Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.05
07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
2026.09.05
04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
2026.09.05
04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
2026.09.04
22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
2026.09.04
21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
2026.09.04
21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
2026.09.04
18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
2026.09.04
17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
2026.09.04
16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
2026.09.04
14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
2026.09.04
14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
2026.09.04
11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
2026.09.04
08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
2026.09.04
07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
2026.09.03
21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
2026.09.03
21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Матѳея 25
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Матѳея 25
1 Тоді уподобиться василея уранів десяти дівам, які схопивші лампади свої, вийшли назустріч німфу,
2 п'ятеро з них були безглузді, і п'ятеро розсудливі.
3 Бо безглузді, схопивші лампади свої, не схопили з ними єлею,
4 а розсудиві схопили єлей у сосуди з лампадами своїми.
5 За барячогося німфа задрімали всі і заснули.
6 Серед ночі крик стався: Ось німф. Виходьте назустріч йому.
7 Тоді піднялися всі діви ті і косметили лампади свої.
8 Безглузді розсудливим оповіли: Дайте нам з єлею вашого, бо лампади наші гаснуть.
9 Відповіли розсудливі глаголячі: Щоб не не вистачило нам і вам, рушайте радше до продаючих і купіть собі.
10 За пішовших їх купити прийшов німф, і готові увійшли з ним до весілля, і зачинилися двері.
11 Нарешті прийшли і інші діви глаголячі: Криіє, Киріє, відчини нам.
12 Розсудивший оповів: Амінь, глаголю вам, не звідав вас.
13 Григорійте відтак, бо не відаєте дня, ні години, о котрій Син антропів іде.
14 Бо схоже антроп відкраючийся кликав власних рабів і предав їм підвладне своє.
15 І кому таки дав п'ять талантів, кому ж два, кому ж один, кожному за власною спроможністю, і відкраявся зразу.
16 Рушивший, п'ять талантів схопивший, робив з ними і набув інші п'ять.
17 Так само, хто два, набув інші два.
18 Один схопивший, пішов, вирив землю, і сховав срібло господаря свого.
19 Після тривалого часу приходить господар рабів тих і зрівнює логос із ними.
20 І підійшовший п'ять талантів схопивший підніс інші п'ять талантів глаголячий: Ось інші п'ять талантів набув.
21 Пояснив йому господар його: Ев, рабе добрий і вірний. Над кількома був вірний, над багатьма тебе поставлю. Увійди у радість господаря твого.
22 Підійшовший, і хто два таланти, оповів: Киріє, два таланти мені предав, ось інші два таланти набув.
23 Пояснив йому господар його: Ев, рабе добрий і вірний. Над кількома був вірний, над багатьма тебе поставлю. Увійди у радість господаря твого.
24 Підійшовший, і хто один талант схопив, оповів: Киріє, знав тебе, що жорсткий ти є антроп, жнучий, де не сіяв, і збираючий, звідки не розкидав.
25 І фобізований пішов сховав талант твій у землю. Ось маєш твоє.
26 Розсудивший господар його оповів йому: Поносний рабе і ледачий, знав, що жну, де не сіяв, і збираю, звідки не розкидав.
27 Слід тобі відтак кинути срібло моє трапезітам, і прийшовший я би набув моє з наваром.
28 Здійміть відтак від нього талант, і дайте маючому десять талантів.
29 Бо маючому всякому дасться, і буде в надлишку, від немаючого і що має здійметься від нього.
30 І нікчемного раба викиньте у темряву зовнішню, там буде квиління і скрегіт зубів.
31 Коли прийшов би Син антропів у славі його, і всі ангели з ним, тоді посяде на трон слави його.
32 І зберуть перед ним всі етноси, і відділить одних від інших, як пастух відділяє овець від козлів.
33 І поставить таки овець праворуч його, а козлів ліворуч.
34 Тоді зрече Василевс тим праворуч нього: Йдіть, благословенні Патера мого, успадкуйте уготовану вам василею від заснування космосу.
35 Бо голодав, і дали мені їсти, спрагнув, і напоїли мене, чужим був, і ввели мене,
36 голим, і одягнули мене, астенічним, і провідали мене, в острозі був, і прийшли до мене.
37 Тоді відповідять йому праведні глаголячі: Киріє, коли тебе виділи голодним, і нагодували? Чи спраглим, і напоїли?
38 Коли тебе виділи чужим і ввели? Чи голим, і одягнули?
39 Коли тебе виділи астенічним чи в острозі, і прийшли до тебе?
40 І розсудивший Василевс зрече їм: Амінь, глаголю вам: Скільки зробили одному з братів моїх найменших, мені зробили.
41 Тоді зрече і тим ліворуч: Рушайте від мене прокляті у вогонь вічний, уготований диявольському і ангелам його.
42 Бо голодав, і нічого не дали мені їсти, спрагнув, і не напоїли мене,
43 чужим був, і не ввели мене, голим, і не одягнули мене, астеніяним і в острозі, і не провідали мене.
44 Тоді відповідять і вони глаголячі: Киріє, коли тебе виділи голодним чи спраглим, чи чужим, чи голим, чи астенічним, чи ув острозі, і не прислужили тобі?
45 Тоді відповість їм глаголячий: Амінь, глаголю вам: Скільки не зробили одному з цих менших, мені не зробили.
46 І відійдуть ці у пекло вічне, а праведні у життя вічне.
[2023]
2 п'ятеро з них були безглузді, і п'ятеро розсудливі.
3 Бо безглузді, схопивші лампади свої, не схопили з ними єлею,
4 а розсудиві схопили єлей у сосуди з лампадами своїми.
5 За барячогося німфа задрімали всі і заснули.
6 Серед ночі крик стався: Ось німф. Виходьте назустріч йому.
7 Тоді піднялися всі діви ті і косметили лампади свої.
8 Безглузді розсудливим оповіли: Дайте нам з єлею вашого, бо лампади наші гаснуть.
9 Відповіли розсудливі глаголячі: Щоб не не вистачило нам і вам, рушайте радше до продаючих і купіть собі.
10 За пішовших їх купити прийшов німф, і готові увійшли з ним до весілля, і зачинилися двері.
11 Нарешті прийшли і інші діви глаголячі: Криіє, Киріє, відчини нам.
12 Розсудивший оповів: Амінь, глаголю вам, не звідав вас.
13 Григорійте відтак, бо не відаєте дня, ні години, о котрій Син антропів іде.
14 Бо схоже антроп відкраючийся кликав власних рабів і предав їм підвладне своє.
15 І кому таки дав п'ять талантів, кому ж два, кому ж один, кожному за власною спроможністю, і відкраявся зразу.
16 Рушивший, п'ять талантів схопивший, робив з ними і набув інші п'ять.
17 Так само, хто два, набув інші два.
18 Один схопивший, пішов, вирив землю, і сховав срібло господаря свого.
19 Після тривалого часу приходить господар рабів тих і зрівнює логос із ними.
20 І підійшовший п'ять талантів схопивший підніс інші п'ять талантів глаголячий: Ось інші п'ять талантів набув.
21 Пояснив йому господар його: Ев, рабе добрий і вірний. Над кількома був вірний, над багатьма тебе поставлю. Увійди у радість господаря твого.
22 Підійшовший, і хто два таланти, оповів: Киріє, два таланти мені предав, ось інші два таланти набув.
23 Пояснив йому господар його: Ев, рабе добрий і вірний. Над кількома був вірний, над багатьма тебе поставлю. Увійди у радість господаря твого.
24 Підійшовший, і хто один талант схопив, оповів: Киріє, знав тебе, що жорсткий ти є антроп, жнучий, де не сіяв, і збираючий, звідки не розкидав.
25 І фобізований пішов сховав талант твій у землю. Ось маєш твоє.
26 Розсудивший господар його оповів йому: Поносний рабе і ледачий, знав, що жну, де не сіяв, і збираю, звідки не розкидав.
27 Слід тобі відтак кинути срібло моє трапезітам, і прийшовший я би набув моє з наваром.
28 Здійміть відтак від нього талант, і дайте маючому десять талантів.
29 Бо маючому всякому дасться, і буде в надлишку, від немаючого і що має здійметься від нього.
30 І нікчемного раба викиньте у темряву зовнішню, там буде квиління і скрегіт зубів.
31 Коли прийшов би Син антропів у славі його, і всі ангели з ним, тоді посяде на трон слави його.
32 І зберуть перед ним всі етноси, і відділить одних від інших, як пастух відділяє овець від козлів.
33 І поставить таки овець праворуч його, а козлів ліворуч.
34 Тоді зрече Василевс тим праворуч нього: Йдіть, благословенні Патера мого, успадкуйте уготовану вам василею від заснування космосу.
35 Бо голодав, і дали мені їсти, спрагнув, і напоїли мене, чужим був, і ввели мене,
36 голим, і одягнули мене, астенічним, і провідали мене, в острозі був, і прийшли до мене.
37 Тоді відповідять йому праведні глаголячі: Киріє, коли тебе виділи голодним, і нагодували? Чи спраглим, і напоїли?
38 Коли тебе виділи чужим і ввели? Чи голим, і одягнули?
39 Коли тебе виділи астенічним чи в острозі, і прийшли до тебе?
40 І розсудивший Василевс зрече їм: Амінь, глаголю вам: Скільки зробили одному з братів моїх найменших, мені зробили.
41 Тоді зрече і тим ліворуч: Рушайте від мене прокляті у вогонь вічний, уготований диявольському і ангелам його.
42 Бо голодав, і нічого не дали мені їсти, спрагнув, і не напоїли мене,
43 чужим був, і не ввели мене, голим, і не одягнули мене, астеніяним і в острозі, і не провідали мене.
44 Тоді відповідять і вони глаголячі: Киріє, коли тебе виділи голодним чи спраглим, чи чужим, чи голим, чи астенічним, чи ув острозі, і не прислужили тобі?
45 Тоді відповість їм глаголячий: Амінь, глаголю вам: Скільки не зробили одному з цих менших, мені не зробили.
46 І відійдуть ці у пекло вічне, а праведні у життя вічне.
[2023]
1. λαμπάδας - лампади, світильники, від λάμπει - світить.
νυμφίος - німф, жених.
2. μωραὶ - дурні, пусті, безглузді, від лайки Μωρέ, яку Їсус засуджував у 5:22.
3. ἔλαιον - єлей, оливкова олія.
7. ἐκόσμησαν - косметили, упорядковували, від космос - упорядкований світ.
14. ἀποδημέω - відкраятися, відійти в інший край, країну, від ἀπο (від) + δῆμος (демос), демос в грецькій в першу чергу край, країна, а в другу - простий народ, звідки слово демократія.
16. ἠργάσατο - робив, від ἔργον - робота.
21. Εὖ - благо, добре, окей. Префікс зустрічається у багатьох поширених еллінізмах.
27. τραπεζίταις - трапезітам, ростовщикам, банкірам. Від τράπεζα - стіл.
46. κόλασις - пекло, спільного походження з протослов'янським kòlti - колоти.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Κατά Ματθαίον ΕυαγγέλιονДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
