
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.10
21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний
2025.10.10
19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
2025.10.10
18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 20
1 Бо схожа є василея уранів антропу, домодеспоту, який вийшов вранці найняти робітників до виноградні його.
2 Зголосившийся з робітниками за динарій в день послав їх до виноградні своєї.
3 І вийшовший близько третьої години видів інших стоявших в агорі бездільних,
4 і тим оповів: Подайтеся і ви до виноградні, і що було би правильним, дам вам.
5 І пішли. Знову вийшовший близько шостої і дев'ятої години зробив те саме.
6 Близько одинадцятої вийшовший знайшов інших стоявших, і глаголить їм: Чому тут вистояли цілий день бездільні?
7 Глаголять йому: Бо ніхто нас не найняв. Глаголить їм: Подайтеся і ви до виноградні, і що було б правильним, схопите.
8 Вечірнього настання глаголить господар виноградні епітропу своєму: Клич робітників, і віддай їм платню, починаючи від останніх до перших.
9 І прийшовші близько одинадцятої години схопили по динарію.
10 І прийшовші перші узаконили, що більше схоплять, але схопили по динарію і самі.
11 Схопивші бурмотіли проти домодеспота,
12 глаголячі: Ці останні одну години робили, і рівними їх нам зробив, винісшим тягар дня і спеку.
13 Розсудивший одному з них оповів: Гетере, не кривджу тебе, не за динарія співголосився мені?
14 Здійми твоє і подайся. Волію цьому останньому дати як і тобі.
15 Чи не можна мені, що волію робити з моїм? Чи око твоє зле є, бо я добрий є?
16 Так будуть останні перші, і перші останні, бо багато є кликаних, мало ж обраних.
17 І піднімаючийся Їсус до Єрусалиму прийняв дванадцятьох учнів на сам, і у дорозі оповів їм: Ось,
18 піднімаємося до Єрусалиму, і Син антропів предасться архієреям і грамотіям, і засудять його на смерть,
19 і предадуть його етносам, щоб уграти, і шмагати, і ставрувати, і третього дня буде піднятий.
20 Тоді підійшла йому матір синів Зеведея із синами її, коліноприпадаюча і прохаюча щось від нього.
21 Оповів їй: Чого волієш? Глаголить йому: Оповідай, щоб посіли би ці два сини мої, один праворуч тебе, і один ліворуч тебе у василеї твоїй.
22 Розсудивший Їсус оповів: Не відаєш, що прохаєш. Здатні пити потир, який я маю пити? І баптизм, яким я баптизований, баптизуватися? Глаголять йому: Здатні.
23 Глаголить їм: Таки потир мій питимете, баптизмом, яким я баптизований, баптизуєтеся, але посадити праворуч мене і ліворуч, не є моїм це давати, але кому уготовано від Патера мого.
24 І почувші десятеро сердилися на двох братів.
25 Їсус підкликавший їх оповів: Відаєте, що архонти етносів господарюють ними, і великі володарюють ними.
26 Не так буде у вас, але хто якби хотів у вас великим стати, буде вам диякон,
27 і хто хотів би бути у вас перший, хай буде вам раб,
28 і Син антропів не прийшов обслуговуватися, але слугувати, і дати душу свою викупом за багатьох.
29 І вирушаючих їх від Єрихони, слідував йому охлос великий.
30 І ось двоє сліпих, сидячих край дороги, почувші, що Їсус переводить, кричали глаголячі: Киріє елейсон нас, Сину Давидів.
31 А охлос епітимив їм, щоб замовкли. Але дужче кричали глаголячі: Киріє елейсон нас, Сину Давидів.
32 І ставший Їсус голосив їм і оповів: Що волієте, зробив би вам?
33 Глаголять йому: Киріє, щоб відкрилися очі нам.
34 Проникшийся Їсус торкнувся очей їхніх, і зразу прозріли і слідували йому.
[2023]
2 Зголосившийся з робітниками за динарій в день послав їх до виноградні своєї.
3 І вийшовший близько третьої години видів інших стоявших в агорі бездільних,
4 і тим оповів: Подайтеся і ви до виноградні, і що було би правильним, дам вам.
