Нещодавно один мій хороший знайомий, також лікар, але не психіатр, попросив мене зробити допис про вплив ШІ на психіку людини. Відповідь можна було б вмістити в одне речення: "При правильному користуванні технології ШІ не становлять небезпеки, а стають досить зручним інструментом, що спрощує пошук інформації і може суттєво скоротити час проведений над рутинною текстовою роботою, але зловживання загрожує відучити нас думати "своєю головою".
Та коли ж це людство мало відчуття міри?..

Зловживання технологіями тягне за собою не лише когнітивну деградацію, а й ризик отримати недостовірні, часто шкідливі поради, особливо у сферах, що вимагають фахових знань. Саме тому пропоную детальніше зупинитися на негативних наслідках такого зловживання, оскільки в прагненні спростити своє життя ми ігноруємо потенційні ризики, а надмірне покладання на ШІ може суттєво вплинути на наші розумові здібності і не тільки.

Коли ШІ надає готові відповіді, він зменшує потребу в критичному мисленні. Наприклад, замість того, щоб аналізувати кілька джерел інформації, студент просто запитує чат-бота, отримуючи готовий твір. Це позбавляє його навичок аналізу, синтезу та побудови власної аргументації, а також вміння бодай просто щось знайти. Так само люди, які часто використовують навігатор, перестають орієнтуватися на місцевості та швидко приймати рішення в незнайомих ситуаціях. Ми перетворюємося з активних мислителів на пасивних споживачів.

Другим негативним наслідком є послаблення пам’яті. Навіщо щось запам’ятовувати, якщо вся інформація знаходиться в смартфоні, доступна за кілька кліків? Зовнішня пам'ять, яку надає ШІ, позбавляє нас стимулу тренувати власну. Замість того, щоб зберігати інформацію, ми запам’ятовуємо лише шлях до неї, який, погодьтеся, не надто довгий. Цей процес схожий на те, як наші м’язи атрофуються без регулярних навантажень. Науковці називають дане явище цифровим старінням пам'яті, хоча його довгостроковий вплив на мозок ще вивчається. Тим не менш, воно робить нас залежними від технологій, ніби як своєрідних милиць для розуму.

Штучний інтелект також становить загрозу для креативності та оригінальності. Системи, що генерують зображення, музику або тексти, працюють на основі великих об'ємів даних. Вони комбінують існуючі елементи, створюючи продукти, що виглядають новими, а насправді є лише результатом алгоритмічного аналізу, такою собі "середньою температурою по лікарні". Використовуючи ШІ для творчості, людина ризикує втратити свій унікальний стиль та оригінальне бачення. Якщо машина може зробити все, то де місце для людської індивідуальності?

Ще одним небезпечним наслідком є використання ШІ як універсальної заміни для фахівців. Сучасні мовні моделі здатні генерувати правдоподібні, грамотні тексти і це створює ілюзію їхньої компетентності. Нам може здаватися, що замість візиту до лікаря, психолога чи юриста достатньо просто запитати чат-бота. Це зручно, анонімно і, здається, економить час. Однак ця зручність часто шкідлива. Навіть найпрогресивніші моделі ШІ не володіють досвідом, емпатією чи здатністю враховувати унікальність ситуацій. Вони оперують суто статистичними даними, тоді як людське життя, здоров’я і правові питання є надзвичайно індивідуальними. Покладаючись на рекомендації ШІ, особа ризикує не тільки отримати неточну або некоректну інформацію, але й пропустити важливі нюанси, що може мати сумні наслідки. Відповідь штучного інтелекту, на кшталт "схоже на... але обов’язково зверніться до лікаря", часто ігнорується. Люди хапаються за першу частину відповіді, забуваючи про критично важливу другу.
Даний феномен є своєрідним апогеєм втрати критичного мислення, про яку йшлося раніше. Замість того, щоб звернутися до людини, яка присвятила своє життя вивченню певної сфери, ми довіряємо бездушному алгоритму, по суті калькулятору. Така довіра до технологій є не просто питанням ефективності, а й особистої та суспільної безпеки. Вона веде до непередбачуваних і навіть трагікомічних ситуацій, що можуть коштувати здоров'я, фінансів чи життя. Таких випадків описано вже чимало і з часом ставатиме дедалі більше. Навіть, якщо ШІ не захопить владу над світом, як це описано в серії фільмів "Термінатор", то сліпа довіра до його порад таки справді зможе дещо скоротити нашу популяцію.

Зрештою, ШІ — це потужний інструмент. Проблема не в ньому самому, а в нашому підході. Коли ми зловживаємо технологією, вона перестає бути помічником і стає заміною нашого власного розуму. Щоб уникнути цього, важливо усвідомлено шукати баланс. Ми не повинні відмовлятися від ШІ, але маємо використовувати його відповідально, лише як доповнення до власних когнітивних здібностей. Тільки так зможемо зберегти свою унікальність і критичне мислення. А ще життя та здоров'я...

P.S. Із загальним баченням ситуації ніби все. Звісно, стаття могла б бути набагато об'ємнішою, якщо більш прискіпливо вдаватися в деталі, але не хочеться втомлювати шановного читача. В післямові можу лише додати, що і в моїй практиці є чимало випадків, коли пацієнт узгоджує призначення з ChatGPT чи перепровіряє мої заключення. Іноді з цього можна пожартувати, а іноді довіра до ШІ таки переважає. Ще якби мовні моделі мали сертифікат спеціаліста, диплом лікаря і можливість ставити печатку, ціни б їм не було, а спеціалісти пішли б розвантажувати вагони або підмітати вулиці, бо навряд чи ШІ цьому навчиться.



17.08.2025