Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.19
13:58
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.
Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.
Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали
2026.10.19
13:54
З дев'ятого поверху зрію нову
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.
Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.
Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці
2026.10.19
13:25
Палісандрами прикрашений,
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!
Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!
Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —
2026.10.19
06:54
В темінь вгорнувшись поволі,
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.
2026.10.18
23:47
околиця бозна-яких років
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить
2026.10.18
22:44
Хтось любить пити каву,
Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.
А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку
Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.
А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку
2026.10.18
20:15
Поезіє, сонце моє оранжове!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриє тебе для себе,
Щоб стати навіки соняшником…
17 жовтня одному із найяскравіших поетів-шістдесятників, блискучому кіносценаристу і перекладачу, драматургу, громадському діячу й політику вип
2026.10.18
20:08
Йшла громадянська уже другий рік.
«Червоні», «білі», іноземні сили
Країну кров‘ю уже вщерть залили.
Схилялась перемога в один бік,
А потім в другий. Страшно в Україні.
Її всі хочуть під собою мать,
Бо ж хтось країну має годувать.
Хоч ми вже забажал
«Червоні», «білі», іноземні сили
Країну кров‘ю уже вщерть залили.
Схилялась перемога в один бік,
А потім в другий. Страшно в Україні.
Її всі хочуть під собою мать,
Бо ж хтось країну має годувать.
Хоч ми вже забажал
2026.10.18
17:35
Кроком перемітним,
Ніби вурдалаком
Оком непристрасним
За натальним знаком,
В гуркіт між коробок,
В тінь від слова «Щастя»,
Боком обік обік,
Як раптова трясця, —
Ніби вурдалаком
Оком непристрасним
За натальним знаком,
В гуркіт між коробок,
В тінь від слова «Щастя»,
Боком обік обік,
Як раптова трясця, —
2026.10.18
16:41
Такий посивилій юнак передчасно,
Самотній мислитель, творець і поет.
Так брили віків напосіли, мов гасло
Забутих, але невиправних прикмет.
Юнак молодий весь укрився снігами
Важезних страждань і глибоких думок.
Він жертву віддав перед злими богам
Самотній мислитель, творець і поет.
Так брили віків напосіли, мов гасло
Забутих, але невиправних прикмет.
Юнак молодий весь укрився снігами
Важезних страждань і глибоких думок.
Він жертву віддав перед злими богам
2026.10.18
12:12
Що це змінить?
Що це змінить?
Що це змінить?
Чому не змінить?
Чом за тобою йду
Куди ти ведеш?
Подібного не бачив ти ніколи у житті
Що це змінить?
Що це змінить?
Чому не змінить?
Чом за тобою йду
Куди ти ведеш?
Подібного не бачив ти ніколи у житті
2026.10.18
11:54
Там, де очi закритi вiд свiту,
Замурованi всi почуття,
Я iз сонцем могла говорити,
Як маленьке, наївне дитя.
Нiч i день зупинилися в часi,
На годиннику стрiлка стоїть.
Бились хмари i свiтло в екстазi,
Замурованi всi почуття,
Я iз сонцем могла говорити,
Як маленьке, наївне дитя.
Нiч i день зупинилися в часi,
На годиннику стрiлка стоїть.
Бились хмари i свiтло в екстазi,
2026.10.18
10:38
Всі пишуть, аж буває лячно
від перебору слів без ком
та інших очевидних норм...
не думаю, що мова вдячна
грамотіям за цей прийом.
Мабуть, гадають герострати,
що тільки так, а не інак
запобігають плагіату
від перебору слів без ком
та інших очевидних норм...
не думаю, що мова вдячна
грамотіям за цей прийом.
Мабуть, гадають герострати,
що тільки так, а не інак
запобігають плагіату
2026.10.18
10:33
Із літа в ще одну незнану осінь
Так сторожко, що забиває дух,
Ступаю крок. Іще один. Іду
Із відчуттям: оголена і боса
Душею, та із легкістю підношусь
Над переляком, що осів у фосі.
Знайду у втаємниченім сліду
Дорогу до старого віадука.
Так сторожко, що забиває дух,
Ступаю крок. Іще один. Іду
Із відчуттям: оголена і боса
Душею, та із легкістю підношусь
Над переляком, що осів у фосі.
Знайду у втаємниченім сліду
Дорогу до старого віадука.
2026.10.18
06:08
Печальна ніжність днів осінніх,
Кришталь повітря, синь без меж, -
І листопади жовтопінні,
І пурпурові бурі теж.
Повсюди - тиша і чекання,
І перших приморозків дим, -
І самота безперестанна,
І зігрівання від ходи.
Кришталь повітря, синь без меж, -
І листопади жовтопінні,
І пурпурові бурі теж.
Повсюди - тиша і чекання,
І перших приморозків дим, -
І самота безперестанна,
І зігрівання від ходи.
2026.10.18
01:30
Ті, що бралися збагатити людство, найперше збагачувалися самі.
Термін «братство» дискредитував каїн, термін «братскій народ» - путін.
Брехнею світ пройдеш... І хочеться повторити.
Дебіл не розрізняє, де біле, де чорне.
Державні службовці мают
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Герман (1991) /
Публіцистика
Коли згасає вогонь
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Коли згасає вогонь
"Згорів на роботі" — це не про пожежника, як в чорному анекдоті, а про багатьох із нас. Навколо терміну "вигорання" існує багато спекуляцій і недостовірних тверджень, що вкотре розповсюджує поп-психологія. Це не про перевтому і не "забагато роботи". Також не про те, що "візьму тиждень відпустки і стане легше". Це набагато серйозніший стан. Про нього, його причини та що з цим робити — далі, без зайвого драматизму та нагнітання.
Вигорання (англ. "burnout") — це синдром, визнаний Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) як професійний феномен. Він виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці, з яким не вдалося ефективно впоратися. Вигорання складається з трьох ключових компонентів:
1. Відчуття виснаження: постійна фізична і емоційна втома, що не зникає навіть після повноцінного відпочинку.
2. Психічна відстороненість: цинічне ставлення до роботи, відчуття відчуження від своїх обов'язків, колег і навіть від самого себе.
3. Зниження професійної ефективності: невпевненість у своїх силах, відчуття марності зусиль, значне зниження продуктивності.
По суті, вигорання — захисний механізм психіки, яка просто капітулювала перед надмірним і постійним тиском. Це ніби внутрішній акумулятор не просто сів, а ще й вибухнув, зруйнувавши все, що було поряд.
Причини:
Хоча багато хто вважає, що вигорання — лише наслідок надмірної кількості роботи, основні причини часто полягають не в обсязі завдань, а в робочому середовищі:
1. Токсична атмосфера в колективі: постійні конфлікти, плітки, відсутність взаємоповаги та підтримки. Якщо щоранку йдеш на роботу як на поле бою, де замість куль — їдкі зауваження, вигорання неминуче.
2. Відсутність чітких обов'язків і багатофункціональність: коли ти одночасно і менеджер, і кур'єр, і психолог, і той, хто має розгребти чужий бардак. Таке розмивання меж — прямий шлях до виснаження.
3. Нечіткий графік та робоче місце: "працюй з дому, але будь на зв'язку 24/7". Коли межі між особистим життям і роботою стираються, а твій офіс — це твоя спальня, мозок перестає розрізняти, коли час працювати, а коли — відпочивати.
4. Відсутність контролю: якщо ти не можеш впливати на процеси, які стосуються твоєї роботи, відчуття безсилля швидко переростає в апатію.
5. Невідповідність цінностей: коли твої особисті переконання і цінності розходяться з корпоративною культурою, ти змушений щодня робити те, у що не віриш. Це як носити чуже взуття — спочатку незручно, а потім починає боліти.
Симптоми вигорання: коли тіло кричить про допомогу
Симптоми вигорання не завжди очевидні. Часто людина не усвідомлює, що з нею відбувається, списуючи все на поганий настрій чи втому.
Фізичні: постійні головні болі, проблеми зі сном, зниження імунітету, болі в м'язах, шлунково-кишкові розлади. Тіло починає кричати про допомогу, коли мозок вже змирився.
Емоційні: цинізм, апатія, дратівливість, почуття безпорадності, відчай, відчуття самотності, втрата інтересу до хобі. Те, що раніше приносило радість, тепер викликає лише зневагу.
Поведінкові: прокрастинація, втрата мотивації, щоденне бажання звільнитися, ізоляція від колег, зловживання алкоголем або іншими речовинами.
Як боротися з вигоранням?
"Візьму тиждень відпустки і стане легше" — не найкращий варіант. Відпустка може лише тимчасово призупинити симптоми, але не усуне причини. Якщо повернутися в те ж саме токсичне середовище, ефект буде як від склянки води на пожежі.
1. Зміни на роботі: проаналізуйте, що саме викликає стрес. Поговоріть з керівником про перерозподіл обов'язків або встановлення чітких меж робочого часу та обов'язків.
2. Встановлення кордонів: навчіться говорити "ні". Чітко визначте свій робочий план і дотримуйтеся його.
3. Пошук підтримки: спілкуйтеся з друзями, сім'єю, колегами, яким довіряєте. Не соромтеся звернутися за допомогою до спеціаліста (психолога, психотерапевта, психіатра). Це не ознака слабкості, а навпаки — сміливий крок до порятунку себе.
4. Зміна ролі: якщо всі спроби налагодити ситуацію на роботі марні, можливо, прийшов час подумати про зміну роботи. Іноді єдиний вихід — це просто вийти з палаючого будинку.
Вигорання — це не просто популярний термін чи тимчасова втома. Це серйозна проблема, яка руйнує не лише професійне, а й особисте життя. Боротьба з ним вимагає усвідомлення, сміливості та готовності змінювати щось у своєму житті, а не чекати, поки проблема "розсмокчеться" сама собою. Адже ніхто не хоче бути пожежником з анекдоту.
01.09.2025
Вигорання (англ. "burnout") — це синдром, визнаний Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) як професійний феномен. Він виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці, з яким не вдалося ефективно впоратися. Вигорання складається з трьох ключових компонентів:
1. Відчуття виснаження: постійна фізична і емоційна втома, що не зникає навіть після повноцінного відпочинку.
2. Психічна відстороненість: цинічне ставлення до роботи, відчуття відчуження від своїх обов'язків, колег і навіть від самого себе.
3. Зниження професійної ефективності: невпевненість у своїх силах, відчуття марності зусиль, значне зниження продуктивності.
По суті, вигорання — захисний механізм психіки, яка просто капітулювала перед надмірним і постійним тиском. Це ніби внутрішній акумулятор не просто сів, а ще й вибухнув, зруйнувавши все, що було поряд.
Причини:
Хоча багато хто вважає, що вигорання — лише наслідок надмірної кількості роботи, основні причини часто полягають не в обсязі завдань, а в робочому середовищі:
1. Токсична атмосфера в колективі: постійні конфлікти, плітки, відсутність взаємоповаги та підтримки. Якщо щоранку йдеш на роботу як на поле бою, де замість куль — їдкі зауваження, вигорання неминуче.
2. Відсутність чітких обов'язків і багатофункціональність: коли ти одночасно і менеджер, і кур'єр, і психолог, і той, хто має розгребти чужий бардак. Таке розмивання меж — прямий шлях до виснаження.
3. Нечіткий графік та робоче місце: "працюй з дому, але будь на зв'язку 24/7". Коли межі між особистим життям і роботою стираються, а твій офіс — це твоя спальня, мозок перестає розрізняти, коли час працювати, а коли — відпочивати.
4. Відсутність контролю: якщо ти не можеш впливати на процеси, які стосуються твоєї роботи, відчуття безсилля швидко переростає в апатію.
5. Невідповідність цінностей: коли твої особисті переконання і цінності розходяться з корпоративною культурою, ти змушений щодня робити те, у що не віриш. Це як носити чуже взуття — спочатку незручно, а потім починає боліти.
Симптоми вигорання: коли тіло кричить про допомогу
Симптоми вигорання не завжди очевидні. Часто людина не усвідомлює, що з нею відбувається, списуючи все на поганий настрій чи втому.
Фізичні: постійні головні болі, проблеми зі сном, зниження імунітету, болі в м'язах, шлунково-кишкові розлади. Тіло починає кричати про допомогу, коли мозок вже змирився.
Емоційні: цинізм, апатія, дратівливість, почуття безпорадності, відчай, відчуття самотності, втрата інтересу до хобі. Те, що раніше приносило радість, тепер викликає лише зневагу.
Поведінкові: прокрастинація, втрата мотивації, щоденне бажання звільнитися, ізоляція від колег, зловживання алкоголем або іншими речовинами.
Як боротися з вигоранням?
"Візьму тиждень відпустки і стане легше" — не найкращий варіант. Відпустка може лише тимчасово призупинити симптоми, але не усуне причини. Якщо повернутися в те ж саме токсичне середовище, ефект буде як від склянки води на пожежі.
1. Зміни на роботі: проаналізуйте, що саме викликає стрес. Поговоріть з керівником про перерозподіл обов'язків або встановлення чітких меж робочого часу та обов'язків.
2. Встановлення кордонів: навчіться говорити "ні". Чітко визначте свій робочий план і дотримуйтеся його.
3. Пошук підтримки: спілкуйтеся з друзями, сім'єю, колегами, яким довіряєте. Не соромтеся звернутися за допомогою до спеціаліста (психолога, психотерапевта, психіатра). Це не ознака слабкості, а навпаки — сміливий крок до порятунку себе.
4. Зміна ролі: якщо всі спроби налагодити ситуацію на роботі марні, можливо, прийшов час подумати про зміну роботи. Іноді єдиний вихід — це просто вийти з палаючого будинку.
Вигорання — це не просто популярний термін чи тимчасова втома. Це серйозна проблема, яка руйнує не лише професійне, а й особисте життя. Боротьба з ним вимагає усвідомлення, сміливості та готовності змінювати щось у своєму житті, а не чекати, поки проблема "розсмокчеться" сама собою. Адже ніхто не хоче бути пожежником з анекдоту.
01.09.2025
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Психотравма як подарунок від матері. Частина ІІ: Благими намірами..."
• Перейти на сторінку •
"Можливо..."
• Перейти на сторінку •
"Можливо..."
Про публікацію
