
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.06
22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
2025.07.06
18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
2025.07.06
16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
2025.07.06
10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
2025.07.06
05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Андрій Будкевич (1962) /
Проза
Плин думок про монографію Любов Волошин. Олекса Новаківський: учні, послідовники...
Тримаю в руках солідну наукову розвідку…, обсягом на 591 сторінку. Видавці: Львів – Дрогобич, видавництво «Коло», 2024. Присвячена 100-річчю заснування у Львові Мистецької школи Олекси Новаківського.
Годиться перш за все повідати деяку важливу інформацію про авторку цієї капітальної монографії: ПРО ПАНІ ЛЮБОВ ВОЛОШИН.
Українська мистецтвознавця, членкиня НСХУ (2002), дійсна членкиня НТШ, заслужена діячка мистецтв України (2006). Здобула дві вищі освіти: Львівський медінститут (1966), Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури, факультет теорії та історії мистецтва. Старша наукова співробітниця Національного музею у Львові (1975 – 1989), завідувачка Художньо – меморіального музею Олекси Новаківського у Львові (1989 – 2015), від 2015 року - старша наукова співробітниця відділу сучасного мистецтва Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. В її науково – творчому доробку чимало монографій, текстів для мистецьких альбомів видатних художників, статей.
За вагомі досягнення у царині мистецтвознавства нагороджена: званням Заслужена діячка мистецтв України, премією імені Іларіона та Віри Свєнціцьких, премією імені Святослава Гординського, золотою медаллю Академії Мистецтв України, іншими відзнаками.
Мистецтвознавиця в процесі праці використала величезну кількість розмаїтих джерел, ця риса надає розвідці особливого значення. Монографія побудована не на розгляді діяльності окремо взятої Мистецької школи, а подається широка історична картина того, що ж відбувалося у широкому Світі, Европі, на теренах не лише Галичини чи Західної України, а й на землях Наддніпрянської України.
Любов Волошин пише: «Суспільно - ідеологічні передумови для створення в Галичині власне української художньої школи почали закладатись тут щойно з початком ХХ століття. Сприяла цьому, передусім, потужна хвиля культурно - національного відродження…». У науковій розвідці представлені розділи в яких висвітлюється: Ситуація, що склалася в Галичині в ділянці життя суспільній й культурній у 1920 – 1930-х роках; ведеться оповідь про фундаторів школи – Митрополита Андрея Шептицького та Олекси Новаківського; детально, скрупульозно описується – структура Школи, система викладання; про те, як відбувалися пленери у Космачі, та їх вплив на учнів; про звітні виставки представників Школи у Львові та інших містах й містечках Галичини; про утворення крила традиціоналістів й авангардистів; про інтелектуальне життя спудеїв, їхні стосунки з різними товариствами Львова; про прихильників Школи та меценатів.
Окремий великий розділ присвячений викладу правдивої історичної інформації ПРО: участь Новаківців у культурному житті Галичини, їх діяльність у 1939 – 1941 роках, перша московсько - більшовицька окупація Східної Галичини; та німецької окупації 1941 – 1944; буття та творчість репрезентантів Школи у період тоталітарного режиму СРСР/УРСР (1945 – 1980 рр.).
У наступному розділі мова йде про творчість випускників Школи у таборах для переміщених осіб, про творчість вихованців у США, Канаді, Аргентині, Австралії, про їх перебування опісля 2-ї Світової війни у країнах Европи: Франції, Німеччині, Австрії, Польщі, Люксембурзі, інших країнах.
Від сторінки 326 до 436 можна ознайомитися з біографічними даними художників, що мали більший – менший стосунок до Мистецької школи Новаківського. Загалом їх є – 98.
Наступна глава праці – це спогади про Школу та Вчителя (с. 437 – 480).
Далі, маємо змогу отримати насолоду від споглядання якісних репродукцій вихованців Школи (с. 482 – 582).
