Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.16
18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
2026.09.16
17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
2026.09.16
16:34
. І
Закони – альфа і омеґа
про береги та обереги
людей і нелюдів, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про бардак.
Та не сміємося наразі,
Закони – альфа і омеґа
про береги та обереги
людей і нелюдів, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про бардак.
Та не сміємося наразі,
2026.09.16
14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
2026.09.16
14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
2026.09.16
13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
2026.09.16
08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.
Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.
Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
2026.09.16
06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл
2026.09.15
23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,
2026.09.15
23:17
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей
2026.09.15
22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону
2026.09.15
17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.
Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.
Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила
2026.09.15
17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.
Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.
Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість
2026.09.15
09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
2026.09.15
08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.
Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.
Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,
2026.09.14
23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Євген Федчук (1960) /
Вірші
* * *
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* * *
Язик людський бува, як помело.
А ще, коли за коміра залити,
Такого можеш десь наговорити,
Що б і самому соромно було,
Коли тверезим про те все узнаєш.
Якщо простим ти чоловіком був,
Почервонів, покліпав та й забув.
А, як посаду чималу займаєш?
Та ще й не вдома, а в краю чужім?
Я чомусь завжди згадую Хрущова.
Той і тверезим щедрий був на слово.
Молов, бувало язиком своїм
Таке, що всі навколо червоніли.
То ворогів ракетами лякав,
Як ковбасу ми робим їх, мовляв.
То черевиком гупотів щосили
В Америці на сесії ООН,
Взявсь Кузькиною матір’ю лякати.
То холуями взявся обзивати.
Для нього не бувало заборон.
А то якось в Америку прибув
З візитом. Там його возили всюди.
Знайомився з американським людом.
На зустрічі із президентом був.
Сніданок там в честь нього влаштували.
А він же до партійних «сходок» звик.
Тож, як заправський випивав мужик.
Не пропускав, щоб тільки наливали.
І, видно, вже гарненько перебрав
Він «трунку правди» та й розговорився:
- Я , - каже, - в двадцять років одружився.
Професію тоді вже гарну мав.
Був слюсар. Тож одразу зняв квартиру.
Вітальня, спальня, кухня там були,
Їдальня. Непогано так жили.
Ще правив цар. Якраз кінець був миру…
А потім революція. Мені
Так боляче буває, як згадаю,
Що при цареві ми жили, як в раї.
Багато краще, ніж живуть в ці дні
Трудящі при радянській нашій владі.
Ми скинули монархію, умить
Буржуїв із Росії всіх прогнали.
Свободу для людей завоювали.
А люди стали, навіть гірше жить,
Ніж за царя. От я зарплату мав
Сорок рублів на місяць. То не мало.
За дві копійки чорний хліб купляли.
А білий п’ять копійок коштував.
За двадцять дві копійки сала фунт
Купити можна, а яйце – копійка. –
Налив собі ще в чарку крапель кілька.
Чого ж його дарма сидіти тут
Та і продовжив, - Чоботи купить –
То шість рублів, ну, може сім від сили…
От ми ту революцію зробили,
А люди стали значно гірше жить.
Бо заробітки знизились чомусь,
А ціни дуже виросли при тому…-
І раптом змовк. Згадав, що він не вдома.
І миттю, мов заціпило йому.
А ще, коли за коміра залити,
Такого можеш десь наговорити,
Що б і самому соромно було,
Коли тверезим про те все узнаєш.
Якщо простим ти чоловіком був,
Почервонів, покліпав та й забув.
А, як посаду чималу займаєш?
Та ще й не вдома, а в краю чужім?
Я чомусь завжди згадую Хрущова.
Той і тверезим щедрий був на слово.
Молов, бувало язиком своїм
Таке, що всі навколо червоніли.
То ворогів ракетами лякав,
Як ковбасу ми робим їх, мовляв.
То черевиком гупотів щосили
В Америці на сесії ООН,
Взявсь Кузькиною матір’ю лякати.
То холуями взявся обзивати.
Для нього не бувало заборон.
А то якось в Америку прибув
З візитом. Там його возили всюди.
Знайомився з американським людом.
На зустрічі із президентом був.
Сніданок там в честь нього влаштували.
А він же до партійних «сходок» звик.
Тож, як заправський випивав мужик.
Не пропускав, щоб тільки наливали.
І, видно, вже гарненько перебрав
Він «трунку правди» та й розговорився:
- Я , - каже, - в двадцять років одружився.
Професію тоді вже гарну мав.
Був слюсар. Тож одразу зняв квартиру.
Вітальня, спальня, кухня там були,
Їдальня. Непогано так жили.
Ще правив цар. Якраз кінець був миру…
А потім революція. Мені
Так боляче буває, як згадаю,
Що при цареві ми жили, як в раї.
Багато краще, ніж живуть в ці дні
Трудящі при радянській нашій владі.
Ми скинули монархію, умить
Буржуїв із Росії всіх прогнали.
Свободу для людей завоювали.
А люди стали, навіть гірше жить,
Ніж за царя. От я зарплату мав
Сорок рублів на місяць. То не мало.
За дві копійки чорний хліб купляли.
А білий п’ять копійок коштував.
За двадцять дві копійки сала фунт
Купити можна, а яйце – копійка. –
Налив собі ще в чарку крапель кілька.
Чого ж його дарма сидіти тут
Та і продовжив, - Чоботи купить –
То шість рублів, ну, може сім від сили…
От ми ту революцію зробили,
А люди стали значно гірше жить.
Бо заробітки знизились чомусь,
А ціни дуже виросли при тому…-
І раптом змовк. Згадав, що він не вдома.
І миттю, мов заціпило йому.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"* * *"
• Перейти на сторінку •
"Повстання під проводом Мухи в Галичині або «галицька весна» 1490 року"
• Перейти на сторінку •
"Повстання під проводом Мухи в Галичині або «галицька весна» 1490 року"
Про публікацію
