Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.26
12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту:
«Що бачить читач, який натрапив на публікацію
2026.02.26
11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
2026.02.26
11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
2026.02.26
09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
2026.02.26
09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
2026.02.26
06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
2026.02.25
18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
2026.02.25
18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
2026.02.25
17:32
І
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.
ІІ
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.
ІІ
2026.02.25
15:56
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
2026.02.25
13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
2026.02.25
10:23
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,
2026.02.25
08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
2026.02.24
22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
2026.02.24
21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
2026.02.24
19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.25
2026.02.11
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.08.04
2025.06.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 25
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 25
1 Тоді уподобиться василея уранів десяти дівам, які схопивші лампади свої, вийшли назустріч німфу,
2 п'ятеро з них були безглузді, і п'ятеро розсудливі.
3 Бо безглузді, схопивші лампади свої, не схопили з ними єлею,
4 а розсудиві схопили єлей у сосуди з лампадами своїми.
5 За барячогося німфа задрімали всі і заснули.
6 Серед ночі крик стався: Ось німф. Виходьте назустріч йому.
7 Тоді піднялися всі діви ті і косметили лампади свої.
8 Безглузді розсудливим оповіли: Дайте нам з єлею вашого, бо лампади наші гаснуть.
9 Відповіли розсудливі глаголячі: Щоб не не вистачило нам і вам, рушайте радше до продаючих і купіть собі.
10 За пішовших їх купити прийшов німф, і готові увійшли з ним до весілля, і зачинилися двері.
11 Нарешті прийшли і інші діви глаголячі: Криіє, Киріє, відчини нам.
12 Розсудивший оповів: Амінь, глаголю вам, не звідав вас.
13 Григорійте відтак, бо не відаєте дня, ні години, о котрій Син антропів іде.
14 Бо схоже антроп відкраючийся кликав власних рабів і предав їм підвладне своє.
15 І кому таки дав п'ять талантів, кому ж два, кому ж один, кожному за власною спроможністю, і відкраявся зразу.
16 Рушивший, п'ять талантів схопивший, робив з ними і набув інші п'ять.
17 Так само, хто два, набув інші два.
18 Один схопивший, пішов, вирив землю, і сховав срібло господаря свого.
19 Після тривалого часу приходить господар рабів тих і зрівнює логос із ними.
20 І підійшовший п'ять талантів схопивший підніс інші п'ять талантів глаголячий: Ось інші п'ять талантів набув.
21 Пояснив йому господар його: Ев, рабе добрий і вірний. Над кількома був вірний, над багатьма тебе поставлю. Увійди у радість господаря твого.
22 Підійшовший, і хто два таланти, оповів: Киріє, два таланти мені предав, ось інші два таланти набув.
23 Пояснив йому господар його: Ев, рабе добрий і вірний. Над кількома був вірний, над багатьма тебе поставлю. Увійди у радість господаря твого.
24 Підійшовший, і хто один талант схопив, оповів: Киріє, знав тебе, що жорсткий ти є антроп, жнучий, де не сіяв, і збираючий, звідки не розкидав.
25 І фобізований пішов сховав талант твій у землю. Ось маєш твоє.
26 Розсудивший господар його оповів йому: Поносний рабе і ледачий, знав, що жну, де не сіяв, і збираю, звідки не розкидав.
27 Слід тобі відтак кинути срібло моє трапезітам, і прийшовший я би набув моє з наваром.
28 Здійміть відтак від нього талант, і дайте маючому десять талантів.
29 Бо маючому всякому дасться, і буде в надлишку, від немаючого і що має здійметься від нього.
30 І нікчемного раба викиньте у темряву зовнішню, там буде квиління і скрегіт зубів.
31 Коли прийшов би Син антропів у славі його, і всі ангели з ним, тоді посяде на трон слави його.
32 І зберуть перед ним всі етноси, і відділить одних від інших, як пастух відділяє овець від козлів.
33 І поставить таки овець праворуч його, а козлів ліворуч.
34 Тоді зрече Василевс тим праворуч нього: Йдіть, благословенні Патера мого, успадкуйте уготовану вам василею від заснування космосу.
35 Бо голодав, і дали мені їсти, спрагнув, і напоїли мене, чужим був, і ввели мене,
36 голим, і одягнули мене, астенічним, і провідали мене, в острозі був, і прийшли до мене.
37 Тоді відповідять йому праведні глаголячі: Киріє, коли тебе виділи голодним, і нагодували? Чи спраглим, і напоїли?
38 Коли тебе виділи чужим і ввели? Чи голим, і одягнули?
39 Коли тебе виділи астенічним чи в острозі, і прийшли до тебе?
40 І розсудивший Василевс зрече їм: Амінь, глаголю вам: Скільки зробили одному з братів моїх найменших, мені зробили.
41 Тоді зрече і тим ліворуч: Рушайте від мене прокляті у вогонь вічний, уготований диявольському і ангелам його.
42 Бо голодав, і нічого не дали мені їсти, спрагнув, і не напоїли мене,
43 чужим був, і не ввели мене, голим, і не одягнули мене, астеніяним і в острозі, і не провідали мене.
44 Тоді відповідять і вони глаголячі: Киріє, коли тебе виділи голодним чи спраглим, чи чужим, чи голим, чи астенічним, чи ув острозі, і не прислужили тобі?
45 Тоді відповість їм глаголячий: Амінь, глаголю вам: Скільки не зробили одному з цих менших, мені не зробили.
46 І відійдуть ці у пекло вічне, а праведні у життя вічне.
[2023]
2 п'ятеро з них були безглузді, і п'ятеро розсудливі.
3 Бо безглузді, схопивші лампади свої, не схопили з ними єлею,
4 а розсудиві схопили єлей у сосуди з лампадами своїми.
