Спогади про створення пісень на слова поета Сергія Ґуберначука

Цю розповідь про відомого київського поета можна було б назвати інакше, а саме «Друга хвиля», якщо вважати першою хвилею захоплюючий і насичений період моєї роботи над піснями Сергія Ґуберначука*.

Взагалі створення пісень – це цікавий і непростий процес. Детально вивчивши вірш, будь-який композитор спочатку оцінює його різні сторони, а саме вдалість і співзвучність рим, строгість витриманості розміру, емоційне навантаження, кількість куплетів (не більше 4–6), можливість виділення приспіву, який би червоною ниткою проходив через увесь текст. І тільки після знайдення всіх цих якостей твір стає кандидатом у пісню. На другому етапі для кожного рядка, виділяючи окремі слова, поступово «вимальовується» мелодія, і так цеглинка за цеглинкою закладається основа музики. Глибинно вчитуючись у текст, композитор усе більше переймається ним, поєднує його з мелодією – і так поступово вірш перетворюється на пісню.

Вірші Сергія Ґуберначука стали для мене несподіваним і приємним відкриттям. Як на мене, вони не можуть залишити байдужим нікого, і основне – вони є прекрасним матеріалом, безцінним скарбом для композиторів. Особливо це стосується віршів, представлених в пісенних збірках** талановитого поета, де він сам продумав і, до речі, вдало розставив приспіви, іноді перед-приспіви і навіть місця музичних програшів. Усі пісенні тексти Сергія бездоганні, вони мають строго витриманий розмір, чудові рими. Несучими елементами його віршів є чудові словосполучення, глибока життєва і філософська основа, витончене осмислення і виразне відтворення, як правило, хвилюючої теми.

Вражають неймовірна кількість поезій і сотні віршів для пісень, написані поетом за таке недовге життя. Завдає душевного болю, що Сергій так рано пішов у засвіти, адже життєва енергія і творча сила переповнювали його. Він мав чутливу, світлу і добру душу, дійсно був майстром слова, тому і створював шедеври – дуже щирі, емоційно насичені, своєрідні і неповторні, по вінця наповнені душевним теплом і любов’ю твори. Залишив нам розмаїття дуже цікавих образів, тем, характерів і життєвих ситуацій.

Уперше прочитавши декілька з численних поетичних збірок Сергія, я ніби опинився у таємничому світі, збагаченому новими спектрами почуттів, відтінками краси слова і досі невідомими для мене проявами її величності Поезії. Як відомий італійський майстер музичних інструментів Ніколо Аматі винайшов секрет матеріалів для своїх скрипок і віолончелей, так і Сергій Ґуберначук виробив і відточив свій стиль написання поезій, відшліфував грані словотворення, знайшов своє місце і напрямок у мистецтві слова й пісні.

Усі вірші-пісні Сергія такі різні – є і патріотичні, і лірико-інтимні, і жартівливі, проте всі вони пропущені через чутливе серце, вразливу і розумну душу. Створюючи пісні на його слова, я на глибинному рівні відчував дух творчості поета, ставав ніби спорідненим із ним на хвилі високих почуттів і душевних переживань. Саме тому мені і вдалося покласти на музику більше шести десятків його віршів, а це найбільша кількість моїх пісень на слова одного автора (лише для деяких поетів мною написано до 8–12 пісень).

Ноти на слова Сергія Ґуберначука я писав з натхненням, майже відразу визначав тональність, розмір і, звичайно, ритм, розставляв тактові риски́. Було відчуття легкості і того, що на нотному стані я ніби «одягав» і «прикрашав» вірші Сергія мелодичними візерунками, передаючи образи, характери і думку автора. Потім ще неодноразово перевіряв, підправляв, а іноді дещо змінював ноти, щоб досягти максимально можливої довершеності, а зупинявся лише тоді, коли відчував, що вдихнув у пісню життя. Це була неймовірна стихія музики і слова, в яку я поринав з кожною піснею.

А починалось усе з досить незвично побудованого вірша «Україна молода», до якого потрібно було підібрати свій «ключик». Щасливим тоді був час створення цієї пісні. Потім вірш – за віршем, пісня – за піснею. І тепер я відчуваю відлуння тих прекрасних хвилин творчого піднесення і натхнення, коли в душі зароджувалась музика і повінню виплескувалась назовні.

Уважно перечитуючи вірші Сергія, я часто натрапляв на такі, що мають виразну музичну ауру, тоді залишалося лише брати олівець і творити. Серед таких пісень і «Віола» з дуже насиченим текстом, пронизаним космічною енергією. Цитую два останні рядки пісні: «Скоріш тому, що в небо попадаю / і бачу музику на висоті життя!»

З приємністю згадую романс «Гладіолуси в осіннім саду» із задушевною і зворушливою мелодією. У ньому поєднуються різні розміри: строгий ритм у заспіві і вальсоподібний – у приспіві.

Пригадую і цікавий вірш «Рубінове яблуко». Для нього автор позначив два приспіви. У пісні вони так і стоять – з різними текстами і однаковою мелодією.

Оригінальним для мене видався твір на історичну тему «На горі козаки вогонь розкладали…». На його слова я створив пісню-баладу, що має 3 куплети й аж 5 приспівів із різними текстами.

Відразу мені сподобався вірш «Журавлиная криниця», бо несе він у собі якусь земну і небесну енергетику, має життєдайну символіку і силу. Відчувається, як автор щиро і глибоко любив свій рідний край.

Не залишили мене байдужим і жартівливі вірші «Спи, моя радосте», «Коста-Ріка». На основі першого вийшла незвичайна пісня з тонким гумором, а на слова останнього – жвава і ритмічна мелодія.

Різні пісні на слова Сергія Ґуберначука створені для різного складу виконавців – є хорові твори, є і ансамблеві (наприклад, для тріо), є пісні для сольного співу і для мішаного дуету.

Останньою створеною мною піснею на слова Сергія стала пісня «Богдани́» на честь чарівного села*** з Божою красою і чудовими людьми. Саме з нього почалися путі-дороги поета, саме тут були витоки і джерела його творчості. У Богданах він діставав внутрішні сили, любов і натхнення з дитячих років і впродовж усього свого життя. Тут і збагачував, і відгранював свій даний Богом талант.

…У котрий раз переглядаю книжки Сергія Ґуберначука, знову і знову вчитуючись у зворушливі поетичні рядки. Розумію, що, цілком можливо, з’явиться ще не одна нова пісня. Безмежно дякую долі і Богові, що відкрили для мене надзвичайний світ хвилюючої поезії такої високої майстерності.

…Не топче вже рясту талановитий митець, пішов у потойбічний світ у розквіті сил і років, але залишив після себе чудові багаті спогади, рясні плоди великої Праці та океан Любові. Тепер над ним і над його дивовижною творчістю в задумі схилилася сама Вічність…

Володимир Чернявський,
поет, композитор, аранжувальник,
заслужений працівник культури України

–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
* Володимир Чернявський створив більше 60 пісень на слова Сергія Ґуберначука, які опубліковані в збірці «Журавлиная криниця» (https://dlib.kiev.ua/items/show/799) і представлені в Інтернеті за посиланням: https://mala.storinka.org/пісні-композитора-володимира-чернявського-на-слова-сергія-губерначука.html

** Дві збірки текстів українських і російських пісень С. Ґуберначука: «Матіоловий сон» (https://dlib.kiev.ua/items/show/404) та «Озеро моей мечты» (https://dlib.kiev.ua/items/show/399)

*** https://uk.wikipedia.org/wiki/Богдани_(Вишгородський_район)
https://mala.storinka.org/лірико-патріотичні-пісні-композитора-володимира-чернявського-на-слова-сергія-губерначука.html
https://www.pisni.org.ua/songs/3440663.html