Є необхідність бодай стисло окреслити словом творчість Олекси Новаківського, чиїм іменем названа Мистецька Школа. Славетний український живописець та педагог. Народжений на Поділлі, у селі Слободо - Ободівка, тепер – Вінницька область. Початкову освіту здобув вдома, потім – навчання у приватному закладі. Вісім років студіював науки у Краківській школі образотворчих мистецтв, нині – Академія образотворчих мистецтв імені Яна Матейка. Педагогами були видатні польські художники, серед яких: Ян Матейко, Станіслав Виспянський, Яцек Мальчевський. Володів власним стилем письма, котрий базувався на імпресіонізмі. Загалом його стилістика письма не обмежувалася одним напрямом, у творчій праці пройшов крізь – академізм, модерн, експресіонізм. Значна частина картин автора має експресивний характер, то є вияв його вдачі. До ознайомлення з творчістю Олекси Новаківського бажано мати попередню підготовку, годилося б знати історію: Галичини, України, Европи, тієї доби, коли жив та творив великий митець.
Мистецтво Живописця являється яскравою сторінкою української культури початку ХХ століття. Величезне значення має історичний факт появи Мистецької Школи Олекси Новаківського (1921 – 1935), яка постала за потужного сприяння великого Митрополита Андрея Шептицького.
В українському мистецтві з’явилася плеяда непересічних, обдарованих художників, які у свій час були учнями Школи. Назвімо окремі імена: Роман Сельський, Григорій Смольський, Святослав Гординський, Михайло Мороз, Ольга Плешкан, Лев Гец, Леонід Перфецький, Іванна Нижник - Винників, Мирон Левицький, Володимир Ласовський, багатенько інших.
Винятковість Мистецької Школи Олекси Новаківського полягала в наступному – це був потужний центр духовно – мистецького життя з виразною національною орієнтацією, який в прийдешні роки й десятиліття мав великий вплив на розвиток української культури на наших теренах та в широких світах.
P.S.
Потрібно наголосити, що не слід плутати Мистецькі школи як навчальні заклади та Крайові Школи Малярства, яких в Україні є 5-6: Закарпатська, Львівська, Київська, Харківська, Одеська та Кримська (я б назвав – Південна Школа Малярства, А.Б.).
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ - 4 (Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
На фото - Любов Волошин, львівська мистецтвознавиця.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Плин думок про монографію Любов Волошин. Олекса Новаківський: учні, послідовники...

Годиться перш за все повідати деяку важливу інформацію про авторку цієї капітальної монографії: ПРО ПАНІ ЛЮБОВ ВОЛОШИН.
Українська мистецтвознавця, членкиня НСХУ (2002), дійсна членкиня НТШ, заслужена діячка мистецтв України (2006). Здобула дві вищі освіти: Львівський медінститут (1966), Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури, факультет теорії та історії мистецтва. Старша наукова співробітниця Національного музею у Львові (1975 – 1989), завідувачка Художньо – меморіального музею Олекси Новаківського у Львові (1989 – 2015), від 2015 року - старша наукова співробітниця відділу сучасного мистецтва Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. В її науково – творчому доробку чимало монографій, текстів для мистецьких альбомів видатних художників, статей.
За вагомі досягнення у царині мистецтвознавства нагороджена: званням Заслужена діячка мистецтв України, премією імені Іларіона та Віри Свєнціцьких, премією імені Святослава Гординського, золотою медаллю Академії Мистецтв України, іншими відзнаками.
Мистецтвознавиця в процесі праці використала величезну кількість розмаїтих джерел, ця риса надає розвідці особливого значення. Монографія побудована не на розгляді діяльності окремо взятої Мистецької школи, а подається широка історична картина того, що ж відбувалося у широкому Світі, Европі, на теренах не лише Галичини чи Західної України, а й на землях Наддніпрянської України.
