ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,

Ірина Вовк
2026.02.28 10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.

ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,

Юрій Гундарів
2026.02.28 09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко

Віктор Кучерук
2026.02.28 06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.

Тетяна Левицька
2026.02.27 21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!

Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,

Ігор Шоха
2026.02.27 21:17
                    І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Василь Пастернак
2025.08.04

Сонний Равлик
2025.06.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Кушнір (1977) / Інша поезія / Новий Завіт

 Марка 5
1 І прийшли на той бік моря до місцевості Герасинської.
2 І вийшовшого Його з плойону зразу зустрів Його з пам'ятників антроп з духом нечистим,
3 який поселення мав у пам'ятниках. І ні цепом ніколи ніхто не міг його зв'язати,
4 через що він часто колодками і цепами в'язався, і розривалися ним цепи, і колодки трощилися, і ніхто не дужав його приручити.
5 І через усю ніч і день у пам'ятниках і горах перебував кричачий і побиваючий себе каміннями.
6 І видівший Їсуса віддаля дременув і поклонився Йому.
7 І кричавший голосом великим глаголить: Що мені і Тобі, Їсусе, Сине Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, мене не васанував би.
8 Бо глаголив йому: Вийди, дух нечистий, з антропа.
9 І вопрошав його: Яке ім'я тобі? І глаголить: Легіон ім'я мені, бо багато нас є.
10 І прикликав Його багато, щоб їх не відсилав з місцевості.
11 Було ж там біля гори стадо свиней велике, яке паслося,
12 І прикликали Його глаголячі: Відправ нас у свиней, так щоб в них увійшли.
13 І навернув їм. І вийшовші духи нечисті увійшли у свиней, і ринуло стадо вниз кручі у море, близько двох тисяч, і подушилися у морі.
14 І пасучі їх втікли і відвістили у поліс і у ферми. І вийшли увидіти, що є, що сталося.
15 І йдуть до Їсуса і театрують демономаючого посідаючого, вдягненого і здравомислячого, мавшого легіон, і фобізилися.
16 І розповіли їм видівші, як сталося демономаючому, і про свиней.
17 І почали прикликати Його відійти від меж їхніх.
18 І увійшовшого Його у плойон прикликав Його демономавший, щоб з Ним був би.
19 І не пускав його, але глаголить йому: Подайся у дім твій до твоїх, і відвісти їм, скільки Господь тобі зробив і помилував тебе.
20 І відійшов, і почав проповідувати у Декаполісі, скільки зробив йому Їсус, і всі дивувалися.
21 І перетнувшого Їсуса у плойоні знову на інший бік, зійшовся охлос великий на Нього, і був при морі.
22 І йде один архонт синагоги, ім'ям Яїр, і видівший Його падає до ніг Його.
23 І прикликає Його багато глаголячий: Донька моя останньо маюча, так щоб прийшовший наклав би руки їй, щоб спаслася і жила би.
24 І відійшов з ним. І слідував Йому охлос великий, і зтискав Його.
25 І гіна, будуча з витоком крові дванадцять років,
26 і багато страждала від багатьох ятрів, і витратила з її всього, і ніяк не зарадило, але радше у гірше прийшовша,
27 почувша про Їсуса, прийшовша охлосом ззаду, торкнулася гіматія Його.
28 Глаголила бо: Якби торкнулася хоч гіматію Його, спасуся.
29 І зразу висох витік крові її, і взнала тілом, що вилікувана від мастиги.
30 І зразу Їсус, пізнавший собою, що з нього динама вийшовша, обернувшийся в охлосі глаголив: Хто моїх торкнувся гіматіїв?
31 І глаголили Йому учні Його: Зриш охлос стискаючий Тебе і глаголиш: Хто мене торкнувся?
32 І озирнувся увидіти, хто це зробив.
33 І гіна фобізована і тремтяча, відаюча, що сталося їй, прийшла і припала Йому, і оповіла Йому всю нетлінність.
34 І оповів їй: Дочко, віра твоя спасла тебе, подайся в мир і будь здорова від мастиги твоєї.
35 Ще за Його мовлення йдуть від архонта синагоги глаголячі: Дочка твоя померла, чому ще дереш дидаскала?
36 Їсус же, почувший логос мовлений, глаголить архонту синагоги: Не фобізуй, єдино вір.
37 І не пускав нікому з Ним слідувати, як не Петру, і Якову, і Йоану, брату Якова.
38 І прийшли у дім архонта синагоги, і театрує шум, і квилячих, і алалаючих багато.
39 І увійшовший глаголить їм: Чому шумите і квилите? Дитина не померла, але спить.
40 І засміяли Його. Він же викинувший усіх приймає патера дитя і матір і тих з Ним, і входить, де було дитя.
41 І оволодівший рукою дитини глаголить їй: Таліѳа кум. Що є перекладене: Дівчино, тобі кажу: Пробудися.
42 І зразу встало дівча і заходило, було бо років дванадцяти. І виставилися зразу екстазом великим.
43 І дистелював їм багато, щоб ніхто не знав би цього, і оповів, щоб далося їй поїсти.

Контекст : Κατά Μάρκον Ευαγγέλιον


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2024-07-04 16:01:50
Переглядів сторінки твору 174
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.821
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.20 11:08
Автор у цю хвилину відсутній