Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.26
05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
2025.11.26
00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
2025.11.25
22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
2025.11.25
18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
2025.11.25
13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
2025.11.25
13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
2025.11.25
12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
2025.11.25
10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
2025.11.25
07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику!
Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 17
Контекст : Κατά Ματθαίον Ευαγγέλιον
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 17
1 І через днів шість примає Їсус Петра, і Якова, і Йоана, братів його, і виносить їх на гору високу на сам.
2 І метаморфозувався перед ними, і сяяло обличчя його як сонце, і гіматії його стали білі як світло.
3 І ось воочились їм Мойсей і Ілія співрозмовляючі з ним.
4 Розсудивший Петро оповів Їсусу: Киріє, гарно є нам тут бути. Якщо волієш, зроблю три скинії, тобі одну, і Мойсею одну, і Ілії одну.
5 Ще за його мовлення ось хмара світла накрила їх, і ось голос з хмари глаголячий: Цей є син мій улюблений, у якому євдокіяв. Слухайтеся його.
6 І почувші учні впали на обличчя свої і фобізувалися сильно.
7 І підійшовший Їсус, і торкнувшийся їх, оповів: Підніміться, і не фобізуйте.
8 Здійнявші очі свої нікого не виділи, якщо не самого Їсуса єдиного.
9 І сходячих їх з гори, заповів їм Їсус глаголячий: Нікому не оповідали б видіння, поки Син антропів з мертвих не підніметься.
10 І вопросили його учні глаголячі: Чому відтак грамотії глаголять, що Ілії належить прийти спершу?
11 Розсудивший оповів: Ілія таки приходить і відновить все.
12 Глаголю ж вам, що Ілія вже прийшов, і не впізнали його, але зробили ним, що зволіли. Так і Син антропів має страждати під ними.
13 Тоді зрозуміли учні, що про Йоана баптиста оповів їм.
14 І прийшовшого до охлосу, підійшов йому антроп, коліноприпадаючий йому,
15 і глаголячий: Киріє елейсон мого сина, бо селенізований і какошно страждає, бо часто падає у вогонь, і часто у воду.
16 І підносив його учням твоїм, і не спромоглися його терапіяти.
17 Розсудивший Їсус оповів: О генея невірна і перевернута, допоки з тобою буду? Допоки витримуватиму тебе? Принесіть мені його сюди.
18 І епітимив йому Їсус, і вийшов з нього демон, і витерапіявся хлопець від години тієї.
19 Тоді підійшовші учні Їсусу на сам оповіли: Через що ми не спромоглися вигнати його?
20 Глаголить їм: Через маловір'я ваше. Амінь, бо глаголю вам, якби мали віри як кокк гірчиці, зречете горі цій: Переступи звідти туди, - і переступить. І нічого не буде непідсильного вам.
21 Цей же ген не вирушає, якщо не молитвою і постуванням.
22 За обертання їх у Галілеї оповів їм Їсус: Має Син антропів предатися у руки антропів,
23 і вб'ють його, і третього дня буде піднятий. І журилися сильно.
24 Прийшовших їх у Кафарнауму, підійшли дидрахм збирачі до Петра і оповіли: Дидаскал ваш не платить дидрахми?
25 Глаголить: Так. І прийшовшого у хату випередив його Їсус глаголячий: Що ти вважаєш, Симоне? Василевси геї від кого хапають мито і ценз? Від синів своїх, чи від чужих?
26 Відповівшого: Від чужих; пояснив йому Їсус: Тоді звільнені є сини.
27 Щоб ми не скандалили їх, рушивший у море кинь гачок, і вставший першу рибу здійми, і відкривший рот її обретеш статира. Той схопивший дай їм за мене і себе.
[2023]
2 І метаморфозувався перед ними, і сяяло обличчя його як сонце, і гіматії його стали білі як світло.
3 І ось воочились їм Мойсей і Ілія співрозмовляючі з ним.
4 Розсудивший Петро оповів Їсусу: Киріє, гарно є нам тут бути. Якщо волієш, зроблю три скинії, тобі одну, і Мойсею одну, і Ілії одну.
5 Ще за його мовлення ось хмара світла накрила їх, і ось голос з хмари глаголячий: Цей є син мій улюблений, у якому євдокіяв. Слухайтеся його.
6 І почувші учні впали на обличчя свої і фобізувалися сильно.
7 І підійшовший Їсус, і торкнувшийся їх, оповів: Підніміться, і не фобізуйте.
8 Здійнявші очі свої нікого не виділи, якщо не самого Їсуса єдиного.
9 І сходячих їх з гори, заповів їм Їсус глаголячий: Нікому не оповідали б видіння, поки Син антропів з мертвих не підніметься.
10 І вопросили його учні глаголячі: Чому відтак грамотії глаголять, що Ілії належить прийти спершу?
11 Розсудивший оповів: Ілія таки приходить і відновить все.
12 Глаголю ж вам, що Ілія вже прийшов, і не впізнали його, але зробили ним, що зволіли. Так і Син антропів має страждати під ними.
13 Тоді зрозуміли учні, що про Йоана баптиста оповів їм.
14 І прийшовшого до охлосу, підійшов йому антроп, коліноприпадаючий йому,
15 і глаголячий: Киріє елейсон мого сина, бо селенізований і какошно страждає, бо часто падає у вогонь, і часто у воду.
16 І підносив його учням твоїм, і не спромоглися його терапіяти.
17 Розсудивший Їсус оповів: О генея невірна і перевернута, допоки з тобою буду? Допоки витримуватиму тебе? Принесіть мені його сюди.
18 І епітимив йому Їсус, і вийшов з нього демон, і витерапіявся хлопець від години тієї.
19 Тоді підійшовші учні Їсусу на сам оповіли: Через що ми не спромоглися вигнати його?
20 Глаголить їм: Через маловір'я ваше. Амінь, бо глаголю вам, якби мали віри як кокк гірчиці, зречете горі цій: Переступи звідти туди, - і переступить. І нічого не буде непідсильного вам.
21 Цей же ген не вирушає, якщо не молитвою і постуванням.
22 За обертання їх у Галілеї оповів їм Їсус: Має Син антропів предатися у руки антропів,
23 і вб'ють його, і третього дня буде піднятий. І журилися сильно.
24 Прийшовших їх у Кафарнауму, підійшли дидрахм збирачі до Петра і оповіли: Дидаскал ваш не платить дидрахми?
25 Глаголить: Так. І прийшовшого у хату випередив його Їсус глаголячий: Що ти вважаєш, Симоне? Василевси геї від кого хапають мито і ценз? Від синів своїх, чи від чужих?
26 Відповівшого: Від чужих; пояснив йому Їсус: Тоді звільнені є сини.
27 Щоб ми не скандалили їх, рушивший у море кинь гачок, і вставший першу рибу здійми, і відкривший рот її обретеш статира. Той схопивший дай їм за мене і себе.
[2023]
2. μετεμορφώθη - метаморфозувався, преобразився.
3. ὤφθη - воочилось, від офтальмос - око.
4. σκηνή - скинія - намет, переносний тимчасовий храм.
24. δίδραχμον - монета в дві драхми, = 1/2 шекеля.
27. στατήρ - монета в чотири драхми, шекель.
Контекст : Κατά Ματθαίον Ευαγγέλιον
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
