1 І коли наблизилися до Єрусалиму, і прийшли до Виѳфагії, на гору Оливок, тоді Їсус послав двох учнів,
2 глаголячий їм: Рушайте у село навпроти вас, і зразу знайдете ослицю прив'язану, і осля з нею, відв'язавши приведіть мені.
3 І якби хто вам оповів що, зречете, що Господь їх потребу має. Зразу відішлють їх.
4 Це сталося, щоб сповнилося речене через пророка глаголячого:
5 Оповідайте дочці Сіону: Ось василевс твій йде тобі, приязний і верхи на ослиці, і на осляті, синові під'яремної.
6 Рушивші учні і зробивші, як наказав їм Їсус,
7 привели ослицю і осля, і наклали на них гіматії, і посів на них.
8 І великий охлос простирав свої гіматії на дорозі, інші відсікали гілля від дерев, і простирали на дорозі.
9 Охлоси передуючі йому і слідуючі кричали глаголячі: Осанна Сину Давида. Благословенний йдучий ім'ям Господа. Осанна Всевишнім.
10 І увійшовшого його у Єрусалим, струсонувся весь поліс глаголячий: Хто є цей?
11 І охлоси глаголили: Цей є пророк Їсус з Назарету Галілеї.
12 І увійшов Їсус у храм і вигнав усіх продаючих і купуючих у храмі, і столи міняйл поперекидав, і каѳедри продаючих голубок.
13 І глаголив їм: Написано: Дім мій домом молитви кликатиметься, ви ж його робите печерою розбійників.
14 І підійшли йому сліпі і криві у храмі, і терапія їх.
15 Видівші архієреї і грамотії дива, що зробив, і дітей кричачих у храмі і глаголячих: Осанна Сину Давида, - розсердилися
16 і оповіли йому: Чуєш, що ці глаголять? Їсус глаголить їм: Так, не читали: З роту немовлят і смокчучих уготовив хвалу.
17 І полишивший їх вийшов із полісу до Виѳфагії і водворився там.
18 Вранці повертаючийся у поліс зголоднів.
19 І видівший смоковницю одну на дорозі прийшов до неї, і нічого не знайшов у ній, якщо не листя саме. І глаголить їй: Ніколи більше від тебе плоду не сталося би довіку. І всохла передчасно смоковниця.
20 І видівші учні дивувалися глаголячі: Як передчасно всохла смоковниця.
21 Розсудивший Їсус оповів їм: Амінь, глаголю вам: Якби мали віру і не вагалися, не лише смоковниці зробите, але якби й горі цій оповіли: Здіймися і кинься у море, - станеться.
22 І все, що тільки прохали би у молитві віруючі, схопите.
23 І прийшовшого його у храм, підійшли йому навчаючому архієреї і пресвітери народу глаголячі: Якою владою це робиш? І хто тобі дав владу цю?
24 Розсудивший Їсус оповів їм: Вопрошу вас і я логос один, який якби оповіли мені, і я вам зречу, якою владою це роблю.
25 Баптизм Йоана звідки був? З урану чи від антропів? Діалогізували у собі глаголячі: Якби оповіли: З урану, - зрече нам: Через що тоді не повірили йому?
26 Якби оповіли: Від антропів, - фобізуємо охлосу, бо всі за пророка мають Йоана.
27 І розсудивші Їсусу оповіли: Не відаємо. Пояснив їм і він: І я не глаголю вам, якою владою це роблю.
28 Що ви вважаєте? Антроп мав чада два, і підійшовший першому оповів: Чадо, подайся сьогодні робити у виноградні.
29 Розсудивший оповів: Киріє, не волію. Опісля переосмисливший пішов.
30 Підійшовший другому оповів те саме. Розсудивший оповів: Я, киріє, - і не пішов.
31 Який з двох зробив волю патера? Глаголять: Перший. Глаголить їм Їсус: Амінь, глаголю вам, що митарі і повії передують вам до василеї Бога.
32 Бо прийшов Йоан до вас у ході праведності, і не повірили йому, а митарі і повії повірили йому, ви ж видівші не покаялися опісля повірити йому.
33 Іншу параболу слухайте: Антроп був, домодеспот, який посадив виноградник, і огорожою його обставив, і вирив у ньому лин, і збудував башту, і здав його землеробам, і відкраявся.
34 Коли наблизився час плодів, послав рабів своїх до землеробів хапати плоди свої.
35 І схопивші землероби рабів його, кого таки задрали, кого ж вбили, кого ж вкаменували.
36 Знову послав інших рабів, більше перших, і зробили їм те саме.
37 Зрештою послав до них сина свого глаголячий: Довернуться сина мого.
38 А землероби видівші сина оповіли у собі: Цей є нащадок, ідіть, вбили би його і мали би спадщину його.
39 І схопивші його викинули із виноградні і вбили.
40 Коли відтак прийшов би господар виноградні, що зробить землеробам тим?
41 Глаголять йому: Какошних какошно знищить їх, і виноградню здасть іншим землеробам, які віддаватимуть йому плоди у часи їхні.
42 Глаголить їм Їсус: Ніколи не читали у Писаннях: Камінь відбракований будівничими, цей стався головою кута. Від Господа сталось це, і є дивним в очах наших?
43 Через це глаголю вам, що здійметься від вас василея Бога, і дасться етносам роблячим плід його.
44 І впавший на камінь цей розіб'ється, на кого ж впав би, зітре того.
45 І почувші архієреї і фарисеї параболи його взнали, що про них глаголить.
46 І жадаючі ним заволодіти фобізувалися охлосів, оскільки за пророка його мали.

[2023]

9. Ὡσαννὰ - Осанна. Виводять від יָשַׁע (яша: спасти) + נָא (на: прошу). Осанна Всевишнім - спасти прошу Всевишнім.
12. καθέδρας - сидіння.
33. ληνός. І в болгарському перекладі лин. Лин - щось для стоку рідини. Від нього - линути, можливо: і ринва, і українське прізвище Линник.
γεωργοῖς = γῆ + ἔργον.
ἀπεδήμησεν = ἀπό + δῆμος. Дослівно: від краю, тобто емігрував, поїхав в інший край. Відкраявся.
35. ἔδειραν від δέρω - дерти, драти.
λιθοβολέω - каменувати, дослівно: камінням закидати.