Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.14
22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.
Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.
Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
2026.08.14
18:37
погода що міняється настійно
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне
2026.08.14
17:29
my holy land
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish
2026.08.14
13:29
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.
2026.08.14
12:49
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.
Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.
Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо
2026.08.14
12:03
Вірю в майбутнє моєї країни,
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.
2026.08.14
11:15
Плетусь зажурена з «Сільпо»
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,
2026.08.14
11:05
Битва за Фароський міст: кохання на руїнах світу
Генеральний штурм Ганімеда почався на світанку, коли море навколо Фароського маяка покрилося сотнями єгипетських човнів. Новий командувач кинув у бій усе. Битва на вузькому молу перетворилася на кривав
2026.08.14
10:52
Що ви, керманичі кпину?
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-
-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-
-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки
2026.08.14
07:29
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.
2026.08.14
04:58
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.
Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.
Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,
2026.08.13
23:50
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі
2026.08.13
22:52
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.
Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.
Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,
2026.08.13
18:59
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?
2026.08.13
18:16
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.
2026.08.13
15:42
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Омельченко (1760) /
Вірші
Холоп, коли він царює (A servant when he reigneth)
А чотирьох земля не зносить.
Благочестивий Агур* в сльозотечі
Порахував їх і в книгу заносить
Чотири Величезні Прокляття, й горює,
Що людство цією прокляте пошестю;
Але Холопа, коли Він Царює,
Агур відзначає особливою першістю.
Служницю, яка Господинею стала
Не має потреби вам зазивати;
Дурень нажереться хліба і сала*
І невзабарі відправиться спати;
Жінка розпусна, коли заміжжям дивує,
Родити може і у вдачі поліпшиться;
Але з Холопом, коли Він Царює,
Безладдя нізащо не припиниться.
Його ноги прудкі в суєті й катавасії,
Його руки повільні у будь-якій праці,
Його вуха глухі до глузду і рації,
Його вуста найголосніші у сварці.
Іншої користі від влади не знає
Окрім як показати свою могутність,
На жодне судження не зважає,
Якщо не доказує речей його сутність.
Бо в господарів був у прислугах
Перш ніж посісти на трон свого Царства,
І ховався у всіх катастрофах
За спиною й ім’ям свого панства.
Коли Дурість проявилась й лютує,
Крізь пекло вганяючи люд в домовину,
Завжди Холоп, коли Він Царює
На когось іншого перекладає провину.
Його клятви йому легко давати,
Його віру дуже важко скріпити,
Його довіру зовсім легко зламати,
Він боїться своєї ж спільноти.
Найближча наволоч порушити змушує
Обіцянки, що давати він був не лайдак.
О так, Холоп, навіть коли Він Царює
Все одно він чий-небудь кріпак!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Холоп, коли він царює (A servant when he reigneth)
«Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона: під рабом, коли він зацарює; під нерозумним, як хліба наїсться; під розпусницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою».
Притчі Соломона. Розділ 30, вірші 21-23 (Переклад І.Огієнка)
Землетрус викликають три речі,А чотирьох земля не зносить.
Благочестивий Агур* в сльозотечі
Порахував їх і в книгу заносить
Чотири Величезні Прокляття, й горює,
Що людство цією прокляте пошестю;
Але Холопа, коли Він Царює,
Агур відзначає особливою першістю.
Служницю, яка Господинею стала
Не має потреби вам зазивати;
Дурень нажереться хліба і сала*
І невзабарі відправиться спати;
Жінка розпусна, коли заміжжям дивує,
Родити може і у вдачі поліпшиться;
Але з Холопом, коли Він Царює,
Безладдя нізащо не припиниться.
Його ноги прудкі в суєті й катавасії,
Його руки повільні у будь-якій праці,
Його вуха глухі до глузду і рації,
Його вуста найголосніші у сварці.
Іншої користі від влади не знає
Окрім як показати свою могутність,
На жодне судження не зважає,
Якщо не доказує речей його сутність.
Бо в господарів був у прислугах
Перш ніж посісти на трон свого Царства,
І ховався у всіх катастрофах
За спиною й ім’ям свого панства.
Коли Дурість проявилась й лютує,
Крізь пекло вганяючи люд в домовину,
Завжди Холоп, коли Він Царює
На когось іншого перекладає провину.
Його клятви йому легко давати,
Його віру дуже важко скріпити,
Його довіру зовсім легко зламати,
Він боїться своєї ж спільноти.
Найближча наволоч порушити змушує
Обіцянки, що давати він був не лайдак.
О так, Холоп, навіть коли Він Царює
Все одно він чий-небудь кріпак!
Вірш !908 року Радьярда Кіплінга. Вперше надрукований в газеті "Morning Post" без назви.
«Благочестивий Агур». Те що Агур благочестивий, що він син Іакея і те, що він є автором 30 розділу Притч - це все, що про нього відомо.
«Дурень нажереться хліба і сала». В оригіналі вірша дурень наїдається м’яса. В епіграф Кіплінг теж вписує м’ясо, хоча в сучасному перекладі Біблії говориться просто про їжу (he is filled with food).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Ти не маєш вбивати (Thou shalt not kill)"
• Перейти на сторінку •
"Сон всередині сну (А dream within a dream)"
• Перейти на сторінку •
"Сон всередині сну (А dream within a dream)"
Про публікацію
