Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.21
16:00
У сьогодні про тишу прошу -
Знак згори мені–чапля північна,
Світ давно у знемозі двобічній,
Двері в пекло відкриті дощу.
Заплети довгі коси весні!
Вже закінчене справжнє минуле,
Деградує лискуче поснуле,
Знак згори мені–чапля північна,
Світ давно у знемозі двобічній,
Двері в пекло відкриті дощу.
Заплети довгі коси весні!
Вже закінчене справжнє минуле,
Деградує лискуче поснуле,
2026.05.21
13:39
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"
Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"
Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -
2026.05.21
12:48
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.
На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –
що побажаєш.
Я
виконаю те.
На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –
2026.05.21
12:45
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.
Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.
Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
2026.05.21
09:41
Сьогодні - Всесвітній день вишиванки
На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!
По ночах небо геть червоне,
На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!
По ночах небо геть червоне,
2026.05.21
09:06
Тут спочиває Той, хто зводив храми на руїнах власного серця.
Князь, що тримав небо над Руссю,
поки його власна земля йшла з-під ніг у глибини річкові.
Ліворуч від нього – Любава,
тиха течія його юності, що втопила в собі його перші сни.
Вона – жива
2026.05.20
20:20
Раптом одчуєш як минає це життя
Порух рук моторніше за усвідомлення
Ті ґенерації моїх непережитих мрій
Що я надіюся зустріти поки рухи не зносив
І жити щоби видіти світання на зорі
Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що відч
Порух рук моторніше за усвідомлення
Ті ґенерації моїх непережитих мрій
Що я надіюся зустріти поки рухи не зносив
І жити щоби видіти світання на зорі
Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що відч
2026.05.20
17:04
Щастя — найневизначеніша і найдорожча річ у світі.
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і
2026.05.20
16:36
В довгій тиші - відьми,миші,
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …
Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …
Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні
2026.05.20
12:04
БІЛИЙ САРКОФАГ: НІЧ НА СТРІТЕННЯ ДЛЯ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА
На схилі віку, коли вишгородські вітри стали надто холодними, Ярослав сів на березі свого життя, де зустрілися дві стихії: Любов і Мудрість.
Перед його внутрішнім зором, мов у мутних водах Дніпра,
2026.05.20
11:33
О першій ночі я не сплю.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.
2026.05.20
10:42
Розілляла ніч каву розчинну
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!
Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!
Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?
2026.05.19
18:03
Люди запилених перехресть
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити
Замовили в ковалів залізних снів
Трохи гострих апострофів.
Вони ще не знали,
Що сухий ясен торішнього
Втопився в прозорому Озері Сліз*,
А на поверхні того спокійного ставу,
Яку не може збурити
2026.05.19
16:26
Навколо - тепло, а у серці - темно.
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...
Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги
Стискають горло помилки, гріхи.
Неначе, травень... І давно сніги
Завершили історію буремну...
Хіба ще актуальна пісня щемна
Для простору ледачої нудьги?
Бо навесні всі тьмяні береги
2026.05.19
13:41
На перевалі торохкотять закіптюжені авто.
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.
Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на
Кам’яними стежками блукають туристи,
смакують осінь, мов вистояне вино,
купують каву, сендвічі, кожушки і намиста.
Видряпавшись на вершину, вигукують: «Боже!
Онде гори, наче льодяники кольорові.»
Летять на
2026.05.19
13:38
Одні кажуть: життя, як колесо,
Інші кажуть: життя – то лайно.
Треті живуть собі і не чешуться,
Життя пролітає повз них, як кіно.
Одні переймаються гривнею кожною,
Та що там гривнею-копійкою,
Інші вносять за Єрмака мільйони,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Інші кажуть: життя – то лайно.
Треті живуть собі і не чешуться,
Життя пролітає повз них, як кіно.
Одні переймаються гривнею кожною,
Та що там гривнею-копійкою,
Інші вносять за Єрмака мільйони,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Зоя Бідило (1952) /
Публіцистика
Ті, хто вижив в катаклізмі, опинились в песимізмі
За відповідями на ці питання відправимося хвилями простору і часу туди, де питання законності й справедливості вирішувалися без холодильників і телевізорів. Хочеться побачити чудо - зародження цивілізації, не зіпсованої ідеологією, пропагандою. політологією, війнами, п'ятою колоною і підневільною працею. Там немає людських орд, спраглих недоступних матеріальних благ і незаслужених розваг. Пів тисячоліття тому на островах Мікронезії ми знайдемо все потрібне для щастя: ласкаве сонце, піщані пляжі, щедрі дари моря і землі, свободу, рівність, справедливість і, можливо, братерство. Ви вже хочете туди? Отож, мерщій на острови, відомі як восьме чудо світу - Мікронезійська Венеція. Тубільці, а вслід за ними й ми, називають Нан-Мадолом десятки штучних островів, збудованих на кораловому рифі,. З кам'яних блоків споруджені не тільки острови, а й храми, палаци, штучні озера, канали.
Багато століть тому в цей райський куточок припливли два брати Олосіпа і Олосапа і почали тут володарювати. Будівельна сверблячка володарів поклала край безтурботному життю тубільців,. Піддані були поділені на будівельників і воїнів, які стимулювали трудовий ентузіазм будівельників. Без воїнів складно було б пояснити людям, які вже мали все, чого забажають душа і тіло, для чого їм потрібно на додачу до островів архіпелагу ще 92 штучних острови з архітектурними витребеньками. Після смерті Олосіпи Олосапа набув титулу Сауделер І - Володар Делера (Звісно, Делер - це острови, якими він правив і де велів будувати штучні острови).
Кожен наступний Сауделер, а було їх аж шістнадцять, передавав владу синові і продовжував велику справу, започатковану Сауделером І - побудову казкового міста на штучних островах. Сауделер ІІІ законодавчо виділив групу "дворянства", які допомагали правити підданими і керували будівництвом. Сауделер ІV встановив смертну кару будівельникам, які посміли їсти рибу і морських тварин. Сауделер VІ ввів податок у вигляді частини врожаю і улову - треба ж було годувати воїнів, щоб вони не відволікалися від служби на добування їжі. Сауделер VІІІ був людожером, для нього спеціально відгодовували товстунів, прив'язаних до дерев, щоб не втекли. Дружині Сауделера ІХ смакувала смажена людська печінка...
Кожен наступний Сауделер був жорстокішим від попереднього, кожен наступний Сауделер вводив все нові й нові обмеження на харчування підданих, вводив нові й нові податі. Піддані тяжко працювали, голодали і страждали. Але не було ніяких "бунтів, безглуздих і безжальних", які поклали б край голоду і стражданням на цих благодатних островах і покінчили з будівництвом міста мрії Сауделера І.
Якось прибув до Нан-Мадоли правитель із сусіднього острова. Він запитав у нещасних острів'ян чи люблять вони свого правителя, і дізнався, що ненавидять. Тоді він привів 333 своїх воїнів, знищив останнього Сауделера та його воїнів і почав правити сам, потім його син, внук, правнук... І стало все так, як на інших островах.
А де мораль? Мораль така, що ні будівники казкових островів Нан-Мадоли, ні будівники комунізму Північної Кореї, ні творці "русского мира" не здатні бунтувати проти своїх правителів. Навіть коли їх їстимуть, вони покірно терпітимуть свою недолю. Не порушать природній хід подій ні холодильник, ні телевізор, хіба що нагряне сусідній правитель зі своїми псами війни.
Хто буде після Путіна? - Його спадкоємець. У восьмому поколінні, можливо, канібал.
Хто буде після Зеленського? – Якщо його спадкоємець, то у восьмому поколінні, можливо, канібал.
Чи можливо зупинити війну на сході України? - Ризиковано, бо безробітні пси війни здатні загризти обох воюючих правителів Хіба що за справу візьметься сильніший і розумніший правитель з сусіднього острова.
Чи маю жаль за зруйнованою радянською промисловістю? Не більший, ніж за недобудованим містом мрії Сауделера І. Зокрема не маю ностальгії ні за 1500 танків на рік, які колись сходили з конвейєра заводу імені Малишева, ні за кількома десятками пар чоловічих шкарпеток для його трудового колективу раз на місяць у кількості 0,01 шт./чол.
20/05/2021
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ті, хто вижив в катаклізмі, опинились в песимізмі
Війна робить світ зрозумілим: є чорне і є біле, вони і ми. Вона покінчує з думками, особливо з думками самокритичними. Все схиляється перед могутнім поривом. Ми єдині. Для більшості з нас війна прийнятна, доки узгоджується з переконанням, що ці страждання необхідні для більшого блага: адже людям потрібне не тільки щастя, а й сенс. В тому-то й трагедія: війна часом стає потужним засобом набуття сенсу.
Кріс Хеджес "Війна - сила, яка дає нам сенс"
Якось зайшла мова про те, що може зупинити війну, і як змусити псів війни повернутися до мирної праці. Війна - вигідний бізнес. Вона дає здобич, відчуття вищості і сенс життя людям, схильним до ризику і авантюр. Крім цього правителі одержують підданих, готових доводити свою відданість за гідну частку воєнної здобичі. Якщо псів війни не годувати, чи не загризуть вони господаря? Що важливіше для підтримання стабільності суспільства - холодильник, телевізор чи війна? Чи можливий в Росії "бунт безглуздий і безжальний"?За відповідями на ці питання відправимося хвилями простору і часу туди, де питання законності й справедливості вирішувалися без холодильників і телевізорів. Хочеться побачити чудо - зародження цивілізації, не зіпсованої ідеологією, пропагандою. політологією, війнами, п'ятою колоною і підневільною працею. Там немає людських орд, спраглих недоступних матеріальних благ і незаслужених розваг. Пів тисячоліття тому на островах Мікронезії ми знайдемо все потрібне для щастя: ласкаве сонце, піщані пляжі, щедрі дари моря і землі, свободу, рівність, справедливість і, можливо, братерство. Ви вже хочете туди? Отож, мерщій на острови, відомі як восьме чудо світу - Мікронезійська Венеція. Тубільці, а вслід за ними й ми, називають Нан-Мадолом десятки штучних островів, збудованих на кораловому рифі,. З кам'яних блоків споруджені не тільки острови, а й храми, палаци, штучні озера, канали.
Багато століть тому в цей райський куточок припливли два брати Олосіпа і Олосапа і почали тут володарювати. Будівельна сверблячка володарів поклала край безтурботному життю тубільців,. Піддані були поділені на будівельників і воїнів, які стимулювали трудовий ентузіазм будівельників. Без воїнів складно було б пояснити людям, які вже мали все, чого забажають душа і тіло, для чого їм потрібно на додачу до островів архіпелагу ще 92 штучних острови з архітектурними витребеньками. Після смерті Олосіпи Олосапа набув титулу Сауделер І - Володар Делера (Звісно, Делер - це острови, якими він правив і де велів будувати штучні острови).
Кожен наступний Сауделер, а було їх аж шістнадцять, передавав владу синові і продовжував велику справу, започатковану Сауделером І - побудову казкового міста на штучних островах. Сауделер ІІІ законодавчо виділив групу "дворянства", які допомагали правити підданими і керували будівництвом. Сауделер ІV встановив смертну кару будівельникам, які посміли їсти рибу і морських тварин. Сауделер VІ ввів податок у вигляді частини врожаю і улову - треба ж було годувати воїнів, щоб вони не відволікалися від служби на добування їжі. Сауделер VІІІ був людожером, для нього спеціально відгодовували товстунів, прив'язаних до дерев, щоб не втекли. Дружині Сауделера ІХ смакувала смажена людська печінка...
Кожен наступний Сауделер був жорстокішим від попереднього, кожен наступний Сауделер вводив все нові й нові обмеження на харчування підданих, вводив нові й нові податі. Піддані тяжко працювали, голодали і страждали. Але не було ніяких "бунтів, безглуздих і безжальних", які поклали б край голоду і стражданням на цих благодатних островах і покінчили з будівництвом міста мрії Сауделера І.
Якось прибув до Нан-Мадоли правитель із сусіднього острова. Він запитав у нещасних острів'ян чи люблять вони свого правителя, і дізнався, що ненавидять. Тоді він привів 333 своїх воїнів, знищив останнього Сауделера та його воїнів і почав правити сам, потім його син, внук, правнук... І стало все так, як на інших островах.
А де мораль? Мораль така, що ні будівники казкових островів Нан-Мадоли, ні будівники комунізму Північної Кореї, ні творці "русского мира" не здатні бунтувати проти своїх правителів. Навіть коли їх їстимуть, вони покірно терпітимуть свою недолю. Не порушать природній хід подій ні холодильник, ні телевізор, хіба що нагряне сусідній правитель зі своїми псами війни.
Хто буде після Путіна? - Його спадкоємець. У восьмому поколінні, можливо, канібал.
Хто буде після Зеленського? – Якщо його спадкоємець, то у восьмому поколінні, можливо, канібал.
Чи можливо зупинити війну на сході України? - Ризиковано, бо безробітні пси війни здатні загризти обох воюючих правителів Хіба що за справу візьметься сильніший і розумніший правитель з сусіднього острова.
Чи маю жаль за зруйнованою радянською промисловістю? Не більший, ніж за недобудованим містом мрії Сауделера І. Зокрема не маю ностальгії ні за 1500 танків на рік, які колись сходили з конвейєра заводу імені Малишева, ні за кількома десятками пар чоловічих шкарпеток для його трудового колективу раз на місяць у кількості 0,01 шт./чол.
20/05/2021
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Жан Хатцфельд Сезон мачете: говорять вбивці з Руанди (скорочено)"
• Перейти на сторінку •
"Рон Паджетт Поема міста "
• Перейти на сторінку •
"Рон Паджетт Поема міста "
Про публікацію
