1 Тим часом рушав Їсус шабатами через посіви, а учні його зголодніли, і почали смикати колоски і їсти.
2 І фарисеї видівші оповіли йому: Ось учні твої роблять, шо не можна робити шабатами.
3 І оповів їм: Не читали, що зробив Давид, коли зголоднів, і ті з ним,
4 як увійшов у дом Бога, і хліби предложені їли, які не можна було йому їсти, ані тим з ним, якщо не ієреям єдиним.
5 Чи не читали в законі, що шабатами ієреї в ієроні шабат профанують, і невинні є.
6 Глаголю ж вам, що ієрону більший є тут.
7 Якби взнали, що є: Милості волію, і не жертви, - не засудили невинних.
8 Бо Господь є шабату Син антропів.
9 І переступивший звідти прийшов у синагогу їхню.
10 І ось антроп, руку маючий суху. І вопросили його кажучі: Чи можна шабатами терапіяти? Щоб звинуватити його.
11 І оповів їм: Який буде з вас антроп, хто матиме вівцю одну, і якщо впаде вона шабатами у яму, не оволодіє нею і підніме?
12 Наскільки відтак переносніший антроп вівці. Відтак можна шабатами добро робити.
13 Тоді глаголить антропу: Простягни твою руку. І простягнув, і відновилася, здорова як інша.
14 Вийшовші фарисеї раду радили проти нього, як його загубити.
15 Їсус, взнавший, відступив звідти. І слідували йому охлоси великі, і терапіяв їх усіх,
16 і епітимив їм, щоб файним його не робили,
17 щоб сповнилося речене через Ісаю пророка глаголячого:
18 Ось хлопець мій, якого обрав, улюблений мій, у якому євдокіяла душа моя. Покладу Дух мій на нього, і суд етносам відвістить.
19 Не сперечатиметься, не кричатиме, не почує ніхто на вулицях голосу його.
20 Очеретину тріснуту не зламає, і гнота тліючого не загасить, поки не викине у перемогу суд.
21 І ім'ям його етноси уповатимуть.
22 Тоді піднесений йому демономаючий, сліпий і глухий, і терапіяв його, щоб глухо[німо]му мовити і бачити.
23 І виставилися всі охлоси, і глаголили: Чи не цей є син Давидів?
24 Фарисеї почувші оповіли: Цей не виганяє демонів, якщо не Вельзевулом, архонтом демонів.
25 Звідавший пристращання їхні оповів їм: Всяка василея розділена проти себе спустошується. І всякий поліс чи дім розділений проти себе не встоїть.
26 І якщо сатана сатану виганяє, проти себе розділений, як відтак встоїть василея його?
27 І якщо я Вельзевулом виганяю демонів, сини ваші ким виганяють? Через це вони судді будуть вам.
28 Якщо ж Духом Бога я виганяю демонів, тоді досягнула вас василея Бога.
29 Чи як здатний хто увійти у дім дужого, і посуд його загарбати, якщо спершу не зв'язав би дужого? І тоді дім його розгарбується.
30 Не існуючий зі мною проти мене є, і не збираючий зі мною розкидає.
31 Через це глаголю вам: Всякий гріх і бласфемія відпуститься антропам, а Духа бласфемія не відпуститься.
32 І якби хто оповів логос проти Сина антропів, відпуститься йому, хто оповів би проти Духа Святого, не відпуститься йому ні у цьому віці, ні в прийдешньому.
33 Чи зробіть дерево добре, і плід його добрий; чи зробіть дерево гниле, і плід його гнилий. Бо від плоду дерево взнається.
34 Виплодки єхиднові, як здатні добре мовити злими існуючі? Бо від надлишку серця рот мовить.
35 Добрий антроп з доброї скарбниці викидає добре; і злий антроп зі злої скарбниці викидає зле.
36 Глаголю ж вам, щодо всякої рими неробочої, що вимовлять анѳропи, віддадуть щодо неї логос у день суду.
37 Бо по логосам твоїм будеш виправданий, і по логосам твоїм засуджений.
38 Тоді відповіли йому деякі з грамотіїв і фарисеїв глаголячі: Дидаскале, воліємо від тебе знамення видіти.
39 Розсудивший оповів їм: Генея зла і блудниця знамення жадає, і знамення не дасться їй, якщо не знамення Йони пророка.
40 Бо як був Йона у порожнині кита три дні і три ночі, так буде і Син антропів у серці землі три дні і три ночі.
41 Андри Ніневії постануть на суд з генеєю цією, і засудять її, бо покаялися у проповіді Йони, і ось більший Йони тут.
42 Василіса півдня підніметься у суд з генеєю цією, і засудить її, бо прийшла від країв землі слухати софію Соломона, і ось більший Соломона тут.
43 Коли нечистий дух виходить з антропа, переходить безводними місцями жадаючий перепочинку, і не обретає.
44 Тоді глаголить: До дому мого повернуся. І прийшовший знаходить празним, підметеним, упорядкованим.
45 Тоді рушає і приймає з собою семеро інших духів зліших себе, і увійшовші оселяються там, і стає: останні антропа того хіровіші перших. Так буде і генеї цій злій.
46 Ще за його мовлення охлосам, ось матір і брати його стали зовні жадаючі йому мовити.
47 Оповів хтось йому: Ось матір твоя і брати твої зовні стали жадаючі тобі мовити.
48 Розсудивший оповів глаголячому йому: Хто є матір моя, і хто є брати мої?
49 І простягнувший руку його на учнів його, оповів: Ось матір моя і брати мої.
50 Бо хто робив би волю Патера мого в уранах, той мені брат, і сестра, і матір є.

[2023]

1. σάββατον - шабат, від שַׁבָּת.
ἐσθίειν - співзвучно з "їсти".
4. πρόθεσις = πρό (перед, пред) + τίθημι (розміщувати, класти).
5. ἱερεῖς - ієреї, священники.
ἱερόν - ієрон, храм, святилище.
21. ἐλπιοῦσιν від протоіндоєвропейського кореня "welp".
42. βασίλισσα - василіса, цариця.
σοφία - софія, мудрість.
44. σχολή - вільний, порожній, ледачий.
дієслово κοσμέω - упорядковувати, прикрашати; від κόσμος - світ.