Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.05
07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
2026.09.05
04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
2026.09.05
04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
2026.09.04
22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
2026.09.04
21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
2026.09.04
21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
2026.09.04
18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
2026.09.04
17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
2026.09.04
16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
2026.09.04
14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
2026.09.04
14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
2026.09.04
11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
2026.09.04
08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
2026.09.04
07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
2026.09.03
21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
2026.09.03
21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 14
1 Тим часом почув Ирод тетрарх чутку Їсуса,
2 і оповів хлопцям його: Цей є Йоан баптист, він піднявся з мертвих, і через це динами роблять у ньому.
3 Бо Ирод заволодівший Йоаном зв'язав його і в острог відклав через Иродіаду, гінеку Філіпа, брата його.
4 Бо глаголив Йоан йому: Не можна тобі мати її.
5 І воліючий його вбити фобізився охлосу, бо за пророка його мали.
6 Уродинам наставшим Ирода танцювала донька Иродіади у поміжжі, і вдовольнила Ирода,
7 що з клятвою гомоглосив їй дати, що тільки попрохає.
8 І під'юджена матір'ю її: Дай мені, - пояснила. - Сюди на пінаці голову Йоана баптиста.
9 І засмучений василевс через клятви і співзастільників наказав видати.
10 І пославший знеголовив Йоана ув острозі.
11 І принесена голова його на пінаці, і видана дівчині, і принесла матері її.
12 І підійшовші учні його здійняли труп, і поховали його, і прийшовші відвістили Їсусу.
13 Почувший Їсус відступив звідти плойоном у пустинне місце на сам. І почувші охлоси слідували йому пішо від полісів.
14 І вийшовший видів великий охлос, і проникся до них, і терапіяв недуги їхні.
15 Вечірнього настання підійшли йому учні глаголячі: Пустинне є місце, відв'яжи відтак охлоси, щоб пішовші у села придбали би собі харчі.
16 А Їсус оповів їм: Потреби не мають піти, дайте їм ви їсти.
17 Глаголять йому: Не маємо тут, якщо не п'ять хлібин і дві рибини.
18 Оповів: Принесіть мені сюди їх.
19 І наказавший охлосу полягати на хорту, схопивший п'ять хлібин і дві рибини, поглягувший в уран, благословив, і розламавший дав учням хлібини, а учні охлосам.
20 І їли всі, і нагодувалися, і здійняли надлишків шматків дванадцять кошиків повних.
21 Їдячих було андрів з п'ять тисяч, окрім гінек і дітей.
22 І зразу спонукав учнів вступити у плойон і передувати йому навпроти, поки відв'язав би охлоси.
23 І відв'язавший охлоси піднявся на гору на сам молитися. Вечірнього настання єдиний був там.
24 А плойон вже стадій багато від землі утримувався васанований під хвилями, був бо зустрічний вітер.
25 Четвертої варти ночі йшов до них ходячий по морю.
26 Учні видівіші його по морю ходячого настрахалися глаголячі: Фантасма є. І від фобосу кричали.
27 Зразу мовив Їсус їм глаголячий: Дерзайте, я є, не фобізуйте.
28 Відповівший йому Петро оповів: Киріє, якщо ти є, накажи мені йти до тебе по водам.
29 І оповів: Йди. І спустившийся з плойону Петро ходив по водам і йшов до Їсуса.
30 Зрячий вітер дужий, фобізився і почав потопати, кричав глаголячий: Киріє, спаси мене.
31 Зразу Їсус простягнувший руку схопив його і глаголить йому: Маловірний, у чому завагався?
32 І піднявшихся їх у плойон, стих вітер.
33 У плойоні поклонилися йому глаголячі: Воістину Бога Син ти є.
34 І перетнувші прийшли у землю Генісарет.
35 І взнавші його андри місця того послали по цілій периферії тій, і піднесли йому всяких какошних,
36 і прикликали, щоб єдино торкнулися б краю гіматію його, і скільки торкнулися, врятувалися.
