Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.12
10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
2026.01.12
10:11
Ярослав Чорногуз
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
2026.01.12
07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
2026.01.12
00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
2026.01.11
21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
2026.01.11
18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
2026.01.11
17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
2026.01.11
17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
2026.01.11
14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
2026.01.11
13:38
автор Артур Курдіновський
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
2026.01.11
11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
2026.01.11
06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..)
Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван
2026.01.10
22:48
Із Леоніда Сергєєва
– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!
– Так точно, о пів на дев’яту – д
– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!
– Так точно, о пів на дев’яту – д
2026.01.10
21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»
2026.01.10
19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ:
ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій.
АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви
2026.01.10
10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.
Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.
Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 14
1 Тим часом почув Ирод тетрарх чутку Їсуса,
2 і оповів хлопцям його: Цей є Йоан баптист, він піднявся з мертвих, і через це динами роблять у ньому.
3 Бо Ирод заволодівший Йоаном зв'язав його і в острог відклав через Иродіаду, гінеку Філіпа, брата його.
4 Бо глаголив Йоан йому: Не можна тобі мати її.
5 І воліючий його вбити фобізився охлосу, бо за пророка його мали.
6 Уродинам наставшим Ирода танцювала донька Иродіади у поміжжі, і вдовольнила Ирода,
7 що з клятвою гомоглосив їй дати, що тільки попрохає.
8 І під'юджена матір'ю її: Дай мені, - пояснила. - Сюди на пінаці голову Йоана баптиста.
9 І засмучений василевс через клятви і співзастільників наказав видати.
10 І пославший знеголовив Йоана ув острозі.
11 І принесена голова його на пінаці, і видана дівчині, і принесла матері її.
12 І підійшовші учні його здійняли труп, і поховали його, і прийшовші відвістили Їсусу.
13 Почувший Їсус відступив звідти плойоном у пустинне місце на сам. І почувші охлоси слідували йому пішо від полісів.
14 І вийшовший видів великий охлос, і проникся до них, і терапіяв недуги їхні.
15 Вечірнього настання підійшли йому учні глаголячі: Пустинне є місце, відв'яжи відтак охлоси, щоб пішовші у села придбали би собі харчі.
16 А Їсус оповів їм: Потреби не мають піти, дайте їм ви їсти.
17 Глаголять йому: Не маємо тут, якщо не п'ять хлібин і дві рибини.
18 Оповів: Принесіть мені сюди їх.
19 І наказавший охлосу полягати на хорту, схопивший п'ять хлібин і дві рибини, поглягувший в уран, благословив, і розламавший дав учням хлібини, а учні охлосам.
20 І їли всі, і нагодувалися, і здійняли надлишків шматків дванадцять кошиків повних.
21 Їдячих було андрів з п'ять тисяч, окрім гінек і дітей.
22 І зразу спонукав учнів вступити у плойон і передувати йому навпроти, поки відв'язав би охлоси.
23 І відв'язавший охлоси піднявся на гору на сам молитися. Вечірнього настання єдиний був там.
24 А плойон вже стадій багато від землі утримувався васанований під хвилями, був бо зустрічний вітер.
25 Четвертої варти ночі йшов до них ходячий по морю.
26 Учні видівіші його по морю ходячого настрахалися глаголячі: Фантасма є. І від фобосу кричали.
27 Зразу мовив Їсус їм глаголячий: Дерзайте, я є, не фобізуйте.
28 Відповівший йому Петро оповів: Киріє, якщо ти є, накажи мені йти до тебе по водам.
29 І оповів: Йди. І спустившийся з плойону Петро ходив по водам і йшов до Їсуса.
30 Зрячий вітер дужий, фобізився і почав потопати, кричав глаголячий: Киріє, спаси мене.
31 Зразу Їсус простягнувший руку схопив його і глаголить йому: Маловірний, у чому завагався?
32 І піднявшихся їх у плойон, стих вітер.
33 У плойоні поклонилися йому глаголячі: Воістину Бога Син ти є.
34 І перетнувші прийшли у землю Генісарет.
35 І взнавші його андри місця того послали по цілій периферії тій, і піднесли йому всяких какошних,
36 і прикликали, щоб єдино торкнулися б краю гіматію його, і скільки торкнулися, врятувалися.
[2023]
2 і оповів хлопцям його: Цей є Йоан баптист, він піднявся з мертвих, і через це динами роблять у ньому.
3 Бо Ирод заволодівший Йоаном зв'язав його і в острог відклав через Иродіаду, гінеку Філіпа, брата його.
4 Бо глаголив Йоан йому: Не можна тобі мати її.
5 І воліючий його вбити фобізився охлосу, бо за пророка його мали.
6 Уродинам наставшим Ирода танцювала донька Иродіади у поміжжі, і вдовольнила Ирода,
7 що з клятвою гомоглосив їй дати, що тільки попрохає.
8 І під'юджена матір'ю її: Дай мені, - пояснила. - Сюди на пінаці голову Йоана баптиста.
9 І засмучений василевс через клятви і співзастільників наказав видати.
10 І пославший знеголовив Йоана ув острозі.
11 І принесена голова його на пінаці, і видана дівчині, і принесла матері її.
12 І підійшовші учні його здійняли труп, і поховали його, і прийшовші відвістили Їсусу.
13 Почувший Їсус відступив звідти плойоном у пустинне місце на сам. І почувші охлоси слідували йому пішо від полісів.
14 І вийшовший видів великий охлос, і проникся до них, і терапіяв недуги їхні.
15 Вечірнього настання підійшли йому учні глаголячі: Пустинне є місце, відв'яжи відтак охлоси, щоб пішовші у села придбали би собі харчі.
16 А Їсус оповів їм: Потреби не мають піти, дайте їм ви їсти.
17 Глаголять йому: Не маємо тут, якщо не п'ять хлібин і дві рибини.
18 Оповів: Принесіть мені сюди їх.
19 І наказавший охлосу полягати на хорту, схопивший п'ять хлібин і дві рибини, поглягувший в уран, благословив, і розламавший дав учням хлібини, а учні охлосам.
20 І їли всі, і нагодувалися, і здійняли надлишків шматків дванадцять кошиків повних.
21 Їдячих було андрів з п'ять тисяч, окрім гінек і дітей.
22 І зразу спонукав учнів вступити у плойон і передувати йому навпроти, поки відв'язав би охлоси.
23 І відв'язавший охлоси піднявся на гору на сам молитися. Вечірнього настання єдиний був там.
24 А плойон вже стадій багато від землі утримувався васанований під хвилями, був бо зустрічний вітер.
25 Четвертої варти ночі йшов до них ходячий по морю.
26 Учні видівіші його по морю ходячого настрахалися глаголячі: Фантасма є. І від фобосу кричали.
27 Зразу мовив Їсус їм глаголячий: Дерзайте, я є, не фобізуйте.
28 Відповівший йому Петро оповів: Киріє, якщо ти є, накажи мені йти до тебе по водам.
29 І оповів: Йди. І спустившийся з плойону Петро ходив по водам і йшов до Їсуса.
30 Зрячий вітер дужий, фобізився і почав потопати, кричав глаголячий: Киріє, спаси мене.
31 Зразу Їсус простягнувший руку схопив його і глаголить йому: Маловірний, у чому завагався?
32 І піднявшихся їх у плойон, стих вітер.
33 У плойоні поклонилися йому глаголячі: Воістину Бога Син ти є.
34 І перетнувші прийшли у землю Генісарет.
35 І взнавші його андри місця того послали по цілій периферії тій, і піднесли йому всяких какошних,
36 і прикликали, щоб єдино торкнулися б краю гіматію його, і скільки торкнулися, врятувалися.
[2023]
8. πίναξ - пінака, розмальована дошка.
13. πεζῇ - пішо.
20. κλασμάτων - шматок.
24. στάδιον - стадія - міра довжини, плюс/мінус 200 метрів, відстань, яку проходила людина за дві хвилини.
26. Φάντασμά - привид.
34. Γεννησαρέτ від כִּנְּרוֹת Кінроѳ.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Κατά Ματθαίον ΕυαγγέλιονДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
