
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.06
22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
2025.07.06
18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
2025.07.06
16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
2025.07.06
10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
2025.07.06
05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
2025.02.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 19
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 19
1 І сталося, коли завершив Їсус логоси ці, переступив від Галілеї до меж Юдеї поза Йорданом.
2 І слідували йому охлоси великі, і терапіяв їх там.
3 І підійшли йому фарисеї випробовуючі його і глаголячі: Чи можна антропу відв'язувати гінеку свою з усякої вини?
4 Розсудивший оповів: Не читали, що створивший від початку арсеном і ѳельою зробив їх,
5 і оповів: Через це полишить антроп патера і матір, і приклеїться гінеці своїй, і будуть двоє у плоті одній,
6 щоб більше не було двох, але плоть одна. Що відтак Бог супряг, антроп хай не порізнить.
7 Глаголять йому: Чому тоді Мойсей заповів давати сувій апостасії, і відв'язувати її?
8 Глаголить їм: Мойсей через черствосердя ваше навернув вам відв'язувати гінек ваших, від початку ж не було так.
9 Глаголю вам, що хто відв'язав би гінеку свою не з-за порнеї, і женився б іншою, блудить, і відв'язаною женившийся блудить.
10 Глаголять йому учні його: Якщо так, є вина антропа з гінекою, зносніше не женитися.
11 Оповів їм: Не всі вмістять логос цей, але кому дано.
12 Бо є євнухи від порожнини матері народжені так, і є євнухи євнухізовані під антропами, і є євнухи, які євнухізувалися самі для василеї уранів. Спроможний вмістити хай вмістить.
13 Тоді піднесені йому діти, щоб руками поклав би їх і молився б. А учні епітимили їм.
14 Їсус оповів: Пустіть дітей, і не перешкоджайте їм йти до мене, бо таких є василея уранів.
15 І поклавший руками їм вирушив звідти.
16 І ось один підійшовший йому оповів: Дидаскале, що доброго зробив би, щоб мав би життя вічне?
17 І оповів йому: Чому мене вопрошаєш про добре? Єдиний є добрий. Якщо ж волієш у життя увійти, стережи заповіді.
18 Глаголить йому: Які? Їсус оповів: Не вбиватимеш. Не блудитимеш. Не крастимеш. Не псевдосвідчитимеш.
19 Шануй патера і матір, і: Полюби того близького тебе, як себе.
20 Глаголить йому юнак: Всі ці стеріг, що ще бракує?
21 Пояснив йому Їсус: Якщо волієш досконалим бути, подайся, продай твоє підвладне, і дай убогим, і матимеш скарб в уранах, і йди, слідуй мені.
22 Почувший юнак логос цей пішов зажурений, бо був маючий набутків багато.
23 А Їсус оповів учням його: Амінь, глаголю вам, що багатий тяжко увійде у василею уранів.
24 Знову глаголю вам: Легше є верблюдиці через вушко голки увійти, ніж багатому увійти у василею Бога.
25 Почувші учні вирубилися надто глаголячі: Хто тоді здатний спастися?
26 Вдивившийся Їсус оповів їм: З антропами це непідсильне є, з Богом все підсильне.
27 Тоді розсудивший Петро оповів йому: Ось ми відпустили все і послідували тобі, що тоді буде нам?
28 Їсус оповів їм: Амінь, глаголю вам, що ви, послідувавші мені, у переродженні, коли посів би Син антропів на трон слави його, посядете і ви на дванадцять тронів, судячі дванадцять племен Ізраїля.
29 І всякий, хто відпустив хати, чи братів, чи сестер, чи патера, чи матір, чи гінеку, чи чад, чи землі, з-за мого імені, стократно схопить, і життя вічне успадкує.
30 Багато будуть перші останні, і останні перші.
[2023]
2 І слідували йому охлоси великі, і терапіяв їх там.
3 І підійшли йому фарисеї випробовуючі його і глаголячі: Чи можна антропу відв'язувати гінеку свою з усякої вини?
4 Розсудивший оповів: Не читали, що створивший від початку арсеном і ѳельою зробив їх,
5 і оповів: Через це полишить антроп патера і матір, і приклеїться гінеці своїй, і будуть двоє у плоті одній,
6 щоб більше не було двох, але плоть одна. Що відтак Бог супряг, антроп хай не порізнить.
7 Глаголять йому: Чому тоді Мойсей заповів давати сувій апостасії, і відв'язувати її?
8 Глаголить їм: Мойсей через черствосердя ваше навернув вам відв'язувати гінек ваших, від початку ж не було так.
9 Глаголю вам, що хто відв'язав би гінеку свою не з-за порнеї, і женився б іншою, блудить, і відв'язаною женившийся блудить.
10 Глаголять йому учні його: Якщо так, є вина антропа з гінекою, зносніше не женитися.
11 Оповів їм: Не всі вмістять логос цей, але кому дано.
12 Бо є євнухи від порожнини матері народжені так, і є євнухи євнухізовані під антропами, і є євнухи, які євнухізувалися самі для василеї уранів. Спроможний вмістити хай вмістить.
13 Тоді піднесені йому діти, щоб руками поклав би їх і молився б. А учні епітимили їм.
14 Їсус оповів: Пустіть дітей, і не перешкоджайте їм йти до мене, бо таких є василея уранів.
15 І поклавший руками їм вирушив звідти.
16 І ось один підійшовший йому оповів: Дидаскале, що доброго зробив би, щоб мав би життя вічне?
17 І оповів йому: Чому мене вопрошаєш про добре? Єдиний є добрий. Якщо ж волієш у життя увійти, стережи заповіді.
18 Глаголить йому: Які? Їсус оповів: Не вбиватимеш. Не блудитимеш. Не крастимеш. Не псевдосвідчитимеш.
19 Шануй патера і матір, і: Полюби того близького тебе, як себе.
20 Глаголить йому юнак: Всі ці стеріг, що ще бракує?
21 Пояснив йому Їсус: Якщо волієш досконалим бути, подайся, продай твоє підвладне, і дай убогим, і матимеш скарб в уранах, і йди, слідуй мені.
22 Почувший юнак логос цей пішов зажурений, бо був маючий набутків багато.
23 А Їсус оповів учням його: Амінь, глаголю вам, що багатий тяжко увійде у василею уранів.
24 Знову глаголю вам: Легше є верблюдиці через вушко голки увійти, ніж багатому увійти у василею Бога.
25 Почувші учні вирубилися надто глаголячі: Хто тоді здатний спастися?
26 Вдивившийся Їсус оповів їм: З антропами це непідсильне є, з Богом все підсильне.
27 Тоді розсудивший Петро оповів йому: Ось ми відпустили все і послідували тобі, що тоді буде нам?
28 Їсус оповів їм: Амінь, глаголю вам, що ви, послідувавші мені, у переродженні, коли посів би Син антропів на трон слави його, посядете і ви на дванадцять тронів, судячі дванадцять племен Ізраїля.
29 І всякий, хто відпустив хати, чи братів, чи сестер, чи патера, чи матір, чи гінеку, чи чад, чи землі, з-за мого імені, стократно схопить, і життя вічне успадкує.
30 Багато будуть перші останні, і останні перші.
[2023]
3. αἰτία - вина, хоча інші люблять перекладати причиною. В Йоана 18:38 Пілат цим словом казатиме, що не знайшов вини у ньому.
4. ἀνέγνωτε - читали, якщо буквально: дізналися.
ἄρσεν арсен - чоловіче.
θῆλυ - жіноче.
12. εὐνοῦχοι - євнухи.
21. ὑπάρχοντα - підвладне, від ὑπό (під) + ἄρχω (керувати, починати).
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Κατά Ματθαίον ΕυαγγέλιονДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію