ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

С М
2026.11.19 23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань

Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Публіцистика / Денники з ПМ

 Дзеркала. Денники
Образ твору І ось, нарешті, Новий 2026. Сподівання на все добре проти всього ганебного нікуди не зникли. Вочевидь, не лише нам, але й геть усім остаточно набридло варварство групки недокраїн-бандитів – і все, що можна було заробити на грі з китаями, росіями, іранами, венесуелами, тощо, зароблено. Далі потрібно добряче надавати усім їм "під дих", а, заодно, й зігнати жирок і зі своїх ринків, аби було куди й звідки далі рости.
На жаль, так нині все влаштовано - на грубих грошах і владі. Тож маємо надію, що бажання чимскоріше завершити все це свинство від глобальних владних структур призведе і до скорого знищення росії, як агресора. Для цього небагато потрібно, просто почати діяти разом із ВСУ, і на всіх економічних фронтах.

Щодо мистецтва.
Не менш важливі й трагічні речі спостерігаються і в культурологічній сфері життєбуття. Тут, ясна річ, не та концентрація і швидкість подій, але зло зовсім не зупинилося на просуванні різної гнилі у вигляді лгбт, блм, «все, що не біле», «все, що не чоловіки й не жінки – добре» - ідеологій, а ще ж є і "культури відміни" і "заперечення звичних золотих січень". Це було і є, нехай і неприємним для здорового погляду на природу речей, але тільки маскуванням – боями на тупикових напрямках. А ось, натомість, замикання кожного з нас у собі – зовсім інша справа. І якщо не заплющувати на дійсність очей, то саме таке замикання і стоїть за всіма технологіями, котрі шалено вриваються в наше життя. Влади тільки підігрують цьому цунамі.
Ми ж такі непересічні! І навіть наші вади, що все більше формують цю непересічність – це ж так здорово! Ось нам від влад і техпрогресу й усі засоби, аби не виходячи з дому, далі формувати і позиціювати себе на витоках суто із глибин свого «я».
- То в чому небезпека? - Здивовано запитає будь-хто, з потойбіччя мережі екранів. – Якийсь там мудрець казав ж бо – пізнай себе!
Казав, але йшлося про гармонійний додаток до головного, а не як головне на тлі інших речей. Бо небезпека в балансах, а отже – в критичних порушеннях гармонії. Бо більше і важливіше завжди ззовні від нашого індивідуального буття перед екраном в кімнаті своєї оселі. Навіть не говоримо про те, що ми далеко не одне тіло, - зауважуємо, що дійсність таки безмежна ззовні і вкрай обмежена всередині нас, що цілющі для кожного тільки живі зовнішні стосунки. І лише звідси й зростають основні постулати творчості й мистецтв, як стійких форм творчості.
То ж спостерігаючи за поетичними, та й іншими спробами, важко не помітити фатально-тотального розростання оцієї меншовартісної складової – фонтанування суто із джерел власного «я». І в результаті - акорди із усім зовнішнім, якщо й виникають, то бліді й малоцікаві, послаблені авторським егоцентризмом, - передають одні й ті самі штампи-фрактали. І про що б не писав такий автор, які, б здавалося, вічні істини б не викладав, без особистої присутності в спектрі октав природи речей – все мертве.
Між тим, саме перебування ззовні себе, завжди складало основу будь-якого вдалого мистецького «переповідання». Нехай далі й значно підросли рівні і сприйняття, і передачі, але притомні завдання аж ніяк не змінилися!
Та ось, на жаль, - вібрувати із зовнішнім, аж так не акцентуючи свого «я», кому це нині важливо? Бо ж ми такі вже самодостатні й великі, бо ми точно на тому місці, для якого народилися – а саме перед дзеркалами екранів!
Утім, усе, що намагаємося, напевно таки підсвідомо, довести в подібних спробах – це, що прожили не даремно, і щось собою являємо? Тільки де тут дійсність?
Тож саме на цю небезпеку хочеться звернути спільну увагу в перші дні цього року, і побажати писати менше про те, що дзеркалі, а більше – описувати власні симфонії із життям загалом, - і поглибше, витонченіше. Ми ж не завжди будемо перед дзеркалами комфорту, щось маємо набути і справжнього.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-01-08 12:42:47
Переглядів сторінки твору 442
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Культурологічна тематика
Загальномистецька тематика
Автор востаннє на сайті 2026.11.09 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2026-01-08 17:43:51 ]



дякую Вам, дуже цікаво
трохи сподівався, що зустрінеться ентропія

перпетуальне зависання в екранах нам нині
компенсують тривалими вимкненнями електрики
(вже чим можуть)

я тут мислив щодо текстів, насамперед поетичного кшталту
а також, чого бракує (не всім, але ж)
не особливо оригінальна думка полягає в тім,
що ми любимо, коли за словом відчувається емоція
а, слова, які просто нашвидкуруч компілюються,
часто позбавлені цього моменту
таки, деякі слова можуть викликати певне відлуння,
індивідуальне & незначне
утім, зовсім інша річ, коли є пережита чи бодай провідчута
емоція, яку виражають певним словом, розміщуючи
у певному місці тексту, задля акумулювання певного ефекту

тобто, зрозуміло, що якщо в тексті за кожним словом якесь
явне емоційне навантаження, текст не є читабельним
власне, суть в балансі, в тім, щоби підібрати
і такі слова, які не "фонять", дозволяючи отримати мікс,
який має прозвучати дуже певним чином

але якщо вірші, навіть технічно вправні, містять оце
наміром невиразні фрази, рядки, малоцікаві ідіоми. . .
ну, Рільке умудрявся творити із цього свою музику
уникаючи лунких словес, як вже міг
(не всюди і не конче, але втім)
зрозуміло, що таких умів, як Рільке, надто мало



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-01-08 18:09:07 ]
Так, ясна річ, емоції. Ось тут і про те, що вони не єдине, а дещо комплексне з чимсь природнім, глибинним. Що все не в повітрі суто авторського єства, а є якісь акорди із різними зовнішніми речами із емпатією сторін дійства, бо все живе...

Цікаво те, що Рільке не зміг передати свою майстерність іншими мовами, пробував, але не зміг...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2026-01-08 19:06:38 ]


ну от, в нашому тутешньому локдауні
який триває вже шостий рік
явний дисбаланс, я тому власне письмо
трохи на павзу поставив, бо не то

щодо Рільке, так, він намагався віршувати
французькою, щодо тих його декількох віршиків
російською, мислю, це був переклад (слабкий)
але французька не дозволяла йому бути собою
можливо, якби він мав ще років п’ятдесят в
запасі, і хотів би перейти на французьку, то хто зна
але в нього і на німецьку свою творчість
не сильно багато часу було якби

ось Вам ще, e. g., у чимось дотичний досвід
Семюеля Беккета, для котрого у певний момент
англійська стала занадто відлунною
тож він переключився на французьку
і отримав бажане – власну дистанцію від тексту

звісно, є критика щодо схильності чи надмірної навіть
уваги до "іноземщини", але, на жаль, приклади, які
мене цікавили би в цім контексті, саме іноземні