Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
І трішки гріє сонцедень.
Залиті сяйвом злотодзвонним,
Пташині виляски пісень
Пробуджують медові ріки,
Що витікають із небес.
Сварог сьогодні світлоликий
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
І хтось не противиться
А хтось відганя
В одних на потилицях
Місцева фіґня…
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.
Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.
І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.
Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби
Та й визнав, що усе на ліпше
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.
Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…
Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні
Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Віслава Шимборська ПОВІДОМЛЕННЯ
є папка "Інше".
У папці "Інше"
є папка "Ще інше".
Вона відкривається рідко
й завжди ненадовго.
В ніч на Івана Купала.
В день приходу весни.
Коли вже не плачу,
але ще ніяк не засну.
Щоб не роздумати, слід швидко клікнути.
Я бачу повідомлення з мого контакту.
Мого здається, тільки фото не моє.
У жовтій сукні, із якимось чоловіком,
ведемо в парку ображене дитя.
Я не знаю це плаття.
Я не знаю цього чоловіка.
Я не знаю дитину.
Чим різниться від мене та, інша.
Що робить інакше вона. Чим ми схожі.
Чи дві тисячі сьомий, чи вже починається криза.
Чи є третя частина "Хоббіта". Чи учора дощило.
Чи Армстронг побував вже на Місяці. Я не відаю і не надіюся
Що розвію моє невідання.
Повідомлення
Виглядить так:
навдвасчшщсоіщлв
Можливо відіслане помилково.
Wisława Szymborska "Wiadomość"
Obok folderu ,,Skrzynka Odbiorcza”
jest folder ,,Inne”.
W folderze ,,Inne”
jest folder ,,Jeszcze inne”.
Wyświetla się rzadko
i zawsze na krótko.
W noc świętojańską.
W pierwszy dzień wiosny.
Kiedy już nie płaczesz,
a jeszcze nie zasypiasz.
Zaraz się rozpłynie, trzeba szybko kliknąć.
Widzę wiadomość z mojego konta.
Niby mojego, a zdjęcie nie to.
W żółtej sukience, z jakimś mężczyzną,
prowadzę po parku obrażone dziecko.
Nie znam tej sukienki.
Nie znam tego mężczyzny.
Nie znam tego dziecka.
Czym jeszcze ode mnie się różni, tamta druga ja.
Co zrobiła inaczej. Co mamy wspólnego.
Czy w jej dwa tysiące siódmym też zaczął się kryzys.
Czy ,,Hobbit” też ma trzy części. Czy wczoraj padało.
Jej Armstrong, czy był na księżycu. Nie wiem, bez nadziei
na zmianę tej niewiedzy.
Sama wiadomość
wygląda tak:
yfdklfcxiocjsokd
Musiała ją wysłać przez pomyłkę.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Віслава Шимборська ЕКСПЕРИМЕНТ"
