ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
Туман
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
***
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ой, чи жи́ві...
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
На плечІ
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
* * *
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...

Ярослав Чорногуз
2025.12.01 02:53
Дива зими
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.

Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,

Олександр Буй
2025.11.30 22:20
Адресат із минулого
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...

Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,

Микола Дудар
2025.11.30 21:25
***
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…

Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
* * *
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
* * *
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
***
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,

Тетяна Левицька
2025.11.30 10:34
В любистку
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
* * *
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Група крові
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
***
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…

М Менянин
2025.11.29 18:07
Дай знать
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентин Бендюг (1954) / Вірші

 Шоста колона
Крокує колона
німа, безборонна.
Мороз пропікає -
аж стигне душа.
Крок вправо з колони,
Крок вліво з колони -
І смертю ригає,
гримить ППШа.
Парує недовго
калюжа червона,
Відрубані пальці
в підсумках бряжчать...
Голодна колона
в домашнім полоні,
І ситі ворони
над нею летять.





Найвища оцінка Олена Кропива 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-01-05 18:33:55
Переглядів сторінки твору 5314
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.718 / 5.4  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.786 / 5.5  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 19:02:47 ]
Я б сказала "гарно", якби це насправді не було настільки страшно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Містерман Ірина (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 19:18:52 ]
мені дуже сподобалося, здається, це один з ваших найкращих творів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 19:51:57 ]
Містерман Ірина (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 19:18:52]
мені дуже сподобалося, здається, це один з ваших найкращих творів.
І яку ж оцінку ви поставили за цей, за вашими словами, кращий вірш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 20:12:30 ]
Дуже гарно. В рядках наше минуле з сучасним в парі. Гірка правда. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2008-01-05 20:57:28 ]
Здається, Ви вже виставляли цей вірш, пане Валентине, правда? Новий варіант?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 21:04:35 ]
Так, пане Ярославе, я його уже висавляв, але він залишився без оцінки, як і, мабуть, три четверті моїх віршів. Щось там редакція обіцялася наприкінці року модернізувати, удосконалити та оцінити. Можливо, я сам був у тому винен, що видавав вірші пачками. Тепер зніматиму та даватиму по одному. Може, хтось помітить? Ось, якась читачка з одним віршиком оцінила - поставила трояка, але на словах назвала його одним з найкращих моїх творів. А це вже приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2008-01-05 21:18:33 ]
Та не переймайтесь, Пане Валентине, я впевнений, що це просто помилка, сам не раз втрапляв у таке. Вірш справді вартісний, проте для сучасного покоління потрібні пояснення щодо пальців і домашнього полону, бо не всі знають, хто власне охороняв колони і чому ті пальці бряжчать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 21:22:56 ]
Хто охороняв, і чому "домашній полон"- відомо, а от про пальці, дійсно, потрібні пояснення

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 21:40:04 ]
Великі пальці відрубувалися у зеків, яких переганяни на великі відстані з метою знищення (бо нічим було їх годувати) для звітності: такий-то номер убитий при спробі втечі чи через непокору, чи помер у дорозі. Так я чув від колишнього конвоїра у Хабаровському краї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 21:44:22 ]
Вдячна за пояснення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 21:47:27 ]
Мабуть, вони були необхідні. Нема за що дякувати. Я дякую вам за увагу та розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 15:05:16 ]
Зі святами Вас, пане Валентине!
Вибачаюсь, що не дотримала слова щодо оцінювання на свята: якісь дива маю з інтернетом. То з’являється, то зникає...
Я теж не зрозуміла була зміст цього вірша. Й досі не дуже розумію, чому полон домашній?
Ще хочу додати, що вірш сприймається мною як замальовка — без сюжетної композиції, без ставлення автора до події — просто сама подія є трагічною, тому напевно читач має емоційно на неї реагувати: калюжі крові, відрубані пальці... Це ж не є художні засоби, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 10:58:55 ]
Та ні, пане Валентине. Ви мене не так зрозуміли.
Події, звичайно, жахливі, як і багато чого, що відбувалося в нашій країні (а щось, може й досі відбувається — хто ж знає?). Просто, на мою думку, якби цю невеличку замальовку зробити часткою великого твору, збагативши його (той твір) цікавими образами, метафорами, щоб вона спрацювала на якусь ідею — ціни б їй не було. А так воно просто лишається часткою, хоч і страшною. Я мала на увазі, що є теми (тортури, смерть, дитячі страждання), які викликають емоції в людей навіть, якщо їх (ці теми) просто переповісти і віршів не писати. Ці емоції не є заслугою автора вірша, бо вони не спричинені якимись художніми якостями твору. Але, звичайно, це не значить, що писати про них не треба. Гадаю, може підходити до таких тем якось особливо, маючи якусь мету, чи що...

О, скільки написала! :) Перепрошую, пане Валентине. Сприймайте це як мої роздуми на задану тему.