Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.14
22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.
ІІ
Із минулого бачу сьогодні
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.
ІІ
Із минулого бачу сьогодні
2025.11.14
21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.
Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.
Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток
2025.11.14
12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати
у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати
у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами
2025.11.14
12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,
2025.11.14
12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.
2025.11.14
12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,
2025.11.14
12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
2025.11.14
10:36
Дорога (цикл сонетів)
І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.
І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.
2025.11.14
08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
2025.11.13
21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.
Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.
Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран
2025.11.13
19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г
2025.11.13
19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей
багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей
багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві
2025.11.13
19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!
«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!
«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно
2025.11.13
18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,
2025.11.13
13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.
Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.
Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця
2025.11.13
08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.
Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.
Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Омельченко (1760) /
Вірші
Холоп, коли він царює (A servant when he reigneth)
А чотирьох земля не зносить.
Благочестивий Агур* в сльозотечі
Порахував їх і в книгу заносить
Чотири Величезні Прокляття, й горює,
Що людство цією прокляте пошестю;
Але Холопа, коли Він Царює,
Агур відзначає особливою першістю.
Служницю, яка Господинею стала
Не має потреби вам зазивати;
Дурень нажереться хліба і сала*
І невзабарі відправиться спати;
Жінка розпусна, коли заміжжям дивує,
Родити може і у вдачі поліпшиться;
Але з Холопом, коли Він Царює,
Безладдя нізащо не припиниться.
Його ноги прудкі в суєті й катавасії,
Його руки повільні у будь-якій праці,
Його вуха глухі до глузду і рації,
Його вуста найголосніші у сварці.
Іншої користі від влади не знає
Окрім як показати свою могутність,
На жодне судження не зважає,
Якщо не доказує речей його сутність.
Бо в господарів був у прислугах
Перш ніж посісти на трон свого Царства,
І ховався у всіх катастрофах
За спиною й ім’ям свого панства.
Коли Дурість проявилась й лютує,
Крізь пекло вганяючи люд в домовину,
Завжди Холоп, коли Він Царює
На когось іншого перекладає провину.
Його клятви йому легко давати,
Його віру дуже важко скріпити,
Його довіру зовсім легко зламати,
Він боїться своєї ж спільноти.
Найближча наволоч порушити змушує
Обіцянки, що давати він був не лайдак.
О так, Холоп, навіть коли Він Царює
Все одно він чий-небудь кріпак!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Холоп, коли він царює (A servant when he reigneth)
«Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона: під рабом, коли він зацарює; під нерозумним, як хліба наїсться; під розпусницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою».
Притчі Соломона. Розділ 30, вірші 21-23 (Переклад І.Огієнка)
Землетрус викликають три речі,А чотирьох земля не зносить.
Благочестивий Агур* в сльозотечі
Порахував їх і в книгу заносить
Чотири Величезні Прокляття, й горює,
Що людство цією прокляте пошестю;
Але Холопа, коли Він Царює,
Агур відзначає особливою першістю.
Служницю, яка Господинею стала
Не має потреби вам зазивати;
Дурень нажереться хліба і сала*
І невзабарі відправиться спати;
Жінка розпусна, коли заміжжям дивує,
Родити може і у вдачі поліпшиться;
Але з Холопом, коли Він Царює,
Безладдя нізащо не припиниться.
Його ноги прудкі в суєті й катавасії,
Його руки повільні у будь-якій праці,
Його вуха глухі до глузду і рації,
Його вуста найголосніші у сварці.
Іншої користі від влади не знає
Окрім як показати свою могутність,
На жодне судження не зважає,
Якщо не доказує речей його сутність.
Бо в господарів був у прислугах
Перш ніж посісти на трон свого Царства,
І ховався у всіх катастрофах
За спиною й ім’ям свого панства.
Коли Дурість проявилась й лютує,
Крізь пекло вганяючи люд в домовину,
Завжди Холоп, коли Він Царює
На когось іншого перекладає провину.
Його клятви йому легко давати,
Його віру дуже важко скріпити,
Його довіру зовсім легко зламати,
Він боїться своєї ж спільноти.
Найближча наволоч порушити змушує
Обіцянки, що давати він був не лайдак.
О так, Холоп, навіть коли Він Царює
Все одно він чий-небудь кріпак!
Вірш !908 року Радьярда Кіплінга. Вперше надрукований в газеті "Morning Post" без назви.
«Благочестивий Агур». Те що Агур благочестивий, що він син Іакея і те, що він є автором 30 розділу Притч - це все, що про нього відомо.
«Дурень нажереться хліба і сала». В оригіналі вірша дурень наїдається м’яса. В епіграф Кіплінг теж вписує м’ясо, хоча в сучасному перекладі Біблії говориться просто про їжу (he is filled with food).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Ти не маєш вбивати (Thou shalt not kill)"
• Перейти на сторінку •
"Сон всередині сну (А dream within a dream)"
• Перейти на сторінку •
"Сон всередині сну (А dream within a dream)"
Про публікацію
