ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
* * *
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
Куди поділися гриби?
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Співай про все
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, тепер...
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Пам'ятай
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Дитячі мрії
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
Фемінітивна промова
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Похід москалів на Крим 1771 року
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
***
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Марнота
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Гаваї
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Вінок
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
***
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Від імені пропалого безвісти
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Безпонт-Парад (The Doors)
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
***
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентин Бендюг (1954) / Вірші

 Шоста колона
Крокує колона
німа, безборонна.
Мороз пропікає -
аж стигне душа.
Крок вправо з колони,
Крок вліво з колони -
І смертю ригає,
гримить ППШа.
Парує недовго
калюжа червона,
Відрубані пальці
в підсумках бряжчать...
Голодна колона
в домашнім полоні,
І ситі ворони
над нею летять.





Найвища оцінка Олена Кропива 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-01-05 18:33:55
Переглядів сторінки твору 5303
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.718 / 5.4  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.786 / 5.5  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 19:02:47 ]
Я б сказала "гарно", якби це насправді не було настільки страшно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Містерман Ірина (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 19:18:52 ]
мені дуже сподобалося, здається, це один з ваших найкращих творів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 19:51:57 ]
Містерман Ірина (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 19:18:52]
мені дуже сподобалося, здається, це один з ваших найкращих творів.
І яку ж оцінку ви поставили за цей, за вашими словами, кращий вірш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 20:12:30 ]
Дуже гарно. В рядках наше минуле з сучасним в парі. Гірка правда. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2008-01-05 20:57:28 ]
Здається, Ви вже виставляли цей вірш, пане Валентине, правда? Новий варіант?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 21:04:35 ]
Так, пане Ярославе, я його уже висавляв, але він залишився без оцінки, як і, мабуть, три четверті моїх віршів. Щось там редакція обіцялася наприкінці року модернізувати, удосконалити та оцінити. Можливо, я сам був у тому винен, що видавав вірші пачками. Тепер зніматиму та даватиму по одному. Може, хтось помітить? Ось, якась читачка з одним віршиком оцінила - поставила трояка, але на словах назвала його одним з найкращих моїх творів. А це вже приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2008-01-05 21:18:33 ]
Та не переймайтесь, Пане Валентине, я впевнений, що це просто помилка, сам не раз втрапляв у таке. Вірш справді вартісний, проте для сучасного покоління потрібні пояснення щодо пальців і домашнього полону, бо не всі знають, хто власне охороняв колони і чому ті пальці бряжчать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 21:22:56 ]
Хто охороняв, і чому "домашній полон"- відомо, а от про пальці, дійсно, потрібні пояснення

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 21:40:04 ]
Великі пальці відрубувалися у зеків, яких переганяни на великі відстані з метою знищення (бо нічим було їх годувати) для звітності: такий-то номер убитий при спробі втечі чи через непокору, чи помер у дорозі. Так я чув від колишнього конвоїра у Хабаровському краї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 21:44:22 ]
Вдячна за пояснення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 21:47:27 ]
Мабуть, вони були необхідні. Нема за що дякувати. Я дякую вам за увагу та розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 15:05:16 ]
Зі святами Вас, пане Валентине!
Вибачаюсь, що не дотримала слова щодо оцінювання на свята: якісь дива маю з інтернетом. То з’являється, то зникає...
Я теж не зрозуміла була зміст цього вірша. Й досі не дуже розумію, чому полон домашній?
Ще хочу додати, що вірш сприймається мною як замальовка — без сюжетної композиції, без ставлення автора до події — просто сама подія є трагічною, тому напевно читач має емоційно на неї реагувати: калюжі крові, відрубані пальці... Це ж не є художні засоби, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 10:58:55 ]
Та ні, пане Валентине. Ви мене не так зрозуміли.
Події, звичайно, жахливі, як і багато чого, що відбувалося в нашій країні (а щось, може й досі відбувається — хто ж знає?). Просто, на мою думку, якби цю невеличку замальовку зробити часткою великого твору, збагативши його (той твір) цікавими образами, метафорами, щоб вона спрацювала на якусь ідею — ціни б їй не було. А так воно просто лишається часткою, хоч і страшною. Я мала на увазі, що є теми (тортури, смерть, дитячі страждання), які викликають емоції в людей навіть, якщо їх (ці теми) просто переповісти і віршів не писати. Ці емоції не є заслугою автора вірша, бо вони не спричинені якимись художніми якостями твору. Але, звичайно, це не значить, що писати про них не треба. Гадаю, може підходити до таких тем якось особливо, маючи якусь мету, чи що...

О, скільки написала! :) Перепрошую, пане Валентине. Сприймайте це як мої роздуми на задану тему.