1 І прийшли на той бік моря до місцевості Герасинської.
2 І вийшовшого Його з плойону зразу зустрів Його з пам'ятників антроп з духом нечистим,
3 який поселення мав у пам'ятниках. І ні цепом ніколи ніхто не міг його зв'язати,
4 через що він часто колодками і цепами в'язався, і розривалися ним цепи, і колодки трощилися, і ніхто не дужав його приручити.
5 І через усю ніч і день у пам'ятниках і горах перебував кричачий і побиваючий себе каміннями.
6 І видівший Їсуса віддаля дременув і поклонився Йому.
7 І кричавший голосом великим глаголить: Що мені і Тобі, Їсусе, Сине Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, мене не васанував би.
8 Бо глаголив йому: Вийди, дух нечистий, з антропа.
9 І вопрошав його: Яке ім'я тобі? І глаголить: Легіон ім'я мені, бо багато нас є.
10 І прикликав Його багато, щоб їх не відсилав з місцевості.
11 Було ж там біля гори стадо свиней велике, яке паслося,
12 І прикликали Його глаголячі: Відправ нас у свиней, так щоб в них увійшли.
13 І навернув їм. І вийшовші духи нечисті увійшли у свиней, і ринуло стадо вниз кручі у море, близько двох тисяч, і подушилися у морі.
14 І пасучі їх втікли і відвістили у поліс і у ферми. І вийшли увидіти, що є, що сталося.
15 І йдуть до Їсуса і театрують демономаючого посідаючого, вдягненого і здравомислячого, мавшого легіон, і фобізилися.
16 І розповіли їм видівші, як сталося демономаючому, і про свиней.
17 І почали прикликати Його відійти від меж їхніх.
18 І увійшовшого Його у плойон прикликав Його демономавший, щоб з Ним був би.
19 І не пускав його, але глаголить йому: Подайся у дім твій до твоїх, і відвісти їм, скільки Господь тобі зробив і помилував тебе.
20 І відійшов, і почав проповідувати у Декаполісі, скільки зробив йому Їсус, і всі дивувалися.
21 І перетнувшого Їсуса у плойоні знову на інший бік, зійшовся охлос великий на Нього, і був при морі.
22 І йде один архонт синагоги, ім'ям Яїр, і видівший Його падає до ніг Його.
23 І прикликає Його багато глаголячий: Донька моя останньо маюча, так щоб прийшовший наклав би руки їй, щоб спаслася і жила би.
24 І відійшов з ним. І слідував Йому охлос великий, і зтискав Його.
25 І гіна, будуча з витоком крові дванадцять років,
26 і багато страждала від багатьох ятрів, і витратила з її всього, і ніяк не зарадило, але радше у гірше прийшовша,
27 почувша про Їсуса, прийшовша охлосом ззаду, торкнулася гіматія Його.
28 Глаголила бо: Якби торкнулася хоч гіматію Його, спасуся.
29 І зразу висох витік крові її, і взнала тілом, що вилікувана від мастиги.
30 І зразу Їсус, пізнавший собою, що з нього динама вийшовша, обернувшийся в охлосі глаголив: Хто моїх торкнувся гіматіїв?
31 І глаголили Йому учні Його: Зриш охлос стискаючий Тебе і глаголиш: Хто мене торкнувся?
32 І озирнувся увидіти, хто це зробив.
33 І гіна фобізована і тремтяча, відаюча, що сталося їй, прийшла і припала Йому, і оповіла Йому всю нетлінність.
34 І оповів їй: Дочко, віра твоя спасла тебе, подайся в мир і будь здорова від мастиги твоєї.
35 Ще за Його мовлення йдуть від архонта синагоги глаголячі: Дочка твоя померла, чому ще дереш дидаскала?
36 Їсус же, почувший логос мовлений, глаголить архонту синагоги: Не фобізуй, єдино вір.
37 І не пускав нікому з Ним слідувати, як не Петру, і Якову, і Йоану, брату Якова.
38 І прийшли у дім архонта синагоги, і театрує шум, і квилячих, і алалаючих багато.
39 І увійшовший глаголить їм: Чому шумите і квилите? Дитина не померла, але спить.
40 І засміяли Його. Він же викинувший усіх приймає патера дитя і матір і тих з Ним, і входить, де було дитя.
41 І оволодівший рукою дитини глаголить їй: Таліѳа кум. Що є перекладене: Дівчино, тобі кажу: Пробудися.
42 І зразу встало дівча і заходило, було бо років дванадцяти. І виставилися зразу екстазом великим.
43 І дистелював їм багато, щоб ніхто не знав би цього, і оповів, щоб далося їй поїсти.