - хрестове, корисне, співзвучне з христовим.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Κατά Ματθαίον ΕυαγγέλιονДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
