1 І увійшов знову у синагогу, і був там антроп, суху маючий руку.
2 І спостерігали Його, чи шабатами терапіятиме його, щоб засудили Його.
3 І глаголить антропу, руку маючому суху: Піднімися у середину.
4 І глаголить їм: Можна шабатами добродіяти чи какодіяти? Душу спасати чи губити? Мовчали ж.
5 І оглянувши їх з гнівом, засмучений на черствості серця їхнього, глаголить антропу: Витягни руку твою; і відновилася рука його.
6 І вийшовші фарисеї зразу з иродіанами раду радили проти Нього, як Його погубили би.
7 І Їсус з учнями своїми відступив до моря, і велелюддя від Галілеї слідувало, і від Юдеї,
8 і від Єрусалиму, і з-поза Йордану, і з околиць Тиру і Сидону. Велелюддя чуючі, скільки робив, йшли до Нього.
9 І оповів учням своїм, щоб плойон підтримав Його, через охлос, щоб не тиснули Його.
10 Бо багатьох витерапіяв, так що накидались на Нього, щоб Його торкнути, скільки мали мастиги.
11 І духи нечисті, коли Його театрували, підпадали Йому і кричали глаголячі: Ти є Син Бога.
12 І багато епітимив їм, так щоб Його файним не робили.
13 І сходить на гору, і підкликає, кого хотів сам, і відійшли до Нього.
14 І зробив дванадцятьох, яких і апостолами найменував, щоб перебували з Ним, і щоб відсилав їх проповідувати,
15 і мати владу виганяти демонів.
16 І зробив дванадцятьох. І наклав ім'я Симону Петро,
17 і Якова Зеведеєвого, і Йоана, брата Якова, і наклав їм імена Воанерги, що є Сини Грому.
18 І Андрея, і Філіпа, і Варѳоломея, і Матѳея, і Ѳому, і Якова Алфеєвого, і Ѳаддея, і Симона ханаанця,
19 і Юду Іскаріота, який і предав Його.
20 І приходить до дому, і сходиться знову охлос, так що не можна їм і хліба їсти.
21 І почувші ті при Ньому вийшли оволодіти Ним, бо глаголили, що вийшов з себе.
22 І грамотії, які від Єрусалиму спустилися, глаголили: Вельзевула має, і архонтом демонів виганяє демонів.
23 І підкликавший їх у параболах глаголив їм: Як може сатана сатану виганяти?
24 І якщо василея проти себе поділена, не може встояти василея та.
25 І якщо дім проти себе поділений, не може дім той встояти.
26 І якщо сатана постав проти себе і поділений, не може встояти, але кінець має.
27 Але не може ніхто у дім дужого увійшовший добро його розгарбати, якби спершу дужого не зв'язав. І тоді дім його розгарбує.
28 Амінь, глаголю вам, що все відпуститься синам антропів, гріхи і бласфемії, скільки би не бласфемили.
29 Хто ж би бласфемив проти Духа Святого, не має відпущення у віці, але належний є вічному гріху.
30 Бо глаголили: Духа нечистого має.
31 І приходить матір Його, і брати Його, і зовні стоячі відіслали до Нього кличучі Його.
32 І сидів при Ньому охлос. І глаголять Йому: Ось матір Твоя, і брати Твої, і сестри Твої зовні шукаючі Тебе.
33 І відповівший їм глаголить: Хто є матір моя і брати мої?
34 І оглянувший тих при Ньому колом посідаючих глаголить: Ось матір моя і брати мої.
35 Бо хто би робив волю Бога, той брат мій, і сестра, і матір є.

[2024]