
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.21
06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25
2025.10.21
00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
2025.10.20
22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
2025.10.20
15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
2025.10.20
11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
2025.10.20
11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
2025.10.20
09:31
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
2025.10.20
09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
2025.10.20
06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
2025.10.20
01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
2025.10.20
01:14
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
2025.10.19
22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.
Склеюю серце своє ізолентою.
2025.10.19
22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
2025.10.19
22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2025.10.19
20:45
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…
Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…
Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
2025.10.19
18:44
Я думаю про тебе дні та ночі,
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.
Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.
Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Зоя Бідило (1952) /
Публіцистика
Ті, хто вижив в катаклізмі, опинились в песимізмі
За відповідями на ці питання відправимося хвилями простору і часу туди, де питання законності й справедливості вирішувалися без холодильників і телевізорів. Хочеться побачити чудо - зародження цивілізації, не зіпсованої ідеологією, пропагандою. політологією, війнами, п'ятою колоною і підневільною працею. Там немає людських орд, спраглих недоступних матеріальних благ і незаслужених розваг. Пів тисячоліття тому на островах Мікронезії ми знайдемо все потрібне для щастя: ласкаве сонце, піщані пляжі, щедрі дари моря і землі, свободу, рівність, справедливість і, можливо, братерство. Ви вже хочете туди? Отож, мерщій на острови, відомі як восьме чудо світу - Мікронезійська Венеція. Тубільці, а вслід за ними й ми, називають Нан-Мадолом десятки штучних островів, збудованих на кораловому рифі,. З кам'яних блоків споруджені не тільки острови, а й храми, палаци, штучні озера, канали.
Багато століть тому в цей райський куточок припливли два брати Олосіпа і Олосапа і почали тут володарювати. Будівельна сверблячка володарів поклала край безтурботному життю тубільців,. Піддані були поділені на будівельників і воїнів, які стимулювали трудовий ентузіазм будівельників. Без воїнів складно було б пояснити людям, які вже мали все, чого забажають душа і тіло, для чого їм потрібно на додачу до островів архіпелагу ще 92 штучних острови з архітектурними витребеньками. Після смерті Олосіпи Олосапа набув титулу Сауделер І - Володар Делера (Звісно, Делер - це острови, якими він правив і де велів будувати штучні острови).
Кожен наступний Сауделер, а було їх аж шістнадцять, передавав владу синові і продовжував велику справу, започатковану Сауделером І - побудову казкового міста на штучних островах. Сауделер ІІІ законодавчо виділив групу "дворянства", які допомагали правити підданими і керували будівництвом. Сауделер ІV встановив смертну кару будівельникам, які посміли їсти рибу і морських тварин. Сауделер VІ ввів податок у вигляді частини врожаю і улову - треба ж було годувати воїнів, щоб вони не відволікалися від служби на добування їжі. Сауделер VІІІ був людожером, для нього спеціально відгодовували товстунів, прив'язаних до дерев, щоб не втекли. Дружині Сауделера ІХ смакувала смажена людська печінка...
Кожен наступний Сауделер був жорстокішим від попереднього, кожен наступний Сауделер вводив все нові й нові обмеження на харчування підданих, вводив нові й нові податі. Піддані тяжко працювали, голодали і страждали. Але не було ніяких "бунтів, безглуздих і безжальних", які поклали б край голоду і стражданням на цих благодатних островах і покінчили з будівництвом міста мрії Сауделера І.
Якось прибув до Нан-Мадоли правитель із сусіднього острова. Він запитав у нещасних острів'ян чи люблять вони свого правителя, і дізнався, що ненавидять. Тоді він привів 333 своїх воїнів, знищив останнього Сауделера та його воїнів і почав правити сам, потім його син, внук, правнук... І стало все так, як на інших островах.
А де мораль? Мораль така, що ні будівники казкових островів Нан-Мадоли, ні будівники комунізму Північної Кореї, ні творці "русского мира" не здатні бунтувати проти своїх правителів. Навіть коли їх їстимуть, вони покірно терпітимуть свою недолю. Не порушать природній хід подій ні холодильник, ні телевізор, хіба що нагряне сусідній правитель зі своїми псами війни.
Хто буде після Путіна? - Його спадкоємець. У восьмому поколінні, можливо, канібал.
Хто буде після Зеленського? – Якщо його спадкоємець, то у восьмому поколінні, можливо, канібал.
Чи можливо зупинити війну на сході України? - Ризиковано, бо безробітні пси війни здатні загризти обох воюючих правителів Хіба що за справу візьметься сильніший і розумніший правитель з сусіднього острова.
Чи маю жаль за зруйнованою радянською промисловістю? Не більший, ніж за недобудованим містом мрії Сауделера І. Зокрема не маю ностальгії ні за 1500 танків на рік, які колись сходили з конвейєра заводу імені Малишева, ні за кількома десятками пар чоловічих шкарпеток для його трудового колективу раз на місяць у кількості 0,01 шт./чол.
20/05/2021
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ті, хто вижив в катаклізмі, опинились в песимізмі
Війна робить світ зрозумілим: є чорне і є біле, вони і ми. Вона покінчує з думками, особливо з думками самокритичними. Все схиляється перед могутнім поривом. Ми єдині. Для більшості з нас війна прийнятна, доки узгоджується з переконанням, що ці страждання необхідні для більшого блага: адже людям потрібне не тільки щастя, а й сенс. В тому-то й трагедія: війна часом стає потужним засобом набуття сенсу.
Кріс Хеджес "Війна - сила, яка дає нам сенс"
Якось зайшла мова про те, що може зупинити війну, і як змусити псів війни повернутися до мирної праці. Війна - вигідний бізнес. Вона дає здобич, відчуття вищості і сенс життя людям, схильним до ризику і авантюр. Крім цього правителі одержують підданих, готових доводити свою відданість за гідну частку воєнної здобичі. Якщо псів війни не годувати, чи не загризуть вони господаря? Що важливіше для підтримання стабільності суспільства - холодильник, телевізор чи війна? Чи можливий в Росії "бунт безглуздий і безжальний"?За відповідями на ці питання відправимося хвилями простору і часу туди, де питання законності й справедливості вирішувалися без холодильників і телевізорів. Хочеться побачити чудо - зародження цивілізації, не зіпсованої ідеологією, пропагандою. політологією, війнами, п'ятою колоною і підневільною працею. Там немає людських орд, спраглих недоступних матеріальних благ і незаслужених розваг. Пів тисячоліття тому на островах Мікронезії ми знайдемо все потрібне для щастя: ласкаве сонце, піщані пляжі, щедрі дари моря і землі, свободу, рівність, справедливість і, можливо, братерство. Ви вже хочете туди? Отож, мерщій на острови, відомі як восьме чудо світу - Мікронезійська Венеція. Тубільці, а вслід за ними й ми, називають Нан-Мадолом десятки штучних островів, збудованих на кораловому рифі,. З кам'яних блоків споруджені не тільки острови, а й храми, палаци, штучні озера, канали.
Багато століть тому в цей райський куточок припливли два брати Олосіпа і Олосапа і почали тут володарювати. Будівельна сверблячка володарів поклала край безтурботному життю тубільців,. Піддані були поділені на будівельників і воїнів, які стимулювали трудовий ентузіазм будівельників. Без воїнів складно було б пояснити людям, які вже мали все, чого забажають душа і тіло, для чого їм потрібно на додачу до островів архіпелагу ще 92 штучних острови з архітектурними витребеньками. Після смерті Олосіпи Олосапа набув титулу Сауделер І - Володар Делера (Звісно, Делер - це острови, якими він правив і де велів будувати штучні острови).
Кожен наступний Сауделер, а було їх аж шістнадцять, передавав владу синові і продовжував велику справу, започатковану Сауделером І - побудову казкового міста на штучних островах. Сауделер ІІІ законодавчо виділив групу "дворянства", які допомагали правити підданими і керували будівництвом. Сауделер ІV встановив смертну кару будівельникам, які посміли їсти рибу і морських тварин. Сауделер VІ ввів податок у вигляді частини врожаю і улову - треба ж було годувати воїнів, щоб вони не відволікалися від служби на добування їжі. Сауделер VІІІ був людожером, для нього спеціально відгодовували товстунів, прив'язаних до дерев, щоб не втекли. Дружині Сауделера ІХ смакувала смажена людська печінка...
Кожен наступний Сауделер був жорстокішим від попереднього, кожен наступний Сауделер вводив все нові й нові обмеження на харчування підданих, вводив нові й нові податі. Піддані тяжко працювали, голодали і страждали. Але не було ніяких "бунтів, безглуздих і безжальних", які поклали б край голоду і стражданням на цих благодатних островах і покінчили з будівництвом міста мрії Сауделера І.
Якось прибув до Нан-Мадоли правитель із сусіднього острова. Він запитав у нещасних острів'ян чи люблять вони свого правителя, і дізнався, що ненавидять. Тоді він привів 333 своїх воїнів, знищив останнього Сауделера та його воїнів і почав правити сам, потім його син, внук, правнук... І стало все так, як на інших островах.
А де мораль? Мораль така, що ні будівники казкових островів Нан-Мадоли, ні будівники комунізму Північної Кореї, ні творці "русского мира" не здатні бунтувати проти своїх правителів. Навіть коли їх їстимуть, вони покірно терпітимуть свою недолю. Не порушать природній хід подій ні холодильник, ні телевізор, хіба що нагряне сусідній правитель зі своїми псами війни.
Хто буде після Путіна? - Його спадкоємець. У восьмому поколінні, можливо, канібал.
Хто буде після Зеленського? – Якщо його спадкоємець, то у восьмому поколінні, можливо, канібал.
Чи можливо зупинити війну на сході України? - Ризиковано, бо безробітні пси війни здатні загризти обох воюючих правителів Хіба що за справу візьметься сильніший і розумніший правитель з сусіднього острова.
Чи маю жаль за зруйнованою радянською промисловістю? Не більший, ніж за недобудованим містом мрії Сауделера І. Зокрема не маю ностальгії ні за 1500 танків на рік, які колись сходили з конвейєра заводу імені Малишева, ні за кількома десятками пар чоловічих шкарпеток для його трудового колективу раз на місяць у кількості 0,01 шт./чол.
20/05/2021
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Жан Хатцфельд Сезон мачете: говорять вбивці з Руанди (скорочено)"
• Перейти на сторінку •
"Рон Паджетт Поема міста "
• Перейти на сторінку •
"Рон Паджетт Поема міста "
Про публікацію