Дуже гарненько, Олександре, прекрасна дама обов'язково виявить свою прихильність!

Дуже на це розраховую. :)) Спасибі велике за коментарі, Вандо і Редакціє.

Влучно:)
"Не мав би звершень, перемог, долань,
Якби з походів ти не ждала вдома."- тішить.
Ну, а щодо золотої Пігмаліони і Галатея - то просто нове, креативне слово в генетиці кохання;)

Спасибі Вам, Ніко. Чесно кажучи, Ви перебільшуєте мою обізнаність у генетиці кохання. Я говорив про місце і роль Жінки у житті чоловіків певної категорії, так би мовити...

Цікава картина рішучої, владної жінки і закоханого, поступливого чоловіка. Даруйте, але одна строфа мені намалювала суто психологічну ситуацію, коли жінка - лідер у стосунках і її люблять, а чоловік - романтичний меланхолік. Сподіваюсь, такі стосунки не приносять чоловіку частих страждань, коли жінка відправляє його до мами, а не сама збирається до своєї.

Мирославо, той чоловік взагалі не страждає - він щасливий. А сила тієї жінки - у слабості. Сама не є суперчемпіонкою, а чоловікові не заважає ним бути. І ніякої рішучості, владності. Ну, та якщо Ви зрозуміли інакше - нічого страшного в тім не вбачаю.

Інколи впровадження нововведень не потребують граничної обізнаності. А ж гарний вислів мені нагадали:
За кожним успішним чоловіком завжди стоїть розумна жінка;)

О! РОЗУМНА, а не рішуча і владна.
Щодо впровадження нововведень, Ніко, я також згідний з Вами. Дякую за ще один чудовий комент.

Завше рада радувати;) Наснаги Вам. З повагою, НН:)

Тоді навіщо ця дивна гра: "Збирай негайно речі, їдь до мами!" - дражниться? :)

Олександре,
Твір сподобався.
Вам не видається, що це не лишень традиційність, але й іронія?

Вірш напрочуд гарний. "Пігмаліона" Ваша варта найвищої хвали! А в руках у Вас, випадком, не нова книжечка?

Ніко, ще раз дякую.
Мирославо, отепер Ви правильно зрозуміли: авжеж, дражниться. :))
Юрію, цілком можливо, що і без іронії, і без легкого нальоту доброго гумору тут не обійшлося. Все-таки на дев'ятому році подружнього життя написати чисто ліричний вірш, та ще й сатирику з 16-річним стажем... мабуть, самі розумієте. :))
Лесю, спасибі за найвищу хвалу. В руках у мене наразі єдина моя збірка, яку 2 березня минулого року вдалося забрати з видавництва. Як зазначено в моєму резюме, вона має назву "Юначий маразм". Туди ввійшли віршовані твори, написані в 1992-2000 роках. Деякі з них уже опубліковані на ПМ, ще дещо має шанс з'явитися згодом, а щось - ні.

Ой, який гарнюній Галатей! Цеж треба, все не знала гідного собі звання, а скільки отих Галатеїв із глини наліпила, і в світ золотими випустила...йой, мамцю...
Зате тепер знаю: я - Пігмаліона зі стажем:)
Дуже миленький віршик! Так і тішить, Сашуню, так і тішить;)

Дякую, Маріє, дуже радий, що так Вас потішив. :))

Ой, Варцю, спасибі Тобі велике. (Я знав, що ТИ оціниш. :)) )

Звідки ж ти знав?)))

Досвід, Варцю, досвід! Як казав персонаж комедії Карпенка-Карого, "Опит - великеє діло! Ви проти опиту не йдіть!" :))

Поміняв фото. Збірки в руках більше нема - є мікрофон. У зв'язку з намірами "Майстерень" щодо поетичних турнірів і не тільки (!) - значно актуальніше, ніж збірка віршів 1992-2000 рр.

=) В такому ракурсі добре, Сашуню:) А оте, біленьке за плечем, чи то бува, не муза? ;)