ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.10.24 21:08
Збирає серпень зорепад
В саду граблями,
Я повертаюся назад
В обійми мами.

Смакую з маком пироги,
З повидлом штрудель.
Пилок ванільної нуги —

Володимир Каразуб
2024.10.24 19:52
Відчепіться від мене зі своїми римами, — каже вона. —
Я вивчала філософію, філологію і бог зна скільки гуманітарних наук,
Що небо спадало на землю де я жила
Філософським каменем,
І падало прямісінько мені до рук.
Я можу розкласти вам любов на атоми,

Іван Потьомкін
2024.10.24 16:41
Якщо і хочу ще чогось од цього світу,
То тільки віддавати якомога більше.
Насамперед онукові, дружині, дітям.
Із читачем ділитися роздумним віршем,
Звірині, птаству й комашині буть зрозумілим
У чистих помислах своїх, а не зарозумілим
Власником,

Євген Федчук
2024.10.24 14:20
Сидять діди під корчмою, згадують минуле,
Коли кров була гаряча та молоді були.
Згадують літа далекі, як козакували.
З ким билися та в краях яких побували.
Більшість згадують про Хмеля, бо ж із ним ходили,
Під Зборовом, під Корсунем ляське вій

Микола Дудар
2024.10.24 08:51
От що таке непотріб, непотреба?..
Падлючі, хитрі… смокчуть кілька діб
А тронеш, враз підстрибують до неба
Із виглядом, неначе якийсь німб…
Навіщо мені тії прибамбаси?
У мене їх достатьно, зокрема,
На кожні з них замовлені фінанси
Із власного розду

Микола Соболь
2024.10.24 07:26
Ще тільки подих. Осені для втіхи
прокинулися перші димарі.
І падають розлущені горіхи
у темну невідомість на зорі.
Бурштинові ховають трави ядра,
хоча б якісь від них знайти сліди,
підходить апогей горіхопада,
відлунням дзвін летить через світи.

Віктор Кучерук
2024.10.24 05:39
Збереглася в пам’яті не пишна,
Бо тоді була непоказна, –
Ця уже гілляста дуже вишня,
Що шурхоче листям край вікна.
Вирощена мною на городі
З кісточки якоїсь навесні, –
Стала плодовитою, на подив,
Завжди недовірливій рідні.

Сонце Місяць
2024.10.23 19:03
І чим би не ніч задля витівок отих, коли завмираєш
Немовби на пляжі, вдаючи, нібито все це не з нами
А в Луіз дощ у жменьках, що тебе таки от спокушає
Світла від протилежних горищ
Батареї, що кашляють трішки
Кантрі-хвиля, котра ледь-ледь звучить
Вті

Іван Потьомкін
2024.10.23 13:42
Я тиловик. Ще з часу цілини, коли доводилось воювать за пристойний харч для студентів. Тиловик і сьогодні під час війни з хамасом і хізбалою – цими близнюками ігілу й алькайди,годованці Ірану, що за сфальшований іслам готові нищить усе, що рухається і з

Світлана Пирогова
2024.10.23 12:22
Слова, мов листя легко із дерев злітали
і шурхотіли ув осінніх днях,
а ти збирала в серці, і здавалось мало.
Тобі б іскрити ними сірий шлях.

Щоб не завадив дощ і сила громовиці.
Туман, щоб не торкався із химер.
А може, то у снах лише дрібниці?

Ярослав Чорногуз
2024.10.23 10:21
У графськім парку листя намело,
Холодний вітер щипле змерзлі віти,
Багатолюдне стишилось село,
І замість птаства десь щебечуть діти.

У річечці зіщулилась вода,
І брижі, наче гусяча та шкіра -
Біжить їх руслом ціла череда,

Микола Дудар
2024.10.23 06:27
Пройдуть роки і зникне безлад,
Що у віршованих рядках…
Комусь для когось може й перла
Як діточкм Ісус… Аллах…
Все може бути в цьому світі
І розподілять в кольори
Можливо так, за років двісті
А може й з тищупівтори

Віктор Кучерук
2024.10.23 05:58
Все-таки життя прекрасне
Подароване мені, –
Загоряються і гаснуть
В серці пристрастей вогні.
Закохаюся то в Раю,
То Любов не йде зі снів,
Чим у душу накликаю
Радість щиру й сильний гнів.

Микола Соболь
2024.10.23 05:39
Між березневих віт лози
ледь-ледь тепла відчутні дотики.
По небу котяться Вози,
а тут розквітли перші котики.
Струмків лунає переспів,
і тінь дерев з епохи готики.
З тобою вечір я зустрів,
де над водою квітнуть – котики.

Володимир Бойко
2024.10.23 01:41
Як багато москалів і як мало росіян. Простіше прибити одного путіна, аніж перебити усіх московитів. Русскій дух подібний до казкової мертвої води – він смертельний для усього живого. У велич російської цивілізаційної місії вірять хіба що викінчен

Володимир Каразуб
2024.10.22 23:32
Ця панна в старих пантофлях
І в старому, як світ халаті
Торочить мені про долю
І човгає по кімнаті.
Вона пеленає вітер,
І плаче бува дощами:
«Це в книгах — хоробрий стоїк
Та він вже давно не з нами.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоя Бідило (1952) / Вірші

 Райнер Марія Рільке ПРИХОДИТЬ ВЕЧІР
Приходить вечір із далеких далей
з безмовного засніженого бору.
до шибок зимну щоку притуляє,
вслухається, що за вікном говорять.

І затихають в кожному будинку,
задумались на стільчиках старі,
неначе королеви, матері
наказують спинити дітворі
її забави. Челядь в цій порі
вже не снує. Блукає вечір у дворі,
і дослухаються до нього зсередини.

Rainer Maria Rilke DER ABEND KOMMT
Der Abend kommt von weit gegangen
durch den verschneiten, leisen Tann.
Dann presst er seine Winterwangen
an alle Fenster lauschend an.

Und stille wird ein jedes Haus;
die Alten in den Sesseln sinnen,
die Mütter sind wie Königinnen,
die Kinder wollen nicht beginnen
mit ihrem Spiel. Die Mägde spinnen
nicht mehr. Der Abend horcht nach innen,
und innen horchen sie hinaus





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-10-12 22:50:58
Переглядів сторінки твору 5
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.24 19:00
Автор у цю хвилину відсутній