Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.02
07:00
Краплинки холодні, прозорі і чисті
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків
2026.09.01
22:13
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.
Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.
Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,
2026.09.01
21:07
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки
2026.09.01
20:27
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш
2026.09.01
17:45
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…
2026.09.01
10:10
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн
2026.09.01
07:40
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
2026.08.31
21:18
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
2026.08.31
20:40
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
2026.08.31
14:55
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
2026.08.31
12:25
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.
Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.
Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.
2026.08.31
06:25
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ
ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар
ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар
2026.08.31
06:15
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.
2026.08.30
22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон
2026.08.30
21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж
2026.08.30
21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Герман (1991) /
Публіцистика
Коли згасає вогонь
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Коли згасає вогонь
"Згорів на роботі" — це не про пожежника, як в чорному анекдоті, а про багатьох із нас. Навколо терміну "вигорання" існує багато спекуляцій і недостовірних тверджень, що вкотре розповсюджує поп-психологія. Це не про перевтому і не "забагато роботи". Також не про те, що "візьму тиждень відпустки і стане легше". Це набагато серйозніший стан. Про нього, його причини та що з цим робити — далі, без зайвого драматизму та нагнітання.
Вигорання (англ. "burnout") — це синдром, визнаний Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) як професійний феномен. Він виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці, з яким не вдалося ефективно впоратися. Вигорання складається з трьох ключових компонентів:
1. Відчуття виснаження: постійна фізична і емоційна втома, що не зникає навіть після повноцінного відпочинку.
2. Психічна відстороненість: цинічне ставлення до роботи, відчуття відчуження від своїх обов'язків, колег і навіть від самого себе.
3. Зниження професійної ефективності: невпевненість у своїх силах, відчуття марності зусиль, значне зниження продуктивності.
По суті, вигорання — захисний механізм психіки, яка просто капітулювала перед надмірним і постійним тиском. Це ніби внутрішній акумулятор не просто сів, а ще й вибухнув, зруйнувавши все, що було поряд.
Причини:
Хоча багато хто вважає, що вигорання — лише наслідок надмірної кількості роботи, основні причини часто полягають не в обсязі завдань, а в робочому середовищі:
1. Токсична атмосфера в колективі: постійні конфлікти, плітки, відсутність взаємоповаги та підтримки. Якщо щоранку йдеш на роботу як на поле бою, де замість куль — їдкі зауваження, вигорання неминуче.
2. Відсутність чітких обов'язків і багатофункціональність: коли ти одночасно і менеджер, і кур'єр, і психолог, і той, хто має розгребти чужий бардак. Таке розмивання меж — прямий шлях до виснаження.
3. Нечіткий графік та робоче місце: "працюй з дому, але будь на зв'язку 24/7". Коли межі між особистим життям і роботою стираються, а твій офіс — це твоя спальня, мозок перестає розрізняти, коли час працювати, а коли — відпочивати.
4. Відсутність контролю: якщо ти не можеш впливати на процеси, які стосуються твоєї роботи, відчуття безсилля швидко переростає в апатію.
5. Невідповідність цінностей: коли твої особисті переконання і цінності розходяться з корпоративною культурою, ти змушений щодня робити те, у що не віриш. Це як носити чуже взуття — спочатку незручно, а потім починає боліти.
Симптоми вигорання: коли тіло кричить про допомогу
Симптоми вигорання не завжди очевидні. Часто людина не усвідомлює, що з нею відбувається, списуючи все на поганий настрій чи втому.
Фізичні: постійні головні болі, проблеми зі сном, зниження імунітету, болі в м'язах, шлунково-кишкові розлади. Тіло починає кричати про допомогу, коли мозок вже змирився.
Емоційні: цинізм, апатія, дратівливість, почуття безпорадності, відчай, відчуття самотності, втрата інтересу до хобі. Те, що раніше приносило радість, тепер викликає лише зневагу.
Поведінкові: прокрастинація, втрата мотивації, щоденне бажання звільнитися, ізоляція від колег, зловживання алкоголем або іншими речовинами.
Як боротися з вигоранням?
"Візьму тиждень відпустки і стане легше" — не найкращий варіант. Відпустка може лише тимчасово призупинити симптоми, але не усуне причини. Якщо повернутися в те ж саме токсичне середовище, ефект буде як від склянки води на пожежі.
1. Зміни на роботі: проаналізуйте, що саме викликає стрес. Поговоріть з керівником про перерозподіл обов'язків або встановлення чітких меж робочого часу та обов'язків.
2. Встановлення кордонів: навчіться говорити "ні". Чітко визначте свій робочий план і дотримуйтеся його.
3. Пошук підтримки: спілкуйтеся з друзями, сім'єю, колегами, яким довіряєте. Не соромтеся звернутися за допомогою до спеціаліста (психолога, психотерапевта, психіатра). Це не ознака слабкості, а навпаки — сміливий крок до порятунку себе.
4. Зміна ролі: якщо всі спроби налагодити ситуацію на роботі марні, можливо, прийшов час подумати про зміну роботи. Іноді єдиний вихід — це просто вийти з палаючого будинку.
Вигорання — це не просто популярний термін чи тимчасова втома. Це серйозна проблема, яка руйнує не лише професійне, а й особисте життя. Боротьба з ним вимагає усвідомлення, сміливості та готовності змінювати щось у своєму житті, а не чекати, поки проблема "розсмокчеться" сама собою. Адже ніхто не хоче бути пожежником з анекдоту.
01.09.2025
Вигорання (англ. "burnout") — це синдром, визнаний Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) як професійний феномен. Він виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці, з яким не вдалося ефективно впоратися. Вигорання складається з трьох ключових компонентів:
1. Відчуття виснаження: постійна фізична і емоційна втома, що не зникає навіть після повноцінного відпочинку.
2. Психічна відстороненість: цинічне ставлення до роботи, відчуття відчуження від своїх обов'язків, колег і навіть від самого себе.
3. Зниження професійної ефективності: невпевненість у своїх силах, відчуття марності зусиль, значне зниження продуктивності.
По суті, вигорання — захисний механізм психіки, яка просто капітулювала перед надмірним і постійним тиском. Це ніби внутрішній акумулятор не просто сів, а ще й вибухнув, зруйнувавши все, що було поряд.
Причини:
Хоча багато хто вважає, що вигорання — лише наслідок надмірної кількості роботи, основні причини часто полягають не в обсязі завдань, а в робочому середовищі:
1. Токсична атмосфера в колективі: постійні конфлікти, плітки, відсутність взаємоповаги та підтримки. Якщо щоранку йдеш на роботу як на поле бою, де замість куль — їдкі зауваження, вигорання неминуче.
2. Відсутність чітких обов'язків і багатофункціональність: коли ти одночасно і менеджер, і кур'єр, і психолог, і той, хто має розгребти чужий бардак. Таке розмивання меж — прямий шлях до виснаження.
3. Нечіткий графік та робоче місце: "працюй з дому, але будь на зв'язку 24/7". Коли межі між особистим життям і роботою стираються, а твій офіс — це твоя спальня, мозок перестає розрізняти, коли час працювати, а коли — відпочивати.
4. Відсутність контролю: якщо ти не можеш впливати на процеси, які стосуються твоєї роботи, відчуття безсилля швидко переростає в апатію.
5. Невідповідність цінностей: коли твої особисті переконання і цінності розходяться з корпоративною культурою, ти змушений щодня робити те, у що не віриш. Це як носити чуже взуття — спочатку незручно, а потім починає боліти.
Симптоми вигорання: коли тіло кричить про допомогу
Симптоми вигорання не завжди очевидні. Часто людина не усвідомлює, що з нею відбувається, списуючи все на поганий настрій чи втому.
Фізичні: постійні головні болі, проблеми зі сном, зниження імунітету, болі в м'язах, шлунково-кишкові розлади. Тіло починає кричати про допомогу, коли мозок вже змирився.
Емоційні: цинізм, апатія, дратівливість, почуття безпорадності, відчай, відчуття самотності, втрата інтересу до хобі. Те, що раніше приносило радість, тепер викликає лише зневагу.
Поведінкові: прокрастинація, втрата мотивації, щоденне бажання звільнитися, ізоляція від колег, зловживання алкоголем або іншими речовинами.
Як боротися з вигоранням?
"Візьму тиждень відпустки і стане легше" — не найкращий варіант. Відпустка може лише тимчасово призупинити симптоми, але не усуне причини. Якщо повернутися в те ж саме токсичне середовище, ефект буде як від склянки води на пожежі.
1. Зміни на роботі: проаналізуйте, що саме викликає стрес. Поговоріть з керівником про перерозподіл обов'язків або встановлення чітких меж робочого часу та обов'язків.
2. Встановлення кордонів: навчіться говорити "ні". Чітко визначте свій робочий план і дотримуйтеся його.
3. Пошук підтримки: спілкуйтеся з друзями, сім'єю, колегами, яким довіряєте. Не соромтеся звернутися за допомогою до спеціаліста (психолога, психотерапевта, психіатра). Це не ознака слабкості, а навпаки — сміливий крок до порятунку себе.
4. Зміна ролі: якщо всі спроби налагодити ситуацію на роботі марні, можливо, прийшов час подумати про зміну роботи. Іноді єдиний вихід — це просто вийти з палаючого будинку.
Вигорання — це не просто популярний термін чи тимчасова втома. Це серйозна проблема, яка руйнує не лише професійне, а й особисте життя. Боротьба з ним вимагає усвідомлення, сміливості та готовності змінювати щось у своєму житті, а не чекати, поки проблема "розсмокчеться" сама собою. Адже ніхто не хоче бути пожежником з анекдоту.
01.09.2025
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Психотравма як подарунок від матері. Частина ІІ: Благими намірами..."
• Перейти на сторінку •
"Можливо..."
• Перейти на сторінку •
"Можливо..."
Про публікацію
