
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.06
22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
2025.07.06
18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
2025.07.06
16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
2025.07.06
10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
2025.07.06
05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
2025.02.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 16
Контекст : Κατά Ματθαίον Ευαγγέλιον
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 16
1 І підійшовші фарисеї і садукеї випробовуючі просили його знамення з урану показати їм.
2 І розсудивший оповів їм: Вечірнього настання глаголите: Евдія, бо вогнить уран.
3 І вранці: Сьогодні хімон, бо хмуриться уран. Таки обличчя урану відаєте розсудити, знамення ж часів не здатні.
4 Генея зла і блудниця знамення пожадає, і знамення не дасться їй, якщо не знамення Йони. І покинувший їх пішов.
5 І йшовші учні навпроти забули хліба схопити.
6 А Їсус оповів їм: Варуйте і внімайте від зими фарисеїв і садукеїв.
7 Діалогізували у собі глаголячі: Бо хліба не схопили.
8 Взнавший Їсус оповів: Чому діалогізуєте у собі, маловірні, що хліба не маєте?
9 Ще не зрозуміли, не пам'ятаєте п'ять хлібин на п'ять тисяч, і скільки кошиків схопили?
10 Ані сім хлібин на чотири тисячі, і скільки кошиків схопили?
11 Як не зрозумієте, що не про хліб оповів вам: Внімайте від зими фарисеїв і садукеїв?
12 Тоді збагнули, що не оповів внімати від зими хлібу, але від вчення фарисеїв і садукеїв.
13 Йшовший Їсус у краї Кесарії Філіпа вопрошав учнів його глаголячий: Ким глаголять антропи бути Сину антропів?
14 І оповіли: Таки Йоаном баптистом, інші ж Ілією, інші ж Єремією чи одним з пророків.
15 Глаголить їм: Ви ж ким мені глаголите бути?
16 Росудивший Симон Петро оповів: Ти є Христос, Син Бога живого.
17 Розсудивший Їсус оповів йому: Макар ти, Симон Йонович, бо плоть і кров не відкрили тобі, але Патер мій в уранах.
18 І я тобі глаголю, що ти є Петро, і на цій петрі збудую мою еклезію, і брама аду не подолає її.
19 Дам тобі ключі василеї уранів, і що якщо зв'яжеш на геї, буде звязане в уранах; і що якщо розв'яжеш на геї, буде розв'язане в уранах.
20 Тоді дистелював учням, щоб нікому не оповідали, що він є Христос.
21 Відтоді почав Їсус Христос показувати учням його, що належить йому до Єрусалиму піти, і багато страждати від пресвітерів, і архієреїв, і грамотіїв, і бути вбитим, і на третій день піднятим.
22 І прихопивший його Петро почав епітимити йому глаголячий: Милостивий тобі, Киріє, не буде тобі цього.
23 Обернувшийся оповів Петру: Подайся позад мене, сатана! Скандал ти є мені. Бо не мислиш Богове, але антропове.
24 Тоді Їсус оповів учням його: Якщо хто воліє позаду мене йти, хай відречеться себе, і здійме хрест свій, і слідує мені.
25 Бо хто якби волів душу свою спасти, загубить її, хто ж загубив би душу свою через мене, обрете її.
26 Бо чим скористається антроп, якщо космос цілий набуде, а душу свою пошкодить? Чи що дасть антроп в обмін душі своєї?
27 Бо належить Сину антропів йти у славі Патера свого з ангелами його, і тоді віддасть кожному по працям його.
28 Амінь, глаголю вам: Є деякі з тут стоящих, хто не вкусить смерті, поки не виділи б Сина антропів, йдучого у василеї його.
[2023]
2 І розсудивший оповів їм: Вечірнього настання глаголите: Евдія, бо вогнить уран.
3 І вранці: Сьогодні хімон, бо хмуриться уран. Таки обличчя урану відаєте розсудити, знамення ж часів не здатні.
4 Генея зла і блудниця знамення пожадає, і знамення не дасться їй, якщо не знамення Йони. І покинувший їх пішов.
5 І йшовші учні навпроти забули хліба схопити.
6 А Їсус оповів їм: Варуйте і внімайте від зими фарисеїв і садукеїв.
7 Діалогізували у собі глаголячі: Бо хліба не схопили.
8 Взнавший Їсус оповів: Чому діалогізуєте у собі, маловірні, що хліба не маєте?
9 Ще не зрозуміли, не пам'ятаєте п'ять хлібин на п'ять тисяч, і скільки кошиків схопили?
10 Ані сім хлібин на чотири тисячі, і скільки кошиків схопили?
11 Як не зрозумієте, що не про хліб оповів вам: Внімайте від зими фарисеїв і садукеїв?
12 Тоді збагнули, що не оповів внімати від зими хлібу, але від вчення фарисеїв і садукеїв.
13 Йшовший Їсус у краї Кесарії Філіпа вопрошав учнів його глаголячий: Ким глаголять антропи бути Сину антропів?
14 І оповіли: Таки Йоаном баптистом, інші ж Ілією, інші ж Єремією чи одним з пророків.
15 Глаголить їм: Ви ж ким мені глаголите бути?
16 Росудивший Симон Петро оповів: Ти є Христос, Син Бога живого.
17 Розсудивший Їсус оповів йому: Макар ти, Симон Йонович, бо плоть і кров не відкрили тобі, але Патер мій в уранах.
18 І я тобі глаголю, що ти є Петро, і на цій петрі збудую мою еклезію, і брама аду не подолає її.
19 Дам тобі ключі василеї уранів, і що якщо зв'яжеш на геї, буде звязане в уранах; і що якщо розв'яжеш на геї, буде розв'язане в уранах.
20 Тоді дистелював учням, щоб нікому не оповідали, що він є Христос.
21 Відтоді почав Їсус Христос показувати учням його, що належить йому до Єрусалиму піти, і багато страждати від пресвітерів, і архієреїв, і грамотіїв, і бути вбитим, і на третій день піднятим.
22 І прихопивший його Петро почав епітимити йому глаголячий: Милостивий тобі, Киріє, не буде тобі цього.
23 Обернувшийся оповів Петру: Подайся позад мене, сатана! Скандал ти є мені. Бо не мислиш Богове, але антропове.
24 Тоді Їсус оповів учням його: Якщо хто воліє позаду мене йти, хай відречеться себе, і здійме хрест свій, і слідує мені.
25 Бо хто якби волів душу свою спасти, загубить її, хто ж загубив би душу свою через мене, обрете її.
26 Бо чим скористається антроп, якщо космос цілий набуде, а душу свою пошкодить? Чи що дасть антроп в обмін душі своєї?
27 Бо належить Сину антропів йти у славі Патера свого з ангелами його, і тоді віддасть кожному по працям його.
28 Амінь, глаголю вам: Є деякі з тут стоящих, хто не вкусить смерті, поки не виділи б Сина антропів, йдучого у василеї його.
[2023]
2. Εὐδία - благость, благодать, гарна [погода], від Εὐ (благо) + Δῐ́ᾰ (Зевса).
πυρράζει - вогнить, дієслово від πυρ - вогонь.
3. χειμών - хімон, багатозначне слово, у сучасній грецькій - зима, інші значення - шторм, холод, негода. Антонім евдії.
διακρίνειν - розсудити, від δια (роз, через) + κρίνειν (судити).
17. Βαριωνᾶ - Йонович, Βαρ вказує на по-батькові.
18. ἐκκλησία - еклезія, дослівно: викликання; збори, церква.
20. διεστείλατο від διά (роз/через) + στέλλω (ставити, влаштувати). Дослівно: дистелював. Тобто передав саму суть.
26. ζημιωθῇ - пошкодив би, дієслово від зима, закваска.
Контекст : Κατά Ματθαίον Ευαγγέλιον
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію