
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.18
19:05
Жив в одного пана старець, ходив, побирався
Доки й помер і до Бога чи в пекло подався.
Залишилась після нього тільки одна свита.
Та погана, що і бідний погидує вдіти.
Двірник свиту, навіть, в руки не схотів узяти,
Тож підняв її на вила й закинув на х
Доки й помер і до Бога чи в пекло подався.
Залишилась після нього тільки одна свита.
Та погана, що і бідний погидує вдіти.
Двірник свиту, навіть, в руки не схотів узяти,
Тож підняв її на вила й закинув на х
2025.09.18
18:13
Байдуже – до пекла чи до раю.
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.
За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.
За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,
2025.09.18
12:14
Чоловіче шо ти як ти
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди
Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди
Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить
2025.09.18
11:46
Осінь починається з цілунків
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.
Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.
Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо
2025.09.18
09:21
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА
Отже, мені виповнилося 70 років!
З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч
2025.09.18
07:12
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.
2025.09.18
01:11
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна,
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.
2025.09.17
22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,
2025.09.17
18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
У дотиках моїх
Забудь свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час
2025.09.17
18:18
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото
Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с
2025.09.17
17:57
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота
2025.09.17
16:58
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.
Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.
2025.09.17
11:14
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.
Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.
2025.09.17
08:56
вересня - День народження видатного українського письменника
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…
Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
2025.09.17
02:36
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.
2025.09.17
00:22
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.
Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.
Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Рецензії
Зоряні вірші, що проросли у серці осяйними піснями
Взагалі створення пісень – це цікавий і непростий процес. Детально вивчивши вірш, будь-який композитор спочатку оцінює його різні сторони, а саме вдалість і співзвучність рим, строгість витриманості розміру, емоційне навантаження, кількість куплетів (не більше 4–6), можливість виділення приспіву, який би червоною ниткою проходив через увесь текст. І тільки після знайдення всіх цих якостей твір стає кандидатом у пісню. На другому етапі для кожного рядка, виділяючи окремі слова, поступово «вимальовується» мелодія, і так цеглинка за цеглинкою закладається основа музики. Глибинно вчитуючись у текст, композитор усе більше переймається ним, поєднує його з мелодією – і так поступово вірш перетворюється на пісню.
Вірші Сергія Ґуберначука стали для мене несподіваним і приємним відкриттям. Як на мене, вони не можуть залишити байдужим нікого, і основне – вони є прекрасним матеріалом, безцінним скарбом для композиторів. Особливо це стосується віршів, представлених в пісенних збірках** талановитого поета, де він сам продумав і, до речі, вдало розставив приспіви, іноді перед-приспіви і навіть місця музичних програшів. Усі пісенні тексти Сергія бездоганні, вони мають строго витриманий розмір, чудові рими. Несучими елементами його віршів є чудові словосполучення, глибока життєва і філософська основа, витончене осмислення і виразне відтворення, як правило, хвилюючої теми.
Вражають неймовірна кількість поезій і сотні віршів для пісень, написані поетом за таке недовге життя. Завдає душевного болю, що Сергій так рано пішов у засвіти, адже життєва енергія і творча сила переповнювали його. Він мав чутливу, світлу і добру душу, дійсно був майстром слова, тому і створював шедеври – дуже щирі, емоційно насичені, своєрідні і неповторні, по вінця наповнені душевним теплом і любов’ю твори. Залишив нам розмаїття дуже цікавих образів, тем, характерів і життєвих ситуацій.
Уперше прочитавши декілька з численних поетичних збірок Сергія, я ніби опинився у таємничому світі, збагаченому новими спектрами почуттів, відтінками краси слова і досі невідомими для мене проявами її величності Поезії. Як відомий італійський майстер музичних інструментів Ніколо Аматі винайшов секрет матеріалів для своїх скрипок і віолончелей, так і Сергій Ґуберначук виробив і відточив свій стиль написання поезій, відшліфував грані словотворення, знайшов своє місце і напрямок у мистецтві слова й пісні.
Усі вірші-пісні Сергія такі різні – є і патріотичні, і лірико-інтимні, і жартівливі, проте всі вони пропущені через чутливе серце, вразливу і розумну душу. Створюючи пісні на його слова, я на глибинному рівні відчував дух творчості поета, ставав ніби спорідненим із ним на хвилі високих почуттів і душевних переживань. Саме тому мені і вдалося покласти на музику більше шести десятків його віршів, а це найбільша кількість моїх пісень на слова одного автора (лише для деяких поетів мною написано до 8–12 пісень).
