ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.23
10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
2024.11.23
09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
2024.11.23
05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
2024.11.23
05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
2024.11.22
19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
2024.10.30
2024.10.17
2024.07.25
2024.06.21
2024.05.20
2024.05.17
2024.04.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Марка 2
Контекст : Κατά Μάρκον Ευαγγέλιον
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Марка 2
1 І увійшовший знову у Кафарнаум через дні, почулося що у домі є.
2 І зібралося багато, так що не було місця і до дверей, і мовляв їм логос.
3 І йшли несучі Йому паралітика, здійнятого вчотирьох.
4 І не можучі піднести Йому через охлос розстелили стелю, де був, і розривші спускають кравать, де паралітик покладений.
5 І видівший Їсус віру їхню глаголить паралітику: Чадо, відпущені твої гріхи.
6 Були ж деякі з грамотіїв там посідаючі і діалогізуючі у серцях своїх:
7 Чому цей так мовить? Бласфемить. Хто може відпускати гріхи, якщо не єдиний Бог?
8 І зразу взнавший Їсус духом своїм, що так діалогізуються у собі, глаголить їм: Чому таке діалогізуєте у серцях ваших?
9 Що є легше: оповісти паралітику: Відпущені твої гріхи; чи оповісти: Піднімися, і здійми кравать свою, і ходи.
10 Щоб же відали, що владу має Син антропів відпускати гріхи на землі. Глаголить паралітику:
11 Тобі глаголю: Піднімися, здійми кравать твою, і подайся до дому твого.
12 І піднявся, і зразу здійнявший кравать вийшов перед усіма, так щоб виставитися всім і славити Бога глаголячим: Такого ніколи не виділи ми.
13 І вийшов знову коло моря, і весь олос ходив до Нього, і навчав їх.
14 І проводячий видів Левія Алфеєвого посідаючого на митниці, і глаголить йому: Слідуй мені. І вставший слідував Йому.
15 І сталося возлягання Його у домі його, і багато митарів і грішних співзалягли Їсусу і учням Його, бо було багато, і слідували Йому.
16 І грамотії фарисеїв, видівіші Його їдячого з грішними і митарями, глаголили учням Його: Чому з митарями і грішними їсть?
17 І почувший Їсус глаголить їм: Потреби не мають дужі ятра, але какошні. Не прийшов кликати праведних, але грішних.
18 І були учні Йоана і фарисеї постуючі. І прийшли і глаголять Йому: Чому учні Йоана і учні фарисеїв постують, Твої ж учні не постують?
19 І оповів їм Їсус: Чи можуть сини німфа, у якому німф з ними є, постити? Скільки чвсу мають, що німф з ними, не можуть постувати.
20 Прийдуть же дні, коли відніметься від них німф, і тоді постуватимуть у ті дні.
21 Ніхто накладку шмати нової не нашиває на гіматій старий, якщо ж ні, здіймає повнота від неї, нове від старого, і хіровою схизма стає.
22 І ніхто не кидає вино молоде в аски старі, якщо ж ні, розірве вино аски, і вино губиться, і аски, але вино молоде ув аски нові.
23 І сталось Йому на шабати переходити через посіви, і учні Його почали дорогу робити смикаючі колосся.
24 І фарисеї глаголили Йому: Ось чому роблять шабатами, що не можна?
25 І глаголить їм: Ніколи не читали, що робив Давид, коли потребу мав і голодав він і ті з ним?
26 Як увійшов у дім Бога за Авіаѳара архієрея і хліби предложення їв, які не можна їсти, якщо не ієреям, і дав і тим з ним?
27 І глаголив їм: Шабат через антропа стався, і не антроп через шабат.
28 Відтак Господь є, Син антропів, і шабату.
[2024]
2 І зібралося багато, так що не було місця і до дверей, і мовляв їм логос.
3 І йшли несучі Йому паралітика, здійнятого вчотирьох.
4 І не можучі піднести Йому через охлос розстелили стелю, де був, і розривші спускають кравать, де паралітик покладений.
5 І видівший Їсус віру їхню глаголить паралітику: Чадо, відпущені твої гріхи.
6 Були ж деякі з грамотіїв там посідаючі і діалогізуючі у серцях своїх:
7 Чому цей так мовить? Бласфемить. Хто може відпускати гріхи, якщо не єдиний Бог?
8 І зразу взнавший Їсус духом своїм, що так діалогізуються у собі, глаголить їм: Чому таке діалогізуєте у серцях ваших?
9 Що є легше: оповісти паралітику: Відпущені твої гріхи; чи оповісти: Піднімися, і здійми кравать свою, і ходи.
10 Щоб же відали, що владу має Син антропів відпускати гріхи на землі. Глаголить паралітику:
11 Тобі глаголю: Піднімися, здійми кравать твою, і подайся до дому твого.
12 І піднявся, і зразу здійнявший кравать вийшов перед усіма, так щоб виставитися всім і славити Бога глаголячим: Такого ніколи не виділи ми.
13 І вийшов знову коло моря, і весь олос ходив до Нього, і навчав їх.
14 І проводячий видів Левія Алфеєвого посідаючого на митниці, і глаголить йому: Слідуй мені. І вставший слідував Йому.
15 І сталося возлягання Його у домі його, і багато митарів і грішних співзалягли Їсусу і учням Його, бо було багато, і слідували Йому.
16 І грамотії фарисеїв, видівіші Його їдячого з грішними і митарями, глаголили учням Його: Чому з митарями і грішними їсть?
17 І почувший Їсус глаголить їм: Потреби не мають дужі ятра, але какошні. Не прийшов кликати праведних, але грішних.
18 І були учні Йоана і фарисеї постуючі. І прийшли і глаголять Йому: Чому учні Йоана і учні фарисеїв постують, Твої ж учні не постують?
19 І оповів їм Їсус: Чи можуть сини німфа, у якому німф з ними є, постити? Скільки чвсу мають, що німф з ними, не можуть постувати.
20 Прийдуть же дні, коли відніметься від них німф, і тоді постуватимуть у ті дні.
21 Ніхто накладку шмати нової не нашиває на гіматій старий, якщо ж ні, здіймає повнота від неї, нове від старого, і хіровою схизма стає.
22 І ніхто не кидає вино молоде в аски старі, якщо ж ні, розірве вино аски, і вино губиться, і аски, але вино молоде ув аски нові.
23 І сталось Йому на шабати переходити через посіви, і учні Його почали дорогу робити смикаючі колосся.
24 І фарисеї глаголили Йому: Ось чому роблять шабатами, що не можна?
25 І глаголить їм: Ніколи не читали, що робив Давид, коли потребу мав і голодав він і ті з ним?
26 Як увійшов у дім Бога за Авіаѳара архієрея і хліби предложення їв, які не можна їсти, якщо не ієреям, і дав і тим з ним?
27 І глаголив їм: Шабат через антропа стався, і не антроп через шабат.
28 Відтак Господь є, Син антропів, і шабату.
[2024]
4. κράβαττος - еллінізм кравать (краваць білоруською), ліжко.
Контекст : Κατά Μάρκον Ευαγγέλιον
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію