
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
недолугій мент
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
Ассоль
М
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
Щиро вітаємо видатного музиканта, який від перших днів війни активно підтримує Україну!
Радості лишалося на денці.
Ну, а нині на душі весна,
Овид у шафрановій веселці.
Казку вимальовує стилО
І дарує вірш гарячий Єві.
О, дружино! Світла джерело!
Печалі та жалі, –
Бідою вбиті люди
На долю вічно злі.
Коли в минуле кане
Земного щастя блиск, –
Роз’ятрюються рани,
Підвищується тиск.
Там, де чекає лезо і клинок.
І тільки так досягнеш цілей певних
Без жодних перепонів і морок.
Приймає ліс екзамен доленосний,
І винесе він вирок, як тиран.
А ти ітимеш крізь серпанок млосний
червону доріжку поклали військові,
щоб не помітив раптом ніхто
там, на підборах, крові…
Щоб приглушила вибухів грім,
стукіт сердець до відбою,
крики дітей, плач матерів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Рон Паджетт Комар Рона
Буффало Білл вбивав молекули у вигляді бізонів, очевидно доволі багатьох з них (бізонів). Я вбив багато комарів. Яка різниця? Ну, неможливо їздити на комарі. Задумайтесь над цим, ніколи я не чув, щоб хтось проїхав на бізоні. Чекайте, я якраз згадав, що бачив здалеку, як індіанець їде на бізоні.
Буффало Білл, говорять, переміг вождя шайєнів Жовту Руку у перестрілці чи на дуелі. Чи він його убив? Так чи інакше він переміг молекули Жовтої Руки, а також його душу. Якби Буффало Білл читав Вітмена, то був би найвизначнішим генієм усіх часів, та схоже, що слова Вітмена на нього не діяли, бо він був дещо іншим. Історія значно складніша, аніж мені здається: усі ці люди, що метушаться на Землі, створили щось за всі ці століття!
Так само й я, хоч я не метушуся, а сиджу й пишу це наодинці зі своїми молекулами й душею, яка жаліє Буффало Білла і Жовту Руку, але не Вітмена і не себе. Коли я відступаю на крок, то мені дуже жаль старого блідолицого, який ніколи не міг порятувати світ, але хоча б не намагався його знищити. Крім комарів.
Вільям Фредерік Коді (26/02/1846 - 10/01/1917) - американський військовий, підприємець, антрепренер і шоумен. Був учасником Громадянської війни та Індіанських воєн. Організував грандіозне шоу "Дикий Захід". Войовничі танці, змагання в стрільбі, родео, в яких були задіяні індіанці і ковбої, мали величезний успіх як в Америці, так і Європі. Ім'я Буффало Білл він одержав за те, що за 18 місяців у 1867 - 1868 рр. убив 4282 бізонів на виконання контракту з Канзаською і Тихоокеанською залізничними компаніями про поставку м'яса бізонів їхнім робітникам.
Ron Padgett Mosquito Ron
William Frederick Cody — ‘Buffalo Bill’ — was still alive when my grandmother was born. Theoretically, at some point they breathed the same air molecules. Previously he had breathed the same molecules as Walt Whitman. Why do molecules always seem to make me think of Whitman? Molecules are so nothing, and he was so something, though when his spirit expanded he filtered out into the transcendental world that is in the area of molecules.
Buffalo Bill killed molecules in the form of buffaloes, apparently a lot of them (buffaloes). I’ve killed a lot of mosquitoes. How different is that? Well, you can’t ride on a mosquito. Come to think of it, I’ve never heard of anyone’s riding a buffalo, either. Wait, I just remembered seeing a Native American riding a buffalo in the distance.
Buffalo Bill is said to have defeated the Cheyenne chief Yellow Hand in a skirmish or duel. Did he kill him? In any case, he defeated Yellow Hand’s molecules, as well as his spirit. If only Buffalo Bill had read Whitman’s poetry, he might not have fought with Yellow Hand. If Yellow Hand had read Whitman, he would have been one of the greatest geniuses of all time, but Whitman’s words might have had no effect on him, for he was somewhat other. I assume. History is so much more complicated than I usually think it is: all those people running around on the earth doing things for all those centuries!
Like me—though I’m not running around, I’m sitting down, writing this, alone with my molecules and my spirit that feels sad for Buffalo Bill and Yellow Hand, but not for Whitman and not for myself. But if I take a step back, I do feel sorry for myself, the old white man who never will be able to save the world but who has tried not to kill it. Except for the mosquitoes
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)