ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

С М
2026.11.19 23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань

Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоя Бідило (1952) / Публіцистика

 Ті, хто вижив в катаклізмі, опинились в песимізмі

Війна робить світ зрозумілим: є чорне і є біле, вони і ми. Вона покінчує з думками, особливо з думками самокритичними. Все схиляється перед могутнім поривом. Ми єдині. Для більшості з нас війна прийнятна, доки узгоджується з переконанням, що ці страждання необхідні для більшого блага: адже людям потрібне не тільки щастя, а й сенс. В тому-то й трагедія: війна часом стає потужним засобом набуття сенсу.

Кріс Хеджес "Війна - сила, яка дає нам сенс"

Якось зайшла мова про те, що може зупинити війну, і як змусити псів війни повернутися до мирної праці. Війна - вигідний бізнес. Вона дає здобич, відчуття вищості і сенс життя людям, схильним до ризику і авантюр. Крім цього правителі одержують підданих, готових доводити свою відданість за гідну частку воєнної здобичі. Якщо псів війни не годувати, чи не загризуть вони господаря? Що важливіше для підтримання стабільності суспільства - холодильник, телевізор чи війна? Чи можливий в Росії "бунт безглуздий і безжальний"?

За відповідями на ці питання відправимося хвилями простору і часу туди, де питання законності й справедливості вирішувалися без холодильників і телевізорів. Хочеться побачити чудо - зародження цивілізації, не зіпсованої ідеологією, пропагандою. політологією, війнами, п'ятою колоною і підневільною працею. Там немає людських орд, спраглих недоступних матеріальних благ і незаслужених розваг. Пів тисячоліття тому на островах Мікронезії ми знайдемо все потрібне для щастя: ласкаве сонце, піщані пляжі, щедрі дари моря і землі, свободу, рівність, справедливість і, можливо, братерство. Ви вже хочете туди? Отож, мерщій на острови, відомі як восьме чудо світу - Мікронезійська Венеція. Тубільці, а вслід за ними й ми, називають Нан-Мадолом десятки штучних островів, збудованих на кораловому рифі,. З кам'яних блоків споруджені не тільки острови, а й храми, палаци, штучні озера, канали.

Багато століть тому в цей райський куточок припливли два брати Олосіпа і Олосапа і почали тут володарювати. Будівельна сверблячка володарів поклала край безтурботному життю тубільців,. Піддані були поділені на будівельників і воїнів, які стимулювали трудовий ентузіазм будівельників. Без воїнів складно було б пояснити людям, які вже мали все, чого забажають душа і тіло, для чого їм потрібно на додачу до островів архіпелагу ще 92 штучних острови з архітектурними витребеньками. Після смерті Олосіпи Олосапа набув титулу Сауделер І - Володар Делера (Звісно, Делер - це острови, якими він правив і де велів будувати штучні острови).

Кожен наступний Сауделер, а було їх аж шістнадцять, передавав владу синові і продовжував велику справу, започатковану Сауделером І - побудову казкового міста на штучних островах. Сауделер ІІІ законодавчо виділив групу "дворянства", які допомагали правити підданими і керували будівництвом. Сауделер ІV встановив смертну кару будівельникам, які посміли їсти рибу і морських тварин. Сауделер VІ ввів податок у вигляді частини врожаю і улову - треба ж було годувати воїнів, щоб вони не відволікалися від служби на добування їжі. Сауделер VІІІ був людожером, для нього спеціально відгодовували товстунів, прив'язаних до дерев, щоб не втекли. Дружині Сауделера ІХ смакувала смажена людська печінка...

Кожен наступний Сауделер був жорстокішим від попереднього, кожен наступний Сауделер вводив все нові й нові обмеження на харчування підданих, вводив нові й нові податі. Піддані тяжко працювали, голодали і страждали. Але не було ніяких "бунтів, безглуздих і безжальних", які поклали б край голоду і стражданням на цих благодатних островах і покінчили з будівництвом міста мрії Сауделера І.

Якось прибув до Нан-Мадоли правитель із сусіднього острова. Він запитав у нещасних острів'ян чи люблять вони свого правителя, і дізнався, що ненавидять. Тоді він привів 333 своїх воїнів, знищив останнього Сауделера та його воїнів і почав правити сам, потім його син, внук, правнук... І стало все так, як на інших островах.

А де мораль? Мораль така, що ні будівники казкових островів Нан-Мадоли, ні будівники комунізму Північної Кореї, ні творці "русского мира" не здатні бунтувати проти своїх правителів. Навіть коли їх їстимуть, вони покірно терпітимуть свою недолю. Не порушать природній хід подій ні холодильник, ні телевізор, хіба що нагряне сусідній правитель зі своїми псами війни.

Хто буде після Путіна? - Його спадкоємець. У восьмому поколінні, можливо, канібал.

Хто буде після Зеленського? – Якщо його спадкоємець, то у восьмому поколінні, можливо, канібал.

Чи можливо зупинити війну на сході України? - Ризиковано, бо безробітні пси війни здатні загризти обох воюючих правителів Хіба що за справу візьметься сильніший і розумніший правитель з сусіднього острова.

Чи маю жаль за зруйнованою радянською промисловістю? Не більший, ніж за недобудованим містом мрії Сауделера І. Зокрема не маю ностальгії ні за 1500 танків на рік, які колись сходили з конвейєра заводу імені Малишева, ні за кількома десятками пар чоловічих шкарпеток для його трудового колективу раз на місяць у кількості 0,01 шт./чол.
20/05/2021




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-05-17 19:59:49
Переглядів сторінки твору 133
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.821 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.821 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.20 22:40
Автор у цю хвилину відсутній