ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.23
10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
2024.11.23
09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
2024.11.23
05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
2024.11.23
05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
2024.11.22
19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
2024.10.30
2024.10.17
2024.07.25
2024.06.21
2024.05.20
2024.05.17
2024.04.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 17
Контекст : Κατά Ματθαίον Ευαγγέλιον
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 17
1 І через днів шість примає Їсус Петра, і Якова, і Йоана, братів його, і виносить їх на гору високу на сам.
2 І метаморфозувався перед ними, і сяяло обличчя його як сонце, і гіматії його стали білі як світло.
3 І ось воочились їм Мойсей і Ілія співрозмовляючі з ним.
4 Розсудивший Петро оповів Їсусу: Киріє, гарно є нам тут бути. Якщо волієш, зроблю три скинії, тобі одну, і Мойсею одну, і Ілії одну.
5 Ще за його мовлення ось хмара світла накрила їх, і ось голос з хмари глаголячий: Цей є син мій улюблений, у якому євдокіяв. Слухайтеся його.
6 І почувші учні впали на обличчя свої і фобізувалися сильно.
7 І підійшовший Їсус, і торкнувшийся їх, оповів: Підніміться, і не фобізуйте.
8 Здійнявші очі свої нікого не виділи, якщо не самого Їсуса єдиного.
9 І сходячих їх з гори, заповів їм Їсус глаголячий: Нікому не оповідали б видіння, поки Син антропів з мертвих не підніметься.
10 І вопросили його учні глаголячі: Чому відтак грамотії глаголять, що Ілії належить прийти спершу?
11 Розсудивший оповів: Ілія таки приходить і відновить все.
12 Глаголю ж вам, що Ілія вже прийшов, і не впізнали його, але зробили ним, що зволіли. Так і Син антропів має страждати під ними.
13 Тоді зрозуміли учні, що про Йоана баптиста оповів їм.
14 І прийшовшого до охлосу, підійшов йому антроп, коліноприпадаючий йому,
15 і глаголячий: Киріє елейсон мого сина, бо селенізований і какошно страждає, бо часто падає у вогонь, і часто у воду.
16 І підносив його учням твоїм, і не спромоглися його терапіяти.
17 Розсудивший Їсус оповів: О генея невірна і перевернута, допоки з тобою буду? Допоки витримуватиму тебе? Принесіть мені його сюди.
18 І епітимив йому Їсус, і вийшов з нього демон, і витерапіявся хлопець від години тієї.
19 Тоді підійшовші учні Їсусу на сам оповіли: Через що ми не спромоглися вигнати його?
20 Глаголить їм: Через маловір'я ваше. Амінь, бо глаголю вам, якби мали віри як кокк гірчиці, зречете горі цій: Переступи звідти туди, - і переступить. І нічого не буде непідсильного вам.
21 Цей же ген не вирушає, якщо не молитвою і постуванням.
22 За обертання їх у Галілеї оповів їм Їсус: Має Син антропів предатися у руки антропів,
23 і вб'ють його, і третього дня буде піднятий. І журилися сильно.
24 Прийшовших їх у Кафарнауму, підійшли дидрахм збирачі до Петра і оповіли: Дидаскал ваш не платить дидрахми?
25 Глаголить: Так. І прийшовшого у хату випередив його Їсус глаголячий: Що ти вважаєш, Симоне? Василевси геї від кого хапають мито і ценз? Від синів своїх, чи від чужих?
26 Відповівшого: Від чужих; пояснив йому Їсус: Тоді звільнені є сини.
27 Щоб ми не скандалили їх, рушивший у море кинь гачок, і вставший першу рибу здійми, і відкривший рот її обретеш статира. Той схопивший дай їм за мене і себе.
[2023]
2 І метаморфозувався перед ними, і сяяло обличчя його як сонце, і гіматії його стали білі як світло.
3 І ось воочились їм Мойсей і Ілія співрозмовляючі з ним.
4 Розсудивший Петро оповів Їсусу: Киріє, гарно є нам тут бути. Якщо волієш, зроблю три скинії, тобі одну, і Мойсею одну, і Ілії одну.
5 Ще за його мовлення ось хмара світла накрила їх, і ось голос з хмари глаголячий: Цей є син мій улюблений, у якому євдокіяв. Слухайтеся його.
6 І почувші учні впали на обличчя свої і фобізувалися сильно.
7 І підійшовший Їсус, і торкнувшийся їх, оповів: Підніміться, і не фобізуйте.
8 Здійнявші очі свої нікого не виділи, якщо не самого Їсуса єдиного.
9 І сходячих їх з гори, заповів їм Їсус глаголячий: Нікому не оповідали б видіння, поки Син антропів з мертвих не підніметься.
10 І вопросили його учні глаголячі: Чому відтак грамотії глаголять, що Ілії належить прийти спершу?
11 Розсудивший оповів: Ілія таки приходить і відновить все.
12 Глаголю ж вам, що Ілія вже прийшов, і не впізнали його, але зробили ним, що зволіли. Так і Син антропів має страждати під ними.
13 Тоді зрозуміли учні, що про Йоана баптиста оповів їм.
14 І прийшовшого до охлосу, підійшов йому антроп, коліноприпадаючий йому,
15 і глаголячий: Киріє елейсон мого сина, бо селенізований і какошно страждає, бо часто падає у вогонь, і часто у воду.
16 І підносив його учням твоїм, і не спромоглися його терапіяти.
17 Розсудивший Їсус оповів: О генея невірна і перевернута, допоки з тобою буду? Допоки витримуватиму тебе? Принесіть мені його сюди.
18 І епітимив йому Їсус, і вийшов з нього демон, і витерапіявся хлопець від години тієї.
19 Тоді підійшовші учні Їсусу на сам оповіли: Через що ми не спромоглися вигнати його?
20 Глаголить їм: Через маловір'я ваше. Амінь, бо глаголю вам, якби мали віри як кокк гірчиці, зречете горі цій: Переступи звідти туди, - і переступить. І нічого не буде непідсильного вам.
21 Цей же ген не вирушає, якщо не молитвою і постуванням.
22 За обертання їх у Галілеї оповів їм Їсус: Має Син антропів предатися у руки антропів,
23 і вб'ють його, і третього дня буде піднятий. І журилися сильно.
24 Прийшовших їх у Кафарнауму, підійшли дидрахм збирачі до Петра і оповіли: Дидаскал ваш не платить дидрахми?
25 Глаголить: Так. І прийшовшого у хату випередив його Їсус глаголячий: Що ти вважаєш, Симоне? Василевси геї від кого хапають мито і ценз? Від синів своїх, чи від чужих?
26 Відповівшого: Від чужих; пояснив йому Їсус: Тоді звільнені є сини.
27 Щоб ми не скандалили їх, рушивший у море кинь гачок, і вставший першу рибу здійми, і відкривший рот її обретеш статира. Той схопивший дай їм за мене і себе.
[2023]
2. μετεμορφώθη - метаморфозувався, преобразився.
3. ὤφθη - воочилось, від офтальмос - око.
4. σκηνή - скинія - намет, переносний тимчасовий храм.
24. δίδραχμον - монета в дві драхми, = 1/2 шекеля.
27. στατήρ - монета в чотири драхми, шекель.
Контекст : Κατά Ματθαίον Ευαγγέλιον
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію