
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.10
18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
2025.10.09
09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
2025.10.08
22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Кушнір (1977) /
Інша поезія
/
Новий Завіт
Марка 2
Контекст : Κατά Μάρκον Ευαγγέλιον
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Марка 2
1 І увійшовший знову у Кафарнаум через дні, почулося що у домі є.
2 І зібралося багато, так що не було місця і до дверей, і мовляв їм логос.
3 І йшли несучі Йому паралітика, здійнятого вчотирьох.
4 І не можучі піднести Йому через охлос розстелили стелю, де був, і розривші спускають кравать, де паралітик покладений.
5 І видівший Їсус віру їхню глаголить паралітику: Чадо, відпущені твої гріхи.
6 Були ж деякі з грамотіїв там посідаючі і діалогізуючі у серцях своїх:
7 Чому цей так мовить? Бласфемить. Хто може відпускати гріхи, якщо не єдиний Бог?
8 І зразу взнавший Їсус духом своїм, що так діалогізуються у собі, глаголить їм: Чому таке діалогізуєте у серцях ваших?
9 Що є легше: оповісти паралітику: Відпущені твої гріхи; чи оповісти: Піднімися, і здійми кравать свою, і ходи.
10 Щоб же відали, що владу має Син антропів відпускати гріхи на землі. Глаголить паралітику:
11 Тобі глаголю: Піднімися, здійми кравать твою, і подайся до дому твого.
12 І піднявся, і зразу здійнявший кравать вийшов перед усіма, так щоб виставитися всім і славити Бога глаголячим: Такого ніколи не виділи ми.
13 І вийшов знову коло моря, і весь олос ходив до Нього, і навчав їх.
14 І проводячий видів Левія Алфеєвого посідаючого на митниці, і глаголить йому: Слідуй мені. І вставший слідував Йому.
15 І сталося возлягання Його у домі його, і багато митарів і грішних співзалягли Їсусу і учням Його, бо було багато, і слідували Йому.
16 І грамотії фарисеїв, видівіші Його їдячого з грішними і митарями, глаголили учням Його: Чому з митарями і грішними їсть?
17 І почувший Їсус глаголить їм: Потреби не мають дужі ятра, але какошні. Не прийшов кликати праведних, але грішних.
18 І були учні Йоана і фарисеї постуючі. І прийшли і глаголять Йому: Чому учні Йоана і учні фарисеїв постують, Твої ж учні не постують?
19 І оповів їм Їсус: Чи можуть сини німфа, у якому німф з ними є, постити? Скільки чвсу мають, що німф з ними, не можуть постувати.
20 Прийдуть же дні, коли відніметься від них німф, і тоді постуватимуть у ті дні.
21 Ніхто накладку шмати нової не нашиває на гіматій старий, якщо ж ні, здіймає повнота від неї, нове від старого, і хіровою схизма стає.
22 І ніхто не кидає вино молоде в аски старі, якщо ж ні, розірве вино аски, і вино губиться, і аски, але вино молоде ув аски нові.
23 І сталось Йому на шабати переходити через посіви, і учні Його почали дорогу робити смикаючі колосся.
24 І фарисеї глаголили Йому: Ось чому роблять шабатами, що не можна?
25 І глаголить їм: Ніколи не читали, що робив Давид, коли потребу мав і голодав він і ті з ним?
26 Як увійшов у дім Бога за Авіаѳара архієрея і хліби предложення їв, які не можна їсти, якщо не ієреям, і дав і тим з ним?
27 І глаголив їм: Шабат через антропа стався, і не антроп через шабат.
28 Відтак Господь є, Син антропів, і шабату.
[2024]
2 І зібралося багато, так що не було місця і до дверей, і мовляв їм логос.
3 І йшли несучі Йому паралітика, здійнятого вчотирьох.
4 І не можучі піднести Йому через охлос розстелили стелю, де був, і розривші спускають кравать, де паралітик покладений.
5 І видівший Їсус віру їхню глаголить паралітику: Чадо, відпущені твої гріхи.
6 Були ж деякі з грамотіїв там посідаючі і діалогізуючі у серцях своїх:
7 Чому цей так мовить? Бласфемить. Хто може відпускати гріхи, якщо не єдиний Бог?
8 І зразу взнавший Їсус духом своїм, що так діалогізуються у собі, глаголить їм: Чому таке діалогізуєте у серцях ваших?
9 Що є легше: оповісти паралітику: Відпущені твої гріхи; чи оповісти: Піднімися, і здійми кравать свою, і ходи.
10 Щоб же відали, що владу має Син антропів відпускати гріхи на землі. Глаголить паралітику:
11 Тобі глаголю: Піднімися, здійми кравать твою, і подайся до дому твого.
12 І піднявся, і зразу здійнявший кравать вийшов перед усіма, так щоб виставитися всім і славити Бога глаголячим: Такого ніколи не виділи ми.
13 І вийшов знову коло моря, і весь олос ходив до Нього, і навчав їх.
14 І проводячий видів Левія Алфеєвого посідаючого на митниці, і глаголить йому: Слідуй мені. І вставший слідував Йому.
15 І сталося возлягання Його у домі його, і багато митарів і грішних співзалягли Їсусу і учням Його, бо було багато, і слідували Йому.
16 І грамотії фарисеїв, видівіші Його їдячого з грішними і митарями, глаголили учням Його: Чому з митарями і грішними їсть?
17 І почувший Їсус глаголить їм: Потреби не мають дужі ятра, але какошні. Не прийшов кликати праведних, але грішних.
18 І були учні Йоана і фарисеї постуючі. І прийшли і глаголять Йому: Чому учні Йоана і учні фарисеїв постують, Твої ж учні не постують?
19 І оповів їм Їсус: Чи можуть сини німфа, у якому німф з ними є, постити? Скільки чвсу мають, що німф з ними, не можуть постувати.
20 Прийдуть же дні, коли відніметься від них німф, і тоді постуватимуть у ті дні.
21 Ніхто накладку шмати нової не нашиває на гіматій старий, якщо ж ні, здіймає повнота від неї, нове від старого, і хіровою схизма стає.
22 І ніхто не кидає вино молоде в аски старі, якщо ж ні, розірве вино аски, і вино губиться, і аски, але вино молоде ув аски нові.
23 І сталось Йому на шабати переходити через посіви, і учні Його почали дорогу робити смикаючі колосся.
24 І фарисеї глаголили Йому: Ось чому роблять шабатами, що не можна?
25 І глаголить їм: Ніколи не читали, що робив Давид, коли потребу мав і голодав він і ті з ним?
26 Як увійшов у дім Бога за Авіаѳара архієрея і хліби предложення їв, які не можна їсти, якщо не ієреям, і дав і тим з ним?
27 І глаголив їм: Шабат через антропа стався, і не антроп через шабат.
28 Відтак Господь є, Син антропів, і шабату.
[2024]
4. κράβαττος - еллінізм кравать (краваць білоруською), ліжко.
Контекст : Κατά Μάρκον Ευαγγέλιον
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію