Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.05
07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
2026.09.05
04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
2026.09.05
04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
2026.09.04
22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
2026.09.04
21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
2026.09.04
21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
2026.09.04
18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
2026.09.04
17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
2026.09.04
16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
2026.09.04
14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
2026.09.04
14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
2026.09.04
11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
2026.09.04
08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
2026.09.04
07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
2026.09.03
21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
2026.09.03
21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 19
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 19
1 І сталося, коли завершив Їсус логоси ці, переступив від Галілеї до меж Юдеї поза Йорданом.
2 І слідували йому охлоси великі, і терапіяв їх там.
3 І підійшли йому фарисеї випробовуючі його і глаголячі: Чи можна антропу відв'язувати гінеку свою з усякої вини?
4 Розсудивший оповів: Не читали, що створивший від початку арсеном і ѳельою зробив їх,
5 і оповів: Через це полишить антроп патера і матір, і приклеїться гінеці своїй, і будуть двоє у плоті одній,
6 щоб більше не було двох, але плоть одна. Що відтак Бог супряг, антроп хай не порізнить.
7 Глаголять йому: Чому тоді Мойсей заповів давати сувій апостасії, і відв'язувати її?
8 Глаголить їм: Мойсей через черствосердя ваше навернув вам відв'язувати гінек ваших, від початку ж не було так.
9 Глаголю вам, що хто відв'язав би гінеку свою не з-за порнеї, і женився б іншою, блудить, і відв'язаною женившийся блудить.
10 Глаголять йому учні його: Якщо так, є вина антропа з гінекою, зносніше не женитися.
11 Оповів їм: Не всі вмістять логос цей, але кому дано.
12 Бо є євнухи від порожнини матері народжені так, і є євнухи євнухізовані під антропами, і є євнухи, які євнухізувалися самі для василеї уранів. Спроможний вмістити хай вмістить.
13 Тоді піднесені йому діти, щоб руками поклав би їх і молився б. А учні епітимили їм.
14 Їсус оповів: Пустіть дітей, і не перешкоджайте їм йти до мене, бо таких є василея уранів.
15 І поклавший руками їм вирушив звідти.
16 І ось один підійшовший йому оповів: Дидаскале, що доброго зробив би, щоб мав би життя вічне?
17 І оповів йому: Чому мене вопрошаєш про добре? Єдиний є добрий. Якщо ж волієш у життя увійти, стережи заповіді.
18 Глаголить йому: Які? Їсус оповів: Не вбиватимеш. Не блудитимеш. Не крастимеш. Не псевдосвідчитимеш.
19 Шануй патера і матір, і: Полюби того близького тебе, як себе.
20 Глаголить йому юнак: Всі ці стеріг, що ще бракує?
21 Пояснив йому Їсус: Якщо волієш досконалим бути, подайся, продай твоє підвладне, і дай убогим, і матимеш скарб в уранах, і йди, слідуй мені.
22 Почувший юнак логос цей пішов зажурений, бо був маючий набутків багато.
23 А Їсус оповів учням його: Амінь, глаголю вам, що багатий тяжко увійде у василею уранів.
24 Знову глаголю вам: Легше є верблюдиці через вушко голки увійти, ніж багатому увійти у василею Бога.
25 Почувші учні вирубилися надто глаголячі: Хто тоді здатний спастися?
26 Вдивившийся Їсус оповів їм: З антропами це непідсильне є, з Богом все підсильне.
27 Тоді розсудивший Петро оповів йому: Ось ми відпустили все і послідували тобі, що тоді буде нам?
28 Їсус оповів їм: Амінь, глаголю вам, що ви, послідувавші мені, у переродженні, коли посів би Син антропів на трон слави його, посядете і ви на дванадцять тронів, судячі дванадцять племен Ізраїля.
29 І всякий, хто відпустив хати, чи братів, чи сестер, чи патера, чи матір, чи гінеку, чи чад, чи землі, з-за мого імені, стократно схопить, і життя вічне успадкує.
30 Багато будуть перші останні, і останні перші.
