Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.05
07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
2026.09.05
04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
2026.09.05
04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
2026.09.04
22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
2026.09.04
21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
2026.09.04
21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
2026.09.04
18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
2026.09.04
17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
2026.09.04
16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
2026.09.04
14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
2026.09.04
14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
2026.09.04
11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
2026.09.04
08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
2026.09.04
07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
2026.09.03
21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
2026.09.03
21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 20
1 Бо схожа є василея уранів антропу, домодеспоту, який вийшов вранці найняти робітників до виноградні його.
2 Зголосившийся з робітниками за динарій в день послав їх до виноградні своєї.
3 І вийшовший близько третьої години видів інших стоявших в агорі бездільних,
4 і тим оповів: Подайтеся і ви до виноградні, і що було би правильним, дам вам.
5 І пішли. Знову вийшовший близько шостої і дев'ятої години зробив те саме.
6 Близько одинадцятої вийшовший знайшов інших стоявших, і глаголить їм: Чому тут вистояли цілий день бездільні?
7 Глаголять йому: Бо ніхто нас не найняв. Глаголить їм: Подайтеся і ви до виноградні, і що було б правильним, схопите.
8 Вечірнього настання глаголить господар виноградні епітропу своєму: Клич робітників, і віддай їм платню, починаючи від останніх до перших.
9 І прийшовші близько одинадцятої години схопили по динарію.
10 І прийшовші перші узаконили, що більше схоплять, але схопили по динарію і самі.
11 Схопивші бурмотіли проти домодеспота,
12 глаголячі: Ці останні одну години робили, і рівними їх нам зробив, винісшим тягар дня і спеку.
13 Розсудивший одному з них оповів: Гетере, не кривджу тебе, не за динарія співголосився мені?
14 Здійми твоє і подайся. Волію цьому останньому дати як і тобі.
15 Чи не можна мені, що волію робити з моїм? Чи око твоє зле є, бо я добрий є?
16 Так будуть останні перші, і перші останні, бо багато є кликаних, мало ж обраних.
17 І піднімаючийся Їсус до Єрусалиму прийняв дванадцятьох учнів на сам, і у дорозі оповів їм: Ось,
18 піднімаємося до Єрусалиму, і Син антропів предасться архієреям і грамотіям, і засудять його на смерть,
19 і предадуть його етносам, щоб уграти, і шмагати, і ставрувати, і третього дня буде піднятий.
20 Тоді підійшла йому матір синів Зеведея із синами її, коліноприпадаюча і прохаюча щось від нього.
21 Оповів їй: Чого волієш? Глаголить йому: Оповідай, щоб посіли би ці два сини мої, один праворуч тебе, і один ліворуч тебе у василеї твоїй.
22 Розсудивший Їсус оповів: Не відаєш, що прохаєш. Здатні пити потир, який я маю пити? І баптизм, яким я баптизований, баптизуватися? Глаголять йому: Здатні.
23 Глаголить їм: Таки потир мій питимете, баптизмом, яким я баптизований, баптизуєтеся, але посадити праворуч мене і ліворуч, не є моїм це давати, але кому уготовано від Патера мого.
24 І почувші десятеро сердилися на двох братів.
25 Їсус підкликавший їх оповів: Відаєте, що архонти етносів господарюють ними, і великі володарюють ними.
26 Не так буде у вас, але хто якби хотів у вас великим стати, буде вам диякон,
27 і хто хотів би бути у вас перший, хай буде вам раб,
28 і Син антропів не прийшов обслуговуватися, але слугувати, і дати душу свою викупом за багатьох.
29 І вирушаючих їх від Єрихони, слідував йому охлос великий.
30 І ось двоє сліпих, сидячих край дороги, почувші, що Їсус переводить, кричали глаголячі: Киріє елейсон нас, Сину Давидів.
31 А охлос епітимив їм, щоб замовкли. Але дужче кричали глаголячі: Киріє елейсон нас, Сину Давидів.
32 І ставший Їсус голосив їм і оповів: Що волієте, зробив би вам?
33 Глаголять йому: Киріє, щоб відкрилися очі нам.
34 Проникшийся Їсус торкнувся очей їхніх, і зразу прозріли і слідували йому.
[2023]
2 Зголосившийся з робітниками за динарій в день послав їх до виноградні своєї.
3 І вийшовший близько третьої години видів інших стоявших в агорі бездільних,
4 і тим оповів: Подайтеся і ви до виноградні, і що було би правильним, дам вам.
5 І пішли. Знову вийшовший близько шостої і дев'ятої години зробив те саме.
6 Близько одинадцятої вийшовший знайшов інших стоявших, і глаголить їм: Чому тут вистояли цілий день бездільні?
7 Глаголять йому: Бо ніхто нас не найняв. Глаголить їм: Подайтеся і ви до виноградні, і що було б правильним, схопите.
8 Вечірнього настання глаголить господар виноградні епітропу своєму: Клич робітників, і віддай їм платню, починаючи від останніх до перших.
9 І прийшовші близько одинадцятої години схопили по динарію.
10 І прийшовші перші узаконили, що більше схоплять, але схопили по динарію і самі.
11 Схопивші бурмотіли проти домодеспота,
12 глаголячі: Ці останні одну години робили, і рівними їх нам зробив, винісшим тягар дня і спеку.
13 Розсудивший одному з них оповів: Гетере, не кривджу тебе, не за динарія співголосився мені?
14 Здійми твоє і подайся. Волію цьому останньому дати як і тобі.
15 Чи не можна мені, що волію робити з моїм? Чи око твоє зле є, бо я добрий є?
16 Так будуть останні перші, і перші останні, бо багато є кликаних, мало ж обраних.
17 І піднімаючийся Їсус до Єрусалиму прийняв дванадцятьох учнів на сам, і у дорозі оповів їм: Ось,
18 піднімаємося до Єрусалиму, і Син антропів предасться архієреям і грамотіям, і засудять його на смерть,
19 і предадуть його етносам, щоб уграти, і шмагати, і ставрувати, і третього дня буде піднятий.
20 Тоді підійшла йому матір синів Зеведея із синами її, коліноприпадаюча і прохаюча щось від нього.
21 Оповів їй: Чого волієш? Глаголить йому: Оповідай, щоб посіли би ці два сини мої, один праворуч тебе, і один ліворуч тебе у василеї твоїй.
22 Розсудивший Їсус оповів: Не відаєш, що прохаєш. Здатні пити потир, який я маю пити? І баптизм, яким я баптизований, баптизуватися? Глаголять йому: Здатні.
23 Глаголить їм: Таки потир мій питимете, баптизмом, яким я баптизований, баптизуєтеся, але посадити праворуч мене і ліворуч, не є моїм це давати, але кому уготовано від Патера мого.
24 І почувші десятеро сердилися на двох братів.
25 Їсус підкликавший їх оповів: Відаєте, що архонти етносів господарюють ними, і великі володарюють ними.
26 Не так буде у вас, але хто якби хотів у вас великим стати, буде вам диякон,
27 і хто хотів би бути у вас перший, хай буде вам раб,
28 і Син антропів не прийшов обслуговуватися, але слугувати, і дати душу свою викупом за багатьох.
29 І вирушаючих їх від Єрихони, слідував йому охлос великий.
30 І ось двоє сліпих, сидячих край дороги, почувші, що Їсус переводить, кричали глаголячі: Киріє елейсон нас, Сину Давидів.
31 А охлос епітимив їм, щоб замовкли. Але дужче кричали глаголячі: Киріє елейсон нас, Сину Давидів.
32 І ставший Їсус голосив їм і оповів: Що волієте, зробив би вам?
33 Глаголять йому: Киріє, щоб відкрилися очі нам.
34 Проникшийся Їсус торкнувся очей їхніх, і зразу прозріли і слідували йому.
[2023]
8. ἐπίτροπος - епітроп, адміністратор, управляючий.
13. Ἑταῖρε - гетере, друже.
19. ἐμπαῖξαι - уграти, від ἐν (у) + παῖξαι (грати).
μαστιγῶσαι - мастигувати, шмагати.
σταυρῶσαι - ставрувати, розіп'яти, від σταυρός (ставрос) - римський хрест для розп'яття. Звідси Ставрополь - хреста місто, ставропігія - хреста поставлення.
21. ἐξ εὐωνύμων - ліворуч, буквально: від добройменних, бо греки шанували ліву руку.
26. διάκονος - диякон, слуга.
32. ἐφώνησεν - голосив, від φωνή - голос.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Κατά Ματθαίον ΕυαγγέλιονДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
