Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.12
10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
2026.01.12
10:11
Ярослав Чорногуз
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
2026.01.12
07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
2026.01.12
00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
2026.01.11
21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
2026.01.11
18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
2026.01.11
17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
2026.01.11
17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
2026.01.11
14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
2026.01.11
13:38
автор Артур Курдіновський
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
2026.01.11
11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
2026.01.11
06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..)
Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван
2026.01.10
22:48
Із Леоніда Сергєєва
– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!
– Так точно, о пів на дев’яту – д
– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!
– Так точно, о пів на дев’яту – д
2026.01.10
21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»
2026.01.10
19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ:
ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій.
АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви
2026.01.10
10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.
Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.
Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 16
Контекст : Κατά Ματθαίον Ευαγγέλιον
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 16
1 І підійшовші фарисеї і садукеї випробовуючі просили його знамення з урану показати їм.
2 І розсудивший оповів їм: Вечірнього настання глаголите: Евдія, бо вогнить уран.
3 І вранці: Сьогодні хімон, бо хмуриться уран. Таки обличчя урану відаєте розсудити, знамення ж часів не здатні.
4 Генея зла і блудниця знамення пожадає, і знамення не дасться їй, якщо не знамення Йони. І покинувший їх пішов.
5 І йшовші учні навпроти забули хліба схопити.
6 А Їсус оповів їм: Варуйте і внімайте від зими фарисеїв і садукеїв.
7 Діалогізували у собі глаголячі: Бо хліба не схопили.
8 Взнавший Їсус оповів: Чому діалогізуєте у собі, маловірні, що хліба не маєте?
9 Ще не зрозуміли, не пам'ятаєте п'ять хлібин на п'ять тисяч, і скільки кошиків схопили?
10 Ані сім хлібин на чотири тисячі, і скільки кошиків схопили?
11 Як не зрозумієте, що не про хліб оповів вам: Внімайте від зими фарисеїв і садукеїв?
12 Тоді збагнули, що не оповів внімати від зими хлібу, але від вчення фарисеїв і садукеїв.
13 Йшовший Їсус у краї Кесарії Філіпа вопрошав учнів його глаголячий: Ким глаголять антропи бути Сину антропів?
14 І оповіли: Таки Йоаном баптистом, інші ж Ілією, інші ж Єремією чи одним з пророків.
15 Глаголить їм: Ви ж ким мені глаголите бути?
16 Росудивший Симон Петро оповів: Ти є Христос, Син Бога живого.
17 Розсудивший Їсус оповів йому: Макар ти, Симон Йонович, бо плоть і кров не відкрили тобі, але Патер мій в уранах.
18 І я тобі глаголю, що ти є Петро, і на цій петрі збудую мою еклезію, і брама аду не подолає її.
19 Дам тобі ключі василеї уранів, і що якщо зв'яжеш на геї, буде звязане в уранах; і що якщо розв'яжеш на геї, буде розв'язане в уранах.
20 Тоді дистелював учням, щоб нікому не оповідали, що він є Христос.
21 Відтоді почав Їсус Христос показувати учням його, що належить йому до Єрусалиму піти, і багато страждати від пресвітерів, і архієреїв, і грамотіїв, і бути вбитим, і на третій день піднятим.
22 І прихопивший його Петро почав епітимити йому глаголячий: Милостивий тобі, Киріє, не буде тобі цього.
23 Обернувшийся оповів Петру: Подайся позад мене, сатана! Скандал ти є мені. Бо не мислиш Богове, але антропове.
24 Тоді Їсус оповів учням його: Якщо хто воліє позаду мене йти, хай відречеться себе, і здійме хрест свій, і слідує мені.
25 Бо хто якби волів душу свою спасти, загубить її, хто ж загубив би душу свою через мене, обрете її.
26 Бо чим скористається антроп, якщо космос цілий набуде, а душу свою пошкодить? Чи що дасть антроп в обмін душі своєї?
27 Бо належить Сину антропів йти у славі Патера свого з ангелами його, і тоді віддасть кожному по працям його.
28 Амінь, глаголю вам: Є деякі з тут стоящих, хто не вкусить смерті, поки не виділи б Сина антропів, йдучого у василеї його.
