Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.26
12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту:
«Що бачить читач, який натрапив на публікацію
2026.02.26
11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
2026.02.26
11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
2026.02.26
09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
2026.02.26
09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
2026.02.26
06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
2026.02.25
18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
2026.02.25
18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
2026.02.25
17:32
І
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.
ІІ
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.
ІІ
2026.02.25
15:56
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
2026.02.25
13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
2026.02.25
10:23
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,
2026.02.25
08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
2026.02.24
22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
2026.02.24
21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
2026.02.24
19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.25
2026.02.11
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.08.04
2025.06.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 24
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 24
1 І вийшовший Їсус з храму рушав, і підійшли учні його показати йому будівлі храму.
2 Розсудивший оповів їм: Чи не бачите це все? Амінь, глаголю вам, що не відпустився би тут камінь на камені, який не зруйнується.
3 Посівшого його на горі Оливок, підійшли йому учні на сам глаголячі: Оповідай нам, коли це буде? І яке знамення твого пришестя і співзавершення віку?
4 І розсудивший Їсус оповів їм: Дивіться, щоб ніхто вас не заблудив.
5 Бо багато прийдуть моїм ім'ям глаголячі: Я є Христос, і багатьох заблудять.
6 Маєте почути війни і слухи воєн. Варуйте, не тубуйтеся, бо має статися, але ще не є кінець.
7 Бо підніметься етнос на етнос, і василея на василею, і будуть голоди і сейсмоси під місцями.
8 Все це початок переймам.
9 Тоді предадуть вас до утиску, і повбивають вас, і будете ненавиджені усіма етносами через ім'я моє.
10 І тоді оскандалиться багато, і один одного предадуть, і зненавидять один одного,
11 і багато псевдопророків піднімуться і заблудять багатьох.
12 І через множення беззаконня охолоне любов багатьох.
13 А вистоявший до кінця буде спасений.
14 І проповідуватиметься це євангеліє василеї цілою ойкуменою у доказ всім етносам, і тоді настане кінець.
15 Коли відтак увиділи би бздоту спустошення речену через Даниїла пророка, ставшу у місці святому, читаючий хай зрозуміє,
16 тоді ті в Юдеї хай втікають у гори,
17 той на домі хай не спускається здійняти що із дому свого,
18 і той у полі хай не вертається назад здійняти гіматій свій.
19 Оуви в животі маючим і годуючим у ті дні.
20 Моліться, щоб не сталася втеча ваша взимку, ані шабатом.
21 Бо буде тоді утиск великий, який не ставався від початку космосу, донині ніколи не стався б.
22 І якби не вкоротилися дні ті, не спаслася б ніяка плоть, через обраних скоротяться дні ті.
23 Тоді якби хто вам оповів: Ось тут Христос, чи: Тут, - не вірте.
24 Бо піднімуться псевдоХристи і псевдопророки, і дадуть знамення великі і дива, щоб заблудити, якщо можливо, і обраних.
25 Ось передрік вам.
26 Якби відтак оповіли вам: Ось у пустинній він є, - не виходили б; Ось у скарбницях, - не вірили б.
27 Бо як блискавка йде від сходу і сяє до заходу, так буде пришестя Сина антропів.
28 Де якби був труп, туди зберуться орли.
29 Зразу після утиску днів тих сонце затьмариться, і місяць не дасть сяйва свого, і зірки попадають з урану, і сили уранів струсонуться.
30 І тоді файне знамення Сина антропів ураном, і тоді побиватимуться всі племена землі, і побачать Сина антропів ідучого на хмарах урану із силою і славою великою.
31 І пошле ангелів своїх із сурмінням великим, і визбирають обраних його від чотирьох вітрів, від вершин уранів до вершин їх.
32 Від смоковниці навчіться параболи: Коли ж гілля її стало б ніжне, і листя випустило б, знаєте, що близько літо.
33 Так і ви, коли б увиділи все це, знаєте, що близько він є, на дверях.
34 Амінь, глаголю вам, що не проминула б генея ця, поки б усе це не сталося.
35 Уран і гея проминуть, а логоси мої не проминули б.
36 Про день той і годину ніхто не відає, ані ангели урану, ані Син, якщо не Патер єдиний.
37 Бо як у дні Ноя, так буде пришестя Сина антропів.
38 Бо як були у дні ті перед катаклізмом їдячі і п'ючі, женячіся і заміжжячіся, поки того дня увійшов Ной у ковчег.
39 І не відали, поки не прийшов катаклізм і не здійняв усе, так буде і пришестя Сина антропів.
40 Тоді будуть двоє у полі: один прийметься, і один відпуститься.
41 Дві молотячі у млині: одна прийметься, і одна відпуститься.
42 Григорійте відтак, бо не відаєте, якого дня Господь ваш іде.
43 Це ж знайте, що якби відав домодеспот, якої варти клепт іде, григорів би і не дозволив проритися дому своєму.
44 Через це і ви ставайте готові, бо якої не вважаєте години Син антропів іде.
45 Хто відтак є вірний раб і розсудливий, кого поставив господар над домашніми його давати їм поживу своєчасно?
46 Макар раб той, якого прийшовший господар його знайде так роблячим.
47 Амінь, глаголю вам, що над усім підвладним своїм поставить його.
48 Якби ж оповів какошний раб той у серці своєму: Бариться мій господар,
49 і почав би бити співрабів своїх, їв би і пив би з п'яницями,
50 прийде господар раба того в день, який не сподівається, і в годину, якої не знає,
51 і дихотомить його, і долю його з гіпокритами покладе, там буде квиління і скрегіт зубів.
[2023]
2 Розсудивший оповів їм: Чи не бачите це все? Амінь, глаголю вам, що не відпустився би тут камінь на камені, який не зруйнується.
3 Посівшого його на горі Оливок, підійшли йому учні на сам глаголячі: Оповідай нам, коли це буде? І яке знамення твого пришестя і співзавершення віку?
4 І розсудивший Їсус оповів їм: Дивіться, щоб ніхто вас не заблудив.
5 Бо багато прийдуть моїм ім'ям глаголячі: Я є Христос, і багатьох заблудять.
6 Маєте почути війни і слухи воєн. Варуйте, не тубуйтеся, бо має статися, але ще не є кінець.
7 Бо підніметься етнос на етнос, і василея на василею, і будуть голоди і сейсмоси під місцями.
8 Все це початок переймам.
9 Тоді предадуть вас до утиску, і повбивають вас, і будете ненавиджені усіма етносами через ім'я моє.
10 І тоді оскандалиться багато, і один одного предадуть, і зненавидять один одного,
11 і багато псевдопророків піднімуться і заблудять багатьох.
12 І через множення беззаконня охолоне любов багатьох.
13 А вистоявший до кінця буде спасений.
14 І проповідуватиметься це євангеліє василеї цілою ойкуменою у доказ всім етносам, і тоді настане кінець.
15 Коли відтак увиділи би бздоту спустошення речену через Даниїла пророка, ставшу у місці святому, читаючий хай зрозуміє,
16 тоді ті в Юдеї хай втікають у гори,
17 той на домі хай не спускається здійняти що із дому свого,
18 і той у полі хай не вертається назад здійняти гіматій свій.
19 Оуви в животі маючим і годуючим у ті дні.
20 Моліться, щоб не сталася втеча ваша взимку, ані шабатом.
21 Бо буде тоді утиск великий, який не ставався від початку космосу, донині ніколи не стався б.
22 І якби не вкоротилися дні ті, не спаслася б ніяка плоть, через обраних скоротяться дні ті.
23 Тоді якби хто вам оповів: Ось тут Христос, чи: Тут, - не вірте.
24 Бо піднімуться псевдоХристи і псевдопророки, і дадуть знамення великі і дива, щоб заблудити, якщо можливо, і обраних.
25 Ось передрік вам.
26 Якби відтак оповіли вам: Ось у пустинній він є, - не виходили б; Ось у скарбницях, - не вірили б.
27 Бо як блискавка йде від сходу і сяє до заходу, так буде пришестя Сина антропів.
28 Де якби був труп, туди зберуться орли.
29 Зразу після утиску днів тих сонце затьмариться, і місяць не дасть сяйва свого, і зірки попадають з урану, і сили уранів струсонуться.
30 І тоді файне знамення Сина антропів ураном, і тоді побиватимуться всі племена землі, і побачать Сина антропів ідучого на хмарах урану із силою і славою великою.
31 І пошле ангелів своїх із сурмінням великим, і визбирають обраних його від чотирьох вітрів, від вершин уранів до вершин їх.
32 Від смоковниці навчіться параболи: Коли ж гілля її стало б ніжне, і листя випустило б, знаєте, що близько літо.
33 Так і ви, коли б увиділи все це, знаєте, що близько він є, на дверях.
34 Амінь, глаголю вам, що не проминула б генея ця, поки б усе це не сталося.
35 Уран і гея проминуть, а логоси мої не проминули б.
36 Про день той і годину ніхто не відає, ані ангели урану, ані Син, якщо не Патер єдиний.
37 Бо як у дні Ноя, так буде пришестя Сина антропів.
38 Бо як були у дні ті перед катаклізмом їдячі і п'ючі, женячіся і заміжжячіся, поки того дня увійшов Ной у ковчег.
39 І не відали, поки не прийшов катаклізм і не здійняв усе, так буде і пришестя Сина антропів.
40 Тоді будуть двоє у полі: один прийметься, і один відпуститься.
41 Дві молотячі у млині: одна прийметься, і одна відпуститься.
42 Григорійте відтак, бо не відаєте, якого дня Господь ваш іде.
43 Це ж знайте, що якби відав домодеспот, якої варти клепт іде, григорів би і не дозволив проритися дому своєму.
44 Через це і ви ставайте готові, бо якої не вважаєте години Син антропів іде.
45 Хто відтак є вірний раб і розсудливий, кого поставив господар над домашніми його давати їм поживу своєчасно?
46 Макар раб той, якого прийшовший господар його знайде так роблячим.
47 Амінь, глаголю вам, що над усім підвладним своїм поставить його.
48 Якби ж оповів какошний раб той у серці своєму: Бариться мій господар,
49 і почав би бити співрабів своїх, їв би і пив би з п'яницями,
50 прийде господар раба того в день, який не сподівається, і в годину, якої не знає,
51 і дихотомить його, і долю його з гіпокритами покладе, там буде квиління і скрегіт зубів.
[2023]
15. βδέλυγμα від βδέω погано пахнути. Бздота.
26. ταμεῖον - скарбниця, у сучасній грецькій - каса. Походить від τέμνω (темно), тому у давньогрецькій позначало кладовку, хоча τέμνω має значення різати, розділяти.
38. κατακλυσμός - катаклізм, повінь, потоп. Від κατα (під) + хвиля (κλύδων).
41. μύλος - млин, жорна. Англійською a mill.
42. Γρηγορεῖτε - григорійте, бодрствуйте, бдіть, пильнуйте.
51. διχοτομήσει - дихотомить, розділить навпіл, від διχοτόμος - бісектриса.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Κατά Ματθαίον ΕυαγγέλιονДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
