Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
2026.11.20
10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
2026.11.19
16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
2026.11.19
13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Будкевич (1918) /
Проза
Плин думок про монографію Любов Волошин. Олекса Новаківський: учні, послідовники...
Тримаю в руках солідну наукову розвідку…, обсягом на 591 сторінку. Видавці: Львів – Дрогобич, видавництво «Коло», 2024. Присвячена 100-річчю заснування у Львові Мистецької школи Олекси Новаківського.
Годиться перш за все повідати деяку важливу інформацію про авторку цієї капітальної монографії: ПРО ПАНІ ЛЮБОВ ВОЛОШИН.
Українська мистецтвознавця, членкиня НСХУ (2002), дійсна членкиня НТШ, заслужена діячка мистецтв України (2006). Здобула дві вищі освіти: Львівський медінститут (1966), Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури, факультет теорії та історії мистецтва. Старша наукова співробітниця Національного музею у Львові (1975 – 1989), завідувачка Художньо – меморіального музею Олекси Новаківського у Львові (1989 – 2015), від 2015 року - старша наукова співробітниця відділу сучасного мистецтва Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. В її науково – творчому доробку чимало монографій, текстів для мистецьких альбомів видатних художників, статей.
За вагомі досягнення у царині мистецтвознавства нагороджена: званням Заслужена діячка мистецтв України, премією імені Іларіона та Віри Свєнціцьких, премією імені Святослава Гординського, золотою медаллю Академії Мистецтв України, іншими відзнаками.
Мистецтвознавиця в процесі праці використала величезну кількість розмаїтих джерел, ця риса надає розвідці особливого значення. Монографія побудована не на розгляді діяльності окремо взятої Мистецької школи, а подається широка історична картина того, що ж відбувалося у широкому Світі, Европі, на теренах не лише Галичини чи Західної України, а й на землях Наддніпрянської України.
Любов Волошин пише: «Суспільно - ідеологічні передумови для створення в Галичині власне української художньої школи почали закладатись тут щойно з початком ХХ століття. Сприяла цьому, передусім, потужна хвиля культурно - національного відродження…». У науковій розвідці представлені розділи в яких висвітлюється: Ситуація, що склалася в Галичині в ділянці життя суспільній й культурній у 1920 – 1930-х роках; ведеться оповідь про фундаторів школи – Митрополита Андрея Шептицького та Олекси Новаківського; детально, скрупульозно описується – структура Школи, система викладання; про те, як відбувалися пленери у Космачі, та їх вплив на учнів; про звітні виставки представників Школи у Львові та інших містах й містечках Галичини; про утворення крила традиціоналістів й авангардистів; про інтелектуальне життя спудеїв, їхні стосунки з різними товариствами Львова; про прихильників Школи та меценатів.
Окремий великий розділ присвячений викладу правдивої історичної інформації ПРО: участь Новаківців у культурному житті Галичини, їх діяльність у 1939 – 1941 роках, перша московсько - більшовицька окупація Східної Галичини; та німецької окупації 1941 – 1944; буття та творчість репрезентантів Школи у період тоталітарного режиму СРСР/УРСР (1945 – 1980 рр.).
У наступному розділі мова йде про творчість випускників Школи у таборах для переміщених осіб, про творчість вихованців у США, Канаді, Аргентині, Австралії, про їх перебування опісля 2-ї Світової війни у країнах Европи: Франції, Німеччині, Австрії, Польщі, Люксембурзі, інших країнах.
Від сторінки 326 до 436 можна ознайомитися з біографічними даними художників, що мали більший – менший стосунок до Мистецької школи Новаківського. Загалом їх є – 98.
Наступна глава праці – це спогади про Школу та Вчителя (с. 437 – 480).
Далі, маємо змогу отримати насолоду від споглядання якісних репродукцій вихованців Школи (с. 482 – 582).
