Популярна в біблеїстиці версія про те, що пророк Мойсей водив людей 40 років пустелею, аби викорінити в них дух єгипетського рабства - вельми поширена догма і в сучасному юдаїзмі, і в християнстві. Давайтемо подивимося, що ж відбувалося насправді, використовуючи наявні історичні документи. Зокрема - Біблію.
Перш за все, скажу, що пропаганда, зокрема релігійна, існувала завжди. Інколи вона набирала таких незвичайних форм, що людський розум казку сприймав за дійсність.
В Старому заповіті написано: «Ми були рабами. Тепер ми діти вільних!». Якщо почитати Тору, то слово «свобода» (дрор або хафеш) там ужито не в сенсі свободи народу, а в сенсі свободи фізичної. Тобто, коли людина особисто позбулася пут залежності, рабства, кабали. Про свободу релігійну тут мови не йдеться.
«Якщо купиш собі раба єврея, то хай він працює шість років, а на сьомий відпусти його без викупу». Це в Біблії. У мене питання: а якщо не єврей? То що, хай працює, доки не…? Ну, то таке. Ми відволікаємося від теми.
Абсолютна більшість легенд і казок побудована на грунті, шо якийсь супер-герой або група людей мандрує кудись, аби здобути собі те, чого прагне: волю, красуню-дружину, золоті гори, почесну старість, мудрість тощо. Дорогою вони долають труднощі, перелазять через гори, непрохідні хащі, знищують товпи людожерів, бандитів, вороже налаштоване місцеве населення.
От, Іван-дурень іде за молодильним яблучком і здобуває його, Тесей іде убивати Міноиавра і вбиває його, Геракл іде роздирати левові пащу і таки її роздирає. Самсон, до речі, теж її розідрав. Навіть є така ротонда у Києві під однойменною назвою, розташована на Контрактовій площі.
А от легенда про Мойсея є виключенням з правил: ніхто, окрім двох персонажів, не залишився живим. Бог Яхве їх усіх повбивав. Це, м’яко кажучи, виглядає непривабливо. Тобто, обіцянки привести усіх, хто вирушає в путь у край «молока та меду» здохнуть в страшних муках.
Яхве травить їх перепілками, кусає зміями, знищує вогнем, знищує за те, що вони хочуть йому поклонятися самі, а не через потомків Аарона. Апофеозом цього геноциду є історія про те, що Яхве усіх повбивав за те, що розвідники, яких надіслали в Ханаан доповіли про те, що народ, який вони будуть знищувати та грабувати - дуже сильний. От цих розвідників, які сказали правду - люто скарали. Щоб не ляпали язиками непотрібне. Тобто, якщо тобі в очі пісяють - говори, що це Божа роса.
Не менш дивовижною виглядає історія про те, що Яхве убиває Мойсея за те, що він вибив воду зі скелі. Але ж сам Яхве цього і вимагав від Мойсея! Погодтеся, якось нелогічно карати свого слугу за те, що він точно виконує накази свого господаря.
«Як таке могло бути?» - вигукнете ви. Та дуже просто: у первісному варіанті нічого подібного не було й в помині. Це були художні вимисли екзальтованих релігійних фанатиків, які керувалися не логікою та історичними матеріалами.
Давайте проглянемо як Яхве прокляв обраний народ. У Біблії є глави в книзі Чисел (13. 14), які про це оповідають.
Послав Мойсей 12 шпійонів в Ханаан , від кожного коліна по одній штуці, не враховуючи Левіза. А ще 2 людей від коліна Йосипа. Загалом їх повинно було б бути 15, але в Біблейській версії виходить все одно 12. Ну, так, мабуть, рахували в давнину: 12 плюс один, плюс два дорівню дванадцять. На війні таке буває, оскільки кількість дезертирів, які накивала п'ятами - не враховується. Це супутні витрати. Думаю, дехто просто втік від виконання такої самовбивчої та ідіотської задачі.
Але решта розвідників доповзли до Хеврона і побачили там гарний виноградник. Зрізали одну кисть, яка була розміром з бика, прив'язали її на довгу ломаку і приволочили в табір Мойсея. А ще побачили там трьох велетнів - Ахімана , Шешая і Тамая. Серед розвідників були Ісус Навин з коліна Єфремового та Халев з коліна Іуди.
За такі невтішні новини товпа зарізяк хотіла забити їх камінням, але тут з’явився Яхве і сказав, що усі, хто не хоче грабувати Ханаан помруть,
Пуцін теж обіцяє таке своїм зольдатам: якщо не будуть штурмувати Авдіївку - він повтромлює їм пляшки в ануси і проверне сто разів. Як від такого «задоволення» не відмовитися?
Ну, це я приводжу короткий опис цього казусу, а є повний, документальний. Є такий чоловік - Халеф. З коліна Іудиного. Але в інших текстах Біблії вказано, що Халеф - це кініт. Тобто він взагалі не юдей. Це коліно буде повністю підпорядковане Ізраїлю. Згідно з законом. Тобто, в одній частині тексту він виглядає, як чистопородистий нацист, а в інший - представник іншої, неарійської нації. Так питання: хто ж такий насправді цей Халеф?
В «Числах, 14.24» сказано, що Халеф - це єдина людина, яка вижила під час цієї безглуздої різанини.
А в «Суддях 14.20» вказано, що зосталися живими двоє. Ще Ісус Навин. В одному варінті варіанті вказано ім'я Халефа без прізвища, в іншому - з прізвищем. Ще й указано з якого він коліна (Іудиного).
Ще одна деталь: в попередній главі ця подія відбувається біля намету Мойсея, в наступній - біля ковчега Господнього. Тобто, біля скрині.
В «Числах 30.21» всі ці розвідники помирають миттєво, в іншому варіанті - в муках.
Ви скажете - яка різниця? Результат один, звісно. Але в перщому випадку російського мобілізованого, який хоче здриснути в з фонту, вбиває пострілом у спину кадирівець з загорорджувального загону, а в іншому випадку власний командир упокоює за правду прямо в окопі.
Ще одне просто шокує. В одних абзацах говориться про те, що помруть усі, хто нині перед ним знаходиться, а в інших - «…як казали ви Мені, так кажу Я вам: в пустелі цій впадуть всі тіла ваші, і скільки вас числом, не доросліше 20 років, які бурчали на мене, не ввійдете в землі, які Я вам обіцяв. Окрім двох. Дітей ваших , яких вважали здобиччю, я приведу в цю землю, а ваші трупи впадуть в цій пустелі…..». «Ви понесете покарання за гріхи ваші. Рік за день. Рік за день. І Ви дізнаєтеся моє невдоволення».
Як пояснити таку плутанину? Та дуже просто! Є два різних тексти. У першому головним героєм є Халеф. Потрібно мати на увазі, що в ті часи було два царства - Іудея та Ізраїль. Два різних царства. Вони ворогували між собою. Ізраїль був, у силу географії, і бататіше, і економічніше привабливішим.
Як написано в Біблії, води Йордану розступилися перед бандою Навіна, стіни Єрусалима упали під звуками труб тощо. Тобто Навін влаштув суцільний Маріупіль. Знищив майже усе.
Але є подальша версія, написана в Біблії. Там вказано, що якась місцева повія побачила в розвідниках, серед яких був Ісус Навін - майбутніх господарів землі, Але слово «херем», яке вживається в Біблії - це священне слово. Воно означає, що з цієї землі не можна брати нічого: ні майна, ні золота, ні рабів, ні жінок. Все належить знищити. Або віддати богові… І повія вижила, і ще дехто….
Я боюся, дорогі друзі, розказувати далі, що було насправді. Та й не треба. І так несолодко. Є моя друга стаття - там чиста археологія та історія. Без біблеїстики та теології. Це вельми специфічні, університетські знання, до них потрібно бути підготовленими. І боюся, навіть за те, чим поділився, мене знову гризтимуть всі, кому не ліньки.
Парнусем лехайм
З повагою та сумом, дядя Саша
21. 01.2023р