ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство

Ірина Вовк
2026.10.04 10:55
СОН ДОВЖИНОЮ У ВІЧНІСТЬ (замість Післямови) Минуло майже дві тисячі років. Вулкан, який колись за лічені години стер з обличчя землі одне з найбагатших міст імперії, давно заспокоївся і покрився новим шаром зелені. Але під цим товстим, багат
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоя Бідило (1952) / Публіцистика

 Ті, хто вижив в катаклізмі, опинились в песимізмі

Війна робить світ зрозумілим: є чорне і є біле, вони і ми. Вона покінчує з думками, особливо з думками самокритичними. Все схиляється перед могутнім поривом. Ми єдині. Для більшості з нас війна прийнятна, доки узгоджується з переконанням, що ці страждання необхідні для більшого блага: адже людям потрібне не тільки щастя, а й сенс. В тому-то й трагедія: війна часом стає потужним засобом набуття сенсу.

Кріс Хеджес "Війна - сила, яка дає нам сенс"

Якось зайшла мова про те, що може зупинити війну, і як змусити псів війни повернутися до мирної праці. Війна - вигідний бізнес. Вона дає здобич, відчуття вищості і сенс життя людям, схильним до ризику і авантюр. Крім цього правителі одержують підданих, готових доводити свою відданість за гідну частку воєнної здобичі. Якщо псів війни не годувати, чи не загризуть вони господаря? Що важливіше для підтримання стабільності суспільства - холодильник, телевізор чи війна? Чи можливий в Росії "бунт безглуздий і безжальний"?

За відповідями на ці питання відправимося хвилями простору і часу туди, де питання законності й справедливості вирішувалися без холодильників і телевізорів. Хочеться побачити чудо - зародження цивілізації, не зіпсованої ідеологією, пропагандою. політологією, війнами, п'ятою колоною і підневільною працею. Там немає людських орд, спраглих недоступних матеріальних благ і незаслужених розваг. Пів тисячоліття тому на островах Мікронезії ми знайдемо все потрібне для щастя: ласкаве сонце, піщані пляжі, щедрі дари моря і землі, свободу, рівність, справедливість і, можливо, братерство. Ви вже хочете туди? Отож, мерщій на острови, відомі як восьме чудо світу - Мікронезійська Венеція. Тубільці, а вслід за ними й ми, називають Нан-Мадолом десятки штучних островів, збудованих на кораловому рифі,. З кам'яних блоків споруджені не тільки острови, а й храми, палаци, штучні озера, канали.

Багато століть тому в цей райський куточок припливли два брати Олосіпа і Олосапа і почали тут володарювати. Будівельна сверблячка володарів поклала край безтурботному життю тубільців,. Піддані були поділені на будівельників і воїнів, які стимулювали трудовий ентузіазм будівельників. Без воїнів складно було б пояснити людям, які вже мали все, чого забажають душа і тіло, для чого їм потрібно на додачу до островів архіпелагу ще 92 штучних острови з архітектурними витребеньками. Після смерті Олосіпи Олосапа набув титулу Сауделер І - Володар Делера (Звісно, Делер - це острови, якими він правив і де велів будувати штучні острови).

Кожен наступний Сауделер, а було їх аж шістнадцять, передавав владу синові і продовжував велику справу, започатковану Сауделером І - побудову казкового міста на штучних островах. Сауделер ІІІ законодавчо виділив групу "дворянства", які допомагали правити підданими і керували будівництвом. Сауделер ІV встановив смертну кару будівельникам, які посміли їсти рибу і морських тварин. Сауделер VІ ввів податок у вигляді частини врожаю і улову - треба ж було годувати воїнів, щоб вони не відволікалися від служби на добування їжі. Сауделер VІІІ був людожером, для нього спеціально відгодовували товстунів, прив'язаних до дерев, щоб не втекли. Дружині Сауделера ІХ смакувала смажена людська печінка...

Кожен наступний Сауделер був жорстокішим від попереднього, кожен наступний Сауделер вводив все нові й нові обмеження на харчування підданих, вводив нові й нові податі. Піддані тяжко працювали, голодали і страждали. Але не було ніяких "бунтів, безглуздих і безжальних", які поклали б край голоду і стражданням на цих благодатних островах і покінчили з будівництвом міста мрії Сауделера І.

Якось прибув до Нан-Мадоли правитель із сусіднього острова. Він запитав у нещасних острів'ян чи люблять вони свого правителя, і дізнався, що ненавидять. Тоді він привів 333 своїх воїнів, знищив останнього Сауделера та його воїнів і почав правити сам, потім його син, внук, правнук... І стало все так, як на інших островах.

А де мораль? Мораль така, що ні будівники казкових островів Нан-Мадоли, ні будівники комунізму Північної Кореї, ні творці "русского мира" не здатні бунтувати проти своїх правителів. Навіть коли їх їстимуть, вони покірно терпітимуть свою недолю. Не порушать природній хід подій ні холодильник, ні телевізор, хіба що нагряне сусідній правитель зі своїми псами війни.

Хто буде після Путіна? - Його спадкоємець. У восьмому поколінні, можливо, канібал.

Хто буде після Зеленського? – Якщо його спадкоємець, то у восьмому поколінні, можливо, канібал.

Чи можливо зупинити війну на сході України? - Ризиковано, бо безробітні пси війни здатні загризти обох воюючих правителів Хіба що за справу візьметься сильніший і розумніший правитель з сусіднього острова.

Чи маю жаль за зруйнованою радянською промисловістю? Не більший, ніж за недобудованим містом мрії Сауделера І. Зокрема не маю ностальгії ні за 1500 танків на рік, які колись сходили з конвейєра заводу імені Малишева, ні за кількома десятками пар чоловічих шкарпеток для його трудового колективу раз на місяць у кількості 0,01 шт./чол.
20/05/2021




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-05-17 19:59:49
Переглядів сторінки твору 112
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.821 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.821 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.15 17:49
Автор у цю хвилину відсутній