
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.19
02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
2025.07.18
22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
2025.07.18
21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
2025.07.18
17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
2025.07.18
16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
2025.07.18
13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2025.07.18
10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
2025.07.18
05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
2025.07.17
22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
2025.07.17
21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
2025.07.17
20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
2025.07.17
18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
2025.07.17
11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
2025.07.17
06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
2025.07.16
23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
2025.07.16
23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Євген Федчук (1960) /
Вірші
* * *
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* * *
Язик людський бува, як помело.
А ще, коли за коміра залити,
Такого можеш десь наговорити,
Що б і самому соромно було,
Коли тверезим про те все узнаєш.
Якщо простим ти чоловіком був,
Почервонів, покліпав та й забув.
А, як посаду чималу займаєш?
Та ще й не вдома, а в краю чужім?
Я чомусь завжди згадую Хрущова.
Той і тверезим щедрий був на слово.
Молов, бувало язиком своїм
Таке, що всі навколо червоніли.
То ворогів ракетами лякав,
Як ковбасу ми робим їх, мовляв.
То черевиком гупотів щосили
В Америці на сесії ООН,
Взявсь Кузькиною матір’ю лякати.
То холуями взявся обзивати.
Для нього не бувало заборон.
А то якось в Америку прибув
З візитом. Там його возили всюди.
Знайомився з американським людом.
На зустрічі із президентом був.
Сніданок там в честь нього влаштували.
А він же до партійних «сходок» звик.
Тож, як заправський випивав мужик.
Не пропускав, щоб тільки наливали.
І, видно, вже гарненько перебрав
Він «трунку правди» та й розговорився:
- Я , - каже, - в двадцять років одружився.
Професію тоді вже гарну мав.
Був слюсар. Тож одразу зняв квартиру.
Вітальня, спальня, кухня там були,
Їдальня. Непогано так жили.
Ще правив цар. Якраз кінець був миру…
А потім революція. Мені
Так боляче буває, як згадаю,
Що при цареві ми жили, як в раї.
Багато краще, ніж живуть в ці дні
Трудящі при радянській нашій владі.
Ми скинули монархію, умить
Буржуїв із Росії всіх прогнали.
Свободу для людей завоювали.
А люди стали, навіть гірше жить,
Ніж за царя. От я зарплату мав
Сорок рублів на місяць. То не мало.
За дві копійки чорний хліб купляли.
А білий п’ять копійок коштував.
За двадцять дві копійки сала фунт
Купити можна, а яйце – копійка. –
Налив собі ще в чарку крапель кілька.
Чого ж його дарма сидіти тут
Та і продовжив, - Чоботи купить –
То шість рублів, ну, може сім від сили…
От ми ту революцію зробили,
А люди стали значно гірше жить.
Бо заробітки знизились чомусь,
А ціни дуже виросли при тому…-
І раптом змовк. Згадав, що він не вдома.
І миттю, мов заціпило йому.
А ще, коли за коміра залити,
Такого можеш десь наговорити,
Що б і самому соромно було,
Коли тверезим про те все узнаєш.
Якщо простим ти чоловіком був,
Почервонів, покліпав та й забув.
А, як посаду чималу займаєш?
Та ще й не вдома, а в краю чужім?
Я чомусь завжди згадую Хрущова.
Той і тверезим щедрий був на слово.
Молов, бувало язиком своїм
Таке, що всі навколо червоніли.
То ворогів ракетами лякав,
Як ковбасу ми робим їх, мовляв.
То черевиком гупотів щосили
В Америці на сесії ООН,
Взявсь Кузькиною матір’ю лякати.
То холуями взявся обзивати.
Для нього не бувало заборон.
А то якось в Америку прибув
З візитом. Там його возили всюди.
Знайомився з американським людом.
На зустрічі із президентом був.
Сніданок там в честь нього влаштували.
А він же до партійних «сходок» звик.
Тож, як заправський випивав мужик.
Не пропускав, щоб тільки наливали.
І, видно, вже гарненько перебрав
Він «трунку правди» та й розговорився:
- Я , - каже, - в двадцять років одружився.
Професію тоді вже гарну мав.
Був слюсар. Тож одразу зняв квартиру.
Вітальня, спальня, кухня там були,
Їдальня. Непогано так жили.
Ще правив цар. Якраз кінець був миру…
А потім революція. Мені
Так боляче буває, як згадаю,
Що при цареві ми жили, як в раї.
Багато краще, ніж живуть в ці дні
Трудящі при радянській нашій владі.
Ми скинули монархію, умить
Буржуїв із Росії всіх прогнали.
Свободу для людей завоювали.
А люди стали, навіть гірше жить,
Ніж за царя. От я зарплату мав
Сорок рублів на місяць. То не мало.
За дві копійки чорний хліб купляли.
А білий п’ять копійок коштував.
За двадцять дві копійки сала фунт
Купити можна, а яйце – копійка. –
Налив собі ще в чарку крапель кілька.
Чого ж його дарма сидіти тут
Та і продовжив, - Чоботи купить –
То шість рублів, ну, може сім від сили…
От ми ту революцію зробили,
А люди стали значно гірше жить.
Бо заробітки знизились чомусь,
А ціни дуже виросли при тому…-
І раптом змовк. Згадав, що він не вдома.
І миттю, мов заціпило йому.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"* * *"
• Перейти на сторінку •
"Повстання під проводом Мухи в Галичині або «галицька весна» 1490 року"
• Перейти на сторінку •
"Повстання під проводом Мухи в Галичині або «галицька весна» 1490 року"
Про публікацію