[2023]
2 і оповів хлопцям його: Цей є Йоан баптист, він піднявся з мертвих, і через це динами роблять у ньому.
3 Бо Ирод заволодівший Йоаном зв'язав його і в острог відклав через Иродіаду, гінеку Філіпа, брата його.
4 Бо глаголив Йоан йому: Не можна тобі мати її.
5 І воліючий його вбити фобізився охлосу, бо за пророка його мали.
6 Уродинам наставшим Ирода танцювала донька Иродіади у поміжжі, і вдовольнила Ирода,
7 що з клятвою гомоглосив їй дати, що тільки попрохає.
8 І під'юджена матір'ю її: Дай мені, - пояснила. - Сюди на пінаці голову Йоана баптиста.
9 І засмучений василевс через клятви і співзастільників наказав видати.
10 І пославший знеголовив Йоана ув острозі.
11 І принесена голова його на пінаці, і видана дівчині, і принесла матері її.
12 І підійшовші учні його здійняли труп, і поховали його, і прийшовші відвістили Їсусу.
13 Почувший Їсус відступив звідти плойоном у пустинне місце на сам. І почувші охлоси слідували йому пішо від полісів.
14 І вийшовший видів великий охлос, і проникся до них, і терапіяв недуги їхні.
15 Вечірнього настання підійшли йому учні глаголячі: Пустинне є місце, відв'яжи відтак охлоси, щоб пішовші у села придбали би собі харчі.
16 А Їсус оповів їм: Потреби не мають піти, дайте їм ви їсти.
17 Глаголять йому: Не маємо тут, якщо не п'ять хлібин і дві рибини.
18 Оповів: Принесіть мені сюди їх.
19 І наказавший охлосу полягати на хорту, схопивший п'ять хлібин і дві рибини, поглягувший в уран, благословив, і розламавший дав учням хлібини, а учні охлосам.
20 І їли всі, і нагодувалися, і здійняли надлишків шматків дванадцять кошиків повних.
21 Їдячих було андрів з п'ять тисяч, окрім гінек і дітей.
22 І зразу спонукав учнів вступити у плойон і передувати йому навпроти, поки відв'язав би охлоси.
23 І відв'язавший охлоси піднявся на гору на сам молитися. Вечірнього настання єдиний був там.
24 А плойон вже стадій багато від землі утримувався васанований під хвилями, був бо зустрічний вітер.
25 Четвертої варти ночі йшов до них ходячий по морю.
26 Учні видівіші його по морю ходячого настрахалися глаголячі: Фантасма є. І від фобосу кричали.
27 Зразу мовив Їсус їм глаголячий: Дерзайте, я є, не фобізуйте.
28 Відповівший йому Петро оповів: Киріє, якщо ти є, накажи мені йти до тебе по водам.
29 І оповів: Йди. І спустившийся з плойону Петро ходив по водам і йшов до Їсуса.
30 Зрячий вітер дужий, фобізився і почав потопати, кричав глаголячий: Киріє, спаси мене.
31 Зразу Їсус простягнувший руку схопив його і глаголить йому: Маловірний, у чому завагався?
32 І піднявшихся їх у плойон, стих вітер.
33 У плойоні поклонилися йому глаголячі: Воістину Бога Син ти є.
34 І перетнувші прийшли у землю Генісарет.
35 І взнавші його андри місця того послали по цілій периферії тій, і піднесли йому всяких какошних,
36 і прикликали, щоб єдино торкнулися б краю гіматію його, і скільки торкнулися, врятувалися.
[2023]
8. πίναξ - пінака, розмальована дошка.
13. πεζῇ - пішо.
20. κλασμάτων - шматок.
24. στάδιον - стадія - міра довжини, плюс/мінус 200 метрів, відстань, яку проходила людина за дві хвилини.
26. Φάντασμά - привид.
34. Γεννησαρέτ від כִּנְּרוֹת Кінроѳ.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Κατά Ματθαίον ΕυαγγέλιονДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
