Одна, і ще одна.
А після неї третя.
Червоного вина
Налию знову нехотя.

Ти п'єш і пив, навіщо?
До чого тут вино?
На що же, чоловіче,
Тобі здалось воно?

Ти знову підставляєш
Бокал мені під руки.
Я знову наливаю
Тобі червоні трунки.

Почнемо говорити?
Розкажу, що бентежить?
Іще тобі налити?
Та чи це сльози? Нежить.

Я змовчу і продовжу.
Розказувати буду.
Можливо так, збентежу,
Що не потерплю блуду.

Та ні, ти знову просиш
Налити ще вина.
Найважче, що не визнав,
У чом твоя вина.

Я зморщусь і наллю ще.
Продовжую журитись.
Навіщо ж на дівчат,
Як звір якийсь дивитись?

Чому не розумієш,
Якщо мені болить,
Коли тобі до іншої
Заскочити кортить?

І вже би наче звикла,
Та щось таки марудить.
І дуже мені прикро,
Та хай вже Бог розсудить.

І далі по розмові
"Нема за що переживати..."
Мої руки, як в змові
Продовжать наливати.

Навіщо п'єш і пив ти?
Хоч це мені поясниш?
Тобі б до ліжка дійти
І так уже не тямиш.

Тоді палкі обійми,
Такі ж твої цілунки.
Якщо я їх не візьму,
То мені скрутиш руки.

Тепер ти мене любиш.
Тепер ти хочеш жару.
Чого ж тільки не зробиш?
Та вже нема запалу.

Якщо усі підходять,
І кожна тобі мила,
І це вони не роблять -
То якась «вища сила».

Та нащо мені з ними
Самій собі рівнятись?
Завершувати рими
Й з тобою враз кохатись?

Шановний чоловіче,
У мене ще є гордість.
Твоя тебе не кличе?
Для цього ж треба совість.

Невже ж така жахлива,
Що треба напиватись?
Чому, як чиста голова,
То зась на ласки сподіватись?

Та ні, веду я монологи
Нікому не потрібні.
Ти розвернувся від знемоги
Слухати сльози жалюгідні.

Краще ти вип'єш вже таблетку
І без проблем собі заснеш.
Щоб плакати знайду «жилетку»:
Що ти посіяв — те й пожнеш.

І зі сльозами на обличчі
Наллю собі також вина.
Хіба ж у тому, що не люблять,
Буває теж наша вина?

А ти вже спиш десятим сном.
Мені ж чомусь то сльози ллються.
Я на одинці із вином.
То й не люби мене. Здаюся.

І пий, як хочеш. Скільки влізе.
Мені іще одне вміщається.
Шкода, що все оце гризе
І монологом залишається.

Ти п'єш і спиш, і так щодня.
Я до світанку засинаю.
Сама в сльозах, мов те дитя.
Надіюсь ще, бо я кохаю.



25.07.2019р.