[2023]
2 І слідували йому охлоси великі, і терапіяв їх там.
3 І підійшли йому фарисеї випробовуючі його і глаголячі: Чи можна антропу відв'язувати гінеку свою з усякої вини?
4 Розсудивший оповів: Не читали, що створивший від початку арсеном і ѳельою зробив їх,
5 і оповів: Через це полишить антроп патера і матір, і приклеїться гінеці своїй, і будуть двоє у плоті одній,
6 щоб більше не було двох, але плоть одна. Що відтак Бог супряг, антроп хай не порізнить.
7 Глаголять йому: Чому тоді Мойсей заповів давати сувій апостасії, і відв'язувати її?
8 Глаголить їм: Мойсей через черствосердя ваше навернув вам відв'язувати гінек ваших, від початку ж не було так.
9 Глаголю вам, що хто відв'язав би гінеку свою не з-за порнеї, і женився б іншою, блудить, і відв'язаною женившийся блудить.
10 Глаголять йому учні його: Якщо так, є вина антропа з гінекою, зносніше не женитися.
11 Оповів їм: Не всі вмістять логос цей, але кому дано.
12 Бо є євнухи від порожнини матері народжені так, і є євнухи євнухізовані під антропами, і є євнухи, які євнухізувалися самі для василеї уранів. Спроможний вмістити хай вмістить.
13 Тоді піднесені йому діти, щоб руками поклав би їх і молився б. А учні епітимили їм.
14 Їсус оповів: Пустіть дітей, і не перешкоджайте їм йти до мене, бо таких є василея уранів.
15 І поклавший руками їм вирушив звідти.
16 І ось один підійшовший йому оповів: Дидаскале, що доброго зробив би, щоб мав би життя вічне?
17 І оповів йому: Чому мене вопрошаєш про добре? Єдиний є добрий. Якщо ж волієш у життя увійти, стережи заповіді.
18 Глаголить йому: Які? Їсус оповів: Не вбиватимеш. Не блудитимеш. Не крастимеш. Не псевдосвідчитимеш.
19 Шануй патера і матір, і: Полюби того близького тебе, як себе.
20 Глаголить йому юнак: Всі ці стеріг, що ще бракує?
21 Пояснив йому Їсус: Якщо волієш досконалим бути, подайся, продай твоє підвладне, і дай убогим, і матимеш скарб в уранах, і йди, слідуй мені.
22 Почувший юнак логос цей пішов зажурений, бо був маючий набутків багато.
23 А Їсус оповів учням його: Амінь, глаголю вам, що багатий тяжко увійде у василею уранів.
24 Знову глаголю вам: Легше є верблюдиці через вушко голки увійти, ніж багатому увійти у василею Бога.
25 Почувші учні вирубилися надто глаголячі: Хто тоді здатний спастися?
26 Вдивившийся Їсус оповів їм: З антропами це непідсильне є, з Богом все підсильне.
27 Тоді розсудивший Петро оповів йому: Ось ми відпустили все і послідували тобі, що тоді буде нам?
28 Їсус оповів їм: Амінь, глаголю вам, що ви, послідувавші мені, у переродженні, коли посів би Син антропів на трон слави його, посядете і ви на дванадцять тронів, судячі дванадцять племен Ізраїля.
29 І всякий, хто відпустив хати, чи братів, чи сестер, чи патера, чи матір, чи гінеку, чи чад, чи землі, з-за мого імені, стократно схопить, і життя вічне успадкує.
30 Багато будуть перші останні, і останні перші.
[2023]
3. αἰτία - вина, хоча інші люблять перекладати причиною. В Йоана 18:38 Пілат цим словом казатиме, що не знайшов вини у ньому.
4. ἀνέγνωτε - читали, якщо буквально: дізналися.
ἄρσεν арсен - чоловіче.
θῆλυ - жіноче.
12. εὐνοῦχοι - євнухи.
21. ὑπάρχοντα - підвладне, від ὑπό (під) + ἄρχω (керувати, починати).
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Κατά Ματθαίον ΕυαγγέλιονДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
