ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.04.15 06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)

Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!

Що несе майбуття?

Віктор Кучерук
2026.04.15 05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -

Світлана Пирогова
2026.04.14 22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.

Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,

С М
2026.04.14 13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я

Пиріжкарня Асорті
2026.04.14 13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень. І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод

Тетяна Левицька
2026.04.14 12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,

Борис Костиря
2026.04.14 11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.

Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,

Іван Потьомкін
2026.04.14 11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Тетяна Левицька
2026.04.13 21:12
Вглядаюсь пильно у портрет —
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,

лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,

Пиріжкарня Асорті
2026.04.13 18:39
загине все що де було
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани

дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна

хома дідим
2026.04.13 15:58
я не упевнений
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі

Борис Костиря
2026.04.13 12:16
Скільки можна битися
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?

Іван Потьомкін
2026.04.13 10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.

Володимир Ляшкевич
2026.04.12 19:55
Основу традиційної творчості в більшості випадків складає рух до цілісної єдності в образному монозвучанні, чи в поліфонії, з формуванням гармонійної завершеності. Музика прагне каденції, вірш — остаточного образу, думка — чіткого висновку. Але існує й

Охмуд Песецький
2026.04.12 16:55
Тобі зізнань моїх появи
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові
Не розбиватися, а битись
У ці часи, для всіх сурові.

хома дідим
2026.04.12 16:32
комусь цікаве слово бог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Бендюг (1954) / Вірші

 Шоста колона
Крокує колона
німа, безборонна.
Мороз пропікає -
аж стигне душа.
Крок вправо з колони,
Крок вліво з колони -
І смертю ригає,
гримить ППШа.
Парує недовго
калюжа червона,
Відрубані пальці
в підсумках бряжчать...
Голодна колона
в домашнім полоні,
І ситі ворони
над нею летять.





Найвища оцінка Олена Кропива 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-05 18:33:55
Переглядів сторінки твору 5468
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.718 / 5.4  (4.700 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.786 / 5.5  (4.494 / 5.03)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 19:02:47 ]
Я б сказала "гарно", якби це насправді не було настільки страшно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Містерман Ірина (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 19:18:52 ]
мені дуже сподобалося, здається, це один з ваших найкращих творів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 19:51:57 ]
Містерман Ірина (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 19:18:52]
мені дуже сподобалося, здається, це один з ваших найкращих творів.
І яку ж оцінку ви поставили за цей, за вашими словами, кращий вірш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 20:12:30 ]
Дуже гарно. В рядках наше минуле з сучасним в парі. Гірка правда. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2008-01-05 20:57:28 ]
Здається, Ви вже виставляли цей вірш, пане Валентине, правда? Новий варіант?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 21:04:35 ]
Так, пане Ярославе, я його уже висавляв, але він залишився без оцінки, як і, мабуть, три четверті моїх віршів. Щось там редакція обіцялася наприкінці року модернізувати, удосконалити та оцінити. Можливо, я сам був у тому винен, що видавав вірші пачками. Тепер зніматиму та даватиму по одному. Може, хтось помітить? Ось, якась читачка з одним віршиком оцінила - поставила трояка, але на словах назвала його одним з найкращих моїх творів. А це вже приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2008-01-05 21:18:33 ]
Та не переймайтесь, Пане Валентине, я впевнений, що це просто помилка, сам не раз втрапляв у таке. Вірш справді вартісний, проте для сучасного покоління потрібні пояснення щодо пальців і домашнього полону, бо не всі знають, хто власне охороняв колони і чому ті пальці бряжчать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 21:22:56 ]
Хто охороняв, і чому "домашній полон"- відомо, а от про пальці, дійсно, потрібні пояснення

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 21:40:04 ]
Великі пальці відрубувалися у зеків, яких переганяни на великі відстані з метою знищення (бо нічим було їх годувати) для звітності: такий-то номер убитий при спробі втечі чи через непокору, чи помер у дорозі. Так я чув від колишнього конвоїра у Хабаровському краї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 21:44:22 ]
Вдячна за пояснення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 21:47:27 ]
Мабуть, вони були необхідні. Нема за що дякувати. Я дякую вам за увагу та розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-01-09 15:05:16 ]
Зі святами Вас, пане Валентине!
Вибачаюсь, що не дотримала слова щодо оцінювання на свята: якісь дива маю з інтернетом. То з’являється, то зникає...
Я теж не зрозуміла була зміст цього вірша. Й досі не дуже розумію, чому полон домашній?
Ще хочу додати, що вірш сприймається мною як замальовка — без сюжетної композиції, без ставлення автора до події — просто сама подія є трагічною, тому напевно читач має емоційно на неї реагувати: калюжі крові, відрубані пальці... Це ж не є художні засоби, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 10:58:55 ]
Та ні, пане Валентине. Ви мене не так зрозуміли.
Події, звичайно, жахливі, як і багато чого, що відбувалося в нашій країні (а щось, може й досі відбувається — хто ж знає?). Просто, на мою думку, якби цю невеличку замальовку зробити часткою великого твору, збагативши його (той твір) цікавими образами, метафорами, щоб вона спрацювала на якусь ідею — ціни б їй не було. А так воно просто лишається часткою, хоч і страшною. Я мала на увазі, що є теми (тортури, смерть, дитячі страждання), які викликають емоції в людей навіть, якщо їх (ці теми) просто переповісти і віршів не писати. Ці емоції не є заслугою автора вірша, бо вони не спричинені якимись художніми якостями твору. Але, звичайно, це не значить, що писати про них не треба. Гадаю, може підходити до таких тем якось особливо, маючи якусь мету, чи що...

О, скільки написала! :) Перепрошую, пане Валентине. Сприймайте це як мої роздуми на задану тему.