Одна із поширених відповідей адміністрації щодо авторських проблем:
"... Зі своєї сторінки ви можете видаляти не корисні, як на вашу думку, коментарі.
Навіть більше того, ви просто зобов'язані слідкувати за порядком на ваших сторінках.
Якщо є проблемні коментарі (які знаходяться в допустимих межах коректності висловлювань) на інших сторінках, то ви можете публічно обговорити проблеми з ними пов'язані на відповідних сторінках - із редакцією, адміністрацією, іншими авторами - наприклад, на одній із зазначених на
http://www.maysterni.com/publication.php?id=17280

Коментарі, які містять прямі образи автоматично повинні видалятися власниками сторінок, або адміністрацією, якщо існує відповідне звернення.
Що пан Ростислав (адмін), а деколи і я, періодично робимо.

Щодо ЕПН ( http://www.maysterni.com/user.php?id=177 )- там теж багато чого видаляється, але формально у "Відкритому Античемпіонаті "Майстерень" ЕПНи висловлюють своє захоплення певними творами, - що адміністрація повинна у такому випадку робити? Дискутуйте з ними. Звинувачуйте у некоректності і необ'єктивності, у аналітичній неадекватності - це буде приводом для можливого видалення тих чи інших публікацій від ЕПН.
Як на мене - такий шлях вирішення проблем був би найбільш ефективним..."

Щодо коментування
Як на мене, автор має право на погляди в усі сторони. Власне, як і читач.
Але чи можемо ми, читачі, диктувати авторові, що писати? Інколи наші коментарі носять характер таких порад.

У нашому колі - авторів, напевно найдоцільніше ефективно витрачати свій час, і коментувати близькі для себе на даний момент теми.
Тобто я би радив шановним критикам бути трохи егоїстами - шукаючи для себе вигоди, звертати увагу не на ідеї, ідеологію, а на художню сторону, на ті чи інші прийоми, вирішення.

Якщо нас цікавлять практичні деталі, альтернативне бачення їх вирішення - то є зміст у коментуванні, а якщо не йдеться про якусь вигоду для нас, то у чому сенс коментування?

З іншого боку навряд чи доцільно підходити до кожного авторського творіння із найвищими вимогами. Тобто є й ескізи, є завершені чи не завершені картини - і то, й інше має свою цінність.
І, головне, автор публікує на "Майстернях" свої твори не стільки для нас, читачів "Майстерень", скільки для самого себе. Автор формує свою бібліотеку, додає, віднімає - це його творча Майстерня.

Тобто завжди буде актуальним такий образ - Операційний стіл перед нашими, глядацькими, очима - за склом монітора, але наскільки ми можемо і повинні втручатися у ті процеси?

• Захист від "спаму". 18.11.08. Задіяне чергове "покращення".
Програмно втілено право автора на відсутність неприємного для себе читача.
Тобто, "мізантропи" зможуть звільнити себе від будь-якої читацької активності, а дехто просто від декого - тимчасово, чи надовго.
Для цього потрібно вказати того чи іншого користувача на своїй сторінці "Змінити дані".
Щастя, утім, не буде повним, бо редактори таки зможуть проходити крізь заборони. Але і з цим, думаю, можна щось вдіяти.

Володимире, я повторю своє запитання, яке Ви імовірно не помітили на сторінці Елі Форманюк. Упевнена, відповідь на нього цікавить не лише мене:

Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-14 21:26:30 ] - відповісти

Мене, Володимире, теж цікавить питання, чому деяких зрілих авторів довго "тримають" в любителях, в той час як свіжих на сайті персоналій - як от Блакитна Кішка - блискавично переводять у R2.
Не сперечаюся, авторка цікава - але при всій повазі, це не до рівень Мирослави Меленчук чи Еліни Форманюк...Як саме визначаються критерії переведення [Любителя в R2]?

і сюди ж.
аби трохи зняти тягар відповідальності з головного редактора, який і так має купу мороки з нашими мегатворчими і емоційними авторами, можна було б розглянути як варіант:
надання статусу типу Р2 скажімо, голосуванням.
наприклад,
дати список авторів у столбік, і запропонувати редакторам, визначити шляхом таємного голосування тих, хто вже довів свої творчі світи до стану Р2, для інших це означатиме, що ще потрібен певний час для вдосконалення.

на голосування ж варто було б винести і деяких нинішніх Р2шників, які отримали свій статус скажімо, за останній рік.
було б дуже корисно і показово.

Вітаю, колеги!
Поспішаємо повільно. :)
Все насправді відбувається поступово. Серед тисячі наших авторів є сильніші, є слабші, і в кожного своя динаміка. А ще є і різні мистецькі напрямки, і настільки різні, що і не сприймаються "не прихильниками".

Вчора виникли питання щодо адекватності оцінювання нами авторки Еліни Форманюк, і прийшли ми до висновку, що оцінюємо її строго, на рівні R2 авторів, а не "Любителів".
Тому і надала адміністрація шановній Еліні статус, який офіціалізує такий строгий підхід.
І воно було Еліні потрібно?

Тобто, ці статуси передусім потрібні для розуміння, наскільки строго ми повинні оцінювати того чи іншого автора.

І багато наших авторів не прагнуть, аби ми їх творчість під мікроскопом переглядали. Багатьом хочеться просто мистецького спілкування і без наїздів. Такі конфлікти вже були у нашій історії.

Що стосується Мирослави Меленчук, то ось ви, Вандо, як автор і як редактор підняли це питання, і Аня Осмоловська теж - значить адміністрація повинна відповісти на питання, і відповідає позитивно.
Якщо Мирослава не проти - то ми змінюємо її статус на R2.

Щодо того, чому одним дають суворіші R-умови швидше, а іншим пізніше - то відповідь залежить в основному тільки від вашої творчої активності. Тобто, ваші дії змушують адміністрацію якось їх кваліфікувати, ось і все.

А ідея, щодо голосування, висунута Нікою, виглядає ніби непогано. Але, як на мене, до неї ще потрібно дорости нашому ресурсу.
Зараз ми начебто знаходимося на рівні індивідуальної відповідальності - хтось із редакторів пропонує переглянути статус того чи іншого автора, адміністрація реагує (якщо до неї це звернення доходить).
І нехай поки що так все залишається (що крайня адміністрація), бо якщо ми нині візьмемо курс на нетворчі колегіальні рішення, то невдовзі прийдемо до повного КПРС, що святе і не підсудне.
А так є адміністрація, що трохи заважає жити, є декілька груп більш-менш дружніх між собою авторів, і майже тисяча творчих одинаків, чиє усамітнення, схоже, найбільш характерна форма для поетичного існування?

Можливо, йдучи руслом пропозиції Ніки, можна "зробити" між R1 i R2 ( у рейтингах) проміжну групу авторів, яка формуватиметься з групи R2 і "Любителів Поезії" і існуватиме у динамічному вигляді 10-15-ти тимчасово кращих (вершина якогось постійного голосування), проголосованих редакторами і переможцями головного конкурсу таємно. Таке постійне голосування могло би багато про що натякати нам усім.
Але це також не зразу. Запитаю у програмістів.

якщо шановна адміністрація попри все
все ж хоче повною мірою взвалити на себе тягар відповідальності за кастовий розподіл жителів сьогошнього ресурсі - моя їй повага. як там писали (ачи не писали...): якщо сиситему не можна змінити, її завжди можна вдосконалити :)
звісно, мова не йде про всякі там формально-пунктирні штуки, типу, у кого рейтинг довший...тьфу, єресь, - вищий. йдеться про те, яким ми робимо простір свого існування.
бо який смисл стоічно і гордо виступати проти певних недогідних нам, стоічним і гордим, умовностей, хоча б час від часу не пробуючи щось змінити? слова, не підтримані діями безвартісні, на жаль.
ой, пааафосно вийшло :)))