Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.12
10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
2026.01.12
10:11
Ярослав Чорногуз
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
2026.01.12
07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
2026.01.12
00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
2026.01.11
21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
2026.01.11
18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
2026.01.11
17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
2026.01.11
17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
2026.01.11
14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
2026.01.11
13:38
автор Артур Курдіновський
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
2026.01.11
11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
2026.01.11
06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..)
Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван
2026.01.10
22:48
Із Леоніда Сергєєва
– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!
– Так точно, о пів на дев’яту – д
– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!
– Так точно, о пів на дев’яту – д
2026.01.10
21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»
2026.01.10
19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ:
ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій.
АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви
2026.01.10
10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.
Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.
Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 25
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 25
1 Тоді уподобиться василея уранів десяти дівам, які схопивші лампади свої, вийшли назустріч німфу,
2 п'ятеро з них були безглузді, і п'ятеро розсудливі.
3 Бо безглузді, схопивші лампади свої, не схопили з ними єлею,
4 а розсудиві схопили єлей у сосуди з лампадами своїми.
5 За барячогося німфа задрімали всі і заснули.
6 Серед ночі крик стався: Ось німф. Виходьте назустріч йому.
7 Тоді піднялися всі діви ті і косметили лампади свої.
8 Безглузді розсудливим оповіли: Дайте нам з єлею вашого, бо лампади наші гаснуть.
9 Відповіли розсудливі глаголячі: Щоб не не вистачило нам і вам, рушайте радше до продаючих і купіть собі.
10 За пішовших їх купити прийшов німф, і готові увійшли з ним до весілля, і зачинилися двері.
11 Нарешті прийшли і інші діви глаголячі: Криіє, Киріє, відчини нам.
12 Розсудивший оповів: Амінь, глаголю вам, не звідав вас.
13 Григорійте відтак, бо не відаєте дня, ні години, о котрій Син антропів іде.
14 Бо схоже антроп відкраючийся кликав власних рабів і предав їм підвладне своє.
15 І кому таки дав п'ять талантів, кому ж два, кому ж один, кожному за власною спроможністю, і відкраявся зразу.
16 Рушивший, п'ять талантів схопивший, робив з ними і набув інші п'ять.
17 Так само, хто два, набув інші два.
18 Один схопивший, пішов, вирив землю, і сховав срібло господаря свого.
19 Після тривалого часу приходить господар рабів тих і зрівнює логос із ними.
20 І підійшовший п'ять талантів схопивший підніс інші п'ять талантів глаголячий: Ось інші п'ять талантів набув.
21 Пояснив йому господар його: Ев, рабе добрий і вірний. Над кількома був вірний, над багатьма тебе поставлю. Увійди у радість господаря твого.
22 Підійшовший, і хто два таланти, оповів: Киріє, два таланти мені предав, ось інші два таланти набув.
23 Пояснив йому господар його: Ев, рабе добрий і вірний. Над кількома був вірний, над багатьма тебе поставлю. Увійди у радість господаря твого.
24 Підійшовший, і хто один талант схопив, оповів: Киріє, знав тебе, що жорсткий ти є антроп, жнучий, де не сіяв, і збираючий, звідки не розкидав.
25 І фобізований пішов сховав талант твій у землю. Ось маєш твоє.
26 Розсудивший господар його оповів йому: Поносний рабе і ледачий, знав, що жну, де не сіяв, і збираю, звідки не розкидав.
27 Слід тобі відтак кинути срібло моє трапезітам, і прийшовший я би набув моє з наваром.
28 Здійміть відтак від нього талант, і дайте маючому десять талантів.
29 Бо маючому всякому дасться, і буде в надлишку, від немаючого і що має здійметься від нього.
30 І нікчемного раба викиньте у темряву зовнішню, там буде квиління і скрегіт зубів.
31 Коли прийшов би Син антропів у славі його, і всі ангели з ним, тоді посяде на трон слави його.
32 І зберуть перед ним всі етноси, і відділить одних від інших, як пастух відділяє овець від козлів.
33 І поставить таки овець праворуч його, а козлів ліворуч.
34 Тоді зрече Василевс тим праворуч нього: Йдіть, благословенні Патера мого, успадкуйте уготовану вам василею від заснування космосу.
35 Бо голодав, і дали мені їсти, спрагнув, і напоїли мене, чужим був, і ввели мене,
36 голим, і одягнули мене, астенічним, і провідали мене, в острозі був, і прийшли до мене.
37 Тоді відповідять йому праведні глаголячі: Киріє, коли тебе виділи голодним, і нагодували? Чи спраглим, і напоїли?
38 Коли тебе виділи чужим і ввели? Чи голим, і одягнули?
39 Коли тебе виділи астенічним чи в острозі, і прийшли до тебе?
40 І розсудивший Василевс зрече їм: Амінь, глаголю вам: Скільки зробили одному з братів моїх найменших, мені зробили.
41 Тоді зрече і тим ліворуч: Рушайте від мене прокляті у вогонь вічний, уготований диявольському і ангелам його.
42 Бо голодав, і нічого не дали мені їсти, спрагнув, і не напоїли мене,
43 чужим був, і не ввели мене, голим, і не одягнули мене, астеніяним і в острозі, і не провідали мене.
44 Тоді відповідять і вони глаголячі: Киріє, коли тебе виділи голодним чи спраглим, чи чужим, чи голим, чи астенічним, чи ув острозі, і не прислужили тобі?
45 Тоді відповість їм глаголячий: Амінь, глаголю вам: Скільки не зробили одному з цих менших, мені не зробили.
46 І відійдуть ці у пекло вічне, а праведні у життя вічне.
[2023]
2 п'ятеро з них були безглузді, і п'ятеро розсудливі.
3 Бо безглузді, схопивші лампади свої, не схопили з ними єлею,
4 а розсудиві схопили єлей у сосуди з лампадами своїми.
5 За барячогося німфа задрімали всі і заснули.
6 Серед ночі крик стався: Ось німф. Виходьте назустріч йому.
7 Тоді піднялися всі діви ті і косметили лампади свої.
8 Безглузді розсудливим оповіли: Дайте нам з єлею вашого, бо лампади наші гаснуть.
9 Відповіли розсудливі глаголячі: Щоб не не вистачило нам і вам, рушайте радше до продаючих і купіть собі.
10 За пішовших їх купити прийшов німф, і готові увійшли з ним до весілля, і зачинилися двері.
11 Нарешті прийшли і інші діви глаголячі: Криіє, Киріє, відчини нам.
12 Розсудивший оповів: Амінь, глаголю вам, не звідав вас.
13 Григорійте відтак, бо не відаєте дня, ні години, о котрій Син антропів іде.
14 Бо схоже антроп відкраючийся кликав власних рабів і предав їм підвладне своє.
15 І кому таки дав п'ять талантів, кому ж два, кому ж один, кожному за власною спроможністю, і відкраявся зразу.
16 Рушивший, п'ять талантів схопивший, робив з ними і набув інші п'ять.
17 Так само, хто два, набув інші два.
18 Один схопивший, пішов, вирив землю, і сховав срібло господаря свого.
19 Після тривалого часу приходить господар рабів тих і зрівнює логос із ними.
20 І підійшовший п'ять талантів схопивший підніс інші п'ять талантів глаголячий: Ось інші п'ять талантів набув.
21 Пояснив йому господар його: Ев, рабе добрий і вірний. Над кількома був вірний, над багатьма тебе поставлю. Увійди у радість господаря твого.
22 Підійшовший, і хто два таланти, оповів: Киріє, два таланти мені предав, ось інші два таланти набув.
23 Пояснив йому господар його: Ев, рабе добрий і вірний. Над кількома був вірний, над багатьма тебе поставлю. Увійди у радість господаря твого.
24 Підійшовший, і хто один талант схопив, оповів: Киріє, знав тебе, що жорсткий ти є антроп, жнучий, де не сіяв, і збираючий, звідки не розкидав.
25 І фобізований пішов сховав талант твій у землю. Ось маєш твоє.
26 Розсудивший господар його оповів йому: Поносний рабе і ледачий, знав, що жну, де не сіяв, і збираю, звідки не розкидав.
27 Слід тобі відтак кинути срібло моє трапезітам, і прийшовший я би набув моє з наваром.
28 Здійміть відтак від нього талант, і дайте маючому десять талантів.
29 Бо маючому всякому дасться, і буде в надлишку, від немаючого і що має здійметься від нього.
30 І нікчемного раба викиньте у темряву зовнішню, там буде квиління і скрегіт зубів.
31 Коли прийшов би Син антропів у славі його, і всі ангели з ним, тоді посяде на трон слави його.
32 І зберуть перед ним всі етноси, і відділить одних від інших, як пастух відділяє овець від козлів.
33 І поставить таки овець праворуч його, а козлів ліворуч.
34 Тоді зрече Василевс тим праворуч нього: Йдіть, благословенні Патера мого, успадкуйте уготовану вам василею від заснування космосу.
35 Бо голодав, і дали мені їсти, спрагнув, і напоїли мене, чужим був, і ввели мене,
36 голим, і одягнули мене, астенічним, і провідали мене, в острозі був, і прийшли до мене.
37 Тоді відповідять йому праведні глаголячі: Киріє, коли тебе виділи голодним, і нагодували? Чи спраглим, і напоїли?
38 Коли тебе виділи чужим і ввели? Чи голим, і одягнули?
39 Коли тебе виділи астенічним чи в острозі, і прийшли до тебе?
40 І розсудивший Василевс зрече їм: Амінь, глаголю вам: Скільки зробили одному з братів моїх найменших, мені зробили.
41 Тоді зрече і тим ліворуч: Рушайте від мене прокляті у вогонь вічний, уготований диявольському і ангелам його.
42 Бо голодав, і нічого не дали мені їсти, спрагнув, і не напоїли мене,
43 чужим був, і не ввели мене, голим, і не одягнули мене, астеніяним і в острозі, і не провідали мене.
44 Тоді відповідять і вони глаголячі: Киріє, коли тебе виділи голодним чи спраглим, чи чужим, чи голим, чи астенічним, чи ув острозі, і не прислужили тобі?
45 Тоді відповість їм глаголячий: Амінь, глаголю вам: Скільки не зробили одному з цих менших, мені не зробили.
46 І відійдуть ці у пекло вічне, а праведні у життя вічне.
[2023]
1. λαμπάδας - лампади, світильники, від λάμπει - світить.
νυμφίος - німф, жених.
2. μωραὶ - дурні, пусті, безглузді, від лайки Μωρέ, яку Їсус засуджував у 5:22.
3. ἔλαιον - єлей, оливкова олія.
7. ἐκόσμησαν - косметили, упорядковували, від космос - упорядкований світ.
14. ἀποδημέω - відкраятися, відійти в інший край, країну, від ἀπο (від) + δῆμος (демос), демос в грецькій в першу чергу край, країна, а в другу - простий народ, звідки слово демократія.
16. ἠργάσατο - робив, від ἔργον - робота.
21. Εὖ - благо, добре, окей. Префікс зустрічається у багатьох поширених еллінізмах.
27. τραπεζίταις - трапезітам, ростовщикам, банкірам. Від τράπεζα - стіл.
46. κόλασις - пекло, спільного походження з протослов'янським kòlti - колоти.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Κατά Ματθαίον ΕυαγγέλιονДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
