
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.10
21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний
2025.10.10
19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
2025.10.10
18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 25
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 25
1 Тоді уподобиться василея уранів десяти дівам, які схопивші лампади свої, вийшли назустріч німфу,
2 п'ятеро з них були безглузді, і п'ятеро розсудливі.
3 Бо безглузді, схопивші лампади свої, не схопили з ними єлею,
4 а розсудиві схопили єлей у сосуди з лампадами своїми.
5 За барячогося німфа задрімали всі і заснули.
6 Серед ночі крик стався: Ось німф. Виходьте назустріч йому.
7 Тоді піднялися всі діви ті і косметили лампади свої.
8 Безглузді розсудливим оповіли: Дайте нам з єлею вашого, бо лампади наші гаснуть.
9 Відповіли розсудливі глаголячі: Щоб не не вистачило нам і вам, рушайте радше до продаючих і купіть собі.
10 За пішовших їх купити прийшов німф, і готові увійшли з ним до весілля, і зачинилися двері.
11 Нарешті прийшли і інші діви глаголячі: Криіє, Киріє, відчини нам.
12 Розсудивший оповів: Амінь, глаголю вам, не звідав вас.
13 Григорійте відтак, бо не відаєте дня, ні години, о котрій Син антропів іде.
14 Бо схоже антроп відкраючийся кликав власних рабів і предав їм підвладне своє.
15 І кому таки дав п'ять талантів, кому ж два, кому ж один, кожному за власною спроможністю, і відкраявся зразу.
16 Рушивший, п'ять талантів схопивший, робив з ними і набув інші п'ять.
17 Так само, хто два, набув інші два.
18 Один схопивший, пішов, вирив землю, і сховав срібло господаря свого.
19 Після тривалого часу приходить господар рабів тих і зрівнює логос із ними.
20 І підійшовший п'ять талантів схопивший підніс інші п'ять талантів глаголячий: Ось інші п'ять талантів набув.
21 Пояснив йому господар його: Ев, рабе добрий і вірний. Над кількома був вірний, над багатьма тебе поставлю. Увійди у радість господаря твого.
22 Підійшовший, і хто два таланти, оповів: Киріє, два таланти мені предав, ось інші два таланти набув.
23 Пояснив йому господар його: Ев, рабе добрий і вірний. Над кількома був вірний, над багатьма тебе поставлю. Увійди у радість господаря твого.
24 Підійшовший, і хто один талант схопив, оповів: Киріє, знав тебе, що жорсткий ти є антроп, жнучий, де не сіяв, і збираючий, звідки не розкидав.
25 І фобізований пішов сховав талант твій у землю. Ось маєш твоє.
26 Розсудивший господар його оповів йому: Поносний рабе і ледачий, знав, що жну, де не сіяв, і збираю, звідки не розкидав.
27 Слід тобі відтак кинути срібло моє трапезітам, і прийшовший я би набув моє з наваром.
28 Здійміть відтак від нього талант, і дайте маючому десять талантів.
29 Бо маючому всякому дасться, і буде в надлишку, від немаючого і що має здійметься від нього.
30 І нікчемного раба викиньте у темряву зовнішню, там буде квиління і скрегіт зубів.
31 Коли прийшов би Син антропів у славі його, і всі ангели з ним, тоді посяде на трон слави його.
32 І зберуть перед ним всі етноси, і відділить одних від інших, як пастух відділяє овець від козлів.
33 І поставить таки овець праворуч його, а козлів ліворуч.
34 Тоді зрече Василевс тим праворуч нього: Йдіть, благословенні Патера мого, успадкуйте уготовану вам василею від заснування космосу.
35 Бо голодав, і дали мені їсти, спрагнув, і напоїли мене, чужим був, і ввели мене,
36 голим, і одягнули мене, астенічним, і провідали мене, в острозі був, і прийшли до мене.
37 Тоді відповідять йому праведні глаголячі: Киріє, коли тебе виділи голодним, і нагодували? Чи спраглим, і напоїли?
38 Коли тебе виділи чужим і ввели? Чи голим, і одягнули?
39 Коли тебе виділи астенічним чи в острозі, і прийшли до тебе?
40 І розсудивший Василевс зрече їм: Амінь, глаголю вам: Скільки зробили одному з братів моїх найменших, мені зробили.
41 Тоді зрече і тим ліворуч: Рушайте від мене прокляті у вогонь вічний, уготований диявольському і ангелам його.
42 Бо голодав, і нічого не дали мені їсти, спрагнув, і не напоїли мене,
43 чужим був, і не ввели мене, голим, і не одягнули мене, астеніяним і в острозі, і не провідали мене.
44 Тоді відповідять і вони глаголячі: Киріє, коли тебе виділи голодним чи спраглим, чи чужим, чи голим, чи астенічним, чи ув острозі, і не прислужили тобі?
45 Тоді відповість їм глаголячий: Амінь, глаголю вам: Скільки не зробили одному з цих менших, мені не зробили.
46 І відійдуть ці у пекло вічне, а праведні у життя вічне.
[2023]
2 п'ятеро з них були безглузді, і п'ятеро розсудливі.
3 Бо безглузді, схопивші лампади свої, не схопили з ними єлею,
4 а розсудиві схопили єлей у сосуди з лампадами своїми.
5 За барячогося німфа задрімали всі і заснули.
6 Серед ночі крик стався: Ось німф. Виходьте назустріч йому.
7 Тоді піднялися всі діви ті і косметили лампади свої.
8 Безглузді розсудливим оповіли: Дайте нам з єлею вашого, бо лампади наші гаснуть.
9 Відповіли розсудливі глаголячі: Щоб не не вистачило нам і вам, рушайте радше до продаючих і купіть собі.
10 За пішовших їх купити прийшов німф, і готові увійшли з ним до весілля, і зачинилися двері.
11 Нарешті прийшли і інші діви глаголячі: Криіє, Киріє, відчини нам.
12 Розсудивший оповів: Амінь, глаголю вам, не звідав вас.
13 Григорійте відтак, бо не відаєте дня, ні години, о котрій Син антропів іде.
14 Бо схоже антроп відкраючийся кликав власних рабів і предав їм підвладне своє.
15 І кому таки дав п'ять талантів, кому ж два, кому ж один, кожному за власною спроможністю, і відкраявся зразу.
16 Рушивший, п'ять талантів схопивший, робив з ними і набув інші п'ять.
17 Так само, хто два, набув інші два.
18 Один схопивший, пішов, вирив землю, і сховав срібло господаря свого.
19 Після тривалого часу приходить господар рабів тих і зрівнює логос із ними.
20 І підійшовший п'ять талантів схопивший підніс інші п'ять талантів глаголячий: Ось інші п'ять талантів набув.
21 Пояснив йому господар його: Ев, рабе добрий і вірний. Над кількома був вірний, над багатьма тебе поставлю. Увійди у радість господаря твого.
22 Підійшовший, і хто два таланти, оповів: Киріє, два таланти мені предав, ось інші два таланти набув.
23 Пояснив йому господар його: Ев, рабе добрий і вірний. Над кількома був вірний, над багатьма тебе поставлю. Увійди у радість господаря твого.
24 Підійшовший, і хто один талант схопив, оповів: Киріє, знав тебе, що жорсткий ти є антроп, жнучий, де не сіяв, і збираючий, звідки не розкидав.
25 І фобізований пішов сховав талант твій у землю. Ось маєш твоє.
26 Розсудивший господар його оповів йому: Поносний рабе і ледачий, знав, що жну, де не сіяв, і збираю, звідки не розкидав.
27 Слід тобі відтак кинути срібло моє трапезітам, і прийшовший я би набув моє з наваром.
28 Здійміть відтак від нього талант, і дайте маючому десять талантів.
29 Бо маючому всякому дасться, і буде в надлишку, від немаючого і що має здійметься від нього.
30 І нікчемного раба викиньте у темряву зовнішню, там буде квиління і скрегіт зубів.
31 Коли прийшов би Син антропів у славі його, і всі ангели з ним, тоді посяде на трон слави його.
32 І зберуть перед ним всі етноси, і відділить одних від інших, як пастух відділяє овець від козлів.
33 І поставить таки овець праворуч його, а козлів ліворуч.
34 Тоді зрече Василевс тим праворуч нього: Йдіть, благословенні Патера мого, успадкуйте уготовану вам василею від заснування космосу.
35 Бо голодав, і дали мені їсти, спрагнув, і напоїли мене, чужим був, і ввели мене,
36 голим, і одягнули мене, астенічним, і провідали мене, в острозі був, і прийшли до мене.
37 Тоді відповідять йому праведні глаголячі: Киріє, коли тебе виділи голодним, і нагодували? Чи спраглим, і напоїли?
38 Коли тебе виділи чужим і ввели? Чи голим, і одягнули?
39 Коли тебе виділи астенічним чи в острозі, і прийшли до тебе?
40 І розсудивший Василевс зрече їм: Амінь, глаголю вам: Скільки зробили одному з братів моїх найменших, мені зробили.
41 Тоді зрече і тим ліворуч: Рушайте від мене прокляті у вогонь вічний, уготований диявольському і ангелам його.
42 Бо голодав, і нічого не дали мені їсти, спрагнув, і не напоїли мене,
43 чужим був, і не ввели мене, голим, і не одягнули мене, астеніяним і в острозі, і не провідали мене.
44 Тоді відповідять і вони глаголячі: Киріє, коли тебе виділи голодним чи спраглим, чи чужим, чи голим, чи астенічним, чи ув острозі, і не прислужили тобі?
45 Тоді відповість їм глаголячий: Амінь, глаголю вам: Скільки не зробили одному з цих менших, мені не зробили.
46 І відійдуть ці у пекло вічне, а праведні у життя вічне.
[2023]
1. λαμπάδας - лампади, світильники, від λάμπει - світить.
νυμφίος - німф, жених.
2. μωραὶ - дурні, пусті, безглузді, від лайки Μωρέ, яку Їсус засуджував у 5:22.
3. ἔλαιον - єлей, оливкова олія.
7. ἐκόσμησαν - косметили, упорядковували, від космос - упорядкований світ.
14. ἀποδημέω - відкраятися, відійти в інший край, країну, від ἀπο (від) + δῆμος (демос), демос в грецькій в першу чергу край, країна, а в другу - простий народ, звідки слово демократія.
16. ἠργάσατο - робив, від ἔργον - робота.
21. Εὖ - благо, добре, окей. Префікс зустрічається у багатьох поширених еллінізмах.
27. τραπεζίταις - трапезітам, ростовщикам, банкірам. Від τράπεζα - стіл.
46. κόλασις - пекло, спільного походження з протослов'янським kòlti - колоти.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Κατά Ματθαίον ΕυαγγέλιονДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію