
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.06
10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
2025.07.06
05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
2025.07.03
08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
2025.07.03
05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
2025.02.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Марка 2
Контекст : Κατά Μάρκον Ευαγγέλιον
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Марка 2
1 І увійшовший знову у Кафарнаум через дні, почулося що у домі є.
2 І зібралося багато, так що не було місця і до дверей, і мовляв їм логос.
3 І йшли несучі Йому паралітика, здійнятого вчотирьох.
4 І не можучі піднести Йому через охлос розстелили стелю, де був, і розривші спускають кравать, де паралітик покладений.
5 І видівший Їсус віру їхню глаголить паралітику: Чадо, відпущені твої гріхи.
6 Були ж деякі з грамотіїв там посідаючі і діалогізуючі у серцях своїх:
7 Чому цей так мовить? Бласфемить. Хто може відпускати гріхи, якщо не єдиний Бог?
8 І зразу взнавший Їсус духом своїм, що так діалогізуються у собі, глаголить їм: Чому таке діалогізуєте у серцях ваших?
9 Що є легше: оповісти паралітику: Відпущені твої гріхи; чи оповісти: Піднімися, і здійми кравать свою, і ходи.
10 Щоб же відали, що владу має Син антропів відпускати гріхи на землі. Глаголить паралітику:
11 Тобі глаголю: Піднімися, здійми кравать твою, і подайся до дому твого.
12 І піднявся, і зразу здійнявший кравать вийшов перед усіма, так щоб виставитися всім і славити Бога глаголячим: Такого ніколи не виділи ми.
13 І вийшов знову коло моря, і весь олос ходив до Нього, і навчав їх.
14 І проводячий видів Левія Алфеєвого посідаючого на митниці, і глаголить йому: Слідуй мені. І вставший слідував Йому.
15 І сталося возлягання Його у домі його, і багато митарів і грішних співзалягли Їсусу і учням Його, бо було багато, і слідували Йому.
16 І грамотії фарисеїв, видівіші Його їдячого з грішними і митарями, глаголили учням Його: Чому з митарями і грішними їсть?
17 І почувший Їсус глаголить їм: Потреби не мають дужі ятра, але какошні. Не прийшов кликати праведних, але грішних.
18 І були учні Йоана і фарисеї постуючі. І прийшли і глаголять Йому: Чому учні Йоана і учні фарисеїв постують, Твої ж учні не постують?
19 І оповів їм Їсус: Чи можуть сини німфа, у якому німф з ними є, постити? Скільки чвсу мають, що німф з ними, не можуть постувати.
20 Прийдуть же дні, коли відніметься від них німф, і тоді постуватимуть у ті дні.
21 Ніхто накладку шмати нової не нашиває на гіматій старий, якщо ж ні, здіймає повнота від неї, нове від старого, і хіровою схизма стає.
22 І ніхто не кидає вино молоде в аски старі, якщо ж ні, розірве вино аски, і вино губиться, і аски, але вино молоде ув аски нові.
23 І сталось Йому на шабати переходити через посіви, і учні Його почали дорогу робити смикаючі колосся.
24 І фарисеї глаголили Йому: Ось чому роблять шабатами, що не можна?
25 І глаголить їм: Ніколи не читали, що робив Давид, коли потребу мав і голодав він і ті з ним?
26 Як увійшов у дім Бога за Авіаѳара архієрея і хліби предложення їв, які не можна їсти, якщо не ієреям, і дав і тим з ним?
27 І глаголив їм: Шабат через антропа стався, і не антроп через шабат.
28 Відтак Господь є, Син антропів, і шабату.
[2024]
2 І зібралося багато, так що не було місця і до дверей, і мовляв їм логос.
3 І йшли несучі Йому паралітика, здійнятого вчотирьох.
4 І не можучі піднести Йому через охлос розстелили стелю, де був, і розривші спускають кравать, де паралітик покладений.
5 І видівший Їсус віру їхню глаголить паралітику: Чадо, відпущені твої гріхи.
6 Були ж деякі з грамотіїв там посідаючі і діалогізуючі у серцях своїх:
7 Чому цей так мовить? Бласфемить. Хто може відпускати гріхи, якщо не єдиний Бог?
8 І зразу взнавший Їсус духом своїм, що так діалогізуються у собі, глаголить їм: Чому таке діалогізуєте у серцях ваших?
9 Що є легше: оповісти паралітику: Відпущені твої гріхи; чи оповісти: Піднімися, і здійми кравать свою, і ходи.
10 Щоб же відали, що владу має Син антропів відпускати гріхи на землі. Глаголить паралітику:
11 Тобі глаголю: Піднімися, здійми кравать твою, і подайся до дому твого.
12 І піднявся, і зразу здійнявший кравать вийшов перед усіма, так щоб виставитися всім і славити Бога глаголячим: Такого ніколи не виділи ми.
13 І вийшов знову коло моря, і весь олос ходив до Нього, і навчав їх.
14 І проводячий видів Левія Алфеєвого посідаючого на митниці, і глаголить йому: Слідуй мені. І вставший слідував Йому.
15 І сталося возлягання Його у домі його, і багато митарів і грішних співзалягли Їсусу і учням Його, бо було багато, і слідували Йому.
16 І грамотії фарисеїв, видівіші Його їдячого з грішними і митарями, глаголили учням Його: Чому з митарями і грішними їсть?
17 І почувший Їсус глаголить їм: Потреби не мають дужі ятра, але какошні. Не прийшов кликати праведних, але грішних.
18 І були учні Йоана і фарисеї постуючі. І прийшли і глаголять Йому: Чому учні Йоана і учні фарисеїв постують, Твої ж учні не постують?
19 І оповів їм Їсус: Чи можуть сини німфа, у якому німф з ними є, постити? Скільки чвсу мають, що німф з ними, не можуть постувати.
20 Прийдуть же дні, коли відніметься від них німф, і тоді постуватимуть у ті дні.
21 Ніхто накладку шмати нової не нашиває на гіматій старий, якщо ж ні, здіймає повнота від неї, нове від старого, і хіровою схизма стає.
22 І ніхто не кидає вино молоде в аски старі, якщо ж ні, розірве вино аски, і вино губиться, і аски, але вино молоде ув аски нові.
23 І сталось Йому на шабати переходити через посіви, і учні Його почали дорогу робити смикаючі колосся.
24 І фарисеї глаголили Йому: Ось чому роблять шабатами, що не можна?
25 І глаголить їм: Ніколи не читали, що робив Давид, коли потребу мав і голодав він і ті з ним?
26 Як увійшов у дім Бога за Авіаѳара архієрея і хліби предложення їв, які не можна їсти, якщо не ієреям, і дав і тим з ним?
27 І глаголив їм: Шабат через антропа стався, і не антроп через шабат.
28 Відтак Господь є, Син антропів, і шабату.
[2024]
4. κράβαττος - еллінізм кравать (краваць білоруською), ліжко.
Контекст : Κατά Μάρκον Ευαγγέλιον
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію