ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Герман (1991) / Публіцистика

 Коли згасає вогонь
"Згорів на роботі" — це не про пожежника, як в чорному анекдоті, а про багатьох із нас. Навколо терміну "вигорання" існує багато спекуляцій і недостовірних тверджень, що вкотре розповсюджує поп-психологія. Це не про перевтому і не "забагато роботи". Також не про те, що "візьму тиждень відпустки і стане легше". Це набагато серйозніший стан. Про нього, його причини та що з цим робити — далі, без зайвого драматизму та нагнітання.

Вигорання (англ. "burnout") — це синдром, визнаний Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) як професійний феномен. Він виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці, з яким не вдалося ефективно впоратися. Вигорання складається з трьох ключових компонентів:

1. Відчуття виснаження: постійна фізична і емоційна втома, що не зникає навіть після повноцінного відпочинку.

2. Психічна відстороненість: цинічне ставлення до роботи, відчуття відчуження від своїх обов'язків, колег і навіть від самого себе.

3. Зниження професійної ефективності: невпевненість у своїх силах, відчуття марності зусиль, значне зниження продуктивності.

По суті, вигорання — захисний механізм психіки, яка просто капітулювала перед надмірним і постійним тиском. Це ніби внутрішній акумулятор не просто сів, а ще й вибухнув, зруйнувавши все, що було поряд.

Причини:

Хоча багато хто вважає, що вигорання — лише наслідок надмірної кількості роботи, основні причини часто полягають не в обсязі завдань, а в робочому середовищі:

1. Токсична атмосфера в колективі: постійні конфлікти, плітки, відсутність взаємоповаги та підтримки. Якщо щоранку йдеш на роботу як на поле бою, де замість куль — їдкі зауваження, вигорання неминуче.

2. Відсутність чітких обов'язків і багатофункціональність: коли ти одночасно і менеджер, і кур'єр, і психолог, і той, хто має розгребти чужий бардак. Таке розмивання меж — прямий шлях до виснаження.

3. Нечіткий графік та робоче місце: "працюй з дому, але будь на зв'язку 24/7". Коли межі між особистим життям і роботою стираються, а твій офіс — це твоя спальня, мозок перестає розрізняти, коли час працювати, а коли — відпочивати.

4. Відсутність контролю: якщо ти не можеш впливати на процеси, які стосуються твоєї роботи, відчуття безсилля швидко переростає в апатію.

5. Невідповідність цінностей: коли твої особисті переконання і цінності розходяться з корпоративною культурою, ти змушений щодня робити те, у що не віриш. Це як носити чуже взуття — спочатку незручно, а потім починає боліти.

Симптоми вигорання: коли тіло кричить про допомогу

Симптоми вигорання не завжди очевидні. Часто людина не усвідомлює, що з нею відбувається, списуючи все на поганий настрій чи втому.

Фізичні: постійні головні болі, проблеми зі сном, зниження імунітету, болі в м'язах, шлунково-кишкові розлади. Тіло починає кричати про допомогу, коли мозок вже змирився.

Емоційні: цинізм, апатія, дратівливість, почуття безпорадності, відчай, відчуття самотності, втрата інтересу до хобі. Те, що раніше приносило радість, тепер викликає лише зневагу.

Поведінкові: прокрастинація, втрата мотивації, щоденне бажання звільнитися, ізоляція від колег, зловживання алкоголем або іншими речовинами.

Як боротися з вигоранням?

"Візьму тиждень відпустки і стане легше" — не найкращий варіант. Відпустка може лише тимчасово призупинити симптоми, але не усуне причини. Якщо повернутися в те ж саме токсичне середовище, ефект буде як від склянки води на пожежі.

1. Зміни на роботі: проаналізуйте, що саме викликає стрес. Поговоріть з керівником про перерозподіл обов'язків або встановлення чітких меж робочого часу та обов'язків.

2. Встановлення кордонів: навчіться говорити "ні". Чітко визначте свій робочий план і дотримуйтеся його.

3. Пошук підтримки: спілкуйтеся з друзями, сім'єю, колегами, яким довіряєте. Не соромтеся звернутися за допомогою до спеціаліста (психолога, психотерапевта, психіатра). Це не ознака слабкості, а навпаки — сміливий крок до порятунку себе.

4. Зміна ролі: якщо всі спроби налагодити ситуацію на роботі марні, можливо, прийшов час подумати про зміну роботи. Іноді єдиний вихід — це просто вийти з палаючого будинку.

Вигорання — це не просто популярний термін чи тимчасова втома. Це серйозна проблема, яка руйнує не лише професійне, а й особисте життя. Боротьба з ним вимагає усвідомлення, сміливості та готовності змінювати щось у своєму житті, а не чекати, поки проблема "розсмокчеться" сама собою. Адже ніхто не хоче бути пожежником з анекдоту.



01.09.2025




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2025-09-01 21:14:47
Переглядів сторінки твору 167
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.818 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.847 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.14 00:23
Автор у цю хвилину відсутній