Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.11
18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
2026.09.11
16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
2026.09.11
15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
2026.09.11
13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
2026.09.11
12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
2026.09.11
11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
2026.09.11
06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
2026.09.10
22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
2026.09.10
21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
2026.09.10
21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
2026.09.10
19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
2026.09.10
15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
2026.09.10
12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
2026.09.10
08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
2026.09.10
08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
2026.09.10
06:52
Ніким непереконана
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Герман (1991) /
Публіцистика
Про любоff. Чому ми плутаємо «метеликів» з високими почуттями?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про любоff. Чому ми плутаємо «метеликів» з високими почуттями?
День святого Валентина... Ну як можна було б у цей день оминути тему любові чи того, що в народі називається ̶с̶в̶я̶т̶и̶м̶,̶ ̶ч̶и̶с̶т̶и̶м̶,̶ ̶н̶е̶з̶̶б̶а̶г̶н̶е̶н̶н̶и̶м̶ ̶і̶ ̶в̶і̶ч̶н̶и̶м̶ коханням. Коли влітку минулого року я почав активно публікувати дописи психологічного та психіатричного спрямування, де особливу увагу приділяв аб’юзивним стосункам ("коли межі розмиті, а трактування неоднозначні" й подібне) і стосункам взагалі, ще не здогадувався, в яке болото лізу. Помилка в тому, що почав з обговорення нюансів, не враховуючи того, що роз'яснювати треба для початку базові речі.
Тож сьогодні про те, що таке любов і чому наявність сильних почуттів — жодним чином не гарантія щасливого фіналу.
Три кити нашої закоханості
Якщо говорити прямо, те, що ми звикли оспівувати в піснях про «розбите серце», часто не має до любові жодного відношення. Психіка — хитра річ, яка підсовує нам шматочки битого скла під виглядом діамантів. Розберемося по черзі.
1. Пристрасть:
Біохімічне засліплення. Це якраз той стан, коли «не можу без тебе ні хвилини». В голові — хімзавод. Дофамін штовхає на безумства, окситоцин викликає бажання торкатися, а фенілетиламін засліплює настільки, що ми не помічаємо навіть очевидних «червоних прапорців».
У чому підступ?
Пристрасть фокусується швидше на ідеалі, а не на реальній людині. Ви закохані в образ, який самі ж і створили. Як тільки гормональний шторм вщухає (а він вщухає завжди — зазвичай через рік-півтора), настає жорстке похмілля. Ви раптом бачите поруч незнайомця зі своїми дивними звичками, і виявляється, що спільного у вас було — аж нічого...
2. Емоційна залежність:
Ось тут ми заходимо на територію «драми». Якщо ви відчуваєте, що ваше щастя, настрій і здатність нормально працювати на 100% залежать від одного слова чи погляду партнера — вітаю, це залежність.
Як вона працює: Все просто! Замість близькості на перший план виходить страх. Страх самотності, страх бути відкинутим, страх, що «я сам по собі — ніщо». Ви намагаєтеся розчинитися в іншій людині, заповнити нею свою внутрішню пустку. Тут немає поваги до кордонів. Ви або контролюєте партнера, або повністю йому підкорюєтеся. Багато хто вважає це «фатальним коханням», але насправді має місце постійна тривога, яка виснажує обох.
3. Любов як свідомий вибір дорослої людини:
Це той етап, до якого доходять далеко не всі. Любов починається там, де закінчується ідеалізація. Це коли ви знаєте про партнера найгірше: як він поводиться в стресі, які в нього слабкості, як він рідко міняє шкарпетки — і все одно обираєте бути поруч.
Головна відмінність: Любов дає свободу. Вам добре разом, але ви не помрете, якщо проведете вечір окремо. Ви — дві самодостатні планети, які вирішили летіти однією орбітою, але не злитися в одну безформну масу.
Ілюзія: «Якщо ми кохаємо, то впораємося».
Це, мабуть, найшкідливіший міф. Нам здається, що сили почуттів достатньо, щоб подолати все. Але практика показує — можна шалено кохати людину, але бути з нею абсолютно несумісним.
Ситуація: у вас ідеальна «хімія», але ви хочете жити в тиші за містом і виховувати дітей, а партнер марить кар’єрою в мегаполісі й вечірками до ранку. Або ви звикли обговорювати проблеми словами, а партнер при найменшому конфлікті закривається в собі на тиждень.
Сильні почуття не замінять:
- Спільних цінностей та планів на майбутнє;
- Вміння чути іншого (а не лише себе);
- Готовності працювати над стосунками, а не чекати, що все само владнається.
Чому ми любимо страждання? Бо часто плутаємо інтенсивність болю з глибиною почуттів. Нам здається «якщо мені так боляче, значить, я сильно кохаю». Насправді ж здорові стосунки — часто досить нудна річ у хорошому сенсі. Це спокій, безпека і впевненість. У них немає місця для постійних війн, істерик та доведень своєї вірності.
Якщо ваші стосунки схожі на гойдалки, де ви то в ейфорії, то в депресії — це не «велика любов». Швидше — сигнал, що ви десь звернули не туди й опинилися в болоті, про яке я згадував на початку.
Замість епілогу
Тож у цей День святого Валентина я бажаю вам не просто палкого кохання з листівок, пелюсток троянд і бажання померти в один день, а чогось значно ціннішого — ясності.
Бажаю вам зустріти (або вже мати поруч) ту людину, з якою не треба грати ролі чи заслуговувати на увагу. Нехай ваші стосунки будуть місцем, де можна залишатися собою: слабким, смішним, втомленим — і при цьому відчувати себе в цілковитій безпеці.
Шукайте не того, без кого «не можете дихати», а того, з ким дихається легко і вільно. Бо саме в спокої та легкості й народжується справжня любов.
З Днем закоханих! Бережіть себе та свої кордони!
14.02.2026
Тож сьогодні про те, що таке любов і чому наявність сильних почуттів — жодним чином не гарантія щасливого фіналу.
Три кити нашої закоханості
Якщо говорити прямо, те, що ми звикли оспівувати в піснях про «розбите серце», часто не має до любові жодного відношення. Психіка — хитра річ, яка підсовує нам шматочки битого скла під виглядом діамантів. Розберемося по черзі.
1. Пристрасть:
Біохімічне засліплення. Це якраз той стан, коли «не можу без тебе ні хвилини». В голові — хімзавод. Дофамін штовхає на безумства, окситоцин викликає бажання торкатися, а фенілетиламін засліплює настільки, що ми не помічаємо навіть очевидних «червоних прапорців».
У чому підступ?
Пристрасть фокусується швидше на ідеалі, а не на реальній людині. Ви закохані в образ, який самі ж і створили. Як тільки гормональний шторм вщухає (а він вщухає завжди — зазвичай через рік-півтора), настає жорстке похмілля. Ви раптом бачите поруч незнайомця зі своїми дивними звичками, і виявляється, що спільного у вас було — аж нічого...
2. Емоційна залежність:
Ось тут ми заходимо на територію «драми». Якщо ви відчуваєте, що ваше щастя, настрій і здатність нормально працювати на 100% залежать від одного слова чи погляду партнера — вітаю, це залежність.
Як вона працює: Все просто! Замість близькості на перший план виходить страх. Страх самотності, страх бути відкинутим, страх, що «я сам по собі — ніщо». Ви намагаєтеся розчинитися в іншій людині, заповнити нею свою внутрішню пустку. Тут немає поваги до кордонів. Ви або контролюєте партнера, або повністю йому підкорюєтеся. Багато хто вважає це «фатальним коханням», але насправді має місце постійна тривога, яка виснажує обох.
3. Любов як свідомий вибір дорослої людини:
Це той етап, до якого доходять далеко не всі. Любов починається там, де закінчується ідеалізація. Це коли ви знаєте про партнера найгірше: як він поводиться в стресі, які в нього слабкості, як він рідко міняє шкарпетки — і все одно обираєте бути поруч.
Головна відмінність: Любов дає свободу. Вам добре разом, але ви не помрете, якщо проведете вечір окремо. Ви — дві самодостатні планети, які вирішили летіти однією орбітою, але не злитися в одну безформну масу.
Ілюзія: «Якщо ми кохаємо, то впораємося».
Це, мабуть, найшкідливіший міф. Нам здається, що сили почуттів достатньо, щоб подолати все. Але практика показує — можна шалено кохати людину, але бути з нею абсолютно несумісним.
Ситуація: у вас ідеальна «хімія», але ви хочете жити в тиші за містом і виховувати дітей, а партнер марить кар’єрою в мегаполісі й вечірками до ранку. Або ви звикли обговорювати проблеми словами, а партнер при найменшому конфлікті закривається в собі на тиждень.
Сильні почуття не замінять:
- Спільних цінностей та планів на майбутнє;
- Вміння чути іншого (а не лише себе);
- Готовності працювати над стосунками, а не чекати, що все само владнається.
Чому ми любимо страждання? Бо часто плутаємо інтенсивність болю з глибиною почуттів. Нам здається «якщо мені так боляче, значить, я сильно кохаю». Насправді ж здорові стосунки — часто досить нудна річ у хорошому сенсі. Це спокій, безпека і впевненість. У них немає місця для постійних війн, істерик та доведень своєї вірності.
Якщо ваші стосунки схожі на гойдалки, де ви то в ейфорії, то в депресії — це не «велика любов». Швидше — сигнал, що ви десь звернули не туди й опинилися в болоті, про яке я згадував на початку.
Замість епілогу
Тож у цей День святого Валентина я бажаю вам не просто палкого кохання з листівок, пелюсток троянд і бажання померти в один день, а чогось значно ціннішого — ясності.
Бажаю вам зустріти (або вже мати поруч) ту людину, з якою не треба грати ролі чи заслуговувати на увагу. Нехай ваші стосунки будуть місцем, де можна залишатися собою: слабким, смішним, втомленим — і при цьому відчувати себе в цілковитій безпеці.
Шукайте не того, без кого «не можете дихати», а того, з ким дихається легко і вільно. Бо саме в спокої та легкості й народжується справжня любов.
З Днем закоханих! Бережіть себе та свої кордони!
14.02.2026
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Рефлексія про «епізодо-години» в психіатрії та психотерапії"
• Перейти на сторінку •
"Що не так з бензодіазепіновими транквілізаторами?"
• Перейти на сторінку •
"Що не так з бензодіазепіновими транквілізаторами?"
Про публікацію
