ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.01.07
05:04
В пітьмі душі спалахує раптово
Яскраве полум’я окрилень та натхнень, –
І рветься з уст благословенне слово,
Народжуючи теми для дзвінких пісень.
Високого піднесення мотиви
Умить з’являються, підносяться, летять, –
І ти зітхаєш легко та щасливо,
Яскраве полум’я окрилень та натхнень, –
І рветься з уст благословенне слово,
Народжуючи теми для дзвінких пісень.
Високого піднесення мотиви
Умить з’являються, підносяться, летять, –
І ти зітхаєш легко та щасливо,
2025.01.06
23:57
Нещодавно випадково трапився мені кліп, де якийсь хлопець на ймення шаман скаче по полю і щосили волає: «Я русскій». Найперше, що впадає в очі, що погоду для зйомок отого кліпу вибрали вкрай невдалу, похмуру. Небо гнітючо-тьмяне, пшениця блякла, загальний
2025.01.06
22:45
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
2025.01.06
19:54
Розмиті контури - це зло чи благо?
Як світ втрачає обриси свої
Й розсіюється, ніби дим, увага,
Щоб зосередитись в очах змії.
Розмиті контури - розмитість Бога,
Розмитість ув очах добра і зла.
І поселяється на дні тривога,
Як світ втрачає обриси свої
Й розсіюється, ніби дим, увага,
Щоб зосередитись в очах змії.
Розмиті контури - розмитість Бога,
Розмитість ув очах добра і зла.
І поселяється на дні тривога,
2025.01.06
09:43
У діда питає вояк-окупант,
кров‘ю очі налиті:
- Который час? Вроде всё проспал…
- Час звідси звалити!
2025 рік
кров‘ю очі налиті:
- Который час? Вроде всё проспал…
- Час звідси звалити!
2025 рік
2025.01.06
05:51
Життя втрачає кольори
Наприкінці дороги, –
Уже нічого не горить
У хаті й за порогом.
Обріс роками, наче луг
Безлюдний осокою, –
На жаль, нічого, крім недуг,
Не бачу за собою.
Наприкінці дороги, –
Уже нічого не горить
У хаті й за порогом.
Обріс роками, наче луг
Безлюдний осокою, –
На жаль, нічого, крім недуг,
Не бачу за собою.
2025.01.06
04:34
Чи заснули у лісі зозулі?
Вітер стелить снігів килими.
Із зозулями бабця поснули,
в неї ноги болять від зими.
Скільки зим переходжує зиму
у хустині, яка на пуху?
Та зі мною вона неділиме
рівно ділить у негідь таку.
Вітер стелить снігів килими.
Із зозулями бабця поснули,
в неї ноги болять від зими.
Скільки зим переходжує зиму
у хустині, яка на пуху?
Та зі мною вона неділиме
рівно ділить у негідь таку.
2025.01.05
19:50
Я прийшов у ліс,
але не знайшов там натхнення,
ніби вступив
у висохле море.
Натхнення не приходить
на замовлення,
воно дається за рознарядкою,
яку ніхто не може збагнути.
але не знайшов там натхнення,
ніби вступив
у висохле море.
Натхнення не приходить
на замовлення,
воно дається за рознарядкою,
яку ніхто не може збагнути.
2025.01.05
19:04
Сумую за країною безпеки
і миру, як здавалося колись,
коли було до неба так далеко
і всесвіту безмежного парсеки
перед очима вабили увись.
А потім дещо сталося зі мною:
переживаю інші відчуття,
що ті зірки, долини за горою,
і миру, як здавалося колись,
коли було до неба так далеко
і всесвіту безмежного парсеки
перед очима вабили увись.
А потім дещо сталося зі мною:
переживаю інші відчуття,
що ті зірки, долини за горою,
2025.01.05
18:52
Як флажолету, здається,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,
2025.01.05
16:17
Come on... pour some wine in a glass...
And let the heart beat softer
and the words embolden...
And I will tell you all
about
my dreams and quests -
About the soul with light
and what the hopes are holding...
And let the heart beat softer
and the words embolden...
And I will tell you all
about
my dreams and quests -
About the soul with light
and what the hopes are holding...
2025.01.05
15:35
Було то, говорять люди, в шостий день творіння.
Бог надумався людину зліпити із глини.
Щоб на Нього було схоже те Боже створіння.
