Серже, ні. як раніше, так і надалі.
і це не принципова позиція, я повторюю.
не варто на цьому акцентувати.

І що страшного? Поруч із молодим Тичиною були й інші молоді зірки!

А взагалі, пропонується не забирати права, а розумно їх використовувати. До тих сфер, які кожного найбільше цікавлять.

Можливо є сенс давати нашим редакторам і лауреатам конкурсів можливість самим обирати - в якому саме - скажімо, "до 35", чи "після 35" конкурсі брати участь в статусі Виборця . Але тільки у чомусь одному.

Дозволю собі висловити свою позицію.

Особисто я абсолютно проти цього поділу. Поезія - це не дитсадок і не спорт, аби редакторів на вікові групи ділити.

А чому авторський склад поляризуватиметься з часом? Розбіжності у поглядах різних поколінь були і будуть завжди. Такі суперечки і протиріччя - тільки на краще, адже в них народжується істина.

І наостанок - буду тільки щаслива побачити серед нових редакторів справді досвідчених, професійних авторів та адекватних цікавих особистостей :)

Юліє, дозвольте відкрити вам очі - Поезія, це і дитсадок, і школа, і вуз, і академія, і поверхня життя, і глибини життя.
І в жодному випадку не можна казати, що один і той самий редактор у цьому всьому добре розуміється.

А йдеться про творче порозуміння, яке не можливе, наприклад, між академіком і школярем, між корифеєм поезії і новачком поезії. Але з кожного новачка - виростає, якщо є такий Промисел, майбутній Корифей.

Ось я, наприклад, чітко бачу, що більшість наших молодих редакторів тягнеться до полум'я пристрастей в Поезії, оцінює, перед усім, саме це. Натомість відділити своїм досвідом добро від зла, позитивне від негативного, глибинне сяйво якісності в поезії - просто не здатні, ви цього ще наразі достатньо чітко не бачите.

Ось у вас, Юліє, наприклад, жодної оцінки не поставлено В.Степаненкові, І.Редчицю, Л.Коваль, Н.Виноградській, це свідчить не лише про актуальні ваші інтереси, але і про підсвідому обережність в оцінюванні речей вам не зовсім зрозумілих.
Це природно. Та саме розуміння природності і змінюється з часом і віком.

Отже йдеться тільки про конструктивне вирішення старої проблематики, а не про відсутність самої проблематики.

А то, при всій повазі до Ігоря Калинця, наприклад, мені абсолютно зрозуміло, що він дуже далекий від проблематики молоді, і саме керування дідусями молодіжними конкурсами призводить ці конкурси до повного зубожіння.
Тому молоді - молоде, старшим - зріле.

Але в нашому випадку не йдеться про надмірні строгості, а лише про потребу розумного підходу, розумного поєднання і розділення зусиль.

Шановна Редакціє, з моїми очима все гаразд, дякую за турботу:)

Щодо згаданих Вами шановних авторів, звідки Ви взяли, що я "не зовсім їх розумію"?:) Просто коментую і оцінюю я те, що мені близьке й актуальне. Ви на цьому самі неодноразово наголошували.

І з Вашими висновками щодо Калинця, погодитися ніяк не можу - пан Ігор робить велику і гідну поваги справу. Якщо Ви про конкурс Антонича, то в журі присутні рівною мірою і зрілі, і молоді члени - і вони колегіально визначають переможців.

Ось про актуальне для вас якраз і йдеться!

А щодо стану конкурсу "Привітання життя", то не потрібно, Вандо, говорити, що все в порядку. Але не буду з вами сперечатися, бо сенс у такій суперечці відсутній. Для мене - рівень проведення приголомшливо низький, для вас - навпаки. Що теж доводить наявність різного бачення різної глибини протиріч.

Погляньте хоча би сюди - офіційно на 2004 році все й завершилося :(
http://www.kamenyar.com.ua/premia/premia-laureaty.htm

Дорога Редакціє, я не дозволю собі сказати про конкурс Антонича нічого поганого, і не тому, що сама є скромною лауреаткою 4-ї премії. Автори, які посіли перші місця - сильні, журі - доволі поважне.
А те, що на сайті не поновлюється інформація, то вже інша справа.

Дорога Редакціє, говорячи про Антонича, я мала на увазі сам конкурс.
Звісно, його організація недосконала, як і в більшості літконкурсів у країні. Але люди, які займаються такою справою заслуговують на глибоку повагу, в тому числі і пан Калинець.
Зі свого боку ніхто не забороняє Вам внести їм свої конструктивні пропозиції в оргкомітет, написати, до прикладу, їм відкритого листа.

PS. І ще, трохи чистого фактажу - у журі далеко не 2-3 поети, і зокрема туди запрошують лауреатів минулих відзначень.
Окрім того - лауреатом конкурсу "Привітання життя" можна стати лише один раз.

Та ні, Ганно. Ви не причетні ні до яких проблем.

Просто нас все більше і більше, і фундаментальні явища проступають чіткіше.

Проблему заперечувати не можна, вона існує, і завжди існувала. Йдеться лише про те, яким чином найкраще її вирішувати на користь Поезії і нашим авторам.

Поставало, але в іншому трохи вигляді.
Аню, з кожним роком виникатимуть нові й нові питання, авторів буде все більше, і саме молодих, талановитих ставатиме більше. Це нормально. Це правильно. Тому на часі думати про посилену і адекватну увагу до "молоді". Природно, що саме молодий автор краще розуміє і бачить іншого молодого автора.
Це фундаментальні речі, і ви тут, Аню, тільки наша надія і опора!