Любов Волошин пише: «Суспільно - ідеологічні передумови для створення в Галичині власне української художньої школи почали закладатись тут щойно з початком ХХ століття. Сприяла цьому, передусім, потужна хвиля культурно - національного відродження…». У науковій розвідці представлені розділи в яких висвітлюється: Ситуація, що склалася в Галичині в ділянці життя суспільній й культурній у 1920 – 1930-х роках; ведеться оповідь про фундаторів школи – Митрополита Андрея Шептицького та Олекси Новаківського; детально, скрупульозно описується – структура Школи, система викладання; про те, як відбувалися пленери у Космачі, та їх вплив на учнів; про звітні виставки представників Школи у Львові та інших містах й містечках Галичини; про утворення крила традиціоналістів й авангардистів; про інтелектуальне життя спудеїв, їхні стосунки з різними товариствами Львова; про прихильників Школи та меценатів.
Окремий великий розділ присвячений викладу правдивої історичної інформації ПРО: участь Новаківців у культурному житті Галичини, їх діяльність у 1939 – 1941 роках, перша московсько - більшовицька окупація Східної Галичини; та німецької окупації 1941 – 1944; буття та творчість репрезентантів Школи у період тоталітарного режиму СРСР/УРСР (1945 – 1980 рр.).
У наступному розділі мова йде про творчість випускників Школи у таборах для переміщених осіб, про творчість вихованців у США, Канаді, Аргентині, Австралії, про їх перебування опісля 2-ї Світової війни у країнах Европи: Франції, Німеччині, Австрії, Польщі, Люксембурзі, інших країнах.
Від сторінки 326 до 436 можна ознайомитися з біографічними даними художників, що мали більший – менший стосунок до Мистецької школи Новаківського. Загалом їх є – 98.
Наступна глава праці – це спогади про Школу та Вчителя (с. 437 – 480).
Далі, маємо змогу отримати насолоду від споглядання якісних репродукцій вихованців Школи (с. 482 – 582).
Є необхідність бодай стисло окреслити словом творчість Олекси Новаківського, чиїм іменем названа Мистецька Школа. Славетний український живописець та педагог. Народжений на Поділлі, у селі Слободо - Ободівка, тепер – Вінницька область. Початкову освіту здобув вдома, потім – навчання у приватному закладі. Вісім років студіював науки у Краківській школі образотворчих мистецтв, нині – Академія образотворчих мистецтв імені Яна Матейка. Педагогами були видатні польські художники, серед яких: Ян Матейко, Станіслав Виспянський, Яцек Мальчевський. Володів власним стилем письма, котрий базувався на імпресіонізмі. Загалом його стилістика письма не обмежувалася одним напрямом, у творчій праці пройшов крізь – академізм, модерн, експресіонізм. Значна частина картин автора має експресивний характер, то є вияв його вдачі. До ознайомлення з творчістю Олекси Новаківського бажано мати попередню підготовку, годилося б знати історію: Галичини, України, Европи, тієї доби, коли жив та творив великий митець.
Мистецтво Живописця являється яскравою сторінкою української культури початку ХХ століття. Величезне значення має історичний факт появи Мистецької Школи Олекси Новаківського (1921 – 1935), яка постала за потужного сприяння великого Митрополита Андрея Шептицького.
В українському мистецтві з’явилася плеяда непересічних, обдарованих художників, які у свій час були учнями Школи. Назвімо окремі імена: Роман Сельський, Григорій Смольський, Святослав Гординський, Михайло Мороз, Ольга Плешкан, Лев Гец, Леонід Перфецький, Іванна Нижник - Винників, Мирон Левицький, Володимир Ласовський, багатенько інших.
Винятковість Мистецької Школи Олекси Новаківського полягала в наступному – це був потужний центр духовно – мистецького життя з виразною національною орієнтацією, який в прийдешні роки й десятиліття мав великий вплив на розвиток української культури на наших теренах та в широких світах.
P.S.
Потрібно наголосити, що не слід плутати Мистецькі школи як навчальні заклади та Крайові Школи Малярства, яких в Україні є 5-6: Закарпатська, Львівська, Київська, Харківська, Одеська та Кримська (я б назвав – Південна Школа Малярства, А.Б.).
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ - 4 (Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
На фото - Любов Волошин, львівська мистецтвознавиця.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію