
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.19
02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
2025.07.18
22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
2025.07.18
21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
2025.07.18
17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
2025.07.18
16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
2025.07.18
13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2025.07.18
10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
2025.07.18
05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
2025.07.17
22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
2025.07.17
21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
2025.07.17
20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
2025.07.17
18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
2025.07.17
11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
2025.07.17
06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
2025.07.16
23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
2025.07.16
23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Андрій Будкевич (1962) /
Проза
Плин думок про монографію Любов Волошин. Олекса Новаківський: учні, послідовники...
Тримаю в руках солідну наукову розвідку…, обсягом на 591 сторінку. Видавці: Львів – Дрогобич, видавництво «Коло», 2024. Присвячена 100-річчю заснування у Львові Мистецької школи Олекси Новаківського.
Годиться перш за все повідати деяку важливу інформацію про авторку цієї капітальної монографії: ПРО ПАНІ ЛЮБОВ ВОЛОШИН.
Українська мистецтвознавця, членкиня НСХУ (2002), дійсна членкиня НТШ, заслужена діячка мистецтв України (2006). Здобула дві вищі освіти: Львівський медінститут (1966), Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури, факультет теорії та історії мистецтва. Старша наукова співробітниця Національного музею у Львові (1975 – 1989), завідувачка Художньо – меморіального музею Олекси Новаківського у Львові (1989 – 2015), від 2015 року - старша наукова співробітниця відділу сучасного мистецтва Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. В її науково – творчому доробку чимало монографій, текстів для мистецьких альбомів видатних художників, статей.
За вагомі досягнення у царині мистецтвознавства нагороджена: званням Заслужена діячка мистецтв України, премією імені Іларіона та Віри Свєнціцьких, премією імені Святослава Гординського, золотою медаллю Академії Мистецтв України, іншими відзнаками.
Мистецтвознавиця в процесі праці використала величезну кількість розмаїтих джерел, ця риса надає розвідці особливого значення. Монографія побудована не на розгляді діяльності окремо взятої Мистецької школи, а подається широка історична картина того, що ж відбувалося у широкому Світі, Европі, на теренах не лише Галичини чи Західної України, а й на землях Наддніпрянської України.
Любов Волошин пише: «Суспільно - ідеологічні передумови для створення в Галичині власне української художньої школи почали закладатись тут щойно з початком ХХ століття. Сприяла цьому, передусім, потужна хвиля культурно - національного відродження…». У науковій розвідці представлені розділи в яких висвітлюється: Ситуація, що склалася в Галичині в ділянці життя суспільній й культурній у 1920 – 1930-х роках; ведеться оповідь про фундаторів школи – Митрополита Андрея Шептицького та Олекси Новаківського; детально, скрупульозно описується – структура Школи, система викладання; про те, як відбувалися пленери у Космачі, та їх вплив на учнів; про звітні виставки представників Школи у Львові та інших містах й містечках Галичини; про утворення крила традиціоналістів й авангардистів; про інтелектуальне життя спудеїв, їхні стосунки з різними товариствами Львова; про прихильників Школи та меценатів.
Окремий великий розділ присвячений викладу правдивої історичної інформації ПРО: участь Новаківців у культурному житті Галичини, їх діяльність у 1939 – 1941 роках, перша московсько - більшовицька окупація Східної Галичини; та німецької окупації 1941 – 1944; буття та творчість репрезентантів Школи у період тоталітарного режиму СРСР/УРСР (1945 – 1980 рр.).
У наступному розділі мова йде про творчість випускників Школи у таборах для переміщених осіб, про творчість вихованців у США, Канаді, Аргентині, Австралії, про їх перебування опісля 2-ї Світової війни у країнах Европи: Франції, Німеччині, Австрії, Польщі, Люксембурзі, інших країнах.
Від сторінки 326 до 436 можна ознайомитися з біографічними даними художників, що мали більший – менший стосунок до Мистецької школи Новаківського. Загалом їх є – 98.
Наступна глава праці – це спогади про Школу та Вчителя (с. 437 – 480).
Далі, маємо змогу отримати насолоду від споглядання якісних репродукцій вихованців Школи (с. 482 – 582).
Є необхідність бодай стисло окреслити словом творчість Олекси Новаківського, чиїм іменем названа Мистецька Школа. Славетний український живописець та педагог. Народжений на Поділлі, у селі Слободо - Ободівка, тепер – Вінницька область. Початкову освіту здобув вдома, потім – навчання у приватному закладі. Вісім років студіював науки у Краківській школі образотворчих мистецтв, нині – Академія образотворчих мистецтв імені Яна Матейка. Педагогами були видатні польські художники, серед яких: Ян Матейко, Станіслав Виспянський, Яцек Мальчевський. Володів власним стилем письма, котрий базувався на імпресіонізмі. Загалом його стилістика письма не обмежувалася одним напрямом, у творчій праці пройшов крізь – академізм, модерн, експресіонізм. Значна частина картин автора має експресивний характер, то є вияв його вдачі. До ознайомлення з творчістю Олекси Новаківського бажано мати попередню підготовку, годилося б знати історію: Галичини, України, Европи, тієї доби, коли жив та творив великий митець.
Мистецтво Живописця являється яскравою сторінкою української культури початку ХХ століття. Величезне значення має історичний факт появи Мистецької Школи Олекси Новаківського (1921 – 1935), яка постала за потужного сприяння великого Митрополита Андрея Шептицького.
В українському мистецтві з’явилася плеяда непересічних, обдарованих художників, які у свій час були учнями Школи. Назвімо окремі імена: Роман Сельський, Григорій Смольський, Святослав Гординський, Михайло Мороз, Ольга Плешкан, Лев Гец, Леонід Перфецький, Іванна Нижник - Винників, Мирон Левицький, Володимир Ласовський, багатенько інших.
Винятковість Мистецької Школи Олекси Новаківського полягала в наступному – це був потужний центр духовно – мистецького життя з виразною національною орієнтацією, який в прийдешні роки й десятиліття мав великий вплив на розвиток української культури на наших теренах та в широких світах.
P.S.
Потрібно наголосити, що не слід плутати Мистецькі школи як навчальні заклади та Крайові Школи Малярства, яких в Україні є 5-6: Закарпатська, Львівська, Київська, Харківська, Одеська та Кримська (я б назвав – Південна Школа Малярства, А.Б.).
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ - 4 (Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
На фото - Любов Волошин, львівська мистецтвознавиця.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Плин думок про монографію Любов Волошин. Олекса Новаківський: учні, послідовники...

Годиться перш за все повідати деяку важливу інформацію про авторку цієї капітальної монографії: ПРО ПАНІ ЛЮБОВ ВОЛОШИН.
Українська мистецтвознавця, членкиня НСХУ (2002), дійсна членкиня НТШ, заслужена діячка мистецтв України (2006). Здобула дві вищі освіти: Львівський медінститут (1966), Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури, факультет теорії та історії мистецтва. Старша наукова співробітниця Національного музею у Львові (1975 – 1989), завідувачка Художньо – меморіального музею Олекси Новаківського у Львові (1989 – 2015), від 2015 року - старша наукова співробітниця відділу сучасного мистецтва Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. В її науково – творчому доробку чимало монографій, текстів для мистецьких альбомів видатних художників, статей.
За вагомі досягнення у царині мистецтвознавства нагороджена: званням Заслужена діячка мистецтв України, премією імені Іларіона та Віри Свєнціцьких, премією імені Святослава Гординського, золотою медаллю Академії Мистецтв України, іншими відзнаками.
Мистецтвознавиця в процесі праці використала величезну кількість розмаїтих джерел, ця риса надає розвідці особливого значення. Монографія побудована не на розгляді діяльності окремо взятої Мистецької школи, а подається широка історична картина того, що ж відбувалося у широкому Світі, Европі, на теренах не лише Галичини чи Західної України, а й на землях Наддніпрянської України.
Любов Волошин пише: «Суспільно - ідеологічні передумови для створення в Галичині власне української художньої школи почали закладатись тут щойно з початком ХХ століття. Сприяла цьому, передусім, потужна хвиля культурно - національного відродження…». У науковій розвідці представлені розділи в яких висвітлюється: Ситуація, що склалася в Галичині в ділянці життя суспільній й культурній у 1920 – 1930-х роках; ведеться оповідь про фундаторів школи – Митрополита Андрея Шептицького та Олекси Новаківського; детально, скрупульозно описується – структура Школи, система викладання; про те, як відбувалися пленери у Космачі, та їх вплив на учнів; про звітні виставки представників Школи у Львові та інших містах й містечках Галичини; про утворення крила традиціоналістів й авангардистів; про інтелектуальне життя спудеїв, їхні стосунки з різними товариствами Львова; про прихильників Школи та меценатів.
Окремий великий розділ присвячений викладу правдивої історичної інформації ПРО: участь Новаківців у культурному житті Галичини, їх діяльність у 1939 – 1941 роках, перша московсько - більшовицька окупація Східної Галичини; та німецької окупації 1941 – 1944; буття та творчість репрезентантів Школи у період тоталітарного режиму СРСР/УРСР (1945 – 1980 рр.).
У наступному розділі мова йде про творчість випускників Школи у таборах для переміщених осіб, про творчість вихованців у США, Канаді, Аргентині, Австралії, про їх перебування опісля 2-ї Світової війни у країнах Европи: Франції, Німеччині, Австрії, Польщі, Люксембурзі, інших країнах.
Від сторінки 326 до 436 можна ознайомитися з біографічними даними художників, що мали більший – менший стосунок до Мистецької школи Новаківського. Загалом їх є – 98.
Наступна глава праці – це спогади про Школу та Вчителя (с. 437 – 480).
Далі, маємо змогу отримати насолоду від споглядання якісних репродукцій вихованців Школи (с. 482 – 582).
Є необхідність бодай стисло окреслити словом творчість Олекси Новаківського, чиїм іменем названа Мистецька Школа. Славетний український живописець та педагог. Народжений на Поділлі, у селі Слободо - Ободівка, тепер – Вінницька область. Початкову освіту здобув вдома, потім – навчання у приватному закладі. Вісім років студіював науки у Краківській школі образотворчих мистецтв, нині – Академія образотворчих мистецтв імені Яна Матейка. Педагогами були видатні польські художники, серед яких: Ян Матейко, Станіслав Виспянський, Яцек Мальчевський. Володів власним стилем письма, котрий базувався на імпресіонізмі. Загалом його стилістика письма не обмежувалася одним напрямом, у творчій праці пройшов крізь – академізм, модерн, експресіонізм. Значна частина картин автора має експресивний характер, то є вияв його вдачі. До ознайомлення з творчістю Олекси Новаківського бажано мати попередню підготовку, годилося б знати історію: Галичини, України, Европи, тієї доби, коли жив та творив великий митець.
Мистецтво Живописця являється яскравою сторінкою української культури початку ХХ століття. Величезне значення має історичний факт появи Мистецької Школи Олекси Новаківського (1921 – 1935), яка постала за потужного сприяння великого Митрополита Андрея Шептицького.
В українському мистецтві з’явилася плеяда непересічних, обдарованих художників, які у свій час були учнями Школи. Назвімо окремі імена: Роман Сельський, Григорій Смольський, Святослав Гординський, Михайло Мороз, Ольга Плешкан, Лев Гец, Леонід Перфецький, Іванна Нижник - Винників, Мирон Левицький, Володимир Ласовський, багатенько інших.
Винятковість Мистецької Школи Олекси Новаківського полягала в наступному – це був потужний центр духовно – мистецького життя з виразною національною орієнтацією, який в прийдешні роки й десятиліття мав великий вплив на розвиток української культури на наших теренах та в широких світах.
P.S.
Потрібно наголосити, що не слід плутати Мистецькі школи як навчальні заклади та Крайові Школи Малярства, яких в Україні є 5-6: Закарпатська, Львівська, Київська, Харківська, Одеська та Кримська (я б назвав – Південна Школа Малярства, А.Б.).
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ - 4 (Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
На фото - Любов Волошин, львівська мистецтвознавиця.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію