Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.31
19:24
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.
І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.
І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
2026.03.31
16:16
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
2026.03.31
16:02
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м
2026.03.31
12:46
Тиша в небесних школах.
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.
Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,
Саме у ній пророки
Вчать визначати сполох
І почуття високе.
Шибеники, почуйте
Нас до своїх повішень -
Киньте трагічні бунти,
2026.03.31
11:43
Ніч у оголеність штовхає,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.
Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,
Коли беззахисним стаєш.
Іде барвистість небокраю,
Приходить сірість без одеж.
Приходить страх у масці фата,
Ідуть тривога і абсурд.
Приходить смерть в плащі рогата,
2026.03.31
11:24
Моя мама Світлана Вікторівна Єрмакова родом із Північного Кавказу - з лермонтовського Пятигорська. З дитинства маючи гарний голос (у своєму розквіті він нагадував тембр Монсеррат Кабальє), вона співала завжди і всюди - у школі, на конкурсах, у госпіталях
2026.03.31
06:12
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.
2026.03.31
02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті
2026.03.31
01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку.
Носієві традиційних цінностей знесло дах.
Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо.
Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою.
Найлегше у підвищенні тис
2026.03.30
14:11
І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.
2026.03.30
13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.
Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зеніті,
Коли земля красу творить.
Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,
2026.03.30
11:52
Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад
2026.03.30
06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.
2026.03.29
21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я
Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я
Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса
2026.03.29
20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч
2026.03.29
18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.
За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.
За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.29
2026.03.28
2026.03.27
2026.03.19
2026.03.13
2026.03.06
2026.02.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Омельченко (1760) /
Вірші
Холоп, коли він царює (A servant when he reigneth)
А чотирьох земля не зносить.
Благочестивий Агур* в сльозотечі
Порахував їх і в книгу заносить
Чотири Величезні Прокляття, й горює,
Що людство цією прокляте пошестю;
Але Холопа, коли Він Царює,
Агур відзначає особливою першістю.
Служницю, яка Господинею стала
Не має потреби вам зазивати;
Дурень нажереться хліба і сала*
І невзабарі відправиться спати;
Жінка розпусна, коли заміжжям дивує,
Родити може і у вдачі поліпшиться;
Але з Холопом, коли Він Царює,
Безладдя нізащо не припиниться.
Його ноги прудкі в суєті й катавасії,
Його руки повільні у будь-якій праці,
Його вуха глухі до глузду і рації,
Його вуста найголосніші у сварці.
Іншої користі від влади не знає
Окрім як показати свою могутність,
На жодне судження не зважає,
Якщо не доказує речей його сутність.
Бо в господарів був у прислугах
Перш ніж посісти на трон свого Царства,
І ховався у всіх катастрофах
За спиною й ім’ям свого панства.
Коли Дурість проявилась й лютує,
Крізь пекло вганяючи люд в домовину,
Завжди Холоп, коли Він Царює
На когось іншого перекладає провину.
Його клятви йому легко давати,
Його віру дуже важко скріпити,
Його довіру зовсім легко зламати,
Він боїться своєї ж спільноти.
Найближча наволоч порушити змушує
Обіцянки, що давати він був не лайдак.
О так, Холоп, навіть коли Він Царює
Все одно він чий-небудь кріпак!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Холоп, коли він царює (A servant when he reigneth)
«Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона: під рабом, коли він зацарює; під нерозумним, як хліба наїсться; під розпусницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою».
Притчі Соломона. Розділ 30, вірші 21-23 (Переклад І.Огієнка)
Землетрус викликають три речі,А чотирьох земля не зносить.
Благочестивий Агур* в сльозотечі
Порахував їх і в книгу заносить
Чотири Величезні Прокляття, й горює,
Що людство цією прокляте пошестю;
Але Холопа, коли Він Царює,
Агур відзначає особливою першістю.
Служницю, яка Господинею стала
Не має потреби вам зазивати;
Дурень нажереться хліба і сала*
І невзабарі відправиться спати;
Жінка розпусна, коли заміжжям дивує,
Родити може і у вдачі поліпшиться;
Але з Холопом, коли Він Царює,
Безладдя нізащо не припиниться.
Його ноги прудкі в суєті й катавасії,
Його руки повільні у будь-якій праці,
Його вуха глухі до глузду і рації,
Його вуста найголосніші у сварці.
Іншої користі від влади не знає
Окрім як показати свою могутність,
На жодне судження не зважає,
Якщо не доказує речей його сутність.
Бо в господарів був у прислугах
Перш ніж посісти на трон свого Царства,
І ховався у всіх катастрофах
За спиною й ім’ям свого панства.
Коли Дурість проявилась й лютує,
Крізь пекло вганяючи люд в домовину,
Завжди Холоп, коли Він Царює
На когось іншого перекладає провину.
Його клятви йому легко давати,
Його віру дуже важко скріпити,
Його довіру зовсім легко зламати,
Він боїться своєї ж спільноти.
Найближча наволоч порушити змушує
Обіцянки, що давати він був не лайдак.
О так, Холоп, навіть коли Він Царює
Все одно він чий-небудь кріпак!
Вірш !908 року Радьярда Кіплінга. Вперше надрукований в газеті "Morning Post" без назви.
«Благочестивий Агур». Те що Агур благочестивий, що він син Іакея і те, що він є автором 30 розділу Притч - це все, що про нього відомо.
«Дурень нажереться хліба і сала». В оригіналі вірша дурень наїдається м’яса. В епіграф Кіплінг теж вписує м’ясо, хоча в сучасному перекладі Біблії говориться просто про їжу (he is filled with food).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Ти не маєш вбивати (Thou shalt not kill)"
• Перейти на сторінку •
"Сон всередині сну (А dream within a dream)"
• Перейти на сторінку •
"Сон всередині сну (А dream within a dream)"
Про публікацію