[2023]
2 І розсудивший оповів їм: Вечірнього настання глаголите: Евдія, бо вогнить уран.
3 І вранці: Сьогодні хімон, бо хмуриться уран. Таки обличчя урану відаєте розсудити, знамення ж часів не здатні.
4 Генея зла і блудниця знамення пожадає, і знамення не дасться їй, якщо не знамення Йони. І покинувший їх пішов.
5 І йшовші учні навпроти забули хліба схопити.
6 А Їсус оповів їм: Варуйте і внімайте від зими фарисеїв і садукеїв.
7 Діалогізували у собі глаголячі: Бо хліба не схопили.
8 Взнавший Їсус оповів: Чому діалогізуєте у собі, маловірні, що хліба не маєте?
9 Ще не зрозуміли, не пам'ятаєте п'ять хлібин на п'ять тисяч, і скільки кошиків схопили?
10 Ані сім хлібин на чотири тисячі, і скільки кошиків схопили?
11 Як не зрозумієте, що не про хліб оповів вам: Внімайте від зими фарисеїв і садукеїв?
12 Тоді збагнули, що не оповів внімати від зими хлібу, але від вчення фарисеїв і садукеїв.
13 Йшовший Їсус у краї Кесарії Філіпа вопрошав учнів його глаголячий: Ким глаголять антропи бути Сину антропів?
14 І оповіли: Таки Йоаном баптистом, інші ж Ілією, інші ж Єремією чи одним з пророків.
15 Глаголить їм: Ви ж ким мені глаголите бути?
16 Росудивший Симон Петро оповів: Ти є Христос, Син Бога живого.
17 Розсудивший Їсус оповів йому: Макар ти, Симон Йонович, бо плоть і кров не відкрили тобі, але Патер мій в уранах.
18 І я тобі глаголю, що ти є Петро, і на цій петрі збудую мою еклезію, і брама аду не подолає її.
19 Дам тобі ключі василеї уранів, і що якщо зв'яжеш на геї, буде звязане в уранах; і що якщо розв'яжеш на геї, буде розв'язане в уранах.
20 Тоді дистелював учням, щоб нікому не оповідали, що він є Христос.
21 Відтоді почав Їсус Христос показувати учням його, що належить йому до Єрусалиму піти, і багато страждати від пресвітерів, і архієреїв, і грамотіїв, і бути вбитим, і на третій день піднятим.
22 І прихопивший його Петро почав епітимити йому глаголячий: Милостивий тобі, Киріє, не буде тобі цього.
23 Обернувшийся оповів Петру: Подайся позад мене, сатана! Скандал ти є мені. Бо не мислиш Богове, але антропове.
24 Тоді Їсус оповів учням його: Якщо хто воліє позаду мене йти, хай відречеться себе, і здійме хрест свій, і слідує мені.
25 Бо хто якби волів душу свою спасти, загубить її, хто ж загубив би душу свою через мене, обрете її.
26 Бо чим скористається антроп, якщо космос цілий набуде, а душу свою пошкодить? Чи що дасть антроп в обмін душі своєї?
27 Бо належить Сину антропів йти у славі Патера свого з ангелами його, і тоді віддасть кожному по працям його.
28 Амінь, глаголю вам: Є деякі з тут стоящих, хто не вкусить смерті, поки не виділи б Сина антропів, йдучого у василеї його.
[2023]
2. Εὐδία - благость, благодать, гарна [погода], від Εὐ (благо) + Δῐ́ᾰ (Зевса).
πυρράζει - вогнить, дієслово від πυρ - вогонь.
3. χειμών - хімон, багатозначне слово, у сучасній грецькій - зима, інші значення - шторм, холод, негода. Антонім евдії.
διακρίνειν - розсудити, від δια (роз, через) + κρίνειν (судити).
17. Βαριωνᾶ - Йонович, Βαρ вказує на по-батькові.
18. ἐκκλησία - еклезія, дослівно: викликання; збори, церква.
20. διεστείλατο від διά (роз/через) + στέλλω (ставити, влаштувати). Дослівно: дистелював. Тобто передав саму суть.
26. ζημιωθῇ - пошкодив би, дієслово від зима, закваска.
Контекст : Κατά Ματθαίον Ευαγγέλιον
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
