Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.02
19:34
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В
2026.07.02
18:13
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам
Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам
Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки
2026.07.02
16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...
Де ти милий, знати хочу -
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...
Де ти милий, знати хочу -
2026.07.02
13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.
У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.
У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво
2026.07.02
10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
2026.07.02
05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
2026.07.02
05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ
Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т
2026.07.02
04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.
Не працює телефон.
Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
комах виводить -
Одарка.
Не працює телефон.
Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
2026.07.01
20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?
Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?
Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
2026.07.01
19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.
Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.
Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
2026.07.01
16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.
Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.
Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце
2026.07.01
12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.
Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.
Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.
2026.07.01
11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо
2026.07.01
10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит
2026.07.01
09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ
Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл
2026.07.01
07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Мельников (1951) /
Публіцистика
Померла мати Оксани Радул
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Померла мати Оксани Радул
Вчора, ввечері 15 листопада 2025 року, відома естрадна співачка, солістка Оркестру Державної служби України з надзвичайних ситуацій, активна членкиня Асоціації діячів естрадного мистецтва України та Буковинського земляцтва міста Києва Оксана Радул повідомила, що о 18.30 після важкої хвороби у Відділенні паліативної медицини Київського міського онкологічного центру померла її мама Олена Іванівна Радул, яка народилася 5 квітня 1959 року в селі Банилів Вижницького району Чернівецької області.
Вже хворою, але з вірою в життя та надією одужати, у серпні цього року повернулася Олена Радул на рідну землю з Італії, де на чужині заробляла важкі гроші, щоби підтримувати трьох своїх талановитих дітей Оксану, Марину і Олександра, а разом із ними і сузір’я своїх одинадцяти онуків та онучок.
Символічно, що теж у серпні, але 2021 року, володарем Гран-прі ХХХ Міжнародного пісенного фестивалю «Доля» стала Оксана Радул з піснею «Повертайся, мамо» на слова Степана Галябарди, музику Василя Волощука, аранжування Валерія Іванцова.
І мама повернулася… Теж у серпні…
Спочатку, після встановлення попереднього діагнозу в Чернівцях, виснажливі дослідження та лікування продовжилися в Національному науковому центрі хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова (без госпіталізації), а на початку листопада 2025 року відбулася госпіталізація у Відділенні паліативної медицини Київського міського клінічного онкологічного центру, що на вулиці Верховинна 69.
Щира подяка лікарям, медичному персоналу, представникам ДСНС України, усім добрим людям, які допомагали Олені Радул боротися з невиліковною на сьогоднішній день хворобою.
Постійно біля Олени Іванівни були старша дочка Оксана та її діти Ігор, Анна і Софія. У листопаді з Банилова до Києва приїхала і середня дочка Олени Іванівни Марина. Сестри прагнули і вдень, і вночі бути поруч з мамою. « Наша мамочка нас покинула, - написала Оксана. – Але залишилася в нашій пам’яті і в наших серцях ».
17 листопада 2025 року після оформлення документів здійснюватиметься перевезення померлої Олени Радул з Києва до села Банилів Вижницького району Чернівецької області у супроводі її старшої доньки Оксани Радул.
18 листопада Олену Радул поховають у Банилові на рідній землі.
Вже хворою, але з вірою в життя та надією одужати, у серпні цього року повернулася Олена Радул на рідну землю з Італії, де на чужині заробляла важкі гроші, щоби підтримувати трьох своїх талановитих дітей Оксану, Марину і Олександра, а разом із ними і сузір’я своїх одинадцяти онуків та онучок.
Символічно, що теж у серпні, але 2021 року, володарем Гран-прі ХХХ Міжнародного пісенного фестивалю «Доля» стала Оксана Радул з піснею «Повертайся, мамо» на слова Степана Галябарди, музику Василя Волощука, аранжування Валерія Іванцова.
І мама повернулася… Теж у серпні…
Спочатку, після встановлення попереднього діагнозу в Чернівцях, виснажливі дослідження та лікування продовжилися в Національному науковому центрі хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова (без госпіталізації), а на початку листопада 2025 року відбулася госпіталізація у Відділенні паліативної медицини Київського міського клінічного онкологічного центру, що на вулиці Верховинна 69.
Щира подяка лікарям, медичному персоналу, представникам ДСНС України, усім добрим людям, які допомагали Олені Радул боротися з невиліковною на сьогоднішній день хворобою.
Постійно біля Олени Іванівни були старша дочка Оксана та її діти Ігор, Анна і Софія. У листопаді з Банилова до Києва приїхала і середня дочка Олени Іванівни Марина. Сестри прагнули і вдень, і вночі бути поруч з мамою. « Наша мамочка нас покинула, - написала Оксана. – Але залишилася в нашій пам’яті і в наших серцях ».
17 листопада 2025 року після оформлення документів здійснюватиметься перевезення померлої Олени Радул з Києва до села Банилів Вижницького району Чернівецької області у супроводі її старшої доньки Оксани Радул.
18 листопада Олену Радул поховають у Банилові на рідній землі.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Майже 25 років залишається невиконаним Указ Президента України від 05.11.2001 №1047"
• Перейти на сторінку •
"Молитва Юрія Дрогобича з другої книги роману Имира Ельника «Безмежна доля» "
• Перейти на сторінку •
"Молитва Юрія Дрогобича з другої книги роману Имира Ельника «Безмежна доля» "
Про публікацію
