
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.06
22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
2025.07.06
18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
2025.07.06
16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
2025.07.06
10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
2025.07.06
05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
2025.02.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 20
1 Бо схожа є василея уранів антропу, домодеспоту, який вийшов вранці найняти робітників до виноградні його.
2 Зголосившийся з робітниками за динарій в день послав їх до виноградні своєї.
3 І вийшовший близько третьої години видів інших стоявших в агорі бездільних,
4 і тим оповів: Подайтеся і ви до виноградні, і що було би правильним, дам вам.
5 І пішли. Знову вийшовший близько шостої і дев'ятої години зробив те саме.
6 Близько одинадцятої вийшовший знайшов інших стоявших, і глаголить їм: Чому тут вистояли цілий день бездільні?
7 Глаголять йому: Бо ніхто нас не найняв. Глаголить їм: Подайтеся і ви до виноградні, і що було б правильним, схопите.
8 Вечірнього настання глаголить господар виноградні епітропу своєму: Клич робітників, і віддай їм платню, починаючи від останніх до перших.
9 І прийшовші близько одинадцятої години схопили по динарію.
10 І прийшовші перші узаконили, що більше схоплять, але схопили по динарію і самі.
11 Схопивші бурмотіли проти домодеспота,
12 глаголячі: Ці останні одну години робили, і рівними їх нам зробив, винісшим тягар дня і спеку.
13 Розсудивший одному з них оповів: Гетере, не кривджу тебе, не за динарія співголосився мені?
14 Здійми твоє і подайся. Волію цьому останньому дати як і тобі.
15 Чи не можна мені, що волію робити з моїм? Чи око твоє зле є, бо я добрий є?
16 Так будуть останні перші, і перші останні, бо багато є кликаних, мало ж обраних.
17 І піднімаючийся Їсус до Єрусалиму прийняв дванадцятьох учнів на сам, і у дорозі оповів їм: Ось,
18 піднімаємося до Єрусалиму, і Син антропів предасться архієреям і грамотіям, і засудять його на смерть,
19 і предадуть його етносам, щоб уграти, і шмагати, і ставрувати, і третього дня буде піднятий.
20 Тоді підійшла йому матір синів Зеведея із синами її, коліноприпадаюча і прохаюча щось від нього.
21 Оповів їй: Чого волієш? Глаголить йому: Оповідай, щоб посіли би ці два сини мої, один праворуч тебе, і один ліворуч тебе у василеї твоїй.
22 Розсудивший Їсус оповів: Не відаєш, що прохаєш. Здатні пити потир, який я маю пити? І баптизм, яким я баптизований, баптизуватися? Глаголять йому: Здатні.
23 Глаголить їм: Таки потир мій питимете, баптизмом, яким я баптизований, баптизуєтеся, але посадити праворуч мене і ліворуч, не є моїм це давати, але кому уготовано від Патера мого.
24 І почувші десятеро сердилися на двох братів.
25 Їсус підкликавший їх оповів: Відаєте, що архонти етносів господарюють ними, і великі володарюють ними.
26 Не так буде у вас, але хто якби хотів у вас великим стати, буде вам диякон,
27 і хто хотів би бути у вас перший, хай буде вам раб,
28 і Син антропів не прийшов обслуговуватися, але слугувати, і дати душу свою викупом за багатьох.
29 І вирушаючих їх від Єрихони, слідував йому охлос великий.
30 І ось двоє сліпих, сидячих край дороги, почувші, що Їсус переводить, кричали глаголячі: Киріє елейсон нас, Сину Давидів.
31 А охлос епітимив їм, щоб замовкли. Але дужче кричали глаголячі: Киріє елейсон нас, Сину Давидів.
32 І ставший Їсус голосив їм і оповів: Що волієте, зробив би вам?
33 Глаголять йому: Киріє, щоб відкрилися очі нам.
34 Проникшийся Їсус торкнувся очей їхніх, і зразу прозріли і слідували йому.
[2023]
2 Зголосившийся з робітниками за динарій в день послав їх до виноградні своєї.
3 І вийшовший близько третьої години видів інших стоявших в агорі бездільних,
4 і тим оповів: Подайтеся і ви до виноградні, і що було би правильним, дам вам.
5 І пішли. Знову вийшовший близько шостої і дев'ятої години зробив те саме.
6 Близько одинадцятої вийшовший знайшов інших стоявших, і глаголить їм: Чому тут вистояли цілий день бездільні?
7 Глаголять йому: Бо ніхто нас не найняв. Глаголить їм: Подайтеся і ви до виноградні, і що було б правильним, схопите.
8 Вечірнього настання глаголить господар виноградні епітропу своєму: Клич робітників, і віддай їм платню, починаючи від останніх до перших.
9 І прийшовші близько одинадцятої години схопили по динарію.
10 І прийшовші перші узаконили, що більше схоплять, але схопили по динарію і самі.
11 Схопивші бурмотіли проти домодеспота,
12 глаголячі: Ці останні одну години робили, і рівними їх нам зробив, винісшим тягар дня і спеку.
13 Розсудивший одному з них оповів: Гетере, не кривджу тебе, не за динарія співголосився мені?
14 Здійми твоє і подайся. Волію цьому останньому дати як і тобі.
15 Чи не можна мені, що волію робити з моїм? Чи око твоє зле є, бо я добрий є?
16 Так будуть останні перші, і перші останні, бо багато є кликаних, мало ж обраних.
17 І піднімаючийся Їсус до Єрусалиму прийняв дванадцятьох учнів на сам, і у дорозі оповів їм: Ось,
18 піднімаємося до Єрусалиму, і Син антропів предасться архієреям і грамотіям, і засудять його на смерть,
19 і предадуть його етносам, щоб уграти, і шмагати, і ставрувати, і третього дня буде піднятий.
20 Тоді підійшла йому матір синів Зеведея із синами її, коліноприпадаюча і прохаюча щось від нього.
21 Оповів їй: Чого волієш? Глаголить йому: Оповідай, щоб посіли би ці два сини мої, один праворуч тебе, і один ліворуч тебе у василеї твоїй.
22 Розсудивший Їсус оповів: Не відаєш, що прохаєш. Здатні пити потир, який я маю пити? І баптизм, яким я баптизований, баптизуватися? Глаголять йому: Здатні.
23 Глаголить їм: Таки потир мій питимете, баптизмом, яким я баптизований, баптизуєтеся, але посадити праворуч мене і ліворуч, не є моїм це давати, але кому уготовано від Патера мого.
24 І почувші десятеро сердилися на двох братів.
25 Їсус підкликавший їх оповів: Відаєте, що архонти етносів господарюють ними, і великі володарюють ними.
26 Не так буде у вас, але хто якби хотів у вас великим стати, буде вам диякон,
27 і хто хотів би бути у вас перший, хай буде вам раб,
28 і Син антропів не прийшов обслуговуватися, але слугувати, і дати душу свою викупом за багатьох.
29 І вирушаючих їх від Єрихони, слідував йому охлос великий.
30 І ось двоє сліпих, сидячих край дороги, почувші, що Їсус переводить, кричали глаголячі: Киріє елейсон нас, Сину Давидів.
31 А охлос епітимив їм, щоб замовкли. Але дужче кричали глаголячі: Киріє елейсон нас, Сину Давидів.
32 І ставший Їсус голосив їм і оповів: Що волієте, зробив би вам?
33 Глаголять йому: Киріє, щоб відкрилися очі нам.
34 Проникшийся Їсус торкнувся очей їхніх, і зразу прозріли і слідували йому.
[2023]
8. ἐπίτροπος - епітроп, адміністратор, управляючий.
13. Ἑταῖρε - гетере, друже.
19. ἐμπαῖξαι - уграти, від ἐν (у) + παῖξαι (грати).
μαστιγῶσαι - мастигувати, шмагати.
σταυρῶσαι - ставрувати, розіп'яти, від σταυρός (ставрос) - римський хрест для розп'яття. Звідси Ставрополь - хреста місто, ставропігія - хреста поставлення.
21. ἐξ εὐωνύμων - ліворуч, буквально: від добройменних, бо греки шанували ліву руку.
26. διάκονος - диякон, слуга.
32. ἐφώνησεν - голосив, від φωνή - голос.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Κατά Ματθαίον ΕυαγγέλιονДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію