Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.17
23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само
2026.09.17
21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...
2026.09.17
19:28
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.
Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.
Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.
2026.09.17
19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
2026.09.17
16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
2026.09.17
15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
2026.09.17
12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
2026.09.17
11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.09.17
10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
2026.09.17
08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
2026.09.17
06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
2026.09.16
23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
2026.09.16
21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
2026.09.16
18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
2026.09.16
17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
2026.09.16
16:34
І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Омельченко (1760) /
Вірші
Холоп, коли він царює (A servant when he reigneth)
А чотирьох земля не зносить.
Благочестивий Агур* в сльозотечі
Порахував їх і в книгу заносить
Чотири Величезні Прокляття, й горює,
Що людство цією прокляте пошестю;
Але Холопа, коли Він Царює,
Агур відзначає особливою першістю.
Служницю, яка Господинею стала
Не має потреби вам зазивати;
Дурень нажереться хліба і сала*
І невзабарі відправиться спати;
Жінка розпусна, коли заміжжям дивує,
Родити може і у вдачі поліпшиться;
Але з Холопом, коли Він Царює,
Безладдя нізащо не припиниться.
Його ноги прудкі в суєті й катавасії,
Його руки повільні у будь-якій праці,
Його вуха глухі до глузду і рації,
Його вуста найголосніші у сварці.
Іншої користі від влади не знає
Окрім як показати свою могутність,
На жодне судження не зважає,
Якщо не доказує речей його сутність.
Бо в господарів був у прислугах
Перш ніж посісти на трон свого Царства,
І ховався у всіх катастрофах
За спиною й ім’ям свого панства.
Коли Дурість проявилась й лютує,
Крізь пекло вганяючи люд в домовину,
Завжди Холоп, коли Він Царює
На когось іншого перекладає провину.
Його клятви йому легко давати,
Його віру дуже важко скріпити,
Його довіру зовсім легко зламати,
Він боїться своєї ж спільноти.
Найближча наволоч порушити змушує
Обіцянки, що давати він був не лайдак.
О так, Холоп, навіть коли Він Царює
Все одно він чий-небудь кріпак!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Холоп, коли він царює (A servant when he reigneth)
«Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона: під рабом, коли він зацарює; під нерозумним, як хліба наїсться; під розпусницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою».
Притчі Соломона. Розділ 30, вірші 21-23 (Переклад І.Огієнка)
Землетрус викликають три речі,А чотирьох земля не зносить.
Благочестивий Агур* в сльозотечі
Порахував їх і в книгу заносить
Чотири Величезні Прокляття, й горює,
Що людство цією прокляте пошестю;
Але Холопа, коли Він Царює,
Агур відзначає особливою першістю.
Служницю, яка Господинею стала
Не має потреби вам зазивати;
Дурень нажереться хліба і сала*
І невзабарі відправиться спати;
Жінка розпусна, коли заміжжям дивує,
Родити може і у вдачі поліпшиться;
Але з Холопом, коли Він Царює,
Безладдя нізащо не припиниться.
Його ноги прудкі в суєті й катавасії,
Його руки повільні у будь-якій праці,
Його вуха глухі до глузду і рації,
Його вуста найголосніші у сварці.
Іншої користі від влади не знає
Окрім як показати свою могутність,
На жодне судження не зважає,
Якщо не доказує речей його сутність.
Бо в господарів був у прислугах
Перш ніж посісти на трон свого Царства,
І ховався у всіх катастрофах
За спиною й ім’ям свого панства.
Коли Дурість проявилась й лютує,
Крізь пекло вганяючи люд в домовину,
Завжди Холоп, коли Він Царює
На когось іншого перекладає провину.
Його клятви йому легко давати,
Його віру дуже важко скріпити,
Його довіру зовсім легко зламати,
Він боїться своєї ж спільноти.
Найближча наволоч порушити змушує
Обіцянки, що давати він був не лайдак.
О так, Холоп, навіть коли Він Царює
Все одно він чий-небудь кріпак!
Вірш !908 року Радьярда Кіплінга. Вперше надрукований в газеті "Morning Post" без назви.
«Благочестивий Агур». Те що Агур благочестивий, що він син Іакея і те, що він є автором 30 розділу Притч - це все, що про нього відомо.
«Дурень нажереться хліба і сала». В оригіналі вірша дурень наїдається м’яса. В епіграф Кіплінг теж вписує м’ясо, хоча в сучасному перекладі Біблії говориться просто про їжу (he is filled with food).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Ти не маєш вбивати (Thou shalt not kill)"
• Перейти на сторінку •
"Сон всередині сну (А dream within a dream)"
• Перейти на сторінку •
"Сон всередині сну (А dream within a dream)"
Про публікацію
