ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.06.20 06:28
Примат без обличчя та ймення,
з таких кепкувати не гріх,
лайна набере повні жмені
та буде жбурляти у всіх,
такий собі сюр-андеграунд,
модерний писун-віршомаз,
за рубель московський державу
чи матінку рідну продасть.

Віктор Кучерук
2024.06.20 04:36
Уже запахло розімліле літо
Густим настоєм липового цвіту,
А вітер намагається безсило
Випростувати б’уряни похилі.
Уже троянди ясним цвітом повні
Дрімають німо в тиші невимовній,
А розпашіла височінь безкрая
На хмари перламутрові чекає.

Артур Курдіновський
2024.06.20 01:50
Верлібром він ніколи не писав.
Увесь він був в рядках твердої форми.
Він вуха затуляв від крику горну,
У септимах він бачив міць октав.

Вона любила тільки вільний стиль:
По склу металом, крилами по небу.
Метафори складні - лише про себе...

Самослав Желіба
2024.06.19 21:41
А немає за що мене "на місце ставити", Соболю. Вірш суто гумористичний і без переходу на особистості, на відміну від твоїх пашквілів. Тут зовсім інший рівень культури (і це відчутно).

Микола Соболь
2024.06.19 20:21
Цікаво Редакція майстерень желібу на місце поставить чи пальчика посмокче і зробити вигляд, що все добре?

Самослав Желіба
2024.06.19 17:43
А наш би Соболь
Втричі більше написав –
Лиш дай паперу.

Іван Потьомкін
2024.06.19 17:33
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Самослав Желіба
2024.06.19 17:18
Я всміхнувсь тобі,
І ти мені зненацька,
На єдину мить.

Світлана Пирогова
2024.06.19 13:43
О, як же на душі буває кепсько,
Коли розчарувався у любові,
Неначе дощ химерний б'є в обличчя.
Байдужий вітер виє й гірко кличе
Туди, де загубили, ніби кепку,
Чуттєвості дарунок, ніжне слово.

Дорога вже закидана камінням,

Юрій Гундарєв
2024.06.19 09:26
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий. Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй. Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі. Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі… Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн

Микола Соболь
2024.06.19 06:39
Водограй струмує прохолоду.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.

Віктор Кучерук
2024.06.19 04:42
Щоб порушити морок мовчання
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.

Артур Курдіновський
2024.06.19 01:26
толерантний вірш з дієслівними римами)

Хлопчик неслухняний
Харків обстріляв.
Випустив ракету
І рахує ґав.
Як так можна, хлопче?
Ти ж бо чийсь синок!

Юрко Бужанин
2024.06.18 23:10
Подзвони просто так мені,
Надихни мене тим на вірш.
І гнітючі думки сумні
Щезнуть врозтіч – подзвониш лиш.

Злине голос чарівний твій...
Сім метафор – сім кольорів
Розфарбують листок – сувій,

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ

Микола Соболь
2024.06.18 08:21
Ми стали різними, на диво,
на переплетенні доріг.
Всього за мить твій погляд хтивий
вщерть спепелити мене міг.
Але пророцтво не збулося,
не діють чари на землі.
Не спокушуся на волосся,
чужа віднині ти мені.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Мос (2018) / Вірші

 Ефір

"Якщо ви боїтесь щось загубити - загубіть і більше не бійтесь."

Східна мудрість

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-05-16 18:01:39
Переглядів сторінки твору 177
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.06.11 12:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./М.К.) [ 2024-05-16 19:36:21 ]
Дуже чудовий вірш, Лєночко!
Якби ЛГ не загубився, певно, будь-хто б позаздрив йому як джерелу натхнення для таких рядків.
Але мені здається, що все буде гаразд.

Місто зустрічей, місто небажаних втрат.
Місто гарних жінок і славетних мелодій...
Діамант - 800 чи років, чи карат.
І шукати подібної цінності годі.

Філіжаночка щастя - чого треба ще
В місті дивних легенд і веселих кав'ярень?
Місто, де всі надії розбитії вщент
Воскресають, щоб знову сягати за хмари.

Все життя - лише гра. Але щоб вічний пат -
Не буває такого, де грають відверто.
Радше долами стануть вершини Карпат,
Ніж зуміє живе в двох серцях таки вмерти.

Радше небо на землю зненацька впаде,
Ніж загубиться те, що роками жевріє.
Із нічого поезій не буде; в ніде
Не порине вже втілена в зустрічі мрія.

Так буває... Життя - річ доволі складна.
Навпростець і до щастя - щось від Голівуду.
Лабіринти рядків і кривава війна;
Чорні погляди, гірші за магію вуду.

Все це бачив не раз і не два мудрий Львів.
І в майбутньому бачить приховане дещо.
То нехай час шляхи тимчасово розвів,
Неодмінно кохання їх знову зведе ще.