Є необхідність бодай стисло окреслити словом творчість Олекси Новаківського, чиїм іменем названа Мистецька Школа. Славетний український живописець та педагог. Народжений на Поділлі, у селі Слободо - Ободівка, тепер – Вінницька область. Початкову освіту здобув вдома, потім – навчання у приватному закладі. Вісім років студіював науки у Краківській школі образотворчих мистецтв, нині – Академія образотворчих мистецтв імені Яна Матейка. Педагогами були видатні польські художники, серед яких: Ян Матейко, Станіслав Виспянський, Яцек Мальчевський. Володів власним стилем письма, котрий базувався на імпресіонізмі. Загалом його стилістика письма не обмежувалася одним напрямом, у творчій праці пройшов крізь – академізм, модерн, експресіонізм. Значна частина картин автора має експресивний характер, то є вияв його вдачі. До ознайомлення з творчістю Олекси Новаківського бажано мати попередню підготовку, годилося б знати історію: Галичини, України, Европи, тієї доби, коли жив та творив великий митець.
Мистецтво Живописця являється яскравою сторінкою української культури початку ХХ століття. Величезне значення має історичний факт появи Мистецької Школи Олекси Новаківського (1921 – 1935), яка постала за потужного сприяння великого Митрополита Андрея Шептицького.
В українському мистецтві з’явилася плеяда непересічних, обдарованих художників, які у свій час були учнями Школи. Назвімо окремі імена: Роман Сельський, Григорій Смольський, Святослав Гординський, Михайло Мороз, Ольга Плешкан, Лев Гец, Леонід Перфецький, Іванна Нижник - Винників, Мирон Левицький, Володимир Ласовський, багатенько інших.
Винятковість Мистецької Школи Олекси Новаківського полягала в наступному – це був потужний центр духовно – мистецького життя з виразною національною орієнтацією, який в прийдешні роки й десятиліття мав великий вплив на розвиток української культури на наших теренах та в широких світах.
P.S.
Потрібно наголосити, що не слід плутати Мистецькі школи як навчальні заклади та Крайові Школи Малярства, яких в Україні є 5-6: Закарпатська, Львівська, Київська, Харківська, Одеська та Кримська (я б назвав – Південна Школа Малярства, А.Б.).
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ - 4 (Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
На фото - Любов Волошин, львівська мистецтвознавиця.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Плин думок про монографію Любов Волошин. Олекса Новаківський: учні, послідовники...
Тримаю в руках солідну наукову розвідку…, обсягом на 591 сторінку. Видавці: Львів – Дрогобич, видавництво «Коло», 2024. Присвячена 100-річчю заснування у Львові Мистецької школи Олекси Новаківського.Годиться перш за все повідати деяку важливу інформацію про авторку цієї капітальної монографії: ПРО ПАНІ ЛЮБОВ ВОЛОШИН.
Українська мистецтвознавця, членкиня НСХУ (2002), дійсна членкиня НТШ, заслужена діячка мистецтв України (2006). Здобула дві вищі освіти: Львівський медінститут (1966), Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури, факультет теорії та історії мистецтва. Старша наукова співробітниця Національного музею у Львові (1975 – 1989), завідувачка Художньо – меморіального музею Олекси Новаківського у Львові (1989 – 2015), від 2015 року - старша наукова співробітниця відділу сучасного мистецтва Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. В її науково – творчому доробку чимало монографій, текстів для мистецьких альбомів видатних художників, статей.
За вагомі досягнення у царині мистецтвознавства нагороджена: званням Заслужена діячка мистецтв України, премією імені Іларіона та Віри Свєнціцьких, премією імені Святослава Гординського, золотою медаллю Академії Мистецтв України, іншими відзнаками.
Мистецтвознавиця в процесі праці використала величезну кількість розмаїтих джерел, ця риса надає розвідці особливого значення. Монографія побудована не на розгляді діяльності окремо взятої Мистецької школи, а подається широка історична картина того, що ж відбувалося у широкому Світі, Европі, на теренах не лише Галичини чи Західної України, а й на землях Наддніпрянської України.
Любов Волошин пише: «Суспільно - ідеологічні передумови для створення в Галичині власне української художньої школи почали закладатись тут щойно з початком ХХ століття. Сприяла цьому, передусім, потужна хвиля культурно - національного відродження…». У науковій розвідці представлені розділи в яких висвітлюється: Ситуація, що склалася в Галичині в ділянці життя суспільній й культурній у 1920 – 1930-х роках; ведеться оповідь про фундаторів школи – Митрополита Андрея Шептицького та Олекси Новаківського; детально, скрупульозно описується – структура Школи, система викладання; про те, як відбувалися пленери у Космачі, та їх вплив на учнів; про звітні виставки представників Школи у Львові та інших містах й містечках Галичини; про утворення крила традиціоналістів й авангардистів; про інтелектуальне життя спудеїв, їхні стосунки з різними товариствами Львова; про прихильників Школи та меценатів.