5 За барячогося німфа задрімали всі і заснули.
6 Серед ночі крик стався: Ось німф. Виходьте назустріч йому.
7 Тоді піднялися всі діви ті і косметили лампади свої.
8 Безглузді розсудливим оповіли: Дайте нам з єлею вашого, бо лампади наші гаснуть.
9 Відповіли розсудливі глаголячі: Щоб не не вистачило нам і вам, рушайте радше до продаючих і купіть собі.
10 За пішовших їх купити прийшов німф, і готові увійшли з ним до весілля, і зачинилися двері.
11 Нарешті прийшли і інші діви глаголячі: Криіє, Киріє, відчини нам.
12 Розсудивший оповів: Амінь, глаголю вам, не звідав вас.
13 Григорійте відтак, бо не відаєте дня, ні години, о котрій Син антропів іде.
14 Бо схоже антроп відкраючийся кликав власних рабів і предав їм підвладне своє.
15 І кому таки дав п'ять талантів, кому ж два, кому ж один, кожному за власною спроможністю, і відкраявся зразу.
16 Рушивший, п'ять талантів схопивший, робив з ними і набув інші п'ять.
17 Так само, хто два, набув інші два.
18 Один схопивший, пішов, вирив землю, і сховав срібло господаря свого.
19 Після тривалого часу приходить господар рабів тих і зрівнює логос із ними.
20 І підійшовший п'ять талантів схопивший підніс інші п'ять талантів глаголячий: Ось інші п'ять талантів набув.
21 Пояснив йому господар його: Ев, рабе добрий і вірний. Над кількома був вірний, над багатьма тебе поставлю. Увійди у радість господаря твого.
22 Підійшовший, і хто два таланти, оповів: Киріє, два таланти мені предав, ось інші два таланти набув.
23 Пояснив йому господар його: Ев, рабе добрий і вірний. Над кількома був вірний, над багатьма тебе поставлю. Увійди у радість господаря твого.
24 Підійшовший, і хто один талант схопив, оповів: Киріє, знав тебе, що жорсткий ти є антроп, жнучий, де не сіяв, і збираючий, звідки не розкидав.
25 І фобізований пішов сховав талант твій у землю. Ось маєш твоє.
26 Розсудивший господар його оповів йому: Поносний рабе і ледачий, знав, що жну, де не сіяв, і збираю, звідки не розкидав.
27 Слід тобі відтак кинути срібло моє трапезітам, і прийшовший я би набув моє з наваром.
28 Здійміть відтак від нього талант, і дайте маючому десять талантів.
29 Бо маючому всякому дасться, і буде в надлишку, від немаючого і що має здійметься від нього.
30 І нікчемного раба викиньте у темряву зовнішню, там буде квиління і скрегіт зубів.
31 Коли прийшов би Син антропів у славі його, і всі ангели з ним, тоді посяде на трон слави його.
32 І зберуть перед ним всі етноси, і відділить одних від інших, як пастух відділяє овець від козлів.
33 І поставить таки овець праворуч його, а козлів ліворуч.
34 Тоді зрече Василевс тим праворуч нього: Йдіть, благословенні Патера мого, успадкуйте уготовану вам василею від заснування космосу.
35 Бо голодав, і дали мені їсти, спрагнув, і напоїли мене, чужим був, і ввели мене,
36 голим, і одягнули мене, астенічним, і провідали мене, в острозі був, і прийшли до мене.
37 Тоді відповідять йому праведні глаголячі: Киріє, коли тебе виділи голодним, і нагодували? Чи спраглим, і напоїли?
38 Коли тебе виділи чужим і ввели? Чи голим, і одягнули?
39 Коли тебе виділи астенічним чи в острозі, і прийшли до тебе?
40 І розсудивший Василевс зрече їм: Амінь, глаголю вам: Скільки зробили одному з братів моїх найменших, мені зробили.
41 Тоді зрече і тим ліворуч: Рушайте від мене прокляті у вогонь вічний, уготований диявольському і ангелам його.
42 Бо голодав, і нічого не дали мені їсти, спрагнув, і не напоїли мене,
43 чужим був, і не ввели мене, голим, і не одягнули мене, астеніяним і в острозі, і не провідали мене.
44 Тоді відповідять і вони глаголячі: Киріє, коли тебе виділи голодним чи спраглим, чи чужим, чи голим, чи астенічним, чи ув острозі, і не прислужили тобі?
45 Тоді відповість їм глаголячий: Амінь, глаголю вам: Скільки не зробили одному з цих менших, мені не зробили.
46 І відійдуть ці у пекло вічне, а праведні у життя вічне.
[2023]
1. λαμπάδας - лампади, світильники, від λάμπει - світить.
νυμφίος - німф, жених.
2. μωραὶ - дурні, пусті, безглузді, від лайки Μωρέ, яку Їсус засуджував у 5:22.
3. ἔλαιον - єлей, оливкова олія.
7. ἐκόσμησαν - косметили, упорядковували, від космос - упорядкований світ.
14. ἀποδημέω - відкраятися, відійти в інший край, країну, від ἀπο (від) + δῆμος (демос), демос в грецькій в першу чергу край, країна, а в другу - простий народ, звідки слово демократія.
16. ἠργάσατο - робив, від ἔργον - робота.
21. Εὖ - благо, добре, окей. Префікс зустрічається у багатьох поширених еллінізмах.
27. τραπεζίταις - трапезітам, ростовщикам, банкірам. Від τράπεζα - стіл.
46. κόλασις - пекло, спільного походження з протослов'янським kòlti - колоти.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Κατά Ματθαίον ΕυαγγέλιονДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