5 І пішли. Знову вийшовший близько шостої і дев'ятої години зробив те саме.
6 Близько одинадцятої вийшовший знайшов інших стоявших, і глаголить їм: Чому тут вистояли цілий день бездільні?
7 Глаголять йому: Бо ніхто нас не найняв. Глаголить їм: Подайтеся і ви до виноградні, і що було б правильним, схопите.
8 Вечірнього настання глаголить господар виноградні епітропу своєму: Клич робітників, і віддай їм платню, починаючи від останніх до перших.
9 І прийшовші близько одинадцятої години схопили по динарію.
10 І прийшовші перші узаконили, що більше схоплять, але схопили по динарію і самі.
11 Схопивші бурмотіли проти домодеспота,
12 глаголячі: Ці останні одну години робили, і рівними їх нам зробив, винісшим тягар дня і спеку.
13 Розсудивший одному з них оповів: Гетере, не кривджу тебе, не за динарія співголосився мені?
14 Здійми твоє і подайся. Волію цьому останньому дати як і тобі.
15 Чи не можна мені, що волію робити з моїм? Чи око твоє зле є, бо я добрий є?
16 Так будуть останні перші, і перші останні, бо багато є кликаних, мало ж обраних.
17 І піднімаючийся Їсус до Єрусалиму прийняв дванадцятьох учнів на сам, і у дорозі оповів їм: Ось,
18 піднімаємося до Єрусалиму, і Син антропів предасться архієреям і грамотіям, і засудять його на смерть,
19 і предадуть його етносам, щоб уграти, і шмагати, і ставрувати, і третього дня буде піднятий.
20 Тоді підійшла йому матір синів Зеведея із синами її, коліноприпадаюча і прохаюча щось від нього.
21 Оповів їй: Чого волієш? Глаголить йому: Оповідай, щоб посіли би ці два сини мої, один праворуч тебе, і один ліворуч тебе у василеї твоїй.
22 Розсудивший Їсус оповів: Не відаєш, що прохаєш. Здатні пити потир, який я маю пити? І баптизм, яким я баптизований, баптизуватися? Глаголять йому: Здатні.
23 Глаголить їм: Таки потир мій питимете, баптизмом, яким я баптизований, баптизуєтеся, але посадити праворуч мене і ліворуч, не є моїм це давати, але кому уготовано від Патера мого.
24 І почувші десятеро сердилися на двох братів.
25 Їсус підкликавший їх оповів: Відаєте, що архонти етносів господарюють ними, і великі володарюють ними.
26 Не так буде у вас, але хто якби хотів у вас великим стати, буде вам диякон,
27 і хто хотів би бути у вас перший, хай буде вам раб,
28 і Син антропів не прийшов обслуговуватися, але слугувати, і дати душу свою викупом за багатьох.
29 І вирушаючих їх від Єрихони, слідував йому охлос великий.
30 І ось двоє сліпих, сидячих край дороги, почувші, що Їсус переводить, кричали глаголячі: Киріє елейсон нас, Сину Давидів.
31 А охлос епітимив їм, щоб замовкли. Але дужче кричали глаголячі: Киріє елейсон нас, Сину Давидів.
32 І ставший Їсус голосив їм і оповів: Що волієте, зробив би вам?
33 Глаголять йому: Киріє, щоб відкрилися очі нам.
34 Проникшийся Їсус торкнувся очей їхніх, і зразу прозріли і слідували йому.
[2023]
8. ἐπίτροπος - епітроп, адміністратор, управляючий.
13. Ἑταῖρε - гетере, друже.
19. ἐμπαῖξαι - уграти, від ἐν (у) + παῖξαι (грати).
μαστιγῶσαι - мастигувати, шмагати.
σταυρῶσαι - ставрувати, розіп'яти, від σταυρός (ставрос) - римський хрест для розп'яття. Звідси Ставрополь - хреста місто, ставропігія - хреста поставлення.
21. ἐξ εὐωνύμων - ліворуч, буквально: від добройменних, бо греки шанували ліву руку.
26. διάκονος - диякон, слуга.
32. ἐφώνησεν - голосив, від φωνή - голос.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Κατά Ματθαίον ΕυαγγέλιονДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію