ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.07.12 22:17
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Микола Дудар
2024.07.12 17:06
І затиснуті ми днями серпневими…
Зайвим теплом, боюсь, переповнені...
Віщими в міру, без міри веселими
Тільки на дотик всі вони вогненні…

Кревні, закопчені, дикого галасу…
Ось вони плюси, ось вони мінуси
Діткам і нам — всьому світу дісталося

Марія Дем'янюк
2024.07.12 15:07
Хочу пригорнутися до тата
І розповісти йому про те,
Що у школі ми не мали свята,
Бо донат для нас понад усе.

Малювали татусям малюнки.
Майстрували власноруч дарунки:
Оберіг й батончик з курагою,

Володимир Бойко
2024.07.12 13:34
Які прекрасні були часи, коли російських дурнів звали лише іванами. Заміри на світове панування давні, як первородний гріх. Жінок виправдовують істерики, загарбників - історики. Хороших замірів не буває забагато, буває замало хороших виконавці

Самослав Желіба
2024.07.12 10:02
Серед сучасних вітчизняних письменників постать Самослава Желіби, безумовно, примітна першочергово гіпертекстуальністю поетичного тексту. Порівняно невеликий його вірш може містити в собі відсилки до інших письменників, міфологічно-релігійні сюжети та філ

Іван Потьомкін
2024.07.12 08:56
Коли простують до синагоги красуні-ефіопки,
Вбрані у широкополі білосніжні сукні,
Із пірамідними намітками на голові...
Точнісінсько, як сама цариця Савська...
Так і здається: якби на Храмовій горі
Цар Соломон тоді їх стрів, спочатку
Підморгнув би

Віктор Кучерук
2024.07.12 07:57
Легше, напевно,вкусити свій лікоть,
Ніж підшукати тобі чоловіка
Гарного, доброго і молодого,
Бо до сьогодні в тобі анічого...
12.07.24

Микола Соболь
2024.07.12 07:50
Поле благає: «Засій мене житом, людино!»
та падають міни у танками зриту ріллю.
Стоїть на межі війною розбитий будинок
у спалених сінях зросли колоски ячменю.
Було тут колись звичайне селянське обійстя,
праворуч лелека мостив на тополі гніздо,
тепер

Артур Курдіновський
2024.07.12 06:21
Тимофій (4 місяці)
Ліза (7 місяців)
Марк (3 роки)
Злата (8 років)
Сергійко (10 років)

Тим злодіям, що смерті чорну хмару
Несуть сюди, міцне прокляття сію.

Ярослав Чорногуз
2024.07.12 03:55
Я земляків своїх любити радий,
І у чужій, і в рідній стороні.
Хай буде все у Вас у шоколаді,
А в москалів хай буде все в лайні.

Кохана земле, сяй у зорепаді,
Всі чорні, жовті, білі - на коні.
Хай буде все у Вас у шоколаді,

Самослав Желіба
2024.07.11 21:29
Ти одержима даймоном кохання,
Віддайсь йому, прийми солодкий гріх,
Коли жага тебе повалить з ніг,
Ошаленій від вечора до рання;

І темні сили хай довкола стріх
Тобі весною крутяться пізнання.
Цей час такий недовгий, мов змагання!

Євген Федчук
2024.07.11 19:12
А вже надворі зима.
Чого втікати? Куди?
В степу доріг вже нема,
Сніг перемів всі сліди.
Та він надумавсь отак:
Хоч в ріднім краї помру,
Не хочу грати ніяк
У цю ненависну гру,

Сергій Губерначук
2024.07.11 14:20
Так яро славу здобуває хтось,
що вже й озимини не сіятиме зовсім...
А Ви, чиє ім’я збулось,
знов сипте зерна у тривожну осінь.

Чекайте знову сходів молодих,
тих усмішок, які Вас щиро гріють,
щоб мати щастя вжинків золотих

Микола Дудар
2024.07.11 09:54
Лай собачий, безпроглядний
Полум’яна ніч страшить
Залишаєшся нарядним,
Бо тобі ще тута жить…
Свій, до всього, депортамент…
Дударівський… лейтмотив
Бабці й материн орнамент
З ким повсюду ти гостив

Іван Потьомкін
2024.07.11 08:56
Другий десяток на прикупі сиджу.
Тасую карти, готую каву,
Шампанське і коньяк підношу.
Не одмовляюсь од чарчини, як пригостять.
А от сигарний дим не зношу
(В дитинстві батько добряче нагодував махоркою).
А хлопці смалять, хоч сокиру вішай.
Десь з

Віктор Кучерук
2024.07.11 07:48
Обхопивши голову руками,
Тугу переборюю гірку, –
Позираю болісно на плями
Крові на порожньому візку.
Тільце причепурене “кинджалом”
І блискуче від осколків скла, –
Очманіла матінка помалу
Повз жаркі руїни понесла.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Рута Птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Заклинання



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-02-23 20:13:46
Переглядів сторінки твору 247
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.679
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.07.04 18:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2024-02-24 11:48:25 ]
Сильний і глибокий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2024-04-28 18:08:49 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-17 22:31:57 ]
Дійсно сильно.
якщо боги - то багато, не єдиний - тому боги
Хлам - думаю, що в мові нема

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2024-06-18 00:17:18 ]
Дякую, що завітали, прониклися текстом, озвалися - ціную.
Щодо слова " хлам": а як щодо " хламиддя"? А ще його пов'язують і зі словом " хламати" -себто жадібно їстити. Мабуть таки з латинськ - як пояснюють походження цього слова словники. Цікаво дізнатися.
Авжеж, слово "хлам" не московитське, а якщо до них проникло, то в них увесь язик із запозичень.
А ще бачу, що у творі " Слово про Чорний полк" використав йогоБогдан - Ігор Антонич.
"Гармати розкладають віяла димів, мов крила перед льотом, зриваються й колесами толочать звали тіл і хлам заліззя...."
Можливо ми на порозі того, що хочемо занадто вичищати мову від, наче московськ х слів, котрі такими не є. Попри те, дякую вам, що заакцентували на цьому слові - ще буду досліджувати.
Не втямила, щодо боги? Про що саме тут зауваження?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еродія Благодатна (Л.П./Л.П.) [ 2024-06-18 00:27:52 ]
недавно един iз авторiв написав - ком. Украiнською - комок. Тут щось подiбне - хлам. Хламі́ття е. А хламу нема. хламі́ття - «лахміття» -це вже не зовсiм хлам, як його розумiють в росiйськiй.
Про боги. Якщо Бог - з великоi - Один Единий Бог.
Множини Богiв - немае.
Частiше такi розмови тут не до вподоби. Якщо Вам також, полиште. Ви автор. Як написала, так тому i бути.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2024-06-18 00:49:32 ]
Про Богів, то саме так - маю власні погляди на принципи світобудови, тому не обсуджуватимемо це.
А про "хламіття" - хіба це не похідне від хлам? Як може бути похідне слово без фундаментального першопочаткового? Лишень цікавлюся.