Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.24
13:54
Птахи на хижім переніссі
Вільготно направляють гнів,
Такі потужні, наче Ніцше,
В нестримнім сяєві вогнів.
Вони жорстокі і примхливі,
Розумні, злобні і сумні,
У нескоримому напливі
Вільготно направляють гнів,
Такі потужні, наче Ніцше,
В нестримнім сяєві вогнів.
Вони жорстокі і примхливі,
Розумні, злобні і сумні,
У нескоримому напливі
2026.10.24
10:38
благочинність
твереза така
ледь-ледь поведена
немовби мати тереза
при кінці
місяця осіннього другого
причетна до будь-чого
і не провинна ні в чому
твереза така
ледь-ледь поведена
немовби мати тереза
при кінці
місяця осіннього другого
причетна до будь-чого
і не провинна ні в чому
2026.10.24
09:08
В голосі плинної осені
Чується шелест і свист, -
Вітер захекано носиться,
Падає зірваний лист.
В голосі тім інтонації
Лагідні, гнівні, смішні:
Листя шепоче про грації,
Вітер горланить пісні.
Чується шелест і свист, -
Вітер захекано носиться,
Падає зірваний лист.
В голосі тім інтонації
Лагідні, гнівні, смішні:
Листя шепоче про грації,
Вітер горланить пісні.
2026.10.23
21:29
Стукає промінчиком сонце у віконечко:
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!
Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.
Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!
Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.
Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн
2026.10.23
17:23
Із очима як пусті вокзали,
Наше місто ожива.
Світлом дихають благі квартали,
Пісня рветься на слова.
Приспів:
У мелодіях давно забутих,
Нам хотілося усе збагнути,
Наше місто ожива.
Світлом дихають благі квартали,
Пісня рветься на слова.
Приспів:
У мелодіях давно забутих,
Нам хотілося усе збагнути,
2026.10.23
17:21
З березня до вересня не узріли літа ми,
ось і жовтень хмарою лине в далину.
Синій день за вікнами прикрашає квітами
путь останню осені ранню і сумну.
А ми лише напередодні
зими лихої до весни
помітили, що на сьогодні
ось і жовтень хмарою лине в далину.
Синій день за вікнами прикрашає квітами
путь останню осені ранню і сумну.
А ми лише напередодні
зими лихої до весни
помітили, що на сьогодні
2026.10.23
14:20
Мілини мліли,
Піском білили.
У тінях сосен
Граки ходили.
Ховався лебідь —
Самотній, босий —
Біліший лілей
У тінях сосен.
Піском білили.
У тінях сосен
Граки ходили.
Ховався лебідь —
Самотній, босий —
Біліший лілей
У тінях сосен.
2026.10.23
12:22
Переломи епох так лякають людей,
Залишаючи шрами болючі.
Тектонічні розлами, розриви сітей.
Голос неба ніхто не озвучив.
Розповзаються тріщини в душах, і страх
Запускає глибоке коріння.
Розбивається амфора. Здавнений крах
Розпускає потворні пагіння
Залишаючи шрами болючі.
Тектонічні розлами, розриви сітей.
Голос неба ніхто не озвучив.
Розповзаються тріщини в душах, і страх
Запускає глибоке коріння.
Розбивається амфора. Здавнений крах
Розпускає потворні пагіння
2026.10.23
11:29
Корінь слова «гуманізм» - «людяний».
Але у деяких політиків дивне уявлення про це поняття…
Гуманізм - це що означає?
Це загиблі вагітні жінки,
це мости і лікарні розчавлені,
це зруйновані вщент дитсадки…
Але у деяких політиків дивне уявлення про це поняття…
Гуманізм - це що означає?
Це загиблі вагітні жінки,
це мости і лікарні розчавлені,
це зруйновані вщент дитсадки…
2026.10.23
11:02
Буденність відходить
Наче покірна валіза,
Яку несуть в руках
Подорожні вічного шляху,
Затискаючи пальці до щему,
До синяви під нігтями,
Які шкрябали в двері самотності
Дому, що стоїть на вулиці Сліз
Наче покірна валіза,
Яку несуть в руках
Подорожні вічного шляху,
Затискаючи пальці до щему,
До синяви під нігтями,
Які шкрябали в двері самотності
Дому, що стоїть на вулиці Сліз
2026.10.23
05:36
А дощ іде і обмиває вікна,
Змиває пил і спогади старі, -
Ніяк лише з душі печаль не зникне,
Ніщо її не звільнить від жури.
Стікають краплі, наче дні за днями,
Холоне у горнятку теплий чай, -
Утомлений нудьгою і думками,
Боюся нині впасти у відчай.
Змиває пил і спогади старі, -
Ніяк лише з душі печаль не зникне,
Ніщо її не звільнить від жури.
Стікають краплі, наче дні за днями,
Холоне у горнятку теплий чай, -
Утомлений нудьгою і думками,
Боюся нині впасти у відчай.
2026.10.22
23:06
Оманні сумніви, коли лювов
Свободу втратити зродила страх.
Двох душ єднання навзамін свобод —
Чарівні узи, де ніхто не раб.
Кохання справжнє — в путах не скара,
Воно довік не принесе біди:
Тендітній пташці й клітка — не жура,
Бо спів її солодкий —
Свободу втратити зродила страх.
Двох душ єднання навзамін свобод —
Чарівні узи, де ніхто не раб.
Кохання справжнє — в путах не скара,
Воно довік не принесе біди:
Тендітній пташці й клітка — не жура,
Бо спів її солодкий —
2026.10.22
21:16
Квартонель
Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.
Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.
2026.10.22
21:12
Щоб вирватись із лещат бідноти, пішов у гладіатори Шимон бен Лакіш.
На розвагу імператору й вельможам із криком «Аve Caesar! morituri te salutant!» не раз ходив юдей і сам на смерть, завдавши смерть товаришу.
Зрештою, набридло юнакові це ремесло І б
2026.10.22
20:59
Є край, що зовуть Україна,
а так це і є Свята Русь,
по світу подіями лине –
коли ще сюди повернусь?
Мав кожен будинок чи хату
і рідні міста чи село,
раділи йому батько й мати
а так це і є Свята Русь,
по світу подіями лине –
коли ще сюди повернусь?
Мав кожен будинок чи хату
і рідні міста чи село,
раділи йому батько й мати
2026.10.22
20:18
У пітьмі
Де лихоманковий цвіт
А чи під водою
Де катран булькотить
Або вранці
Біля радіо
Стіни сходяться щоби задушити
І друзів катма
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де лихоманковий цвіт
А чи під водою
Де катран булькотить
Або вранці
Біля радіо
Стіни сходяться щоби задушити
І друзів катма
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.19
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 14
1 Тим часом почув Ирод тетрарх чутку Їсуса,
2 і оповів хлопцям його: Цей є Йоан баптист, він піднявся з мертвих, і через це динами роблять у ньому.
3 Бо Ирод заволодівший Йоаном зв'язав його і в острог відклав через Иродіаду, гінеку Філіпа, брата його.
4 Бо глаголив Йоан йому: Не можна тобі мати її.
5 І воліючий його вбити фобізився охлосу, бо за пророка його мали.
6 Уродинам наставшим Ирода танцювала донька Иродіади у поміжжі, і вдовольнила Ирода,
7 що з клятвою гомоглосив їй дати, що тільки попрохає.
8 І під'юджена матір'ю її: Дай мені, - пояснила. - Сюди на пінаці голову Йоана баптиста.
9 І засмучений василевс через клятви і співзастільників наказав видати.
10 І пославший знеголовив Йоана ув острозі.
11 І принесена голова його на пінаці, і видана дівчині, і принесла матері її.
12 І підійшовші учні його здійняли труп, і поховали його, і прийшовші відвістили Їсусу.
13 Почувший Їсус відступив звідти плойоном у пустинне місце на сам. І почувші охлоси слідували йому пішо від полісів.
14 І вийшовший видів великий охлос, і проникся до них, і терапіяв недуги їхні.
15 Вечірнього настання підійшли йому учні глаголячі: Пустинне є місце, відв'яжи відтак охлоси, щоб пішовші у села придбали би собі харчі.
16 А Їсус оповів їм: Потреби не мають піти, дайте їм ви їсти.
17 Глаголять йому: Не маємо тут, якщо не п'ять хлібин і дві рибини.
18 Оповів: Принесіть мені сюди їх.
19 І наказавший охлосу полягати на хорту, схопивший п'ять хлібин і дві рибини, поглягувший в уран, благословив, і розламавший дав учням хлібини, а учні охлосам.
20 І їли всі, і нагодувалися, і здійняли надлишків шматків дванадцять кошиків повних.
21 Їдячих було андрів з п'ять тисяч, окрім гінек і дітей.
22 І зразу спонукав учнів вступити у плойон і передувати йому навпроти, поки відв'язав би охлоси.
23 І відв'язавший охлоси піднявся на гору на сам молитися. Вечірнього настання єдиний був там.
24 А плойон вже стадій багато від землі утримувався васанований під хвилями, був бо зустрічний вітер.
25 Четвертої варти ночі йшов до них ходячий по морю.
26 Учні видівіші його по морю ходячого настрахалися глаголячі: Фантасма є. І від фобосу кричали.
27 Зразу мовив Їсус їм глаголячий: Дерзайте, я є, не фобізуйте.
28 Відповівший йому Петро оповів: Киріє, якщо ти є, накажи мені йти до тебе по водам.
29 І оповів: Йди. І спустившийся з плойону Петро ходив по водам і йшов до Їсуса.
30 Зрячий вітер дужий, фобізився і почав потопати, кричав глаголячий: Киріє, спаси мене.
31 Зразу Їсус простягнувший руку схопив його і глаголить йому: Маловірний, у чому завагався?
32 І піднявшихся їх у плойон, стих вітер.
33 У плойоні поклонилися йому глаголячі: Воістину Бога Син ти є.
34 І перетнувші прийшли у землю Генісарет.
35 І взнавші його андри місця того послали по цілій периферії тій, і піднесли йому всяких какошних,
36 і прикликали, щоб єдино торкнулися б краю гіматію його, і скільки торкнулися, врятувалися.
[2023]
2 і оповів хлопцям його: Цей є Йоан баптист, він піднявся з мертвих, і через це динами роблять у ньому.
3 Бо Ирод заволодівший Йоаном зв'язав його і в острог відклав через Иродіаду, гінеку Філіпа, брата його.
4 Бо глаголив Йоан йому: Не можна тобі мати її.
5 І воліючий його вбити фобізився охлосу, бо за пророка його мали.
6 Уродинам наставшим Ирода танцювала донька Иродіади у поміжжі, і вдовольнила Ирода,
7 що з клятвою гомоглосив їй дати, що тільки попрохає.
8 І під'юджена матір'ю її: Дай мені, - пояснила. - Сюди на пінаці голову Йоана баптиста.
9 І засмучений василевс через клятви і співзастільників наказав видати.
10 І пославший знеголовив Йоана ув острозі.
11 І принесена голова його на пінаці, і видана дівчині, і принесла матері її.
12 І підійшовші учні його здійняли труп, і поховали його, і прийшовші відвістили Їсусу.
13 Почувший Їсус відступив звідти плойоном у пустинне місце на сам. І почувші охлоси слідували йому пішо від полісів.
14 І вийшовший видів великий охлос, і проникся до них, і терапіяв недуги їхні.
15 Вечірнього настання підійшли йому учні глаголячі: Пустинне є місце, відв'яжи відтак охлоси, щоб пішовші у села придбали би собі харчі.
16 А Їсус оповів їм: Потреби не мають піти, дайте їм ви їсти.
17 Глаголять йому: Не маємо тут, якщо не п'ять хлібин і дві рибини.
18 Оповів: Принесіть мені сюди їх.
19 І наказавший охлосу полягати на хорту, схопивший п'ять хлібин і дві рибини, поглягувший в уран, благословив, і розламавший дав учням хлібини, а учні охлосам.
20 І їли всі, і нагодувалися, і здійняли надлишків шматків дванадцять кошиків повних.
21 Їдячих було андрів з п'ять тисяч, окрім гінек і дітей.
22 І зразу спонукав учнів вступити у плойон і передувати йому навпроти, поки відв'язав би охлоси.
23 І відв'язавший охлоси піднявся на гору на сам молитися. Вечірнього настання єдиний був там.
24 А плойон вже стадій багато від землі утримувався васанований під хвилями, був бо зустрічний вітер.
25 Четвертої варти ночі йшов до них ходячий по морю.
26 Учні видівіші його по морю ходячого настрахалися глаголячі: Фантасма є. І від фобосу кричали.
27 Зразу мовив Їсус їм глаголячий: Дерзайте, я є, не фобізуйте.
28 Відповівший йому Петро оповів: Киріє, якщо ти є, накажи мені йти до тебе по водам.
29 І оповів: Йди. І спустившийся з плойону Петро ходив по водам і йшов до Їсуса.
30 Зрячий вітер дужий, фобізився і почав потопати, кричав глаголячий: Киріє, спаси мене.
31 Зразу Їсус простягнувший руку схопив його і глаголить йому: Маловірний, у чому завагався?
32 І піднявшихся їх у плойон, стих вітер.
33 У плойоні поклонилися йому глаголячі: Воістину Бога Син ти є.
34 І перетнувші прийшли у землю Генісарет.
35 І взнавші його андри місця того послали по цілій периферії тій, і піднесли йому всяких какошних,
36 і прикликали, щоб єдино торкнулися б краю гіматію його, і скільки торкнулися, врятувалися.
[2023]
8. πίναξ - пінака, розмальована дошка.
13. πεζῇ - пішо.
20. κλασμάτων - шматок.
24. στάδιον - стадія - міра довжини, плюс/мінус 200 метрів, відстань, яку проходила людина за дві хвилини.
26. Φάντασμά - привид.
34. Γεννησαρέτ від כִּנְּרוֹת Кінроѳ.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Κατά Ματθαίον ΕυαγγέλιονДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