Знов під джаз в унісон залунають серця
В місті див, небанальності та авангарду.
Де розлуки завжди добігають кінця.
Втрати - заради зустрічі, що всього варта.

То я певен, героїня неодмінно зустріне загублене)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-05-28 16:55:26 ]
Якщо героїня побіжить шукати усе, що загубила, то і сама загубиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-28 10:01:02 ]
Так стається у більшості з нас на початках. І нам хочеться побільше передати того, що хвилює. Але найкраще таки починати і завершувати з коротших форм.
Найперше тому, що з ними ми ще можемо дати раду, доглянути кожне слово.
Тому у вас - все , як і має бути, як було і є в кожного з нас. )
Успіхів вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-05-28 16:53:56 ]
Доброго дня, пане Редакторе. Дякую, за візит та побажання ))))

Я перечитала Ваш коментар разів 10 в надії зрозуміти, що з моїм розчаруванням не так.
Спробую пояснити - цей вірш таким і має бути, розчарованим, нерівним, як моя аритмія та відчайдушним. Я на жаль, не навчилась контролювати те, що виходить з моєї підсвідомості і розміри теж не можу контролювати. Якби я писала під замовлення, то звісно ж свідомий вірш був би інший.
Не знаю, як ще інакше можна дати ради всім моїм втратам? Вам чоловікам, з раціональним мисленням легко давати поради, а жіночому хаосу в душі і голові знаєте, як важко)))

У мене взагалі така ситуація склалась, що 90% віршів я навіть не знаю як написались. Перечитую, і не розумію звідки вони взялись. Наче не я писала.

Я не впевнена що в кожного з "Вас" те саме роздвоєння )))) що і в мене ... і це чудово!
І не вважаю себе початківцем, просто такий у мене почерк незрозумілий - докторський )))
Заходьте ще, ( не знаю як звертатись, пане Редакторе) і спробуйте подивитись на мої рядки, як на художнє мистецтво в жанрі експресіонізм )))))

Гарного настрою! Ще раз дякую за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-28 18:58:41 ]
Просте роздвоєння ще надто просто )
А коли факторів з тисяча, чи безмежна кількість, то намагаєшся зосередитися лише на основних гармоніях - без зайвих відсторонень. А відстороненим темам давати окремі простори нових творів.
Тут важливо користуватися йогівськими практиками - намагатися хоча би хвилину втримувати увагу на чомусь конкретному. )
Для початку можна присісти перед запаленою свічкою із заплющеними очима і уявити собі на рівні третього ока - оце полум'я, потім можна образи близьких так тримати в зорі.
Цей спосіб дає дуже швидкі і якісні результати в концентрації (не раціо, а образному) на тих чи тих напрямках. І не тільки це )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-05-28 21:44:06 ]
))))))) ааа, то ви про концентрацію уваги на чомусь одному. Надскладне завдання ))))
Усамітнення для мене це вже медитація навіть без свічки), але це рідкість, для жінки -матері.
Маю знайому, яка займається звукотерапією індійськими чашами. Вона неодноразово запрошувала мене на медитації, і я щоразу відмовлялась, бо не зможу висидіти годину повторюючи звук ОМ. ))) люблю на ровері покататись - відключає непотрібні радіохвилі в голові.
Хоча погоджуюсь з вами в тому, що "утримання від руху" (нерухомість) акумулює енергію та може розкрити якусь із чакр, і тоді звідти сиплеться золото El Dorado ))))))
А що, коли енергія на нулю і нема бажання її поповнювати?! Сипатись нема чому?


Подивлюся на свічку і буду плакати
5 хвилин, може близько години.
Як ти там ?! Чим на хмарах займаєшся?!
То коли поговоримо щиро?!

Про усе, що не сходилось,
усе, що давно пережили.
Ти про сина свого, я про донечку,
Та й про те, що нас міцно схрестило.

Все без тебе не так, русла всі не туди
Та й не хочеться вже нічого...
Я тримаюсь за спогади теплі свої
І чекаю тебе удома.


Бачите, не всі можуть дивитись на вогонь спокійно?!
Аритмія, сльози, відчай...
Від свічки в мені розгораються сумні речі (((
Мені рекомендовано дивитись на воду... тоді заспокоююсь, тихенько пишу вірші і радію гостям )))
Дуже дякую Вам, за приємну розмову та добрі поради!!!
Медитації постараюсь на канікулах застосувати!)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2024-05-29 08:00:11 ]
У вас душевні, світлі переживання, вони важливі.
А щодо медитацій - то найкраще щось усвідомлено світле.
До речі, хоча і тут біси попорпалися, але в цілому напрямок цього короткого фільму вірний. Рекомендую.

https://maysterni.com/publication.php?id=168227