ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.02.19 20:33
У старих коробках, валізах
і згортках мотлоху
я шукаю сенс
давно втрачених днів.
Я знаходжу старі гірлянди,
новорічні іграшки,
дощик, мішуру,
зношені плащі, костюми,

Іван Потьомкін
2025.02.19 19:35
Проснись, відлуння пісні,
Заспівай, що до вподоби,
Про село на Україні,
Що на Полтавщині.
Про село всіма забуте,
Про хатки похилі,
Потонулі в листі.
Проспівай пісню тужливу,

Данько Фарба
2025.02.19 11:31
Світ, вважаю, давно збожеволів.
Справедливість – порожнє слово.
Кляті москалі брехнею
заражають залишки демократії.
Хто тепер зможе покарати їх?
За океаном більше нема ковбоїв.
Але у цьому нічого нового.
Ми вже вмирали, козаче.

Віктор Кучерук
2025.02.19 08:19
Сніг біліє, іскриться, блискоче
Так, що меркнуть всі інші вогні, –
Переповнились світлістю ночі,
Золотяться привабливо дні.
Кришталево прозоро і чисто
Під блакитним наметом небес, –
Манить гарною свіжістю місто
В світ наявних природних чудес.

Козак Дума
2025.02.19 06:56
Який же він, даруйте, всемогутній,
якщо диявола не може побороть?
Звертаюся до вас, панове трутні,
до тих, хто ще смакує кров і плоть!

Який же він, даруйте, милостивий,
якщо невинних віддає катам,
потворам потурає нечестивим?

Козак Дума
2025.02.19 05:37
Укласти мир воно готове,
не відновивши статус кво,
а пістолет – напоготові
і знову суне кулю в ствол!

Та «міль» несе всьому народу
ідеї братнього злиття:
кайдани миру і свободи,

Борис Костиря
2025.02.18 20:02
Голоси з минулого,
що вони шепочуть нам?
Ми відчитуємо в них
рядки недописаної повісті
чи поеми.
Вони доходять до нас,
мов радіосигнали
крізь перешкоди.

Ніна Виноградська
2025.02.18 18:52
Сльозами путь устелено до миру.
Війною витікає з людства кров.
Убиті вже лежать не по ранжиру,
Без рук і ніг, взуття без підошов.

Відкриті очі нікому закрити.
Гуляє смерть, вкорочує життя…
Весна не скоро, ще далеко квітень

Ніна Виноградська
2025.02.18 18:49
По всіх кутках, де зойк мовчання,
Де стогін тиші, крик сльози.
Без тебе в мріях є стрічання,
Є плач дощу після грози.

Козак Дума
2025.02.18 16:06
А тобі тридцять п’ять тільки вдруге?
Починаєш по новому кругу!
Ніби миті роки пролетіли,
щедро скроні-виски забілили…

Так тобі тридцять п’ять лише двічі
і труба ще світанками кличе?
Не до дівки, то хоч до вбиральні?

Артур Курдіновський
2025.02.18 14:32
Я чую тут і там: "Життя прекрасне!"
Дурня солодка ллється повсякчас.
Почнеться дощ. На небі зірка згасне...
Дивлюся на дорогу без прикрас.

На тім шляху - мінорна лакримоза...
Узимку квіти я не зустрічав.
Я маю право римувати сльози,

Козак Дума
2025.02.18 09:04
Зневаги чом багато у суспільстві?
Чому неправда поглинає світ?
Чому усюди підлість і насильство?
Невже людський вироджується рід?

Ми уявляли так собі сучасність?!.
Бракує запитань і навіть слів,
бо жадібність панує та безкарність

Тетяна Левицька
2025.02.18 08:06
Знову летять на Чорнобиль ракети,
дрони залізні — провісники горя,
атом сумирний у бронежилеті
котиться світом перекотиполем.

Вітер повіє в ту сторону, звідки
зло надсилає катів на полісся,
поки тремтять саркофаги і віти

Микола Соболь
2025.02.18 05:53
Вино зробило сміливою
і леді пішла ва-банк.
А що слова? Слова – це мливо.
Сучасності Жанна д’Арк.
Зникли довкола Дон Кіхоти,
але багато ослів.
Присіла за столик напроти
під Лари Фабіан спів.

Віктор Кучерук
2025.02.18 05:48
Побілила хуртовина
Почорнілі береги, –
Непривабливі картини
Зафарбовують сніги.
Тоне в білості безкраїй
Безшелесна далина, –
Яснотою засліпляє
Світлоносна білизна.

Сонце Місяць
2025.02.17 21:41
сталево-сині хмари вирують на захід зі сходу
висока вогкість із присмаком згару та креозоту
& буттів проминулих неспішний калейдоскоп
переоцінка згуб або втрат наче це про свободу

звично простий білий хліб що несильно тобі смакує
географічна ржа пл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Антіох Відлюдник
2025.02.13

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Костянтин Козачок
2025.02.09

Дмитро Віск
2025.02.02

Ігор Петренко
2025.01.31

Владислав Скринник
2025.01.18

Тарас Никифоренко
2025.01.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші / класика*

 Тигр (William Blake)
Образ твору  
тигре, тигре, ти вогнéвий
виблиску на хащі темряв
твір нелюдський рук чиїх
узір твоїх симетрій злих
 
із глибин, чи із-за хмар
сяйних вічей родом жар
із яких змагань він рвавсь
з рук чиїх вогонь узявсь
 
хто з умінь своїх & сил
твоєму серцю жили сплів
і хто серцебиття поклав
чия рука & чи рука
 
що за молот цеп який
в чиїм горні зрів глузд твій
над чиїм ковадлом змах
смів кувати дикий жах!
 
як ішов зірковий спис
через небо зоресліз
чи він тішився з трудів
чи також він ягня створив
 
тигре, тигре, ти вогнéвий
виблиску на хащі темряв
твір нелюдський рук чиїх
узір твоїх симетрій злих
 
 
 
 
 
 
 
 




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-02-15 21:50:32
Переглядів сторінки твору 167
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.623
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.18 17:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-16 07:14:30 ]



Tyger Tyger, burning bright,
In the forests of the night;
What immortal hand or eye,
Could frame thy fearful symmetry?

In what distant deeps or skies.
Burnt the fire of thine eyes?
On what wings dare he aspire?
What the hand, dare seize the fire?

And what shoulder, & what art,
Could twist the sinews of thy heart?
And when thy heart began to beat.
What dread hand? & what dread feet?

What the hammer? what the chain,
In what furnace was thy brain?
What the anvil? what dread grasp.
Dare its deadly terrors clasp?

When the stars threw down their spears
And water'd heaven with their tears:
Did he smile his work to see?
Did he who made the Lamb make thee?

Tyger Tyger burning bright,
In the forests of the night:
What immortal hand or eye,
Dare frame thy fearful symmetry?