Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
2026.11.16
17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
2026.11.16
16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
2026.11.16
14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
2026.11.16
13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
2026.11.16
08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
2026.11.16
07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
2026.11.15
18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
2026.11.15
17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
2026.11.15
09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
2026.11.15
07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
2026.11.15
07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
2026.11.15
01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців.
Хтось демократією живе, хтось нею грається.
Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує.
Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті.
Криводушн
2026.11.14
23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
2026.11.14
22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Будкевич (1918) /
Проза
Плин думок про монографію Любов Волошин. Олекса Новаківський: учні, послідовники...
Тримаю в руках солідну наукову розвідку…, обсягом на 591 сторінку. Видавці: Львів – Дрогобич, видавництво «Коло», 2024. Присвячена 100-річчю заснування у Львові Мистецької школи Олекси Новаківського.
Годиться перш за все повідати деяку важливу інформацію про авторку цієї капітальної монографії: ПРО ПАНІ ЛЮБОВ ВОЛОШИН.
Українська мистецтвознавця, членкиня НСХУ (2002), дійсна членкиня НТШ, заслужена діячка мистецтв України (2006). Здобула дві вищі освіти: Львівський медінститут (1966), Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури, факультет теорії та історії мистецтва. Старша наукова співробітниця Національного музею у Львові (1975 – 1989), завідувачка Художньо – меморіального музею Олекси Новаківського у Львові (1989 – 2015), від 2015 року - старша наукова співробітниця відділу сучасного мистецтва Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. В її науково – творчому доробку чимало монографій, текстів для мистецьких альбомів видатних художників, статей.
За вагомі досягнення у царині мистецтвознавства нагороджена: званням Заслужена діячка мистецтв України, премією імені Іларіона та Віри Свєнціцьких, премією імені Святослава Гординського, золотою медаллю Академії Мистецтв України, іншими відзнаками.
Мистецтвознавиця в процесі праці використала величезну кількість розмаїтих джерел, ця риса надає розвідці особливого значення. Монографія побудована не на розгляді діяльності окремо взятої Мистецької школи, а подається широка історична картина того, що ж відбувалося у широкому Світі, Европі, на теренах не лише Галичини чи Західної України, а й на землях Наддніпрянської України.
Любов Волошин пише: «Суспільно - ідеологічні передумови для створення в Галичині власне української художньої школи почали закладатись тут щойно з початком ХХ століття. Сприяла цьому, передусім, потужна хвиля культурно - національного відродження…». У науковій розвідці представлені розділи в яких висвітлюється: Ситуація, що склалася в Галичині в ділянці життя суспільній й культурній у 1920 – 1930-х роках; ведеться оповідь про фундаторів школи – Митрополита Андрея Шептицького та Олекси Новаківського; детально, скрупульозно описується – структура Школи, система викладання; про те, як відбувалися пленери у Космачі, та їх вплив на учнів; про звітні виставки представників Школи у Львові та інших містах й містечках Галичини; про утворення крила традиціоналістів й авангардистів; про інтелектуальне життя спудеїв, їхні стосунки з різними товариствами Львова; про прихильників Школи та меценатів.
Окремий великий розділ присвячений викладу правдивої історичної інформації ПРО: участь Новаківців у культурному житті Галичини, їх діяльність у 1939 – 1941 роках, перша московсько - більшовицька окупація Східної Галичини; та німецької окупації 1941 – 1944; буття та творчість репрезентантів Школи у період тоталітарного режиму СРСР/УРСР (1945 – 1980 рр.).
У наступному розділі мова йде про творчість випускників Школи у таборах для переміщених осіб, про творчість вихованців у США, Канаді, Аргентині, Австралії, про їх перебування опісля 2-ї Світової війни у країнах Европи: Франції, Німеччині, Австрії, Польщі, Люксембурзі, інших країнах.
Від сторінки 326 до 436 можна ознайомитися з біографічними даними художників, що мали більший – менший стосунок до Мистецької школи Новаківського. Загалом їх є – 98.
Наступна глава праці – це спогади про Школу та Вчителя (с. 437 – 480).
Далі, маємо змогу отримати насолоду від споглядання якісних репродукцій вихованців Школи (с. 482 – 582).
Є необхідність бодай стисло окреслити словом творчість Олекси Новаківського, чиїм іменем названа Мистецька Школа. Славетний український живописець та педагог. Народжений на Поділлі, у селі Слободо - Ободівка, тепер – Вінницька область. Початкову освіту здобув вдома, потім – навчання у приватному закладі. Вісім років студіював науки у Краківській школі образотворчих мистецтв, нині – Академія образотворчих мистецтв імені Яна Матейка. Педагогами були видатні польські художники, серед яких: Ян Матейко, Станіслав Виспянський, Яцек Мальчевський. Володів власним стилем письма, котрий базувався на імпресіонізмі. Загалом його стилістика письма не обмежувалася одним напрямом, у творчій праці пройшов крізь – академізм, модерн, експресіонізм. Значна частина картин автора має експресивний характер, то є вияв його вдачі. До ознайомлення з творчістю Олекси Новаківського бажано мати попередню підготовку, годилося б знати історію: Галичини, України, Европи, тієї доби, коли жив та творив великий митець.
Мистецтво Живописця являється яскравою сторінкою української культури початку ХХ століття. Величезне значення має історичний факт появи Мистецької Школи Олекси Новаківського (1921 – 1935), яка постала за потужного сприяння великого Митрополита Андрея Шептицького.
В українському мистецтві з’явилася плеяда непересічних, обдарованих художників, які у свій час були учнями Школи. Назвімо окремі імена: Роман Сельський, Григорій Смольський, Святослав Гординський, Михайло Мороз, Ольга Плешкан, Лев Гец, Леонід Перфецький, Іванна Нижник - Винників, Мирон Левицький, Володимир Ласовський, багатенько інших.
Винятковість Мистецької Школи Олекси Новаківського полягала в наступному – це був потужний центр духовно – мистецького життя з виразною національною орієнтацією, який в прийдешні роки й десятиліття мав великий вплив на розвиток української культури на наших теренах та в широких світах.
P.S.
Потрібно наголосити, що не слід плутати Мистецькі школи як навчальні заклади та Крайові Школи Малярства, яких в Україні є 5-6: Закарпатська, Львівська, Київська, Харківська, Одеська та Кримська (я б назвав – Південна Школа Малярства, А.Б.).
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ - 4 (Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
На фото - Любов Волошин, львівська мистецтвознавиця.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Плин думок про монографію Любов Волошин. Олекса Новаківський: учні, послідовники...
Тримаю в руках солідну наукову розвідку…, обсягом на 591 сторінку. Видавці: Львів – Дрогобич, видавництво «Коло», 2024. Присвячена 100-річчю заснування у Львові Мистецької школи Олекси Новаківського.Годиться перш за все повідати деяку важливу інформацію про авторку цієї капітальної монографії: ПРО ПАНІ ЛЮБОВ ВОЛОШИН.
Українська мистецтвознавця, членкиня НСХУ (2002), дійсна членкиня НТШ, заслужена діячка мистецтв України (2006). Здобула дві вищі освіти: Львівський медінститут (1966), Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури, факультет теорії та історії мистецтва. Старша наукова співробітниця Національного музею у Львові (1975 – 1989), завідувачка Художньо – меморіального музею Олекси Новаківського у Львові (1989 – 2015), від 2015 року - старша наукова співробітниця відділу сучасного мистецтва Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. В її науково – творчому доробку чимало монографій, текстів для мистецьких альбомів видатних художників, статей.
За вагомі досягнення у царині мистецтвознавства нагороджена: званням Заслужена діячка мистецтв України, премією імені Іларіона та Віри Свєнціцьких, премією імені Святослава Гординського, золотою медаллю Академії Мистецтв України, іншими відзнаками.
Мистецтвознавиця в процесі праці використала величезну кількість розмаїтих джерел, ця риса надає розвідці особливого значення. Монографія побудована не на розгляді діяльності окремо взятої Мистецької школи, а подається широка історична картина того, що ж відбувалося у широкому Світі, Европі, на теренах не лише Галичини чи Західної України, а й на землях Наддніпрянської України.
Любов Волошин пише: «Суспільно - ідеологічні передумови для створення в Галичині власне української художньої школи почали закладатись тут щойно з початком ХХ століття. Сприяла цьому, передусім, потужна хвиля культурно - національного відродження…». У науковій розвідці представлені розділи в яких висвітлюється: Ситуація, що склалася в Галичині в ділянці життя суспільній й культурній у 1920 – 1930-х роках; ведеться оповідь про фундаторів школи – Митрополита Андрея Шептицького та Олекси Новаківського; детально, скрупульозно описується – структура Школи, система викладання; про те, як відбувалися пленери у Космачі, та їх вплив на учнів; про звітні виставки представників Школи у Львові та інших містах й містечках Галичини; про утворення крила традиціоналістів й авангардистів; про інтелектуальне життя спудеїв, їхні стосунки з різними товариствами Львова; про прихильників Школи та меценатів.
Окремий великий розділ присвячений викладу правдивої історичної інформації ПРО: участь Новаківців у культурному житті Галичини, їх діяльність у 1939 – 1941 роках, перша московсько - більшовицька окупація Східної Галичини; та німецької окупації 1941 – 1944; буття та творчість репрезентантів Школи у період тоталітарного режиму СРСР/УРСР (1945 – 1980 рр.).
У наступному розділі мова йде про творчість випускників Школи у таборах для переміщених осіб, про творчість вихованців у США, Канаді, Аргентині, Австралії, про їх перебування опісля 2-ї Світової війни у країнах Европи: Франції, Німеччині, Австрії, Польщі, Люксембурзі, інших країнах.
Від сторінки 326 до 436 можна ознайомитися з біографічними даними художників, що мали більший – менший стосунок до Мистецької школи Новаківського. Загалом їх є – 98.
Наступна глава праці – це спогади про Школу та Вчителя (с. 437 – 480).
Далі, маємо змогу отримати насолоду від споглядання якісних репродукцій вихованців Школи (с. 482 – 582).
Є необхідність бодай стисло окреслити словом творчість Олекси Новаківського, чиїм іменем названа Мистецька Школа. Славетний український живописець та педагог. Народжений на Поділлі, у селі Слободо - Ободівка, тепер – Вінницька область. Початкову освіту здобув вдома, потім – навчання у приватному закладі. Вісім років студіював науки у Краківській школі образотворчих мистецтв, нині – Академія образотворчих мистецтв імені Яна Матейка. Педагогами були видатні польські художники, серед яких: Ян Матейко, Станіслав Виспянський, Яцек Мальчевський. Володів власним стилем письма, котрий базувався на імпресіонізмі. Загалом його стилістика письма не обмежувалася одним напрямом, у творчій праці пройшов крізь – академізм, модерн, експресіонізм. Значна частина картин автора має експресивний характер, то є вияв його вдачі. До ознайомлення з творчістю Олекси Новаківського бажано мати попередню підготовку, годилося б знати історію: Галичини, України, Европи, тієї доби, коли жив та творив великий митець.
Мистецтво Живописця являється яскравою сторінкою української культури початку ХХ століття. Величезне значення має історичний факт появи Мистецької Школи Олекси Новаківського (1921 – 1935), яка постала за потужного сприяння великого Митрополита Андрея Шептицького.
В українському мистецтві з’явилася плеяда непересічних, обдарованих художників, які у свій час були учнями Школи. Назвімо окремі імена: Роман Сельський, Григорій Смольський, Святослав Гординський, Михайло Мороз, Ольга Плешкан, Лев Гец, Леонід Перфецький, Іванна Нижник - Винників, Мирон Левицький, Володимир Ласовський, багатенько інших.
Винятковість Мистецької Школи Олекси Новаківського полягала в наступному – це був потужний центр духовно – мистецького життя з виразною національною орієнтацією, який в прийдешні роки й десятиліття мав великий вплив на розвиток української культури на наших теренах та в широких світах.
P.S.
Потрібно наголосити, що не слід плутати Мистецькі школи як навчальні заклади та Крайові Школи Малярства, яких в Україні є 5-6: Закарпатська, Львівська, Київська, Харківська, Одеська та Кримська (я б назвав – Південна Школа Малярства, А.Б.).
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ - 4 (Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
На фото - Любов Волошин, львівська мистецтвознавиця.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Риси традиціоналізму, ідеологія терену, мистецький прояв цивілізацій, інше у творах Аліни Гаєвої"
• Перейти на сторінку •
"Картини Валентина Назаренка крізь призму мистецтва есеїзму"
• Перейти на сторінку •
"Картини Валентина Назаренка крізь призму мистецтва есеїзму"
Про публікацію
