На жаль, ніхто з вахтових працівників "пиріжкарень" не бачив Вашого перекладу і не чув пісні. Робота на відстані від головного офісу має деякі незручності.
Ми зовсім не знаємо, хто що і як творить за межами своїх службових повноважень та інструкцій.
Якби не сьоднішня "товариська зустріч", так би мовити, не на своєму майданчику, то ніхто нічого не знав би і надалі про означене вище.
Вже умовна розвідка доповіла, що дехто віршує без публікацій на шпальтах нашого доброзичливого партнера – ПМ.
Ніхто за це нікого сварити не збирається. Якщо на вахті – то віршуй, будь ласка.

Ближче до теми.
Ледве чутною була вступна частина пісні. Коли меломан в цей час за кермом, то він може прокліпати не одну "зебру" в намаганні з'ясувати – пісня почалась чи ні.
Меломани зі стажем мають нагоду повернутися в минуле – у те, коли жилося без усього цього, але не без чогось іншого.

Ви у нас головний перекладач, музика і поет, то немає сенсу коментувати. Взагалі нема кому коментувати. Про шаровари та про любов нічого ж немає. Автор перекладу до того ж обмежений рамками своєї діяльності. Він краще знає, що робить. Можна було би попрохати нашого "Старшого брата", але на все свій час.
Одного разу може статися так, що ми до нього тільки і будемо звертатись з того чи іншого приводу навіть побутового характеру.

Редакція за профілем своєї діяльності бачить не найкращі взірці поетичної творчості – у неї такий відбір, от і не побачила своєчасно того, що варте справжньої уваги. Ваш переклад не встиг "повисіти" у "Нових надхоженнях" і доби.
А що ж?
Кожний дбає про своє і знати не хоче про те, що діється поряд. Природний егоїзм.

Успіхів!

Питання недосконалості цього програмного продукту, який зветься оболонкою з усім функціоналом ПМ, на думку Редакції "пиріжкарень", полягає в неможливості ставити "уподобайки".
Тримайте від Редакції таку – :)