1 У день той вийшовший Їсус з дому посідав при морі.
2 І зібралися до нього охлоси великі, щоб йому у плойон вступившому посісти, і весь охлос на березі стояв.
3 І мовив їм багато параболами глаголячий: Ось вийшов сіючий сіяти.
4 І в сіянні його щось таки впало край дороги, і птахи виїли його.
5 Інше ж впало на кам'яні, де не мало землі багато, і зразу проросло через немання глибини землі,
6 сонця зійшовшого опеклося, і через немання коріння всохло.
7 Інше ж впало на аканѳи, і встали аканѳи, і задушили його.
8 Інше ж впало на землю гарну, і давало плід, яке таки стократно, яке ж шестидесяти, яке ж тридцяти.
9 Маючий вуха хай слухає.
10 І підійшовші учні оповіли йому: Через що параболами мовиш їм?
11 Розсудивший оповів їм: Бо вам дано знати містерії василеї уранів, їм же не дано.
12 Бо хто має, дасться тому, і буде в надлишку, хто ж не має, і що має здійметься від нього.
13 Через це параболами їм мовлю, бо зрячі не зрять, і чуючі не чують, не збагнуть.
14 І виповниться їм пророцтво Ісаї глаголячого: Слухом слухатиме, і не збагнули б, і зором зритиме, і не виділи б.
15 Бо загрубіло серце народу цього, і вухами тяжко чують, і очі їх закриті, щоб не виділи б очима, і вухами не чули б, і серцем не збагнули б, і не навернулися б, і не вилікую їх.
16 Ваші ж макарні очі, бо зрять, і вуха ваші, бо чують.
17 Амінь, бо глаголю вам, що багато пророків і праведних похотіли видіти, що бачите, і не виділи, і чути, що чуєте, і не почули.
18 Ви відтак слухайте параболу сіючого.
19 Всякий чуючий логос василеї і не збагнувший, приходить злий і загарбує посіяне у серці його. Цей є при дорозі посіяний.
20 На кам'яні посіяний, цей є логос чуючий і зразу з радістю хапаючий його,
21 не має ж коріння у собі, але тимчасовий є, ставшого ж утиску чи гоніння через логос зразу скандалиться.
22 Ув аканѳи посіяний, цей є логос чуючий, і клопоти віку цього, і омана багатства дущать логос, і безплідним стає.
23 На гарну землю посіяний, цей є логос чуючий і збагнувший, який плодоносить і робить, хто таки стократно, хто ж шестидесяти, хто ж тридцяти.
24 Іншу параболу виклав їм глаголячий: Уподоблю василею уранів антропу, посіявшому гарну сперму у полі своєму.
25 За спання антропів прийшов його ворожий і посіяв цицанії поміж пшениці, і пішов.
26 Коли ж зійшла хорта і плід зробила, тоді файнулися і цицанії.
27 Підійшовші раби домодеспота оповіли йому: Киріє, чи не гарну сперму посіяв у твоєму полі? Як тоді має цицанії?
28 І пояснив їм: Ворожий антроп це зробив. А раби йому глаголять: Волієш, відтак відійшовши визбираємо їх?
29 Пояснив: Ні, щоб збираючі цицанії не викорінили з нею пшеницю.
30 Відпустіть співрости обом до жнив, і в час жнив зречу женцям: Зберіть спершу цицанії, і в'яжіть їх в'язками, щоб попалити їх, а пшеницю зберіть в апотеку мою.
31 Іншу параболу виклав їм глаголячий: Схожа є василея уранів кокку гірчиці, яке схопивший антроп посіяв у полі своєму,
32 яке найменше таки є від усіх насінь, коли ж зросло б, більшим городини є, і стає дерево, щоб прийти птахам урану і гніздитися у гіллі його.
33 Іншу параболу мовив їм: Схожа є василея уранів зимі, в яку схопивша жінка хова борошна сита три, поки ензимиться ціле.
34 Це все мовив Їсус параболами охлосу, і без параболи не мовив їм,
35 щоб сповнилося речене через пророка глаголячого: Відкрию параболами рот мій, відригну приховане від заснування космосу.
36 Тоді відпустивший охлоси прийшов до дому. І підійшли йому учні його глаголячі: Роз'ясни нам параболу цицаній поля.
37 Розсудивший оповів: Сіючий гарну сперму є Син антропів,
38 а агрос є космос, а гарна сперма, це є сини василеї, а цицанії є сини злого,
39 а ворожий, посіявший їх, є диявольський, а жнива співзавершення віку є, а женці ангели є.
40 Як відтак збираються цицанії і вогню спалюються, так буде у співзавершенні віку.
41 Пошле Син антропів ангелів його, і визбирають з василеї його всі скандали і роблячих беззаконня,
42 і кинуть їх у камін вогню, там буде квиління і скрегіт зубів.
43 Тоді праведні засяють як сонце у василеї Патера їхнього. Маючий вуха хай слухає.
44 Схожа є василея уранів скарбу схованому у полі, який знайшовший антроп ховає, і від радості його подається, і продає все, що має, і придбає поле те.
45 Здавна схожа василея уранів антропу подорожньому шукаючому гарних маргарит,
46 знайшовший же одну коштовну маргариту, відійшовший випродує все, що мав, і придбає її.
47 Здавна схожа василея уранів сітці кинутій у море, і всякого роду зібравшій,
48 яку, коли наповниться, витягші на берег і посідавші, збирали гарне до посуди, гниле ж геть кидали.
49 Так буде у співзавершенні віку, повиходять ангели, і відділять злих з-поміж праведних,
50 і кинуть їх у камін вогню. Там буде квиління і скрегіт зубів.
51 Збагнули це все? Глаголять йому: Так.
52 Оповів їм: Через це всякий грамотій навчений василеї уранів схожий антропу, домодеспоту, який викидає зі скарбниці своєї нове і старе.
53 І сталося, коли закінчив Їсус параболи ці, переступив звідти.
54 І прийшовший у патриду свою навчав їх у синагогах їхніх, щоб вирубитися їм і глаголити: Звідки цьому софія ця і динами?
55 Не цей є теслі син? Не матір його глаголена Марія? І брати його Яков, і Йосиф, і Симон, і Юда?
56 І сестри його не всі з нами є? Звідки відтак цьому це все?
57 І скандалилися ним. А Їсус оповів їм: Не є пророк нешанований, якщо не в патриді, і не в домі його.
58 І не робив там див багато через невір'я їхнє.

[2023]

3. παραβολή - парабола, часто перекладається як притча.
11. μυστήρια - містерії, таємниці.
24. σπέρμα - насіння.
25. ζιζάνιον - цицанія, дикий рис. Заборонена карантинна рослина в США та Канаді. Тут вжито еллінізм, а не біологічну рослину, тому що біологічна рослина отримала таку назву у 18-му столітті.
31. κόκκος - кругле зернятко, в медицині кокки - шаровидні бактерії, в дитячому лексиконі коко - яйце.
33. ζύμη - зима, закваска, фермент, ензим. У латинському і португальському перекладі - фермент. Ми подаємо "зима", бо в кінці вірша буквальне похідне дієслово ензимить, також в Біблії у зв'язці зі святом Азими, бездріжджового хліба.
σάτον - мірка борошна на 7.3 л від סְאָה.
38. ἀγρός - поле.
κόσμος - світ.
39. συντέλεια - синтелея, співзавершення.
42. κάμινον - камін.
κλαυθμός від протоіндоєвропейського кореня "ḱlew", який в українській мові став "квил" - квилити.
54. πατρίδα - патрида, батьківщина.