ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Самослав Желіба (2000) / Проза

 Арабески (Книга перша)

Дзуйхіцу

1

   Лежу в лікарні. Дуже нудно та гнітить атмосфера. Нічого не хочеться, ані робити, ані читати. Ходжу туди-сюди цілий день. Залишилося трохи більше тижня і нарешті повернуся до улюбленої атмосфери. Мені не вдається працювати в таких стресах. Тому все, на що я спроможний прямо зараз – це перша замітка в моєму дзуйхіцу, яке я хотів розпочати ще давно. Це має бути заспокійливо.
   Сподіваюся, що я не полізу на стіни в цій божевільні. Шкода, що мене так і не відпустили додому ще на минулому тижні. Сьогодні неділя, а отже ще десять днів треба мучитися. Слава богу, вже вечір і скоро відбій. Потім – понеділок, і далі. Яке ж жахливе місце.
   Один дурник тут ходить, як і я, постійно, навіть частіше. Він і ночами не спить інколи, а все ходить. Хочу собі механічну друкапську машинку з українським шрифтом, аби мати можливість писати друкованими літерами будь-де й одразу на аркуші. Помилки не виправиш так просто, не затреш, але хоч друк, а не рукопис.
   Знову чую цю Клавдію Петрівну з її «Барабаном». Це у того самого дурника. Він часто ходить із телефоном і дивиться тік-токи. Якусь психологію, якісь життєві поради. Відверто бісить. Він іще й в одній палаті зі мною. А інший схожий на Квазімодо й відверто дурний. Ще тут є говіркий із Донецької области. Як почне балакати про все на світі, то не спинити. Але він приємніший за інших двох і у нього просто болить душа. Певно, якийсь спортивний тренер, бо часто в нього проскакують «його команди» та «футбольні матчі.
   А ще тут часто чутно потяг. Сьогодні вночі прямо над нами пролітав «Шахід». Жахливе місце, їй-богу.

2

   Люблю слухати музику. Але лише в навушниках. Дуже дратує, коли ще хтось може почути. Що би я робив без музики? Пританцьовую, коли захоплює. Люблю класику, а також кількох популярніших виконавців. Дель Рей, кавери Фейсер. Особливо подобаються баладні мотиви в музичних творах, тому люблю Чайковського та спокійно-розмірені, з ноткою суму пісні.
   Почитую Уайльда першотвором. У нього дуже гарна аристократична англійська, як і має бути. Продовжую вивчати французьку. На черзі італійська чи іспанська. Скоріше – італійська, бо хочу зараз почитати саме італомовних авторів, їх не вистачає.
   Хочу колись навчитися грати на скрипці.

3

   Кілька днів тому написав сонет. Послугувався у ньому франківським мотивом мандруючого Каїна та спроби останнього потрапити до раю. У сонеті образ Каїна зливається із образом ліричного героя, власне, автора, а кохана дівчина прирівнюється до того самого раю. Після невдалих спроб Каїна удостоїтися раю, він вирішує вести праведне життя заради посмертної винагороди. Описано так, що невдача за життя надихає на все подальше благородство й надію на злиття з коханою на небесах. Гадаю, це досить романтично.
   Але треба приділяти суюжету й образам віршів більше уваги. Мене звинувачують у тому, що сенс незрозумілий без авторських підказок і тлумачень. Хоча мені здається, що я висвітлюю образи та їхній сенс достатньо повно в кожному конкретному творі. Виходить щось на манір чіткого гіперпосилання. Читач може в подальшому легко знайти, звідки взято той або інший конкретний образ за моїм його описом і моїм розумінням. Власне, у моєму сонеті зрозуміло, що йдеться про апокриф про Каїна й Лемеха, а також про його інтерпритацію І. Франком. Принаймні українець мав би зрозуміти, що до чого.
   Мені нудно та трохи сумно. Дуже гнітить ця атмосфера. Але із записками дійсно є чим зайнятися й над чим подумати. Чекаю не дочекаюся, коли знову побачу Дніпро та Новий міст, власну кімнату. Хочеться. Добре, що можна друкувати, просто підключивши ноутбук до розетки. Раніше вимагало ще й доступ до мережі, бо документи не відкривалися та зависали.

4

   Сумно, коли не вдається почитати чогось хорошого. Причому, і як за відсутності книжок, так і за хандри. Із книжок можна багато чого дізнатися, завдяки ним можна навчитися гарно говорити та чітко висловлювати свої думки. Але книжка обов’язково має бути хороша, розумна, а не якась бульварщина.
   Я давно не голився, бо лежу в лікарні. А вуса та борода в мене ростуть розрідженими. Виглядаю – як одоробло. Потім іще голити такі довгі волосини буде трохи боляче.
   Уже другий день млиста погода, хмарно. Люблю такий осінній образ. Осінь – моя улюблена пора року, бо не жарко, багато пахощів, опалого листя. Одягаю своє пальто й ходжу на прогулянку в такі дні. Але зараз не вдається, бо ані пальто, ані вільного виходу. Хотів би оформити собі відпускні на два дні на наступні вихідні, щоби прийти до тями та загоїтися.
   В осінній погоді єдиний мінус – легко застудитися. Ось я й застудився. Але це не страшно. Дуже боюся венеричних хвороб і втратити здоровий ґлузд, стати тупоумним. Прямо панічні страхи.

6

   Люблю різнорідні квіти. Дуже чутливий до запахів. Іособливо мені подобається запах квітнучих дерев – вишень і абрикос.

7

   Нарешті вдома хоча й ненадовго. Це були пекельно-нудні три тижні лікарні. Гадаю, я багато втратив можливостей. Але що поробиш? Лягати було треба.
Начитався дурні з купою несправедливої лайки в Мережі. Хоч перерізай дріт від такого світу. Дивує те, наскільки люди можуть бути хамовиті, коли підстав на те немає.
   А взагалі, я задоволений життям. Мені зараз добре і все є. Смак пива став чомусь бридким. Це добре, бо припиню його вживати навіть у безалкогольній версії. Але проза щось не вдається, все воно щось не те, все коротко, банально і погано написано. Ні, ну краще, ніж зовсім погано, але й навіть не «нормально». Пишу вдало лише есеї публіцистично-філософського характеру. А у художній прозі вже третій варіант одних і тих самих історій, які хочу довести до ладу.
   Горло болить, застудився.
   Обов’язково колись вирощу сад.

8

   Усе хочу присвятити Маші вірш, великий і повний. А все не робиться ніяк. Навіть пожалітися ніяк, якщо не в цих рядках. Але то окрема справа.
   Зустрілися із Сашею та прогулялися. Я радий їй завжди, чи майже завжди.
Хворію тяжко, горло болить і ледь говорю. І мені знову лягати до лікарні завтра. А я дуже люблю квіти, квіти та запахи. Мабуть, і квіти через запахи.    Сподіваюся, скоро все минеться.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-05-27 20:54:07
Переглядів сторінки твору 276
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.754 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЕССЕ
КЛАСИКА
Автор востаннє на сайті 2024.07.23 11:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарєв (М.К./Л.П.) [ 2024-05-29 22:31:03 ]
Це пронизлива, оголена і водночас напрочуд життєствердна проза.
Таку може писати лише людина, яка має не тільки гарне перо, а й насамперед дитячі очі, що бачать більше, ніж надто дорослі, вже втомлені життям…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Самослав Желіба (М.К./Л.П.) [ 2024-06-08 20:36:53 ]
Дякую, п. Гундарєв! Вирішив випробувати японський класичний стиль дзуйхіцу