Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.01
06:52
Солодкувато-пряний запах
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.
2026.10.01
00:42
Глиняні люди
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -
2026.09.30
23:11
ввійти у розповідь зненацька
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто
2026.09.30
20:55
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри
2026.09.30
20:48
Тато донечку привіз
У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?
У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?
2026.09.30
15:52
Ластівки у небі хороводять,
Ніби наглядають за гніздом,
На відліт запитуючи згоди.
У осінній першій прохолоді
Бересклет, умочений в бордо,
Привертає погляд при нагоді.
Розгубила осінь бризки перші,
Ніби наглядають за гніздом,
На відліт запитуючи згоди.
У осінній першій прохолоді
Бересклет, умочений в бордо,
Привертає погляд при нагоді.
Розгубила осінь бризки перші,
2026.09.30
15:17
Коли твій спокій обриває
Бійців розлючених табун,
В житті панує лютий варвар,
Перед яким слабкий трибун.
Так, слуги зла стійкі, невпинні
В досягненні своїх підлот.
Тече життя спокійним плином.
Бійців розлючених табун,
В житті панує лютий варвар,
Перед яким слабкий трибун.
Так, слуги зла стійкі, невпинні
В досягненні своїх підлот.
Тече життя спокійним плином.
2026.09.30
13:39
Був я принижений вщент
Розумом гострим своїм,
Бігав за ним по п'ятах,
Та не сягав повноти.
Справжнього змісту момент
Нишком ховав у хатах,
Наче мураха шматки
Розумом гострим своїм,
Бігав за ним по п'ятах,
Та не сягав повноти.
Справжнього змісту момент
Нишком ховав у хатах,
Наче мураха шматки
2026.09.30
12:07
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
2026.09.30
11:21
ХІІ. ОСТАННІЙ ПОДИХ, ПЕРШИЙ КРИК
У маленькому, затишному будинку на околиці міста, поблизу Стабієвих воріт, панувала особлива, трепетна тиша. Двадцятичотирирічний Марк, місцевий різьбяр по дереву, сидів у дворі й обережно обтесував краї маленької кол
2026.09.30
10:17
вересня видатному українському композитору
Валентину Сильвестрову виповнюється 89 років.
З роси та води!
Звук неземний
пливе над оркестром.
Пальці стискають
ручку крісла…
Валентину Сильвестрову виповнюється 89 років.
З роси та води!
Звук неземний
пливе над оркестром.
Пальці стискають
ручку крісла…
2026.09.30
10:00
Пов’язує нас долею одною
широкий світ на колії вузькій,
а інша не об’єднує... на цій
із одиноких залишилось двоє,
розлучених у молоді роки
над берегами синьої ріки...
зустрілися, радіємо обоє,
бо пізно умиватися сльозою,
широкий світ на колії вузькій,
а інша не об’єднує... на цій
із одиноких залишилось двоє,
розлучених у молоді роки
над берегами синьої ріки...
зустрілися, радіємо обоє,
бо пізно умиватися сльозою,
2026.09.30
06:16
Причаїлися залишки дня
Під ряскою притихлої річки, -
Невдоволене цим жабеня
Надуває ображено щічки.
Бо не хочеться спати йому,
Коли зорі виходять на чати, -
Мов запитує в світу: Чому
Не даєш трохи більше гуляти?
Під ряскою притихлої річки, -
Невдоволене цим жабеня
Надуває ображено щічки.
Бо не хочеться спати йому,
Коли зорі виходять на чати, -
Мов запитує в світу: Чому
Не даєш трохи більше гуляти?
2026.09.29
21:54
з дассеновим
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен
2026.09.29
17:15
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
2026.09.29
17:10
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над полум'ям, що прагне їх зібрати,
Де кожен подих — мов прощальний клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?
Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань давно забутих,
В горіхових смаках віддалених в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Над полум'ям, що прагне їх зібрати,
Де кожен подих — мов прощальний клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?
Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань давно забутих,
В горіхових смаках віддалених в
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Мельников (1951) /
Публіцистика
Померла мати Оксани Радул
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Померла мати Оксани Радул
Вчора, ввечері 15 листопада 2025 року, відома естрадна співачка, солістка Оркестру Державної служби України з надзвичайних ситуацій, активна членкиня Асоціації діячів естрадного мистецтва України та Буковинського земляцтва міста Києва Оксана Радул повідомила, що о 18.30 після важкої хвороби у Відділенні паліативної медицини Київського міського онкологічного центру померла її мама Олена Іванівна Радул, яка народилася 5 квітня 1959 року в селі Банилів Вижницького району Чернівецької області.
Вже хворою, але з вірою в життя та надією одужати, у серпні цього року повернулася Олена Радул на рідну землю з Італії, де на чужині заробляла важкі гроші, щоби підтримувати трьох своїх талановитих дітей Оксану, Марину і Олександра, а разом із ними і сузір’я своїх одинадцяти онуків та онучок.
Символічно, що теж у серпні, але 2021 року, володарем Гран-прі ХХХ Міжнародного пісенного фестивалю «Доля» стала Оксана Радул з піснею «Повертайся, мамо» на слова Степана Галябарди, музику Василя Волощука, аранжування Валерія Іванцова.
І мама повернулася… Теж у серпні…
Спочатку, після встановлення попереднього діагнозу в Чернівцях, виснажливі дослідження та лікування продовжилися в Національному науковому центрі хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова (без госпіталізації), а на початку листопада 2025 року відбулася госпіталізація у Відділенні паліативної медицини Київського міського клінічного онкологічного центру, що на вулиці Верховинна 69.
Щира подяка лікарям, медичному персоналу, представникам ДСНС України, усім добрим людям, які допомагали Олені Радул боротися з невиліковною на сьогоднішній день хворобою.
Постійно біля Олени Іванівни були старша дочка Оксана та її діти Ігор, Анна і Софія. У листопаді з Банилова до Києва приїхала і середня дочка Олени Іванівни Марина. Сестри прагнули і вдень, і вночі бути поруч з мамою. « Наша мамочка нас покинула, - написала Оксана. – Але залишилася в нашій пам’яті і в наших серцях ».
17 листопада 2025 року після оформлення документів здійснюватиметься перевезення померлої Олени Радул з Києва до села Банилів Вижницького району Чернівецької області у супроводі її старшої доньки Оксани Радул.
18 листопада Олену Радул поховають у Банилові на рідній землі.
Вже хворою, але з вірою в життя та надією одужати, у серпні цього року повернулася Олена Радул на рідну землю з Італії, де на чужині заробляла важкі гроші, щоби підтримувати трьох своїх талановитих дітей Оксану, Марину і Олександра, а разом із ними і сузір’я своїх одинадцяти онуків та онучок.
Символічно, що теж у серпні, але 2021 року, володарем Гран-прі ХХХ Міжнародного пісенного фестивалю «Доля» стала Оксана Радул з піснею «Повертайся, мамо» на слова Степана Галябарди, музику Василя Волощука, аранжування Валерія Іванцова.
І мама повернулася… Теж у серпні…
Спочатку, після встановлення попереднього діагнозу в Чернівцях, виснажливі дослідження та лікування продовжилися в Національному науковому центрі хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова (без госпіталізації), а на початку листопада 2025 року відбулася госпіталізація у Відділенні паліативної медицини Київського міського клінічного онкологічного центру, що на вулиці Верховинна 69.
Щира подяка лікарям, медичному персоналу, представникам ДСНС України, усім добрим людям, які допомагали Олені Радул боротися з невиліковною на сьогоднішній день хворобою.
Постійно біля Олени Іванівни були старша дочка Оксана та її діти Ігор, Анна і Софія. У листопаді з Банилова до Києва приїхала і середня дочка Олени Іванівни Марина. Сестри прагнули і вдень, і вночі бути поруч з мамою. « Наша мамочка нас покинула, - написала Оксана. – Але залишилася в нашій пам’яті і в наших серцях ».
17 листопада 2025 року після оформлення документів здійснюватиметься перевезення померлої Олени Радул з Києва до села Банилів Вижницького району Чернівецької області у супроводі її старшої доньки Оксани Радул.
18 листопада Олену Радул поховають у Банилові на рідній землі.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Майже 25 років залишається невиконаним Указ Президента України від 05.11.2001 №1047"
• Перейти на сторінку •
"Молитва Юрія Дрогобича з другої книги роману Имира Ельника «Безмежна доля» "
• Перейти на сторінку •
"Молитва Юрія Дрогобича з другої книги роману Имира Ельника «Безмежна доля» "
Про публікацію