Ноти на слова Сергія Ґуберначука я писав з натхненням, майже відразу визначав тональність, розмір і, звичайно, ритм, розставляв тактові риски́. Було відчуття легкості і того, що на нотному стані я ніби «одягав» і «прикрашав» вірші Сергія мелодичними візерунками, передаючи образи, характери і думку автора. Потім ще неодноразово перевіряв, підправляв, а іноді дещо змінював ноти, щоб досягти максимально можливої довершеності, а зупинявся лише тоді, коли відчував, що вдихнув у пісню життя. Це була неймовірна стихія музики і слова, в яку я поринав з кожною піснею.
А починалось усе з досить незвично побудованого вірша «Україна молода», до якого потрібно було підібрати свій «ключик». Щасливим тоді був час створення цієї пісні. Потім вірш – за віршем, пісня – за піснею. І тепер я відчуваю відлуння тих прекрасних хвилин творчого піднесення і натхнення, коли в душі зароджувалась музика і повінню виплескувалась назовні.
Уважно перечитуючи вірші Сергія, я часто натрапляв на такі, що мають виразну музичну ауру, тоді залишалося лише брати олівець і творити. Серед таких пісень і «Віола» з дуже насиченим текстом, пронизаним космічною енергією. Цитую два останні рядки пісні: «Скоріш тому, що в небо попадаю / і бачу музику на висоті життя!»
З приємністю згадую романс «Гладіолуси в осіннім саду» із задушевною і зворушливою мелодією. У ньому поєднуються різні розміри: строгий ритм у заспіві і вальсоподібний – у приспіві.
Пригадую і цікавий вірш «Рубінове яблуко». Для нього автор позначив два приспіви. У пісні вони так і стоять – з різними текстами і однаковою мелодією.
Оригінальним для мене видався твір на історичну тему «На горі козаки вогонь розкладали…». На його слова я створив пісню-баладу, що має 3 куплети й аж 5 приспівів із різними текстами.
Відразу мені сподобався вірш «Журавлиная криниця», бо несе він у собі якусь земну і небесну енергетику, має життєдайну символіку і силу. Відчувається, як автор щиро і глибоко любив свій рідний край.
Не залишили мене байдужим і жартівливі вірші «Спи, моя радосте», «Коста-Ріка». На основі першого вийшла незвичайна пісня з тонким гумором, а на слова останнього – жвава і ритмічна мелодія.
Різні пісні на слова Сергія Ґуберначука створені для різного складу виконавців – є хорові твори, є і ансамблеві (наприклад, для тріо), є пісні для сольного співу і для мішаного дуету.
Останньою створеною мною піснею на слова Сергія стала пісня «Богдани́» на честь чарівного села*** з Божою красою і чудовими людьми. Саме з нього почалися путі-дороги поета, саме тут були витоки і джерела його творчості. У Богданах він діставав внутрішні сили, любов і натхнення з дитячих років і впродовж усього свого життя. Тут і збагачував, і відгранював свій даний Богом талант.
…У котрий раз переглядаю книжки Сергія Ґуберначука, знову і знову вчитуючись у зворушливі поетичні рядки. Розумію, що, цілком можливо, з’явиться ще не одна нова пісня. Безмежно дякую долі і Богові, що відкрили для мене надзвичайний світ хвилюючої поезії такої високої майстерності.
…Не топче вже рясту талановитий митець, пішов у потойбічний світ у розквіті сил і років, але залишив після себе чудові багаті спогади, рясні плоди великої Праці та океан Любові. Тепер над ним і над його дивовижною творчістю в задумі схилилася сама Вічність…
Володимир Чернявський,
поет, композитор, аранжувальник,
заслужений працівник культури України
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
* Володимир Чернявський створив більше 60 пісень на слова Сергія Ґуберначука, які опубліковані в збірці «Журавлиная криниця» (https://dlib.kiev.ua/items/show/799) і представлені в Інтернеті за посиланням: https://mala.storinka.org/пісні-композитора-володимира-чернявського-на-слова-сергія-губерначука.html
** Дві збірки текстів українських і російських пісень С. Ґуберначука: «Матіоловий сон» (https://dlib.kiev.ua/items/show/404) та «Озеро моей мечты» (https://dlib.kiev.ua/items/show/399)
*** https://uk.wikipedia.org/wiki/Богдани_(Вишгородський_район)
https://mala.storinka.org/лірико-патріотичні-пісні-композитора-володимира-чернявського-на-слова-сергія-губерначука.html
https://www.pisni.org.ua/songs/3440663.html
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зоряні вірші, що проросли у серці осяйними піснями
Спогади про створення пісень на слова поета Сергія Ґуберначука
Цю розповідь про відомого київського поета можна було б назвати інакше, а саме «Друга хвиля», якщо вважати першою хвилею захоплюючий і насичений період моєї роботи над піснями Сергія Ґуберначука*.