Окремий великий розділ присвячений викладу правдивої історичної інформації ПРО: участь Новаківців у культурному житті Галичини, їх діяльність у 1939 – 1941 роках, перша московсько - більшовицька окупація Східної Галичини; та німецької окупації 1941 – 1944; буття та творчість репрезентантів Школи у період тоталітарного режиму СРСР/УРСР (1945 – 1980 рр.).
У наступному розділі мова йде про творчість випускників Школи у таборах для переміщених осіб, про творчість вихованців у США, Канаді, Аргентині, Австралії, про їх перебування опісля 2-ї Світової війни у країнах Европи: Франції, Німеччині, Австрії, Польщі, Люксембурзі, інших країнах.
Від сторінки 326 до 436 можна ознайомитися з біографічними даними художників, що мали більший – менший стосунок до Мистецької школи Новаківського. Загалом їх є – 98.
Наступна глава праці – це спогади про Школу та Вчителя (с. 437 – 480).
Далі, маємо змогу отримати насолоду від споглядання якісних репродукцій вихованців Школи (с. 482 – 582).
Є необхідність бодай стисло окреслити словом творчість Олекси Новаківського, чиїм іменем названа Мистецька Школа. Славетний український живописець та педагог. Народжений на Поділлі, у селі Слободо - Ободівка, тепер – Вінницька область. Початкову освіту здобув вдома, потім – навчання у приватному закладі. Вісім років студіював науки у Краківській школі образотворчих мистецтв, нині – Академія образотворчих мистецтв імені Яна Матейка. Педагогами були видатні польські художники, серед яких: Ян Матейко, Станіслав Виспянський, Яцек Мальчевський. Володів власним стилем письма, котрий базувався на імпресіонізмі. Загалом його стилістика письма не обмежувалася одним напрямом, у творчій праці пройшов крізь – академізм, модерн, експресіонізм. Значна частина картин автора має експресивний характер, то є вияв його вдачі. До ознайомлення з творчістю Олекси Новаківського бажано мати попередню підготовку, годилося б знати історію: Галичини, України, Европи, тієї доби, коли жив та творив великий митець.
Мистецтво Живописця являється яскравою сторінкою української культури початку ХХ століття. Величезне значення має історичний факт появи Мистецької Школи Олекси Новаківського (1921 – 1935), яка постала за потужного сприяння великого Митрополита Андрея Шептицького.
В українському мистецтві з’явилася плеяда непересічних, обдарованих художників, які у свій час були учнями Школи. Назвімо окремі імена: Роман Сельський, Григорій Смольський, Святослав Гординський, Михайло Мороз, Ольга Плешкан, Лев Гец, Леонід Перфецький, Іванна Нижник - Винників, Мирон Левицький, Володимир Ласовський, багатенько інших.
Винятковість Мистецької Школи Олекси Новаківського полягала в наступному – це був потужний центр духовно – мистецького життя з виразною національною орієнтацією, який в прийдешні роки й десятиліття мав великий вплив на розвиток української культури на наших теренах та в широких світах.
P.S.
Потрібно наголосити, що не слід плутати Мистецькі школи як навчальні заклади та Крайові Школи Малярства, яких в Україні є 5-6: Закарпатська, Львівська, Київська, Харківська, Одеська та Кримська (я б назвав – Південна Школа Малярства, А.Б.).
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ - 4 (Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
На фото - Любов Волошин, львівська мистецтвознавиця.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Риси традиціоналізму, ідеологія терену, мистецький прояв цивілізацій, інше у творах Аліни Гаєвої"
• Перейти на сторінку •
"Картини Валентина Назаренка крізь призму мистецтва есеїзму"
• Перейти на сторінку •
"Картини Валентина Назаренка крізь призму мистецтва есеїзму"
Про публікацію
