Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.05
07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
2026.09.05
04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
2026.09.05
04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
2026.09.04
22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
2026.09.04
21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
2026.09.04
21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
2026.09.04
18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
2026.09.04
17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
2026.09.04
16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
2026.09.04
14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
2026.09.04
14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
2026.09.04
11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
2026.09.04
08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
2026.09.04
07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
2026.09.03
21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
2026.09.03
21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 17
Контекст : Κατά Ματθαίον Ευαγγέλιον
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 17
1 І через днів шість примає Їсус Петра, і Якова, і Йоана, братів його, і виносить їх на гору високу на сам.
2 І метаморфозувався перед ними, і сяяло обличчя його як сонце, і гіматії його стали білі як світло.
3 І ось воочились їм Мойсей і Ілія співрозмовляючі з ним.
4 Розсудивший Петро оповів Їсусу: Киріє, гарно є нам тут бути. Якщо волієш, зроблю три скинії, тобі одну, і Мойсею одну, і Ілії одну.
5 Ще за його мовлення ось хмара світла накрила їх, і ось голос з хмари глаголячий: Цей є син мій улюблений, у якому євдокіяв. Слухайтеся його.
6 І почувші учні впали на обличчя свої і фобізувалися сильно.
7 І підійшовший Їсус, і торкнувшийся їх, оповів: Підніміться, і не фобізуйте.
8 Здійнявші очі свої нікого не виділи, якщо не самого Їсуса єдиного.
9 І сходячих їх з гори, заповів їм Їсус глаголячий: Нікому не оповідали б видіння, поки Син антропів з мертвих не підніметься.
10 І вопросили його учні глаголячі: Чому відтак грамотії глаголять, що Ілії належить прийти спершу?
11 Розсудивший оповів: Ілія таки приходить і відновить все.
12 Глаголю ж вам, що Ілія вже прийшов, і не впізнали його, але зробили ним, що зволіли. Так і Син антропів має страждати під ними.
13 Тоді зрозуміли учні, що про Йоана баптиста оповів їм.
14 І прийшовшого до охлосу, підійшов йому антроп, коліноприпадаючий йому,
15 і глаголячий: Киріє елейсон мого сина, бо селенізований і какошно страждає, бо часто падає у вогонь, і часто у воду.
16 І підносив його учням твоїм, і не спромоглися його терапіяти.
17 Розсудивший Їсус оповів: О генея невірна і перевернута, допоки з тобою буду? Допоки витримуватиму тебе? Принесіть мені його сюди.
18 І епітимив йому Їсус, і вийшов з нього демон, і витерапіявся хлопець від години тієї.
19 Тоді підійшовші учні Їсусу на сам оповіли: Через що ми не спромоглися вигнати його?
20 Глаголить їм: Через маловір'я ваше. Амінь, бо глаголю вам, якби мали віри як кокк гірчиці, зречете горі цій: Переступи звідти туди, - і переступить. І нічого не буде непідсильного вам.
21 Цей же ген не вирушає, якщо не молитвою і постуванням.
22 За обертання їх у Галілеї оповів їм Їсус: Має Син антропів предатися у руки антропів,
23 і вб'ють його, і третього дня буде піднятий. І журилися сильно.
24 Прийшовших їх у Кафарнауму, підійшли дидрахм збирачі до Петра і оповіли: Дидаскал ваш не платить дидрахми?
25 Глаголить: Так. І прийшовшого у хату випередив його Їсус глаголячий: Що ти вважаєш, Симоне? Василевси геї від кого хапають мито і ценз? Від синів своїх, чи від чужих?
26 Відповівшого: Від чужих; пояснив йому Їсус: Тоді звільнені є сини.
27 Щоб ми не скандалили їх, рушивший у море кинь гачок, і вставший першу рибу здійми, і відкривший рот її обретеш статира. Той схопивший дай їм за мене і себе.
[2023]
2 І метаморфозувався перед ними, і сяяло обличчя його як сонце, і гіматії його стали білі як світло.
3 І ось воочились їм Мойсей і Ілія співрозмовляючі з ним.
4 Розсудивший Петро оповів Їсусу: Киріє, гарно є нам тут бути. Якщо волієш, зроблю три скинії, тобі одну, і Мойсею одну, і Ілії одну.
5 Ще за його мовлення ось хмара світла накрила їх, і ось голос з хмари глаголячий: Цей є син мій улюблений, у якому євдокіяв. Слухайтеся його.
6 І почувші учні впали на обличчя свої і фобізувалися сильно.
7 І підійшовший Їсус, і торкнувшийся їх, оповів: Підніміться, і не фобізуйте.
8 Здійнявші очі свої нікого не виділи, якщо не самого Їсуса єдиного.
9 І сходячих їх з гори, заповів їм Їсус глаголячий: Нікому не оповідали б видіння, поки Син антропів з мертвих не підніметься.
10 І вопросили його учні глаголячі: Чому відтак грамотії глаголять, що Ілії належить прийти спершу?
11 Розсудивший оповів: Ілія таки приходить і відновить все.
12 Глаголю ж вам, що Ілія вже прийшов, і не впізнали його, але зробили ним, що зволіли. Так і Син антропів має страждати під ними.
13 Тоді зрозуміли учні, що про Йоана баптиста оповів їм.
14 І прийшовшого до охлосу, підійшов йому антроп, коліноприпадаючий йому,
15 і глаголячий: Киріє елейсон мого сина, бо селенізований і какошно страждає, бо часто падає у вогонь, і часто у воду.
16 І підносив його учням твоїм, і не спромоглися його терапіяти.
17 Розсудивший Їсус оповів: О генея невірна і перевернута, допоки з тобою буду? Допоки витримуватиму тебе? Принесіть мені його сюди.
18 І епітимив йому Їсус, і вийшов з нього демон, і витерапіявся хлопець від години тієї.
19 Тоді підійшовші учні Їсусу на сам оповіли: Через що ми не спромоглися вигнати його?
20 Глаголить їм: Через маловір'я ваше. Амінь, бо глаголю вам, якби мали віри як кокк гірчиці, зречете горі цій: Переступи звідти туди, - і переступить. І нічого не буде непідсильного вам.
21 Цей же ген не вирушає, якщо не молитвою і постуванням.
22 За обертання їх у Галілеї оповів їм Їсус: Має Син антропів предатися у руки антропів,
23 і вб'ють його, і третього дня буде піднятий. І журилися сильно.
24 Прийшовших їх у Кафарнауму, підійшли дидрахм збирачі до Петра і оповіли: Дидаскал ваш не платить дидрахми?
25 Глаголить: Так. І прийшовшого у хату випередив його Їсус глаголячий: Що ти вважаєш, Симоне? Василевси геї від кого хапають мито і ценз? Від синів своїх, чи від чужих?
26 Відповівшого: Від чужих; пояснив йому Їсус: Тоді звільнені є сини.
27 Щоб ми не скандалили їх, рушивший у море кинь гачок, і вставший першу рибу здійми, і відкривший рот її обретеш статира. Той схопивший дай їм за мене і себе.
[2023]
2. μετεμορφώθη - метаморфозувався, преобразився.
3. ὤφθη - воочилось, від офтальмос - око.
4. σκηνή - скинія - намет, переносний тимчасовий храм.
24. δίδραχμον - монета в дві драхми, = 1/2 шекеля.
27. στατήρ - монета в чотири драхми, шекель.
Контекст : Κατά Ματθαίον Ευαγγέλιον
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