Узяв глину, додав трохи ще Божої слини
Та і ліпить. А чорт сидить та Його мавпує.
Як Бог взяв свою подобу, то чорту схот
Бог надумався людину зліпити із глини.
Щоб на Нього було схоже те Боже створіння.
Узяв глину, додав трохи ще Божої слини
Та і ліпить. А чорт сидить та Його мавпує.
Як Бог взяв свою подобу, то чорту схот
2025.01.05
14:22
Мокрі лицарі осені –
Поважні птахи граки
Провіщають мені майбутнє –
Чорним крилом падолисту.
Вони теж скрипалі,
Тільки музику свою таємну
Сховали в пивницю буднів –
Тамплієри нудної мжички:
Поважні птахи граки
Провіщають мені майбутнє –
Чорним крилом падолисту.
Вони теж скрипалі,
Тільки музику свою таємну
Сховали в пивницю буднів –
Тамплієри нудної мжички:
2025.01.05
13:15
Дві години батько з сином
Мусить мудрувати:
- Треба нам якось, дитино,
Вчитись додавати.
Трохи в зошиті писали
І лічили вголос.
Син рахує як попало.
Мусить мудрувати:
- Треба нам якось, дитино,
Вчитись додавати.
Трохи в зошиті писали
І лічили вголос.
Син рахує як попало.
2025.01.05
08:02
Яке приємне поєднання –
Повітря чисте і мороз
Отут, де тиша первозданна
Межи убраних в іній лоз.
Які красиві краєвиди
Уздовж широкої ріки,
Коли нема гнітючих видив
Димів простертих навзнаки.
Повітря чисте і мороз
Отут, де тиша первозданна
Межи убраних в іній лоз.
Які красиві краєвиди
Уздовж широкої ріки,
Коли нема гнітючих видив
Димів простертих навзнаки.
2025.01.05
05:48
Ще по незораних полях
лелеки ходять неквапливо
воно, здається, і не диво,
весною дихає земля,
у небі сонце пломеніє
одна на всіх у нас надія:
що скоро кінчиться війна
смак мирного повітря люди
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...лелеки ходять неквапливо
воно, здається, і не диво,
весною дихає земля,
у небі сонце пломеніє
одна на всіх у нас надія:
що скоро кінчиться війна
смак мирного повітря люди
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія):
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
2021.08.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Іншомовна поезія
Please pour some wine
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Please pour some wine
1.
Come on... pour some wine in a glass...
And let the heart beat softer
and the words embolden...
And I will tell you all
about
my dreams and quests -
About the soul with light
and what the hopes are holding...
About the thousands roads,
the only one
That twisted,
towards the temptations
at the edges,
About the sprouts of sins
and spots on Sun...
A tender touch,
the scolds to dodge
about what hurts and ages
Chorus:
A sip -
For innocence and joy...
A sip -
For any lucky number ...
And that one -
For what saves us
or destroys...
and leads us to the cave
where dragons could still slumber...
So pour...
keep pour-ing...
2.
The walls embrace becomes
a wordless scene,
And for a moment, sweeter -
the echoes of the losses...
It's better to dissolve
while sharing spleen
all undisputed terms
and less related causes...
Here is the truth -
which can't be found or caught
In catacombs of souls,
or in the crosshairs of a sight...
The worlds are getting lost...
the corners... and foreposts...
and you -
the mediator
between the pain
and the most delight...
Chorus...
Come on... pour some wine in a glass...
And let the heart beat softer
and the words embolden...
And I will tell you all
about
my dreams and quests -
About the soul with light
and what the hopes are holding...
About the thousands roads,
the only one
That twisted,
towards the temptations
at the edges,
About the sprouts of sins
and spots on Sun...
A tender touch,
the scolds to dodge
about what hurts and ages
Chorus:
A sip -
For innocence and joy...
A sip -
For any lucky number ...
And that one -
For what saves us
or destroys...
and leads us to the cave
where dragons could still slumber...
So pour...
keep pour-ing...
2.
The walls embrace becomes
a wordless scene,
And for a moment, sweeter -
the echoes of the losses...
It's better to dissolve
while sharing spleen
all undisputed terms
and less related causes...
Here is the truth -
which can't be found or caught
In catacombs of souls,
or in the crosshairs of a sight...
The worlds are getting lost...
the corners... and foreposts...
and you -
the mediator
between the pain
and the most delight...
Chorus...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1938 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1938 seconds