Взагалі створення пісень – це цікавий і непростий процес. Детально вивчивши вірш, будь-який композитор спочатку оцінює його різні сторони, а саме вдалість і співзвучність рим, строгість витриманості розміру, емоційне навантаження, кількість куплетів (не більше 4–6), можливість виділення приспіву, який би червоною ниткою проходив через увесь текст. І тільки після знайдення всіх цих якостей твір стає кандидатом у пісню. На другому етапі для кожного рядка, виділяючи окремі слова, поступово «вимальовується» мелодія, і так цеглинка за цеглинкою закладається основа музики. Глибинно вчитуючись у текст, композитор усе більше переймається ним, поєднує його з мелодією – і так поступово вірш перетворюється на пісню.
Вірші Сергія Ґуберначука стали для мене несподіваним і приємним відкриттям. Як на мене, вони не можуть залишити байдужим нікого, і основне – вони є прекрасним матеріалом, безцінним скарбом для композиторів. Особливо це стосується віршів, представлених в пісенних збірках** талановитого поета, де він сам продумав і, до речі, вдало розставив приспіви, іноді перед-приспіви і навіть місця музичних програшів. Усі пісенні тексти Сергія бездоганні, вони мають строго витриманий розмір, чудові рими. Несучими елементами його віршів є чудові словосполучення, глибока життєва і філософська основа, витончене осмислення і виразне відтворення, як правило, хвилюючої теми.
Вражають неймовірна кількість поезій і сотні віршів для пісень, написані поетом за таке недовге життя. Завдає душевного болю, що Сергій так рано пішов у засвіти, адже життєва енергія і творча сила переповнювали його. Він мав чутливу, світлу і добру душу, дійсно був майстром слова, тому і створював шедеври – дуже щирі, емоційно насичені, своєрідні і неповторні, по вінця наповнені душевним теплом і любов’ю твори. Залишив нам розмаїття дуже цікавих образів, тем, характерів і життєвих ситуацій.
Уперше прочитавши декілька з численних поетичних збірок Сергія, я ніби опинився у таємничому світі, збагаченому новими спектрами почуттів, відтінками краси слова і досі невідомими для мене проявами її величності Поезії. Як відомий італійський майстер музичних інструментів Ніколо Аматі винайшов секрет матеріалів для своїх скрипок і віолончелей, так і Сергій Ґуберначук виробив і відточив свій стиль написання поезій, відшліфував грані словотворення, знайшов своє місце і напрямок у мистецтві слова й пісні.
Усі вірші-пісні Сергія такі різні – є і патріотичні, і лірико-інтимні, і жартівливі, проте всі вони пропущені через чутливе серце, вразливу і розумну душу. Створюючи пісні на його слова, я на глибинному рівні відчував дух творчості поета, ставав ніби спорідненим із ним на хвилі високих почуттів і душевних переживань. Саме тому мені і вдалося покласти на музику більше шести десятків його віршів, а це найбільша кількість моїх пісень на слова одного автора (лише для деяких поетів мною написано до 8–12 пісень).
Ноти на слова Сергія Ґуберначука я писав з натхненням, майже відразу визначав тональність, розмір і, звичайно, ритм, розставляв тактові риски́. Було відчуття легкості і того, що на нотному стані я ніби «одягав» і «прикрашав» вірші Сергія мелодичними візерунками, передаючи образи, характери і думку автора. Потім ще неодноразово перевіряв, підправляв, а іноді дещо змінював ноти, щоб досягти максимально можливої довершеності, а зупинявся лише тоді, коли відчував, що вдихнув у пісню життя. Це була неймовірна стихія музики і слова, в яку я поринав з кожною піснею.
А починалось усе з досить незвично побудованого вірша «Україна молода», до якого потрібно було підібрати свій «ключик». Щасливим тоді був час створення цієї пісні. Потім вірш – за віршем, пісня – за піснею. І тепер я відчуваю відлуння тих прекрасних хвилин творчого піднесення і натхнення, коли в душі зароджувалась музика і повінню виплескувалась назовні.
Уважно перечитуючи вірші Сергія, я часто натрапляв на такі, що мають виразну музичну ауру, тоді залишалося лише брати олівець і творити. Серед таких пісень і «Віола» з дуже насиченим текстом, пронизаним космічною енергією. Цитую два останні рядки пісні: «Скоріш тому, що в небо попадаю / і бачу музику на висоті життя!»
З приємністю згадую романс «Гладіолуси в осіннім саду» із задушевною і зворушливою мелодією. У ньому поєднуються різні розміри: строгий ритм у заспіві і вальсоподібний – у приспіві.
Пригадую і цікавий вірш «Рубінове яблуко». Для нього автор позначив два приспіви. У пісні вони так і стоять – з різними текстами і однаковою мелодією.
Оригінальним для мене видався твір на історичну тему «На горі козаки вогонь розкладали…». На його слова я створив пісню-баладу, що має 3 куплети й аж 5 приспівів із різними текстами.
Відразу мені сподобався вірш «Журавлиная криниця», бо несе він у собі якусь земну і небесну енергетику, має життєдайну символіку і силу. Відчувається, як автор щиро і глибоко любив свій рідний край.
Не залишили мене байдужим і жартівливі вірші «Спи, моя радосте», «Коста-Ріка». На основі першого вийшла незвичайна пісня з тонким гумором, а на слова останнього – жвава і ритмічна мелодія.
Різні пісні на слова Сергія Ґуберначука створені для різного складу виконавців – є хорові твори, є і ансамблеві (наприклад, для тріо), є пісні для сольного співу і для мішаного дуету.
Останньою створеною мною піснею на слова Сергія стала пісня «Богдани́» на честь чарівного села*** з Божою красою і чудовими людьми. Саме з нього почалися путі-дороги поета, саме тут були витоки і джерела його творчості. У Богданах він діставав внутрішні сили, любов і натхнення з дитячих років і впродовж усього свого життя. Тут і збагачував, і відгранював свій даний Богом талант.
…У котрий раз переглядаю книжки Сергія Ґуберначука, знову і знову вчитуючись у зворушливі поетичні рядки. Розумію, що, цілком можливо, з’явиться ще не одна нова пісня. Безмежно дякую долі і Богові, що відкрили для мене надзвичайний світ хвилюючої поезії такої високої майстерності.
…Не топче вже рясту талановитий митець, пішов у потойбічний світ у розквіті сил і років, але залишив після себе чудові багаті спогади, рясні плоди великої Праці та океан Любові. Тепер над ним і над його дивовижною творчістю в задумі схилилася сама Вічність…
Володимир Чернявський,
поет, композитор, аранжувальник,
заслужений працівник культури України
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
* Володимир Чернявський створив більше 60 пісень на слова Сергія Ґуберначука, які опубліковані в збірці «Журавлиная криниця» (https://dlib.kiev.ua/items/show/799) і представлені в Інтернеті за посиланням: https://mala.storinka.org/пісні-композитора-володимира-чернявського-на-слова-сергія-губерначука.html
** Дві збірки текстів українських і російських пісень С. Ґуберначука: «Матіоловий сон» (https://dlib.kiev.ua/items/show/404) та «Озеро моей мечты» (https://dlib.kiev.ua/items/show/399)
*** https://uk.wikipedia.org/wiki/Богдани_(Вишгородський_район)
https://mala.storinka.org/лірико-патріотичні-пісні-композитора-володимира-чернявського-на-слова-сергія-губерначука.html
https://www.pisni.org.ua/songs/3440663.html
Композитор Володимир Чернявський про поезію Сергія Губерначука:
https://www.youtube.com/watch?v=37jB9FeI940&t=212s
(фрагмент зустрічі «Розсипане золото літер»:
https://www.youtube.com/watch?v=5TejajCtgDk )
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : «Моє на підмостках життя…», стор. 124–128Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію