Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.04
05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
2025.12.04
03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я.
Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа
2025.12.04
00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити.
Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний.
На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки.
Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе.
Дзеркало душі
2025.12.04
00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
2025.12.03
22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
2025.12.03
21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
2025.12.03
21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
2025.12.03
18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
2025.12.03
15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Герман (1991) /
Публіцистика
Коли згасає вогонь
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Коли згасає вогонь
"Згорів на роботі" — це не про пожежника, як в чорному анекдоті, а про багатьох із нас. Навколо терміну "вигорання" існує багато спекуляцій і недостовірних тверджень, що вкотре розповсюджує поп-психологія. Це не про перевтому і не "забагато роботи". Також не про те, що "візьму тиждень відпустки і стане легше". Це набагато серйозніший стан. Про нього, його причини та що з цим робити — далі, без зайвого драматизму та нагнітання.
Вигорання (англ. "burnout") — це синдром, визнаний Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) як професійний феномен. Він виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці, з яким не вдалося ефективно впоратися. Вигорання складається з трьох ключових компонентів:
1. Відчуття виснаження: постійна фізична і емоційна втома, що не зникає навіть після повноцінного відпочинку.
2. Психічна відстороненість: цинічне ставлення до роботи, відчуття відчуження від своїх обов'язків, колег і навіть від самого себе.
3. Зниження професійної ефективності: невпевненість у своїх силах, відчуття марності зусиль, значне зниження продуктивності.
По суті, вигорання — захисний механізм психіки, яка просто капітулювала перед надмірним і постійним тиском. Це ніби внутрішній акумулятор не просто сів, а ще й вибухнув, зруйнувавши все, що було поряд.
Причини:
Хоча багато хто вважає, що вигорання — лише наслідок надмірної кількості роботи, основні причини часто полягають не в обсязі завдань, а в робочому середовищі:
1. Токсична атмосфера в колективі: постійні конфлікти, плітки, відсутність взаємоповаги та підтримки. Якщо щоранку йдеш на роботу як на поле бою, де замість куль — їдкі зауваження, вигорання неминуче.
2. Відсутність чітких обов'язків і багатофункціональність: коли ти одночасно і менеджер, і кур'єр, і психолог, і той, хто має розгребти чужий бардак. Таке розмивання меж — прямий шлях до виснаження.
3. Нечіткий графік та робоче місце: "працюй з дому, але будь на зв'язку 24/7". Коли межі між особистим життям і роботою стираються, а твій офіс — це твоя спальня, мозок перестає розрізняти, коли час працювати, а коли — відпочивати.
4. Відсутність контролю: якщо ти не можеш впливати на процеси, які стосуються твоєї роботи, відчуття безсилля швидко переростає в апатію.
5. Невідповідність цінностей: коли твої особисті переконання і цінності розходяться з корпоративною культурою, ти змушений щодня робити те, у що не віриш. Це як носити чуже взуття — спочатку незручно, а потім починає боліти.
Симптоми вигорання: коли тіло кричить про допомогу
Симптоми вигорання не завжди очевидні. Часто людина не усвідомлює, що з нею відбувається, списуючи все на поганий настрій чи втому.
Фізичні: постійні головні болі, проблеми зі сном, зниження імунітету, болі в м'язах, шлунково-кишкові розлади. Тіло починає кричати про допомогу, коли мозок вже змирився.
Емоційні: цинізм, апатія, дратівливість, почуття безпорадності, відчай, відчуття самотності, втрата інтересу до хобі. Те, що раніше приносило радість, тепер викликає лише зневагу.
Поведінкові: прокрастинація, втрата мотивації, щоденне бажання звільнитися, ізоляція від колег, зловживання алкоголем або іншими речовинами.
Як боротися з вигоранням?
"Візьму тиждень відпустки і стане легше" — не найкращий варіант. Відпустка може лише тимчасово призупинити симптоми, але не усуне причини. Якщо повернутися в те ж саме токсичне середовище, ефект буде як від склянки води на пожежі.
1. Зміни на роботі: проаналізуйте, що саме викликає стрес. Поговоріть з керівником про перерозподіл обов'язків або встановлення чітких меж робочого часу та обов'язків.
2. Встановлення кордонів: навчіться говорити "ні". Чітко визначте свій робочий план і дотримуйтеся його.
3. Пошук підтримки: спілкуйтеся з друзями, сім'єю, колегами, яким довіряєте. Не соромтеся звернутися за допомогою до спеціаліста (психолога, психотерапевта, психіатра). Це не ознака слабкості, а навпаки — сміливий крок до порятунку себе.
4. Зміна ролі: якщо всі спроби налагодити ситуацію на роботі марні, можливо, прийшов час подумати про зміну роботи. Іноді єдиний вихід — це просто вийти з палаючого будинку.
Вигорання — це не просто популярний термін чи тимчасова втома. Це серйозна проблема, яка руйнує не лише професійне, а й особисте життя. Боротьба з ним вимагає усвідомлення, сміливості та готовності змінювати щось у своєму житті, а не чекати, поки проблема "розсмокчеться" сама собою. Адже ніхто не хоче бути пожежником з анекдоту.
01.09.2025
Вигорання (англ. "burnout") — це синдром, визнаний Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) як професійний феномен. Він виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці, з яким не вдалося ефективно впоратися. Вигорання складається з трьох ключових компонентів:
1. Відчуття виснаження: постійна фізична і емоційна втома, що не зникає навіть після повноцінного відпочинку.
2. Психічна відстороненість: цинічне ставлення до роботи, відчуття відчуження від своїх обов'язків, колег і навіть від самого себе.
3. Зниження професійної ефективності: невпевненість у своїх силах, відчуття марності зусиль, значне зниження продуктивності.
По суті, вигорання — захисний механізм психіки, яка просто капітулювала перед надмірним і постійним тиском. Це ніби внутрішній акумулятор не просто сів, а ще й вибухнув, зруйнувавши все, що було поряд.
Причини:
Хоча багато хто вважає, що вигорання — лише наслідок надмірної кількості роботи, основні причини часто полягають не в обсязі завдань, а в робочому середовищі:
1. Токсична атмосфера в колективі: постійні конфлікти, плітки, відсутність взаємоповаги та підтримки. Якщо щоранку йдеш на роботу як на поле бою, де замість куль — їдкі зауваження, вигорання неминуче.
2. Відсутність чітких обов'язків і багатофункціональність: коли ти одночасно і менеджер, і кур'єр, і психолог, і той, хто має розгребти чужий бардак. Таке розмивання меж — прямий шлях до виснаження.
3. Нечіткий графік та робоче місце: "працюй з дому, але будь на зв'язку 24/7". Коли межі між особистим життям і роботою стираються, а твій офіс — це твоя спальня, мозок перестає розрізняти, коли час працювати, а коли — відпочивати.
4. Відсутність контролю: якщо ти не можеш впливати на процеси, які стосуються твоєї роботи, відчуття безсилля швидко переростає в апатію.
5. Невідповідність цінностей: коли твої особисті переконання і цінності розходяться з корпоративною культурою, ти змушений щодня робити те, у що не віриш. Це як носити чуже взуття — спочатку незручно, а потім починає боліти.
Симптоми вигорання: коли тіло кричить про допомогу
Симптоми вигорання не завжди очевидні. Часто людина не усвідомлює, що з нею відбувається, списуючи все на поганий настрій чи втому.
Фізичні: постійні головні болі, проблеми зі сном, зниження імунітету, болі в м'язах, шлунково-кишкові розлади. Тіло починає кричати про допомогу, коли мозок вже змирився.
Емоційні: цинізм, апатія, дратівливість, почуття безпорадності, відчай, відчуття самотності, втрата інтересу до хобі. Те, що раніше приносило радість, тепер викликає лише зневагу.
Поведінкові: прокрастинація, втрата мотивації, щоденне бажання звільнитися, ізоляція від колег, зловживання алкоголем або іншими речовинами.
Як боротися з вигоранням?
"Візьму тиждень відпустки і стане легше" — не найкращий варіант. Відпустка може лише тимчасово призупинити симптоми, але не усуне причини. Якщо повернутися в те ж саме токсичне середовище, ефект буде як від склянки води на пожежі.
1. Зміни на роботі: проаналізуйте, що саме викликає стрес. Поговоріть з керівником про перерозподіл обов'язків або встановлення чітких меж робочого часу та обов'язків.
2. Встановлення кордонів: навчіться говорити "ні". Чітко визначте свій робочий план і дотримуйтеся його.
3. Пошук підтримки: спілкуйтеся з друзями, сім'єю, колегами, яким довіряєте. Не соромтеся звернутися за допомогою до спеціаліста (психолога, психотерапевта, психіатра). Це не ознака слабкості, а навпаки — сміливий крок до порятунку себе.
4. Зміна ролі: якщо всі спроби налагодити ситуацію на роботі марні, можливо, прийшов час подумати про зміну роботи. Іноді єдиний вихід — це просто вийти з палаючого будинку.
Вигорання — це не просто популярний термін чи тимчасова втома. Це серйозна проблема, яка руйнує не лише професійне, а й особисте життя. Боротьба з ним вимагає усвідомлення, сміливості та готовності змінювати щось у своєму житті, а не чекати, поки проблема "розсмокчеться" сама собою. Адже ніхто не хоче бути пожежником з анекдоту.
01.09.2025
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Психотравма як подарунок від матері. Частина ІІ: Благими намірами..."
• Перейти на сторінку •
"Можливо..."
• Перейти на сторінку •
"Можливо..."
Про публікацію
