ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було

Іван Потьомкін
2025.10.22 12:10
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.

Віктор Кучерук
2025.10.22 09:35
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Борис Костиря
2025.10.20 22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.

Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник

Світлана Пирогова
2025.10.20 15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...

Марія Дем'янюк
2025.10.20 11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво

Сергій СергійКо
2025.10.20 11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Критика | Аналітика / Мистецтвознавчі розшуки

 Рубаї! З нагоди весни, літа, осені і зими

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-12 15:53:57
Переглядів сторінки твору 40995
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.780 / 5.5  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 3.861 / 5.5  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
ПРО МИСТЕЦТВО
Автор востаннє на сайті 2025.10.21 20:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-12 23:09:24 ]
Цвітуть сніги травою. Помаленьку
Змиває сонце холод. І тепленька
Звабливо роздягається земля.
Вдягну і я спідничку коротеньку:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-02-14 14:24:33 ]
Співай, красуне, схована за Ніком,
солодким голосом, бентежним віком -
мені, до щогли припнутому, страшно
о раптом виявишся чоловіком?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-02-14 14:44:00 ]
Не те, щоби боявся я мужів -
дуелями і бійками мужнів,
шаную цих невсипних сторожів,
бо взяте завше краще від дарів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-02-15 15:19:32 ]
Кохати акторку! Допоки у серці дзвінко!
Допоки сусіди рогами баранять стінку,
і ліжко твоє на світанку, як на зупинку,
у сні викидає тебе на кохану жінку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 15:31:24 ]
Кохай мене, любий, - руду і гарячу поетку,
летять на підлогу спідниця, кофтинка, горжетка...
І ми на підлогу, дарма, що вся одіж помнеться
Кохай мене, любий, руду і нестримну німфетку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Герман (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-15 15:32:36 ]
Ой, Весно! Кохає акторку-Нікусю Галантний...
А що тій Марійці? На втіху лиш кекс шоколадний...
Е, ні, не єдиний у світі такий маньєрист!
Піду я до Гонти! Ну що, до алькова, Іване?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-15 15:39:48 ]
Оце я розумію! Оце пішло дійство-шаленство!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-02-15 17:45:43 ]
Кохати душею й тілесно, плести злиттями
мереживо не стосунків - природу тями,
аби ланцюгами провислі старечі вени
не перешкоджали вдихати „люблю” вустами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 19:05:39 ]
Невдовзі ніч...Знімай


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-15 19:07:30 ]
Невдовзі ніч...Знімай свої намиста,
Весна зненацька обійняла місто,
Ії вітають всі закохані коти
І посмішка Жуана-Маньєриста

:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-02-15 19:13:52 ]
(:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Герман (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-16 12:52:59 ]
:))
Я прийду огорнувши крилом палкий небокрай,
Я прийду, мов Весна, і наллю насолоди за край..
Я прийду коли спрагнеш, мій ладонько, до тепла.
Ти кохай, щоб лишилась з тобою, безумно кохай…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-16 17:04:28 ]
Дурень зустрівся тобі – позабудь,
Коханий не любить тебе – позабудь,
Захід і світанок – це справді безцінне,
А решта все – попіл, міраж, позабудь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Герман (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-16 20:42:32 ]
Чорнявенька, браво!

***
Родимку на підборідді сховаю вуаллю,
Каву, надлиту у погляд, сховаю вуаллю.
Присмак солоний щокИ сховаю вуаллю.
Тільки весняні думки не сховаю вуаллю.
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-17 15:08:47 ]
фАКТ. Не погоджуйтесь :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 14:54:21 ]
В любові не буває каяття,
Вона не знає пастки забуття,
Лиш через неї сенсу набуває
Химерна гра під назвою "життя"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-03-04 12:40:41 ]
ВЕСНЯНІ РУБАЇ
Ясна весна - у щедре літо міст.
Проснулась флора, все пішло у ріст.
Бажанням пахне скрізь одним - кохати...
Та зась дурним думкам: почався піст.

(Антистрофа:
Горілку, сало й секс забрати в мас -
І цілорічним буде піст у нас.
Бо м'яса не знайти під мікроскопом
Всередині і шинок, і ковбас.)

Природи чар серденько полонив,
І ллються вірші про красу весни.
Якби гнув спину шостий день у полі, -
Не знаю, чи лилися б так вони.

(Антистрофа:
А мій народ-ратай із давнини
Радів приходу красної весни.
Веснянок тільки діточки співали,
Та хтось же ті пісні складав для них!..)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2008-03-04 12:55:45 ]
ПСЕВДОВЕСНЯНІ РУБАЇ
"У полі квіти долом і горов,
Та тьма й неволя п'є народну кров..."
Я згадую Франкову цю веснянку,
Бо вгору лізуть ціни знов і знов.

***
Навкруг - буяння дивної краси,
Чудові аромати й голоси.
Та біди я людські забуть не можу...
І, звісно, ту з віночком із коси.

***
Яка мені потрібна ще весна,
Щоб не була душа моя сумна?
Для цього нашій нинішній еліті
Із влади варто десь подітись на...

***
А у верхах - всевесняні бої.
За інтереси не людські - свої.
Навіщо ті бійці??? - питання руба!!!
А як же ще - на те і рубаї.

Березень 2008


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-11-09 13:48:06 ]
Демону (Маньєриста) * :)

Коли тебе красуня "підколола" -
така беззахисна, чарівно гола,
Мудрець, ковтни вина аби красуня
своїм єством в тобі не охолола!

* До віршів у коментарях


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-12-14 19:22:19 ]
Святість
Пручатимуться, битимуться – знаю!
А ти в мішок їх і тягни до раю!
Коли Архангел мовить: Знову роги?!
Даси йому стару діваху Раю.

Роз'яснення
І надихнули тим контрабандиста -
аби привів у кущі райські триста
душею-тілом лагідних мадамс,
що мали всі чесноти, крім "не дамс".

І для архангела знайшли дівицю,
що доглядатиме його світлицю,
і не роститиме старому ріжки,
як запрацьовуватиметься трішки.

Бо то ж таке недремне – відчиняй,
а потім стережи ворота в рай.
А як не носять пенсії до сіл,
то котрій вистачить терпіти сил?!

Отож архангел мовив „Знову роги?!”,
ховаючи ключі за отвір тоги,
тому й дістав недремну бабу Раю -
во святість випробовувань безкраю.

Пояснення до роз'яснення
І в Раю - не найвища досконалість.
Усюдисуща погрішима малість.
Коли ж вона для щастя, то й на святість,
бо що таке життя, коли не радість?


1   2   3   Переглянути все